Підсумки 2014 року: куди прийшла Україна
Фото: Reuters.com
Павло Костіцин, спеціально для РБК-Україна
Підбиття підсумків року, що минає, - не завжди просте, та й не особливо приємне завдання. Складно дивитися з оптимізмом у майбутнє, коли доводиться констатувати невщухаючий військовий конфлікт, глибоке падіння економіки, зростаючий державний борг і дефіцит бюджету, прискорення темпів інфляції, стрімку девальвацію гривні і кризу в енергетичній сфері.
Навіть у Кабінеті міністрів не заперечують, що падіння ВВП за підсумками 2014 року складе не менше 7%. З цим погоджуються і міжнародні експерти та аналітики: в агентстві Moody's впевнені, що ВВП знизиться за рік на 8%, в МВФ трохи оптимістичніші - на 6,5%.
З індексом споживчих цін ситуація теж не краща: вже за 11 місяців за даними Держстату темпи інфляції перевищили 21%. Відповідно, за підсумками року можна очікувати 22-25%. І це теж цілком конкретний прогноз Національного банку.
Особливо, враховуючи девальвацію, до якої впритул прив'язане зростання цін. А адже гривня з початку року ослабла на 100%. І в НБУ не дають особливих надій на її зміцнення, незважаючи на те, що Кабмін вибудовує бюджет на середньозваженому курсі 17 грн/дол. На зміцнення гривні немає ні ресурсів, ні дієвих важелів. Так, рівень золотовалютних резервів продовжує оновлювати історичні мінімуми, склавши на початок грудня більше 9 млрд дол.
Звісно, від таких негативних тенденцій страждають і населення, і бізнес. Зокрема, промвиробництво в січні-листопаді 2014 року, порівняно з аналогічним періодом 2013 року, скоротилося на 10,1%. І за весь 2014 рік ми навряд чи побачимо темпи скорочення виробництва менше 10% - адже тільки в листопаді його падіння склало 16,3%.
У результаті маємо не лише недобір у дохідну частину бюджету (надходження у січні-листопаді 2014 року виявилися на 6,8% менше плану), але і диспропорції у зовнішній торгівлі. Навіть незважаючи на підтримку експортерів девальвуючою гривнею, зовнішньоторговельний баланс за 9 місяців 2014 року склав мінус 3,6 млрд дол., у тому числі, за товарами - мінус 4 млрд доларів.
А якщо взяти до уваги, що уряд очікує і в 2015 році збереження негативного платіжного балансу на рівні 1,5-2,5 млрд дол., очікувати позитивного сальдо за підсумками 2014 року однозначно не варто.
У той же час, якщо не зробити належних висновків, то і 2015 рік навряд чи буде більш простим. Безсумнівно, країні все також доведеться боротися за відновлення територіальної цілісності, очищення системи державних фінансів і оздоровлення банків, промисловості. Однак правильно винесені з 2014 року уроки дозволять швидше вибратися з рецесії і ліквідувати її наслідки. Головне, підійти до засвоєння цих уроків як можна серйозніше.
Дефіцит держбюджету і боргове навантаження
Віктор Пинзеник, член парламентського комітету з питань бюджету:
- Фундаментальна цінність бюджету - це його здатність виконувати передбачені ним зобов'язання. Однак постійне сходження в борги призвело до того, що український уряд не може брати в борг, а бюджетний дефіцит сягає критичних значень. Наприклад, за підсумками 2014 року він складе близько 15% ВВП або понад 200 млрд грн.
Так, представники Кабінету міністрів називають цифру в 68 млрд грн, але забувають сказати про 110 млрд грн дефіциту "Нафтогазу".
Забувають додати 20 млрд грн, які виділені на капіталізацію банків, на повернення кредитів. А якщо згадати сотні законів, які приймалися десятки років і не виконувалися, але їх норми все одно діють, то ми вийдемо на цифру публічних видатків у розмірі 66% ВВП.
Так що дефіцит бюджету - це головний виклик, який стоїть перед країною, і на який ми повинні реагувати. Чи вирішує цю проблему представлений проект бюджету на 2015 рік? Велике питання. Так, якщо подивитися на закладений обсяг дефіциту в 64 млрд грн, він виглядає порівняно невеликим.
