Коли і за яких умов пройдуть місцеві вибори на окупованому Донбасі

Проведення виборів на території окупованого Донбасу, згідно домовленостей досягнутих у Парижі, має відбутися в першій половині 2016 р. Для цього обома сторонами має бути виконано ряд заходів, серед яких і прийняття українським парламентом окремого закону про місцеві вибори в деяких районах Донецької і Луганської області. Народні депутати стверджують, що за прийняття такого закону Верховна Рада України візьметься не раніше 2016 р.

Проведення виборів на території окупованого Донбасу, згідно домовленостей досягнутих у Парижі, має відбутися в першій половині 2016 р. Для цього обома сторонами має бути виконано ряд заходів, серед яких і прийняття українським парламентом окремого закону про місцеві вибори в деяких районах Донецької і Луганської областей. Народні депутати стверджують, що за прийняття такого закону Верховна Рада України візьметься не раніше 2016 р.

У новому році

Про те, що прийняти закон про місцеві вибори в деяких районах Донецької і Луганської областей у 2015 р. нереально, РБК-Україна розповіли представники двох найбільших парламентських фракцій - "Блоку Петра Порошенка" і "Народного фронту". Так, лідер президентської фракції Юрій Луценко заявив, що спершу, згідно паризьких домовленостей, до кінця року з Донбасу мають вийти російські війська.

"Їх там небагато залишилось, але що робити із 32 тис. місцевих бойовиків - поки невідомо. Їх всіх треба роззброїти, тільки після цього можна буде проводити вибори на цій території", - зазначив Луценко.

В такому разі за підрахунками Луценка вибори можна буде провести не раніше квітня 2016 р., адже з моменту прийняття закону до дня голосування має пройти не більше 90 днів.

"Вибори теоретично можуть відбутися, у разі виведення окупаційних військ і складання зброї сепаратистами, а також прийняття Верховною Радою змін до Конституції і закону, приблизно в квітні місяці", - підкреслив Луценко.

У свою чергу нардепи із "Народного фронту" розповіли РБК-Україна, що вважають, що із прийняттям закону про вибори на Донбасі спішити не треба, адже необхідно спочатку переконатися що бойовики виконали всі вимоги і існують передумови для проведення виборів.

В Мінських угодах зафіксовано, що повернення Україні контролю над українсько-російським кордоном, яке має розпочатися на наступний день після проведення виборів, неможливе без прийняття змін до Конституції, в яких має бути передбачено і особливий статус для частини Донбасу.

За зміни до Конституції в першому читанні нардепи вже проголосували 31 серпня, в кінці другої сесії Верховної Ради VIII скликання. За українським законодавством, голосування за зміни до Конституції має відбуватися протягом двох парламентських сесій, а отже в даному випадку - до завершення третьої сесії. Згідно календарного плану третьої сесії, останнє її засідання має відбутися в п'ятницю, 15 січня.

Фактично у січні нардепи матимуть тільки один пленарний тиждень, під час якого треба прийняти і зміни до Конституції, і закон про вибори в деяких районах Донбасу.

При цьому в президентській команді сподіваються, що до кінця 2015 р. з Донбасу вийдуть всі російській бойовики.

"Якщо цього не станеться, то прийняття закону і проведення виборів буде неможливим", - заявив Луценко.

За яких умов

Така вимога з українського боку зрозуміла, адже прийняття відповідного закону автоматично запустить виборчий процес на території окупованого Донбасу. Причому, місцеві вибори там буде зобов'язана призначити Центральна виборча комісія.

"Центральна виборча комісія сподівається, що вже найближчим часом будуть створені передумови, необхідні для призначення місцевих виборів в окремих районах Донецької та Луганської областей Верховною Радою України. Для цього має бути прийнятий відповідний спеціальний закон. Окрім того, потребує відновлення цілісність Державного реєстру виборців та виборча інфраструктура в цих районах загалом", - зазначив голова ЦВК Михайло Охендовський.

