яке майбутнє у Приватбанку і хто ті люди, які його забезпечать

Держава стала повноправним власником Приватбанку. Міністерство фінансів купила 100% акцій за 1 гривню. Щодо подальшої стратегії розвитку банку нові акціонери особливих подробиць не повідомляють, однак запевняють, що плани амбітні. Зокрема, мова йде про запуск програми мікро і макрокредитования бізнесу, зниження ставок за депозитами і кредитами.

Сьогодні ж Мінфін нарешті назве склад наглядової ради банку. Спочатку планувалося, що їх назовуть 20 грудня. Тривалий процес визначення спостережної джерела РБК-Україна, знайомі з ходом переговорів, називають "диким і заполітизованим".

Подробиці – на РБК-Україна

Перші рішення

21 грудня Мінфін і Фонд гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО) підписали договір про продаж 100% акцій Приватбанку. ФГВФО, на підставі профільного закону про систему гарантування вкладів, продав повний пакет акцій за 1 грн. Таким чином, держава в особі міністерства стала повноправним власником найбільшого банку країни. «У рекордні 72 години були забезпечені резерви під активні операції, проведена додаткова емісія акцій та їх розміщення, внесено зміни до статуту банку, розроблен перехідний баланс, завершені всі необхідні процедури з продажу акцій та зміну власників», - повідомила вчора прес-служба Мінфіну.

Передача фінустанови в держвласність є гарантією його докапіталізації і виконання всіх зобов'язань перед клієнтами. Олександр Шлапак, вперше з 19 грудня, дня призначення на посаду голови правління Приватбанку, вчора з'явився перед пресою. На прес-конференції в Дніпропетровську він заявив, що ще до нового року 43 млрд грн будуть зараховані в капітал банку. Загальний же обсяг капіталізації складе 116 млрд грн. «Майже п'ята частина бюджету 2016 року витрачена на порятунок банку. Це мене дуже турбує з точки зору відповідальності, - заявив Шлапак. - Я розумію, що ми ці гроші повинні повернути і ми це обов'язково зробимо: або просто, розвиваючи банк, або, при досягненні певних масштабів, держава прийме рішення продати банк».

Як відомо, пізно ввечері 18 грудня уряд ухвалив рішення про націоналізацію Приватбанку. Банк визнан неплатоспроможним, загальна потреба в капіталі становила 148 млрд грн. Серед основних причин катастрофічної ситуації, в якій опинився найбільший банк України, Нацбанк назвав його помилкову кредитну політику.

Проблеми у "Привату" виникли давно. Банк активно займався залученням депозитів і кредитуванням бізнесу акціонерів. Тільки перед введенням в банк тимчасової адміністрації з рахунків «Привату» було виведено 2,6 млрд грн, розповіла вчора в ефірі "Радіо Вести" голова НБУ Валерія Гонтарева. За її словами, Нацбанк у своєму зверненні до уряду про націоналізацію пропонував списати пасиви пов'язаних осіб на 32 млрд грн. Однак ФГВФО вдалося списати 29,4 млрд грн. «З цього випливає, що гроші звідти вивели в останні дні», - уточнила Гонтарева. Націоналізацію підтримали основні кредитори України, в першу чергу, МВФ, який давно наполягав на цьому.

Банк заснован в 1992 році. В ньому обслуговуються 51,4% фізосіб, 56,1% юросіб, 69,7% фізосіб-підприємців. Клієнтами банку, серед інших, є прем'єр-міністр Володимир Гройсман, міністр фінансів Олександр Данилюк, нинішній голова правління Олександр Шлапак. Після прийняття рішення про націоналізацію Данилюк перевів зарплатний проект міністерства у «Приват». «Ми будемо власником і клієнтом, тому будемо вимагати якісних послуг», - попередив Данилюк.

На добу, 19 грудня, було призупинено виконання платежів юридичних осіб, що було пов'язано з технічною необхідністю. До кінця вчорашнього дня всі клієнти вже могли користуватися повним набором послуг. Олександр Шлапак обіцяв розблокувати кореспондентські рахунки, відновити нарахування відсотків, відновити роботу системи SWIFT і видачу кредитів овердрафт. У банку найближчим часом розпочнеться аудит, який триватиме 90 днів.

Мовчання - золото

Вперше після націоналізації Приватбанку, своє ставлення до цього висловили і представники колишнього правління банку. Своє мовчання вони пояснили тим, що будь-яка заява в процесі націоналізації призвело б до паніки клієнтів і тільки розлютило б НБУ. «Ми працювали чесно. Час все розставить на свої місця», - написав вчора на своїй сторінці в Facebook перший заступник голови правління банку Олег Гороховський.