Але в українських реаліях не можна оцінювати дефіцит як різницю витрат і доходів, оскільки більша частина витрат уряду здійснюється "через касу". І ці витрати не відображені у бюджеті. Наприклад, у статті "фінансування за активними операціями" передбачено 88 млрд грн. Це і є частина згаданої каси, за рахунок чого дефіцит вмить виростає до 152 млрд грн.
Крім того, в проект внесено безпрецедентні статті, які дозволяють уряду збільшувати видатки понад обсяги, передбачені Законом "Про державний бюджет". Відповідно, тут теж закладена загроза подальшого приросту дефіциту.
При цьому Кабмін де-факто перетворює Національний банк в департамент Міністерства фінансів. Хоча в українському законодавстві є пряма норма, яка забороняє монетарне фінансування дефіциту бюджету, яке вже досягло 10% ВВП.
Так що уряд досі не запропонував рішень, які б дозволили збалансувати бюджет. Є лише часткові косметичні зміни у сфері доходів. Але не більше того.
Енергетична безпека країни
Олександр Паращий, керівник аналітичного відділу Concorde Capital:
- Проблеми, з якими зіткнулися українська економіка та енергетика, мабуть, найскладніші за 20 років. Але якщо подивитися на баланс потужностей, то очевидно, що вугільна генерація все ще залишається однією з найважливіших. Відповідно, в даній ситуації потрібно нарощувати запаси вугілля. Адже із похолоданням споживання електроенергії збільшується. Відповідно, якщо вдарять морози, то попит на електроенергію буде набагато більшим, і при існуючому дефіциті енергоносіїв будуть збільшуватися інтервали віялових відключень.
Будуть або частіше відключати, або на більш тривалий час.
Найпростіший з технічної точки зору шлях - це брати вугілля на Донбасі, але наскільки я розумію, він зараз неможливий. Всі інші варіанти можуть розглядатися як альтернатива. Брати вугілля в РФ теж не дуже виходить, Нам ще пропонували казахстанське вугілля, але і воно не дуже підходить. Є варіанти закупівлі вугілля в Австралії, Південній Америці, Південній Африці, можливо, в Китаї. Але як бачимо, рішення поки що так і не знайдено.
В ідеалі ж потрібно вкладати гроші в переобладнання наших антрацитових електростанцій на те, щоб вони могли спалювати більше універсальне вугілля, те що видобувається на неокупованій території України. Або те, який можна завозити з дружніх нам країн: Польщі, Німеччини.
Дмитро Марунич, директор Інституту енергетичних досліджень:
- Ключові проблеми української енергетичної галузі сьогодні - дефіцит вугілля і пов'язані з ним віялові відключення. Проблема номер два - дефіцит нафти і газу, який зріс спочатку року в 8 разів.
Ситуація з тарифами, які потрібно підвищувати - проблема номер три. Але для їх перегляду державі потрібно вирішити питання з субсидіями. А в нинішній реаліях знадобиться велика кількість грошей, що знову призведе до девальвації і відправить "Нафтогаз" по колу існуючих проблем (дефіцит, борги тощо).
Крім того помилки при формуванні газового балансу на зиму призвели до того, що тепер нам потрібно зробити дозакупівлю майже 5 млрд куб. м.
У підсумку, у нас є два шляхи: закуповувати електроенергію в РФ, або вугілля в декількох країнах (у тій же Росії та десь за океаном). Або налагоджувати постачання зі східних областей, що неприйнятно для Києва за політичними мотивами, хоча з точки зору економіки - це найраціональніший крок.
Є ще варіант - реконструювати теплоелектростанції, які працюють на антрациті, перевести на використання вугілля так званої газової групи. Це вимагає фінансових вкладень і часу, але рік - цілком реальна перспектива для такої реконструкції, яка дозволить вирішити чимало проблем з енергогенерацією.
Дерегуляція бізнесу та податкова реформа
Оксана Продан, член парламентського комітету з питань податкової та митної політики:
- Якщо говорити про системні зміни, спрямовані на дерегуляцію, то в 2014 році їх, на жаль, не було. Особисто для мене показовим стало те, як розглядався законопроект №1655-VII "Про зміни в системі регулювання економіки". Його суть полягала в тому, щоб протягом року скасувати десятки норми, які обмежують бізнес. Закон не був прийнятий, причому його не підтримала частина депутатів з демократичних фракцій. На мою думку, це найкраща ілюстрація того, наскільки важко в наших умовах ліквідувати корупційні бар'єри.