І в ЦВК, і в президентській фракції в парламенті кажуть, що вибори можуть відбутися тільки за умови, якщо на непідконтрольну частину Донбасу будуть допущені українські політичні партії і українські ЗМІ. Те саме стосується виборчих комісії.

Крім того в президентській команді вимагають, аби біженцям з Донбасу була надана можливість за місцем їхнього фактичного перебування проголосувати за органи місцевого самоврядування тих населених пунктів, в яких вони зареєстровані. Експерт з виборчого законодавства нардеп від БПП Олександр Черненко каже, що в світі вже були такі прецеденти.

"На виборах в Боснії навіть ті боснійці, які виїхали до Німеччини, були забезпечені правом і механізмами для голосування на виборах. Але ми не будемо брати за основу їхнє законодавство - ми будемо враховувати їхній досвід і писати свій законопроект", - зазначив Черненко.

Позицію "Блоку Петра Порошенка" розділяють і депутати з "Опозиційного блоку". Зокрема, нардеп Михайло Папієв підкреслив, що в іншому випадку відбудеться порушення конституційних прав виборців.

"Я абсолютно до цього нормально ставлюся, бо зараз людей взяли і взагалі позбавили права голосу, тобто порушили їхні конституційні права. Це не провина тих людей, що вони є переміщеними особами. Держава має гарантувати їм, щоб вони, перебуваючи тут і маючи місце реєстрації там, мали можливість прийти і проголосувати", - заявив нардеп.

Папієв додав, що голосувати мають не тільки переміщені особи, які знаходяться в Україні, а також ті, хто, втікаючи з Донбасу, виїхав за кордон, в тому числі і в Росію. На його думку, голосування для них має бути організоване в українських посольствах і консульствах.

Депутати в кулуарах парламенту розповідають, що завдяки тому, що тимчасово переміщені особи зможуть голосувати не за місцем своєї реєстрації, є надія на те, що це позитивно позначиться на результатах виборів. Водночас слід відзначити, що з Донбасу виїхала приблизно третина населення, із яких далеко не всі голосуватимуть за "проєвропейські" партії. Крім того, про організацію голосування для тимчасово переміщених осіб на закордонних дільницях депутати поки що не говорять.

Як бути з законом

В той же час в українському парламенті поки не має бачення того, яким має бути сам закон, і чи взагалі це повинен бути окремий закон, чи, можливо, варто вже після проведення місцевих виборів 25 жовтня внести зміни до діючого закону про місцеві вибори.

"Зараз ніхто цього вам напевне сказати не може, давайте почекаємо, як буде розвиватися там ситуація. Сьогодні йдуть дискусії, є багато концепцій, багато бачень. Якщо хтось вам покаже документ і скаже, що за цим документом будуть проводитись вибори на Донбасі, то женіть цю людину в шию", - зазначив Олександр Черненко.

Щоб представити свої вимоги і своє бачення в тристоронній робочій групі українська сторона випрацювала ряд тез, до розробки яких був причетний і Черненко. Нардеп розповів, що поки немає визначеності навіть щодо типу виборчої системи.

Водночас Юрій Луценко запевнив у тому, що вибори на Донбасі будуть відбуватися за тою виборчою системою, яка передбачена в діючому законі про місцеві вибори. Однак Черненко каже, що діючий закон не підходить, так як передбачає, що кандидатів до місцевих рад мають висувати локальні осередки українських партій, яких в цій частині Донбасу зараз де-факто немає.

При цьому Михайло Папієв категорично не згоден із тим, що для виборів в окремих регіонах Донбасу треба приймати окремий закон, адже, на його думку, в Україні не може бути два закони про місцеві вибори.

"В нас вже є закон, в нього можна тільки вносити якісь зміни. І треба, щоб це був один закон - той, за яким зараз відбудуться вибори до органів місцевого самоврядування, і той, за яким будуть проводитись на тих територіях. Необхідно, щоб у нас всі мери були обрані за одним законом - чинним законом України про місцеві вибори. Так, це сам по собі недолугий закон, і в нього все рівно треба вносити зміни, допрацьовувати його, але обирати треба за ним", - заявив Папієв.