«Діра» в 148 млрд грн, за його версією, утворилася не в результаті виведення грошей, а різкої, як вважає екс-керівництва «Привату», зміни правил гри від регулятора. Мова йде про «різку й несправедливу» зміну політики обліку заставного майна. Крім того, за їх словами, Нацбанк скасував міжнародні стандарти визначення пов'язаних осіб та почав відносити до цієї категорії всіх підряд (раніше в НБУ заявляли, що таких кредитів було більше 97%), а також використовував рефінансування, видане ПриватБанку на покриття відтоку депозитів, як інструмент тиску.

Екс-перший заступник міністра фінансів, а нині радник президента України Ігор Уманський досить емоційно відреагував на звинувачення колишніх керівників банку. По-перше, пояснює він, "Приват", пройшовши стрес-тест який проводиться НБУ по всіх банках і за однією методологією, підсумкові результати прийняв і підписав програму докапіталізації. Банк не подавав у суди і не обурювався особливим підходом в оцінці застав. Свої зобов'язання банк виконував лише частково: активів у заставу подав на 31 млрд грн, з яких реальних було на 26 млрд грн.

"Коли ми брали застави, вони не перебували у банку, тому що в банку портфель складався з пустушок, не мав жодних застав і ніяких реальних активів. Тому нам в якості застави акціонери дали свій власний бізнес, наприклад, компанію "Бориваж" (займається перевалкою зерна, - ред), "Буковель" (курорт в Карпатах - ред.), літаки "Боїнг", – пояснила в ефірі «Радіо Вести» Гонтарева.

Екс-правління, як несправедливого приклад оцінки заставного майна, наводить ситуацію з Дніпро-Арена, на будівництво якої було витрачено 1 млрд грн і оціночна вартість якого становила, за їх інформацією 850 млн. НБУ ж оцінив її в "нуль". Цей приклад обурив Уманського, який вважає неприпустимим подавати в заставу не актив, а понесені витрати. «"Екс-правління" і "екс-власники" і думки не могли припустити, що їх блеф рано чи пізно закінчиться. І доведеться відповідати! Так! Як би хто не був скептично налаштований - відповідати доведеться! За фактом! А факт вже є! Отже, і кримінальні справи», - резюмував Ігор Уманський.

Вчора ж вперше ситуацію прокоментував один з колишніх власників банку Ігор Коломойський. Він упевнений, що ПриватБанк став жертвою спекуляцій з боку НБУ. "У ПриватБанку був збалансований забезпечений кредитний портфель, підтверджений міжнародним аудитом. Однак НБУ, постійно змінюючи свої власні нормативи, придумував все нові і нові способи штучного зниження капіталізації банку, - йдеться в письмовому коментарі, який він передав ТСН.ua - Потім вони почали розповідати про міфічну діру в 150 млрд грн, 97% пов'язаних кредитів, про те, що всі гроші вкрадені або виведені в офшори. Хоча всі ці цифри вони отримали в результаті довільного зміни облікової політики. Нормальні центробанки допомагають банкам у важкий час, таке як економічні кризи , окупація або війна. Наш же регулятор використовував всі можливі прийоми, щоб дотиснути "ПриватБанк". І, на жаль, у нього це вийшло"

Стратегії майбутнього "Привату"

Тепер, коли всі процедурні моменти передачі Привабанк в держвласність завершені, а депутати затвердили повну гарантію за депозитами фізосіб, логічним є питання – що буде з банком далі?

«Ми будемо будувати корпоративну модель управління, щоб мінімізувати політичний вплив на розвиток банку», - заявив міністр фінансів Олександр Данилюк, не уточнюючи деталей.Раніше він заявляв, що має намір зробити з банку привабливий актив і продати його. За підрахунками міністра статися це може не раніше ніж через 6-9 місяців. На думку Валерії Гонтарєвої, для цього буде потрібно більше часу – не менше трьох років.

Олександр Шлапак запевняє, що програма розвитку банку – амбітна. Зокрема, в "Приваті" почнуть розвивати сегмент, який, за його словами, практично не розвивають інші банки - мікро і макрокредитование. «Це неймовірно важлива річ в країні, де є нестача робочих місць. Це не робочі місця, які створюються для найманого працівника. Це робочі місця для бізнесменів: маленька пекарня, маленька майстерня... Люди почнуть працювати самі на себе і будуть ставати тим самим середнім класом і незалежними людьми», - розповів Шлапак.

Також державний ПриватБанк має намір знизити ставки за депозитами і кредитами. "Ніяких додаткових комісій вводиться не буде, це сто відсотків. Що стосується процентних ставок - я б хотів їх знизити, щоб зменшити видаткову частину банку, оскільки ми маємо сьогодні ставки вище ринку. Але ці ставки, які "Приват" тримав останнім часом, були пов'язані з проблемами ліквідності банку. Сьогодні немає жодних проблем з ліквідністю. Банк забезпечений ресурсами в такому обсязі, що йому може позаздрити будь-банк", - заявив новий голова правління Приватбанку.

