Як поживає бізнес Ставицьких: Куди летить "УРГА"?
Наталя Кравченко
Нещодавно в ЗМІ було оприлюднило кілька прецікавих документів, що стосуються кіровоградської авіакомпанії "УРГА". Викладена в них інформація не додає авторитету в очах іноземних інвесторів ні підприємству, ні нашій державі в цілому. А якщо висловлюватися не високопарно, то це такий собі приклад "кидалова" по-українськи, що навряд чи стимулюватиме іноземний бізнес вкладати інвестиції в нашу багатостраждальну економіку.
Листи із Балкан
Мова йде про листи (лист 1, лист 2) одного із засновників та співвласників МААК "УРГА", президента Lyktos Group of Companies Мільтиадіса Апостолоу, в яких він називає фактичним власником авіакомпанії родину нашого земляка з Олександрії, опального міністра палива та енергетики з попереднього Уряду - Едуарда Ставицького (на фото внизу).
Того самого, що в 2007-му на посаді голови НАК "Надра України" посприяв відчудженню Межигір'я, а сьогодні за компанію з минулим вищим керівництвом держави оголошений у міжнародний розшук в зв'язку з кримінальним провадженням за статтями "привласнення, розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах", а також "легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом".
Мільтиадіс Апостолоу звинувачує керівництво у планомірному знищенні компанії, цілеспрямованому виведенні коштів, погіршенню економічних показників підприємства, скороченні штату, невиплаті йому як акціонеру дивідендів.
Звісно, ми не можемо говорити напевно про автентичність листів, але поки контролюючі органи думають, брати їх до уваги чи ні, редакція "РК" провела невелике журналістське розслідування. Ми спробували з'ясувати, чи відповідає дійсності викладене Мільтиадісом Апостолоу, чи кимось іншим, хто чомусь також переймається долею компанії. Чи це лише спроба підмочити імідж підприємства, як вважає трудовий колектив?
Колективна правда
У своєму листі від 25 квітня, оприлюдненому на сайті "Весь Кіровоград", закиди на адресу компанії і її керівника Олександра Галінського називають неправдивою та не підкріпленою жодними доказами. В ньому також ідеться про те, що підприємство є сумлінним платником податків, своєчасно платить гідну заробітну плату своїм працівникам, заключило нові контракти на здійснення авіаперевезень з ООН, уклало колективний договір з працівниками, оновило авіапарк та займається благодійністю.
Спроба колективу захистити імідж свого підприємства звісно похвальна, якщо продиктована патріотичними почуттями, а не його керівництвом. Але скільки ж працівників підписали цього листа, на жаль, не вказано, та й сканкопії документа з їхніми підписами видання не розмістило. Попри це, щиро хотілося б вірити, що компанія зберегла всі кращі традиції, започатковані попереднім керівником - Леонідом Шмаєвичем, який очолював її 18 років, вдесятеро збільшив кількість робочих місць (з 40 до 400), вдвічі - авіапарк, створив потужну виробничу інфраструктуру, технічний центр з ремонту повітряних суден, школу підготовки льотних спеціалістів, логістичний центр, термінал для прийому літаків. Адже тоді на підприємстві діяло близько 70 соціальних програм, за якими молоді спеціалісти отримували так звані "підйомні", усім без винятку протягом року виплачувалися премії та в кінці року - «оздоровчі», при народженні дитини батькам вручалися коляски, а навесні та восени працівники отримували від підприємства допомогу в розмірі тисячі гривень на придбання фруктів та овочів і ще багато чого, про що працівники інших кіровоградських підприємств могли тільки мріяти.
Тому навряд чи справедливо було з боку працівників спростовувати і відкидати все "пакетом", у тому числі і заслуги попереднього керівництва, про які також ідеться в листі акціонера. Крім того у листі трудового колективу жодним чином не доведено необгрунтованість звинувачень президента Lyktos Group of Companies щодо невиплати йому дивідентів, якщо вже працівники взялися говорити не тільки за себе, а й за керівництво, відстоюючи честь компанії. Чи, можливо, цей момент, на їхню думку, не шкодить іміджу підприємства?
Сумніви про недостатню поінформованість колективу щодо всіх порушених акціонером питань викликає фінансова звітність підприємства, що оприлюднюється у відкритих джерелах, в тому числі в електронній базі Комісії з цінних паперів. Так, зокрема, тільки один із прикладів: згідно з протоколом зборів акціонерів від 16 квітня 2013 року було прийнято рішення про те, щоб не виплачувати дивіденти.
Також документально підтверджений той факт, що головою наглядової ради підприємства є батько Едуарда Ставицького - Анатолій Ставицький (на фото), а згадувана в листах як теща Валентина Ушакова, є членом наглядової ради.
Сумніви в даному випадку викликає тільки те, що Ушакова доводиться Едуарду Ставицькому саме тещею, хоча про це не раз писали навіть центральні ЗМІ. Але згідно з інформацією підприємства про членів наглядової ради, Валентина Григорівна 1965 року народження і лише на 7 років старша від дружини екс-міністра. Олена Ставицька 1972 року народження, як і її чоловік.
Перевіреним є й інший вказаний Мільтиадісом Апостолоу факт: що навіть після того як у 2013 році МААК "УРГА" змінила власника, акції ТОВ "ІНВЕСТ МЕНЕДЖМЕНТ" перейшли ТОВ "Сіріус 2013", наглядова рада чомусь не змінилася, що видно із інформації підприємства про членів наглядової ради та їхні попередні посади.
