Підсумки Давосу: Останній шанс України
З досвіду участі в давоських заходах можу сказати, що ще 2-3 роки тому більшість іноземних інвесторів, м'яко кажучи, не перебувала в оптимізмі від ситуації та інвестиційного клімату в Україні. Але при особистих зустрічах дуже зацікавлено і захоплено обговорювали хороші і погані рішення українського Президента і уряду. Втім, зараз Україна взагалі не відсутня на картах лідерів світових компаній і глобальних інвесторів.
Якщо систематизувати всі дискусійні теми з економіки, що обговорювалися в Давосі протягом останніх трьох днів, то коротко вони зводилися в основному до трьох питань:
1. Що робити з Європою і як вирішувати її боргові проблеми?
2. На скільки буде рости економіка Китаю в наступні кілька років - на 5 або 10%?
3. Що робити з надлишковою ліквідністю на ринках і до чого це може призвести?
Всі інші теми, які обговорювалися - Лідерство як Цінність, новації в освіті, роль Нових індустрій і Знань, гендер і т.д. - в умовах відсталості українського побуту і нерозвиненості громадянського суспільства, на мою думку, взагалі ніяк не актуальні в наших місцевих реаліях.
Перше питання абсолютно не нове. Ця тема щільно обговорюється останні три роки. Скорочення бюджетних витрат - основний засіб боротьби з борговою кризою - вже починає давати перші результати в країнах Південної Європи, хоча і несе в собі соціальні проблеми. Але є консенсус, що тільки так можна досягти довгострокового економічного зростання і зберегти єдину Європу.
З другого питання, на перший погляд, не принципової різниці в різних сценаріях темпів зростання другої економіки в світі, грає на практиці величезне значення. Китай в останнє десятиліття залишається найбільшим споживачем і драйвером цін на сировинні товари. Це дуже важливо для України, оскільки істотна частина нашого експорту припадає саме на сировину - метал, руда, зерно і т.д. І саме нестабільність на ринку біржових товарів несе в собі найбільший ринковий ризик для країни.
Читайте також: Товарообіг України й Китаю в 2013 р. перевищить 20 млрд дол., - МЗС.
Так от, мої очікування, що найближчим часом ми побачимо продовження політики охолодження китайської економіки. У такому сценарії це буде поганою новиною для економічних властей в Україні, тому що вони більше не зможуть латати бездарність своєї економічної політики ненормально високими цінами на сировину, які ми бачили останні три роки. І їм доведеться дійсно приймати рішучі кроки в дерегуляції бізнесу, сфері ЖКГ, поліпшенні культури поваги прав власності, пенсійній реформі, кредитно-грошовій політиці, стимулюванні підприємництва та ще десятку інших пріоритетних напрямків.
По третьому питанню багато світових економістів сходяться на думці, що гранична корисність кожного наступного кількісного пом'якшення - впорскування грошей - з кожним разом зменшується, а нові гроші не настільки, як очікувалося, стимулюють попит і реальну економіку, але більшою мірою йдуть на фондовий ринок.
Це, з одного боку, виклик для світових економічних лідерів, а з іншого - хороша новина для інвесторів у фондові інструменти. Підтвердження цьому - американський та інші фондові індикатори знаходяться на своїх п'ятирічних максимумах.
Підписання договору з Shell на тлі революції, яку здійснили США в плані розробки родовищ шельфового газу і забезпечення себе енергоресурсами за останні п'ять років, за своєю значимістю конкурує навіть з приватизацією "Криворіжсталі" сім років тому.
Читайте також: Україна і Shell підписали в Давосі угоду про видобутку сланцевого газу.
В залежності від успіху реалізації, це може стати гордістю України або її ганьбою. Гордістю, якщо все дійсно піде гладко і інвестор досягне своїх довгострокових економічних планів. Ганьбою, якщо армія прокурорів, нечесних суддів, корумпованих чиновників та регуляторів зроблять це неможливим, як і в переважній більшості аналогічних випадків.
Так чи інакше, це буде вже останнім індикатором здатності чи нездатності нашої країни вести справи по законам Розуму і Ринкового підходу.
Генеральний директор Concorde Capital Ігор Мазепа