В тому, що слід вносити зміни до діючого закону, впевнений і нардеп від "Батьківщини" Іван Крулько.

"Я вважаю, що діючого закону достатньо. Для того, щоби там провести вибори, по всій території України має діяти один закон. Треба виключити з перехідних положень ті міста, які є тимчасово окупованими, де зараз не можна вибори проводити. Ми їх виключимо і дамо можливість провести вибори, але вони мають відбуватися за діючим законом", - зазначив Крулько в коментарі РБК-Україна.

Натомість, після завершення переговорів у Парижі на прес-конференції лідери ЄС наголосили на тому, що для проведення виборів на Донбасі в Україні має бути прийнятий саме окремий закон.

Ще одне питання, без вирішення якого вибори не відбудуться, - це забезпечення безпеки і правопорядку під час їх проведення. Хто саме цим займатиметься - наразі невідомо.

Голова ЦВК Михайло Охендовський заявив, що держава має визначитись із тим, які саме органи будуть уповноважені на вирішення питань безпеки під час виборчого процесу. Причому, згідно Мінських домовленостей, "народна міліція" в цій частині Донбасу має з'явитися вже після виборів.

Отже, за словами нардепів, сьогодні невідомо кому саме будуть надані такі повноваження. Не виключено, що українські силовики не будуть допущені до виборів на цю частину української території. Тому це одне з найважливіших питань, про які слід домовитись під час переговорів в рамках тристоронньої контактної групи. Один з варіантів, який запропонував Михайло Папієв, - щоб безпеку на виборах забезпечували так звані "народні дружини".

Після того, як про всі ці моменти буде домовлено в рамках тристоронньої контактної групи, законопроект про місцеві вибори в деяких районах Донецької і Луганської областей має бути напрацьований в парламенті в робочій групі, створеній на базі Комітету з питань правової політики і правосуддя.

Неповна підтримка

При цьому на даний момент дві парламентські фракції вже заявили про те, що не планують ані брати участь у розробці такого закону, ані голосувати за нього. Найбільш радикальну позицію в даному випадку займає "Самопоміч".

"Ми однозначно не готові братися за розробку цього документу, тому що сама філософія такого закону, сама концепція такого закону є в корені не вірна і суперечить інтересам українського народу", - заявив РБК-Україна Руслан Сидорович ("Самопоміч").

Більш того, нардеп вважає, що в результаті цих виборів відбудеться легалізація бойовиків.

"Це є абсолютно повний нонсенс - планувати проведення виборів на окупованій території. Тим більше, що питання виведення військ і відновлення контролю над кордоном, як це чітко заявили наші західні партнери, передбачається після проведення виборів. Візьміть "Мінські домовленості" і читайте, як там написано, а там написано чітко і однозначно: відновлення контролю над українсько-російським кордоном - після проведення виборів. Про яке забезпечення світових стандартів чесних, відкритих виборів ми можемо говорити при відсутності контролю над кордоном? Очевидно, що такі вибори можуть привести до влади місцевих і російських бойовиків, легалізувати їхній статус. Після цього весь світ назве це нашою локальною проблемою, і власне після того можуть бути зняті санкції з Росії, а цього допускати категорично не можна", - пояснив позицію фракції нардеп.

Не підтримає цей законопроект і фракція Радикальної партії Олега Ляшка.

"Ми проти. Ми вважаємо, що в результаті цих виборів в легальний спосіб до влади прийдуть сепаратисти на Донбасі, тому ми не просто не будемо голосувати, а зареєстрували із колегами відповідний проект постанови про скасування виборів на Донбасі. Тому що поки не закінчиться війна, поки не буде звільнена наша територія, я не бачу можливості проводити там чесні, об'єктивні і демократичні вибори", - заявив РБК-Україна Олег Ляшко.

Отже, долю закону про місцеві вибори в деяких районах Донецької і Луганської областей поки що визначити важко. Не останню чергу вона залежатиме від того, чи вдасться Президенту Петру Порошенку заручитися в цьому питанні підтримкою суспільства, а відтак переконати депутатів підтримати такий закон.