Одержавши ліквідність, банк повинен її кудись направляти, але головне, щоб це було в відповідність з нормативами НБУ. На думку голови ради Незалежної асоціації банків України Романа Шпека, в таких умовах розумно знижувати ставки за депозитами. «Ставки повинні бути нижче, так як є держгарантії і є середні ставки по ринку. Банки з гарною репутацією тримають їх в межах 8-12%, - пояснює він. - Держава порушила всі здорові принципи конкурентності. Ми знаємо, що був дефіцит у НАК «Нафтогаз України» і Пенсійного фонду, він завжди враховувався в дефіциті держбюджету. За держбанкам гарантії в повному обсязі. У 2009-2016 роки держава вклала в держбанки 12,2 млрд доларів. Такі суми вкладаються, а гарантії все-одно переносяться на бюджет. Що це за бізнес? Тому в таких умовах розумно знижувати ставки».

На думку джерела РБК-Україна, знайомого з ситуацією в Приватбанку, з подальшою стратегією банку поки нічого не зрозуміло. Тому про кредитування, в ситуації, коли в портфелі банку під 90% - пов'язані кредити, мови бути не може. «В "Приваті" потрібно продавати життєздатні частини. Причому як можна швидше. Роздріб, споживче кредитування, технологічні частини, якщо вони, звичайно, залишилися в банку», - говорить співрозмовник видання.

Член наглядової ради Нацбанку Тимофій Милованов зазначає, що стратегія - «розбити» монополію і продати банк по частинах - може виявитися ефективною моделлю, так як держава не дуже хороших управлінець, нехай навіть у його «руках» і є певні гарантії. «Повинен бути серйозний аналіз, простих відповідей немає. Якщо його купить американський банк, це одне питання, а якщо хтось з наших політиків, то це зовсім інше», - додає Милованов.

Радник Асоціації українських банків Олексій Кущ взагалі вважає, що знайти спеціалізацію для Приватбанку в парадигмі державного банку буде практично неможливо. А заяви правління про амбітні стратегії розвитку - це лише димова завіса для зняття ринкового напруги та припинення відтоку ліквідності банку. «Держава намагається показати, що у нього є якась стратегія, нова філософія банку. Але вже прозвучало три взаємовиключні версії: банк буде проданий приватним інвесторам через чи то шість, дев'ять місяців; банк буде реструктуризований на три частини - роздріб, корпоратив, платіжні сервіси і банк буде об'єднаний з Ощадбанком. Цей перелік взаємовиключних версій говорить про те, що реальною і чіткої стратегії просто немає. З банку будуть поступово йти клієнти, що призведе до скорочення ресурсної бази», - говорить Кущ.

Крім того, прогнозує він, у процентній політиці банк, швидше перейде до консервативної моделі державного банку, коли в пасивах знаходяться дешеві депозити і кошти докапіталізації від держави, а в активах – державні цінні папери та кредити в інфраструктурні проекти та держпідприємства, за умови збереження ліквідності. Вже зараз три держбанки – Укрексімбанк, Ощадбанк та Укргазбанк – відчувають обмеженість ринку: дешевих депозитів немає, ліквідних проектів в економіці - недостатньо. А з появою Приватбанку, «тіснота» на ринку тільки посилиться, тому в таких умовах кредитувати малий і середній бізнес ніхто не буде, вважає Олексій Кущ.

Люди в чорному

Якою б не була стратегія, її будуть виконувати конкретні люди, спостерігати за якими буде новий склад наглядової ради. За словами Валерії Гонтарєвої, зараз в "Приваті" нові люди -тільки голова правління і головний бухгалтер банку.

Сьогодні ж Мінфін нарешті має намір оголосити склад наглядової ради банку. Оприлюднення списку переноситься вже кілька днів. Олександр Данилюк, за інформацією РБК-Україна, готовий був оголосити склад наглядової ради ще у вівторок в першій половині дня, але «бюджетна ніч» змінила його плани. За даними співрозмовника видання, знайомого з ходом переговорів, «остаточних» списків було цілих п'ять. «За наглядову раду йдуть дикі процеси. Те, про що мені відомо, похмуро, - розповідає джерело. – Може з'явитися цілком політизована рада плюс представники міжнародних фінансових організацій, причому не незалежні експерти з досвідом, а саме прямі представники, наприклад, від ЄБРР».

У банківських колах розповідають, що мова може йти про кілька представників від ЄБРР, по одному від Світового банку і Міжнародної фінансової корпорації (IFC) та Мінфіну. Зазначимо, що ЄБРР є одним з банків, який не виключає своєї участі в майбутній купівлі Приватбанку. «Наглядова рада має бути незалежним від політиків. Це раз. Друге. При участі в ньому іноземних фахівців, потрібно враховувати оперативність -доведеться збиратися не один раз на рік. А чи зможуть вони часто приїжджати? Поки відповіді немає. - говорить один з банкірів, знайомийз ситуацією. - Шлапак ж– самостійна фігура з хорошою репутацією, він прийняв пропозицію і не думаю, що він буде готовий приймати участь у політичних «договорняки»».