Загублений акціонер
Щоб перевірити іншу інформацію, ми звернулися безпосередньо до нинішнього генерального директора МААК "УРГА" Олександра Галінського. Олександр Іванович на той момент, за його словами, знаходився за кордоном, хоча мобільний оператор чомусь не протарифікував нашу розмову за розцінками роумінгу. В телефонній розмові Олександр Іванович спростував чутки про те, що підприємство має намір змінити прописку, а також прокоментував звинувачення грецького акціонера щодо невиплати дивідендів. Так, за його словами, останній є фантомом, місцеперебування якого не можливо встановити, оскільки направлені на всі відомі адреси листи, не доходили до адресата.
Водночас колишні працівники дуже здивовані тим, що компанія загубила свого акціонера, адже за минулого керівництва таких проблем не виникало.
Щодо соціально-економічної ситуації на підприємстві, Олександр Галінський послався на вже відомий читачу лист трудового колективу про сталий розвиток підприємства та задоволених стабільною заробітною платою й високими соціальними стандартами працівників.
І якщо все написане в ньому відповідає дійсності, то, за великим рахунком, немає різниці, кому воно належить. Законно ж чи не законно - це вже компетенція правоохоронних органів. Зазначимо тільки - на момент проведення в 2009 році фондом Держмайна приватизації, говорити про те, що підприємство конче потребувало ефективнішого власника, не було жодних підстав.
Засноване фондом Держмайна і компанією Lyktos Group of Companies закрите акціонерне товариство з іноземними інвестиціями, стало справжнім феноменом і взірцем у наших економічних умовах не тільки для підприємств із державною часткою акцій, а й для приватних. Воно входило до десятки бюджетоутворюючих підприємств Кіровограда і до двадцятки найбільших платників податків Кіровоградщини, виступало меценатом та активним учасником програм розвитку міста та області, засновником школи авіаційних кадрів.
Нефантомні інвестиції
Від фонду держмайна підприємству дістався авіаційний парк з 13 літаків АН-24 та АН-26, котрий за час керівництва компанією Леонідом Шмаєвичем розширився до 20-ти. У свою чергу Lyktos Group of Companies внесла на той час у вигляді інвестицій 50 тисяч доларів та цінні папери. Це дозволило компанії кілька років поспіль отримувати податкову пільгу, капітально відремонтувати літаки та стати сертифікованим перевізником ООН.
Успішність в скорочені штату і збитках?
Вивчаючи ж звіти підприємства за останні роки й співставляючи цифри, ми звернули увагу на кілька моментів, що важко трактувати, як позитивні тенденції, про що власне й пише автор листів. Так, на сьогоднішній день на підприємстві працює біля 300 чоловік, в той час як на кінець 2011-го було понад 400. Виходить, що після того, як Леонід Шмаєвич залишив "штурвал" авіакомпанії, на досі цілком успішному в економічному плані і показово зразковому в соціальному підприємстві звільнили майже сто працівників. Те, що масові звільнення мали місце в 2012 році, підтвердила колишній начальник відділу кадрів компанії Вікторія Гура. Подібні управлінські рішення нового керівництва власне й змусили її піти з підприємства. Та й сам Олександр Галінський фактично підтверджує це у своєму листі нашим колегам з "Нової газети", які також писали про ситуацію в МААК "УРГА", вказуючи, що на даний час на підприємстві працює близько 300 чоловік.
Чому це відбулося непомітно для керівництва міста та області, яке декларувало збільшення робочих місць, можна тільки здогадуватися. Можливо, тому, що в той час підприємство подавало надії зробити з Кіровограда "літаюче" місто, що було б жирним плюсом і для нього, і для влади. Колишній Президент Віктор Янукович навіть особисто відкрив його повітряні ворота, але, як згодом з'ясувалося, тільки для чартерів. В кінці ж 2010-го колишній голова обласної державної адміністрації Сергій Ларін ще клопотав перед віце-прем`єр-міністром України Андрієм Клюєвим про виділення з Державного бюджету 16 мільйонів гривень на реконструкцію злітної смуги для аеропорту "Кіровоград". З чого напрошується висновок, що під соусом покращення інвестиційної привабливості міста йшлося про виділення бюджетних коштів на розвиток сімейного бізнесу Ставицьких?
Хто каже правду?
Ще один факт на користь правдивості листів грецького інвестора - прибутки авіакомпанії з приходом нового акціонера щороку і справді зменшувалися, принаймні у фінзвітах, в чому також можна пересвідчитися на сайтах компанії та комісії з цінних паперів (попередньо зареєструвавшись). В 2010-му вони становили - 22791 тис.грн., в 2011-му - 15076 тис.грн., 2012-му - 10607 тис.грн.. За 2013-ій вказано понад 8 мільйонів збитків (на фото внизу).
Варіантів відповідей, чому так відбувається, може бути безліч: від проблем з менеджментом - до умисного виведення коштів з компанії чи то в офшори, чи то на інші підприємства. Зокрема, останнє зазвичай практикується для того, щоб знизити вартість акцій міноритарного акціонера, яким є Lyktos Group of Companies, і викупити їх за безцінь. Бо він через незначну частку акцій хоч і не має можливості безпосередньо брати участь в управлінні компанією, але ж може впливати на її діяльність та принаймні плутати карти власнику контрольного пакету.
Підтвердженням намірів продати значну частину майна є інформація про збори акціонерів від 16.09.2013.
Тож, кому вірити, генеральному директору і працівникам, які є лише виконавцями чужої волі, чи засновнику компанії, - питання риторичне. Як і те, куди прилетить "УРГА", і чи від того акціонера колектив захищав підприємство.
