Вилучити не можна копіювати: бізнес хочуть захистити від конфіскації серверів новим законом

У МЕРТ задумалися над тим, як убезпечити сервери українських компаній від вилучення У МЕРТ задумалися над тим, як убезпечити сервери українських компаній від вилучення
В цьому році скарги бізнесу на вилучення серверів почастішали, що змусило чиновників шукати шляхи вирішення проблеми. Міністерство економічного розвитку і торгівлі підключило учасників IT-ринку до розробки законопроекту, покликаного звести перевірки з вилученням обладнання до мінімуму. У відомстві переконані: винні не стільки судді, які санкціонують "нальоти" на бізнес, скільки закон, що не залишає їм іншого вибору.

В цьому році скарги бізнесу на вилучення серверів почастішали, що змусило чиновників шукати шляхи вирішення проблеми. Міністерство економічного розвитку і торгівлі підключило учасників IT-ринку до розробки законопроекту, покликаного звести перевірки з вилученням обладнання до мінімуму. У відомстві переконані: винні не стільки судді, які санкціонують "нальоти" на бізнес, скільки закон, що не залишає їм іншого вибору.

Масштаби лиха

За оцінками учасників IT-ринку, з початку року в країні пройшло від 50 до 80 перевірок з вилученням обладнання. Більшість з них стосується високотехнологічних компаній - розробників програмного забезпечення, інтернет-сервісів. У зв'язку з цим їх вимушений простій у роботі призвів до втрати грошей і клієнтів.

В 2012 р. такі компанії давали Україні 0,8% ВВП. Зараз їх внесок в економіку вже сягає 3%, особливо, враховуючи той факт, що обсяг IT-ринку не знизився, а економіка країни в цілому продемонструвала падіння.

"Виходить, що на 3% ВВП припадає 80 обшуків. Хіба це нормально?", - обурився засновник і керуючий партнер BVU Group Денис Довгополий.

Серед "постраждалих" були і міжнародні компанії, такі як розробник ігор Plarium і аутсорсинговий розробник Luxoft. Новини про такого роду обшуки змушують український бізнес переносити свої дані за кордон, а іноземних інвесторів - вивозити з країни цілі офіси.

З квітня цього року в Україні діє закон 191-VIII, який дозволяє слідчим знімати копії даних з серверів, комп'ютерів або мобільних терміналів, а не "виривати" обладнання з проводами. Але цією можливістю ніхто не користується. Слідчі віддають перевагу через суд отримувати дозволи на вилучення - ця можливість досі передбачена законодавством.

"Обшук з вилученням обладнання має сенс, якщо це загрожує національній безпеці країни. Наприклад, якщо сервер задіяні в DDoS-атаці. Решта перевірки можна зробити документарно, шляхом зняття копії", - зазначив заступник глави Адміністрації Президента Дмитро Шимків.

В кінці жовтня він зустрівся з представниками IT-галузі. Тоді Шимків досить різко висловив свою позицію з приводу обшуків. "Обшуки з вилученням серверів - це злочин проти країни", - заявив він.

Разом з тим, Шимків так і не зміг відповісти на питання: хто покарає винних, і як уникнути вилучення серверів надалі? Він лише сказав, що АП не має достатньо повноважень, щоб вплинути на суддів.

Речдок на флешці

Як пояснила РБК-Україна директор департаменту інновацій інтелектуальної власності Міністерства економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) Олена Мініч, згідно з чинним законодавством, копія даних не є речовим доказом у справі. Тому у слідства не залишається іншого вибору, як вилучати сервера. Законопроект, який зараз розробляє відомство, надасть копії такий статус. Вони повинні будуть зніматися особливим чином, так, щоб у процесі слідчий не зміг додати або підмінити інформацію.

Директор асоціації "ІТ України" Віктор Валєєв, який також бере участь у розробці документа, розповів, що для цих цілей, за прикладом Франції, можна створити хмарне сховище. За допомогою спеціального програмного забезпечення туди під час перевірки вносяться дані. Якщо в подальшому хтось змінює інформацію, - це фіксується в системі.

"Що це буде за обладнання, визначать підзаконні акти. А зараз головне - законодавчо закріпити статус засвідчених даних як речових доказів", - зазначив Валєєв.

Крім того, в законопроекті вказано, що копіювання є пріоритетним способом отримання інформації, а вилучення серверів можливо тільки у виняткових випадках, коли зробити копію неможливо. За словами Валєєва, зараз асоціація відпрацьовує фінальний варіант законопроекту, який буде готовий до кінця тижня.

Паралельно свої пропозиції в МЕРТ подали юристи з адвокатського об'єднання "Юскутум". Вони разом з асоціацією Easy Business брали активну участь у розробці чинного закону, що дозволяє копіювання даних з серверів при обшуку. Керуючий партнер "Юскутум" Артем Афян вважає, що закон не працює в повній мірі, так як залишає суддям і слідчим "лазівки" для зловживань. "Юскутум" пропонує прописати в законі, що дозвіл на вилучення серверів видається слідчому тільки якщо він обґрунтує, чому отримання інформації іншим шляхом неможливо.

При цьому ніякої відповідальності за порушення цієї норми не передбачається. Тому Афян визнав: немає ніяких гарантій, що з новою нормою в законі буде менше обшуків. Але цей пункт гарантовано полегшить захист у суді компаній, постраждалих від них.

"Буде легше довести, що слідчий перевищив повноваження, і повернути вилучене обладнання", - пояснив він РБК-Україна.

За його оцінками, зараз проводиться експертиза серверів, вилучених ще в 2012 р. А нещодавно конфісковані сервери потраплять на експертизу тільки через три-чотири роки.

Артем Афян підкреслив, що свої правки "Юскутум" погоджував з учасниками IT-ринку: Інтернет асоціацією України (ІнАУ) та Асоціацією підприємств інформаційних технологій України (АПІТУ). Він вважає, що змінювати закон потрібно обережно, щоб не ввести повну амністію для бізнесу і не завадити слідству виконувати свою роботу.

З цим згодні і в МЕРТ. "Завдання ще і в тому, щоб не залишити слідство без доказів", - зазначила Олена Мініч. За її словами, зараз відомство вивчає всі правки і зацікавлене у якнайшвидшому ухваленні законопроекту.

У МЕРТ пообіцяли розробити фінальний варіант законопроекту найближчим часом. За словами Мініч, новий документ буде складено з урахуванням побажань IT-ринку.

"Зараз ми намагаємося відстежити, на яких етапах виникають помилки в системі, як ця система взагалі працює. Обидва законопроекти, які ми отримали, зараз вивчаються. Ми постараємося максимально врахувати побажання учасників ринку і прийняти все як можна швидше", - пообіцяла вона.

Нагадуємо, не забудьте обрати свій спосіб читати новини.
On Top