яке відношення Павло Фукс може мати до палива з самопроголошеної ЛНР

В господарському суді Харківської області стартував, на перший погляд, ординарний процес - гірничо-збагачувальна фабрика "Східно-Донбаська", зареєстрована в Сєверодонецьку Луганської області, подала позов до ТОВ "ДВ Нафтогазовидобувна компанія" (Есхар, Харківська область) про стягнення 3,4 млн гривень боргу. Слухання у цій справі повинні відбутися вже 12 червня.

В підтвердження своїх вимог гірничо-збагачувальна фабрика посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки вугілля №15/06/15У від 15 червня 2015 р. Це паливо споживає теплоелектроцентраль-2 "Есхар", яку в 2012 р. отримала в концесію "ДВ Нафтогазовидобувна компанія".

На той період основним власником компанії була зареєстрована у Великобританії DV Corporation Limited, а фактичним контролером вважався Юлій Іоффе - один з найближчих соратників екс-віце-прем'єра Юрія Бойка і член фракції "Опозиційного блоку" у Верховній раді. Що цікаво, Бойко, будучи опозиціонером, в 2014 році особисто запускав ТЕЦ в Есхарі.

Проте в 2015 році DV Corporation Limited і Іоффе вийшли зі складу засновників "ДВ Нафтогазовидобувна компанія". Замість них в компанію зайшли два офшори – Investment Co Ltd з Белізу і Lettaer Business Corp з Сейшельських островів. Кожному з них відійшло по 50% в компанії.

Бенефіціаром белізського офшору є Єгор Борисенко з Дніпра. Що стосується Lettaer Business Corp, ця компанія досі не повідомляє, хто за нею стоїть. Втім, раніше українські видання вже встигли включити її в орбіту російського бізнесмена Павла Фукса, який віднедавна почав розповідати про свою бурхливу діяльність в Україні.

Єгор Борисенко - досить цікавий персонаж, біографія якого дозволяє робити припущення про те, що він може фронтувати одного з найбільших олігархів України.

Випускник Металургійної академії України, він почав кар'єру у банку "Кредит-Дніпро", який, як відомо, перебуває під контролем Віктора Пінчука. Після чого встиг попрацювати в Дніпропетровській облдержадміністрації та ДП "Укрзалізничпостач" (компанія Пінчука "Інтерпайп" вже багато років є найбільшим постачальником залізничних коліс для "Укрзалізниці").

У 2015 році Борисенко став директором ТОВ "Укрєврогаз" - компанії, яка, як вже зазначалося, може мати безліч точок дотику зі скандально відомим ТОВ "Голден деррік", яка також увійшла в орбіту Павла Фукса після зміни влади в Україні.

Зокрема, "Голден деррік" в останні роки неодноразово був помічений в уступці ТОВ "Укрєврогаз" прав вимоги багатомільйонних боргів від компаній-операторів спільної діяльності з видобутку газу - ТОВ "Сахалінське" і ПРАТ "Девон".

Зараз "Укрєврогаз", м'яко кажучи, не виглядає солідною компанією, і більше схожий на типову "прокладку", яка використовується для переведення коштів у готівку.

Так, нещодавно компанія засвітилася в кримінальному провадженні №32016100060000058, в рамках якого слідчі провели виїмку документів в офісі компанії за підозрою у фіктивному підприємництві. Як вже раніше повідомлялося з посиланням на джерела, після цього директором і одноосібним власником цієї компанії зі статутним фондом 14 тисяч гривень з червня цього року став рахуватися певний Данило Гуц - нікому не відомий житель села Розселенець Одеської області, який став "наступником" Борисенка, який поки продовжує числитися бенефіціаром 50% частки в ТОВ "ДВ Нафтогазовидобувна компанія".

ГЗФ "Східно-Донбаська", яка затіяла спір з цією структурою, схоже, має ще більш сумнівну репутацію. Так, ще в листопаді 2016 року ДФС було відкрито кримінальне провадження 32016100110000197, в якому фігурує ця фабрика.

"ТОВ "ГОФ "Східно-Донбаська" отримує вугілля з тимчасово непідконтрольних територій України за готівку, яке в подальшому реалізується як на експорт, так і в рамках державних контрактів", - йдеться в матеріалах справи.

Крім того, фабрика "Східно-Донбаська" була названа СБУ в списку структур, посадові особи яких повторно використовують оригінали товарно-транспортних документів, повернутих їм підприємствами вугільної промисловості України під тиском ватажків незаконних збройних формувань. З урахуванням такого "багажу" постачальника вугілля не дивно, що фактичні власники "ДВ Нафтогазовидобувна компанія" не прагнуть легалізувати свою спільну власність.