Підсумки саміту: 1,8 млрд євро допомоги і надія на безвізовий режим
Порошенко задоволений результатами Ризького саміту
Ризький саміт "Східного партнерства" показав, наскільки тендітними і непростими є відносини з Росією як ЄС, так і країн "Східного партнерства". У декларації, за результатами саміту, не вдалося зберегти формулювання щодо спільного осуду всіма учасниками саміту анексії Криму. Замість формулювання про "європейську перспективу" для східних сусідів ЄС, говориться про прагнення і вільний вибір. РБК-Україна слідкувала за перебігом саміту, читайте найголовніше.
"Азербайджан заблокував декларацію"
Відразу треба зазначити, що затвердження кінцевої декларації саміту затягнулося, оскільки, за словами екс-голови Європарламенту Мартіна Шульца, "Азербайджан заблокував кінцеву декларацію". В тому, що кінцева декларація таки буде вже під час завершення саміту сумнівалася і міністр закордонних справ Хорватії Весна Пусіч, яка, покидаючи саміт, повідомила, що, можливо, декларація "буде пізніше".
Міністр закордонних справ Польщі Гжегож Схетина розповів РБК-Україна, що переконати Азербайджан зміг президент Ради Європи Дональд Туск. "Те, що Азербайджан підписав - це заслуга Дональда Туска", - сказав Схетина. Потім на підсумковій прес-конференції Туск підтвердив, що телефонував безпосередньо Президенту Азербайджану, але заперечив що це стосувалося декларації.
Голова парламентського комітету з питань євроінтеграції Ірина Геращенко розповіла РБК-Україна про те, що Азербайджан намагався включити в кінцевий документ пункт щодо Нагорного Карабаху.
"Питання Азербайджану взагалі не стосувалось України, це стосувалось Азербайджану, Нагорного Карабаху і сьогодні там про Україну не йшлося. Після розмови Туска з Алієвим Азербайджан зробив ремарку, що в них особлива позиція щодо п'ятої статті, яка не стосується Криму", - сказала Геращенко.
"Не дратувати Росію"
Для українців найважливішим питанням на саміті була лібералізація візового режиму, натомість ЄС безупинно повторював про те, що "Східне партнерство" не спрямоване проти Росії". Протягом саміту неодноразово заспокоювали РФ цією ключовою тезою і голова Ради Європи Дональд Туск і інші європейські політики. Проте, їхні старання були на порядок меншими від тих зусиль, які прикладали Вірменія і Білорусь.
Щойно прибувши на саміт, міністр закордонних справ Білорусі Володимир Макей відразу натякнув на те, що не бажає вступати в конфронтацію з Російською Федерацією. "Ми хочемо, щоб цей саміт дав надію на те, що наш регіон залишиться стабільним і мирним, а не регіоном конфронтації", - заявив білоруський політик.
Саме через позицію цих двох країн у кінцеву декларацію так і не вдалося записати пункт, що учасники саміту засуджують анексію Криму. Пункт щодо анексії Криму залишався спірним весь час, і переговори щодо нього тривали до самого закінчення саміту. В день саміту, 22 травня, єврокомісар з європейської політики сусідства та розширення Йоганнес Хан розповів, що щодо цього пункту кінцевого рішення ще не прийнято.
Покидаючи саміт до його завершення, прем'єр Польщі Ева Копач розповіла журналістам, що на момент її виходу із зустрічі "щодо Криму та інших спірних пунктів все залишилось так, як було на вчорашній вечір, тобто цей пункт у декларації залишився".
Копач також раділа з того, що на момент її виходу вдалося залишити пункт про "європейську перспективу" для країн "Східного партнерства", які цього бажатимуть. Як напередодні саміту повідомило РБК-Україна поінформоване джерело, за результатами попередніх переговорів перед самітом вдалося домовитись про залишення цього пункту в кінцевій декларації.
Проте, з кінцевого документу "європейська перспектива" зникла, і як здається, шанси на її збереження в тексті були не дуже високі. Щойно прибувши на саміт, канцлер Німеччини Ангела Меркель, заявила про те, що "Східне партнерство" не є інструментом розширення ЄС, а є інструментом зближення з ЄС. Крім того, на підсумковій прес-конференції Дональд Туск заявив про те, що "ніхто не обіцяв, що "Східне партнерство" означатиме вступ до ЄС". Він також заспокоїв, що ЄС продовжує триматися свого попереднього курсу.
Не завадить також додати, що під час неодноразових підходів до преси в рамках інших заходів, що відбувалися в Ризі в цей період, єврокомісар Хан постійно згадував цитату Порошенка про заявку на вступ до ЄС. В цьому контексті Хан чітко заявив "спочатку реформи, а потім заявка на вступ". Він додав, що крім військового конфлікту, величезною проблемою України є корупція.
"Гарантія безвізового режиму"
Що ж стосується основного питання, яке цікавило українців, то і в кінцевій декларації, і у виступах європейських чиновників Україна отримала так звану "гарантію безвізового режиму". ЄС запевнив Україну, що безвізові поїздки будуть вже в 2016 р., якщо тільки Україна виконає всі пункти із другої фази відповідного плану дій.
Президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер на прес-конференції заявив, що приблизно 15 грудня Європейська комісія оприлюднить кінцевий звіт щодо виконання пунктів із плану дій. Президент Порошенко уточнив журналістам, що це має відбутися не пізніше 15 грудня.
Ірина Геращенко розповіла РБК-Україна, що ймовірно без віз у Європу українці зможуть їздити вже всередині 2016 р.
"Дуже важливою так само є позиція, що до кінця року Україна і Грузія мають виконати передумови по плану дій щодо лібералізації візового режиму. А не пізніше грудня відбудеться остання моніторингова місія Єврокомісії, яка прийме остаточне рішення по безвізовому режиму, а це означає, що в нас є всі шанси отримати безвізовий режим в в 2016 р., і мій прогноз, що це може бути середина року, але для цього ми дійсно маємо дуже добре попрацювати", - сказала Геращенко.
Серед інших важливих досягнень можна виділити пункт про зобов'язання підписати угоду з Україною "Про спільний авіаційний простір" вже у 2015 р., а також підписання під час саміту угоди України з Єврокомісією про надання Україні 1,8 млрд євро макрофінансової допомоги трьома траншами.
"Особливе ставлення до кожної країни"
Ще одним результатом дипломатичних зусиль української сторони є закріплення так званого диференційованого ставлення до кожної країни. Цей пункт був важливий для України, Молдови і Грузії з огляду на те, що, на відміну від трьох інших країн "Східного партнерства" вони хочуть максимально наблизитись до ЄС аж до вступу в Європейський Союз . Це пункт був важливий також для Європейського Союзу, оскільки через залякування Росії не бажають наближення до Європи половина країн "Східного партнерства". ЄС опинився перед серйозною загрозою того, що деякі країни "Східного партнерства" взагалі могли вийти з цієї ініціативи.
Прибувши на саміт, деякі європейські чиновники не змогли відповісти на питання про перспективу "Східного партнерства". Показовим в цьому контексті є те, що Президенти Білорусі і Азербайджану на саміт так і не прибули. Врешті, за результати саміту європейські політики бачать необхідність існування східного партнерства для просування реформ і для продовження економічної співпраці з трьома "неохочими до зближення країнами".
На Конференції громадянського суспільства "Східного партнерства", від представників Вірменії, які брали участь в цьому заході, прозвучала думка про те, що участь в "Східному партнерстві" не є необхідною умовою для реформування країни, мовляв реформи можна проводити і без цього. Керівник секретаріату прем'єр-міністра Білорусі Олександр Заборовський на бізнес-форумі "Східного партнерства" переважно говорив про те, що Білорусь зацікавлена тільки в економічній співпраці, а представник Азербайджану повідомив, що цю країну цікавить співпраця в енергетичній сфері. Натомість Україна, Молдова і Грузія мають підписані з ЄС Угоди про асоціацію.
Таким чином, учасники "Східного партнерства" діляться на ті країни, які реально наближаються до ЄС і ті, які такого наближення не хочуть. Фактично для ЄС в цьому питанні варіантів було небагато: перезавантажити "Східне партнерство" через формування нових принципів співпраці, ключовим з яких стала диференційована політика, особливе ставлення до кожної країни або відсування від ЄС половини країн "Східного партнерства".
ЄС не міг погодитися з тим, що ініціатива "Східного партнерства" зникне, оскільки це мало б вигляд загалом помилкового створення такої ініціативи. І це, безумовно, було б поразкою Європейського Союзу, і перемогою Росії.
За словами Дональда Туска, ЄС опинився в непростих обставинах. "Ми працюємо в умовах агресії і залякування в цій частині Європи... Ми черговий раз сьогодні підтвердили розвиток диференційованих відносин з кожним партнером", - заявив Туск на підсумковій прес-конференції.
Відтепер учасники "Східного партнерства" не мусять обирати між ЄС і Росією, вони можуть співпрацювати з ЄС до тієї міри до якої захочуть. І це напевне дуже порадувало міністра МЗС Білорусі Володимира Макея, який, покидаючи саміт заявив, що Білорусь "не хоче вибирати між Європою і Росією".
"Нові санкції не обговорювалися"
Як заявила РБК-Укрїна напередодні саміту голова парламентського комітету з іноземних справ Ганна Гопко, Україна сподівалася, що на Ризькому саміті вдасться "закріпити підтримку ЄС і зберегти єдність Європейського союзу щодо продовження санкцій проти РФ". Проте, як розповів РБК-Україна по завершенню саміту міністр закордонних справ Данії Мартін Лідегор, на саміті питання санкцій проти РФ не піднімалося. "Це питання не обговорювалося, бо ця зустріч не була присвячена цьому питанню", - розповів він.
Загалом, українська сторона Ризький саміт вважає успішним. "Я прослухала дуже уважно сьогодні всі виступи лідерів країн ЄС. Там була чітка підтримка України, говорилося про неприпустимість анексії Криму, про необхідність підтримати територіальну цілісність і суверенітет України, про неприпустимість агресії проти України, і саміт - це в першу чергу обмін думками і позиціями, де формується позиція ЄС. Те, що ми сьогодні чули, воно показує, що Україна залишається в центрі уваги, про що свідчить і те, що тема України буде однією з ключових на майбутньому саміті "Великої Сімки"...Жодного слова проти України в сьогоднішніх публічних дискусіях не було. Що там було під час підготовки, я не дипломат і тут я не можу коментувати", - сказала Ірина Геращенко
Де саме відбудеться наступний саміт "Східного партнерства" поки невідомо, але Президент Молдови вже запропонував провести його в Кишиневі. Відомо тільки, що саміт відбудеться у 2017 р., і ймовірно, що він буде у столиці тієї країни, яка головуватиме в ЄС.