Якщо говорити про податкові ініціативи уряду, озвучені у році, що минає, у такому вигляді вони не мають шансів на проходження в парламенті. Основне завдання - домогтися того, щоб привести пропозиції Кабміну у відповідність з тим, чого потребує українська економіка.
Наприклад, на одному із засіданні нашого комітету було прийняте рішення рекомендувати Верховній Раді схвалити проект змін до Податкового кодексу в першому читанні. Але за умови виключення норм щодо безспірного списання коштів, обмежень щодо віднесення витрат на валові витрати, відшкодування ПДВ при експорті зерна, а також щодо податку на різницю між витратами і доходами фізичних осіб, оподаткування спадщини, збільшення податкового навантаження на нерухомості і на пасивні доходи.
Тому і у депутатів, і у експертів буде багато роботи між першим і другим читанням. Але немає інших варіантів, крім як виписати норми таким чином, щоб зняти всі бар'єри, ліквідувати "схеми" і створити сприятливі умови для розвитку бізнесу. В першу чергу, малого та середнього.
Загрози і ризики для банківської системи
Дмитро Гриджук, голова правління банку "Хрещатик":
- Суть проблем, які відчуває банківська система України, не змінюється вже кілька років.
В першу чергу - це труднощі з кредитуванням реального сектора економіки.
У другу чергу - хаотичні і непередбачувані коливання курсу гривні по відношенню до іноземних валют.
У третю чергу питання ліквідності, пов'язане з капіталізацією банків. Ну, і, звичайно ж, якість активів.
Але найбільша загроза - невизначеність щодо майбутнього банків. Сьогодні практично неможливо зрозуміти, який банк може вистояти і далі, веде чесну і відкриту роботу, а який несе ризики для своїх вкладників, і вже завтра виявиться неплатоспроможним.
Олексій Блінов, начальник аналітичного відділу "Альфа-банк Україна":
- У 2014 році банківська система в повній мірі відчула на собі погіршення макроекономічної ситуації, девальвацію гривні, відтік вкладників і зростання неплатежів по кредитах.
Наприклад, з початку 2014 року відтік депозитів з українських банків склав 22%. Найбільш відчутною була "втеча" валютних коштів фізичних осіб, на рівні 40% з початку року. Серйозно виріс рівень проблемної заборгованості, так як платоспроможність багатьох позичальників через кризу погіршилося. У цих умовах банки намагаються згортати кредитну активність за винятком найбільш перспективних напрямків. До того ж, банки були змушені піти з Криму та зони АТО, що також призвело до втрати ними чималої частки бізнесу.
Тиск обставин відчувають абсолютно всі гравці - державні і приватні, іноземні та українські, надійні і (особливо) ненадійні. В цих умовах вкрай важливо забезпечити гнучкість банківської системи, її здатність самостійно реорганізовуватися, не вимагаючи при цьому коштів держави.
У цьому контексті одне з нагальних завдань - труднощі з очищенням кредитних портфелів і з викупом активів у проблемних банків.
Рішення даної задачі полягає у виробленні та впровадженні конструктивних рішень в галузі податкового та іншого регулювання ринку банківських активів, особливо - у питаннях купівлі-продажу боргів, оподаткування продажу застав, підходах до списання безнадійної заборгованості. Це дозволить скоротити держвитрати на виплати вкладникам проблемних банків, даючи можливість банківській системі зцілюватися самостійно.
Головний висновок, з яким банківська система входить у 2015 рік, - економічна ситуація залишається дуже складною, потрібно бути готовими до будь-яких подій і працювати над оптимізацією бізнесу в умовах сильного тягаря зовнішніх обставин.
Мита на автомобілі і ціни
Олег Назаренко, генеральний директор Всеукраїнської асоціації автоімпортерів і дилерів:
- У найближчі 15 років на перегляд мит розраховувати не варто. Це величезна брехня, що Асоціація з Євросоюзом що-небудь змінить для покупців. Автопром спочатку "пробив" перехідний період на 10+5 років, під час якого мита змінюватися не будуть. Це закладено в самому тексті угоди, і не треба вірити тим, хто обіцяє нібито скасування зборів.
Тому і про зниження цін на нові автомобілі можна говорити лише за умови, що влада піде на скорочення податкового навантаження.
Проте, ще з квітня 2014 року уряд на 100% збільшив акциз на авто, і поки що про його перегляд немає інформації.
Безумовно, ми будемо боротися за скасування спецмита, або хоча б зменшити його розмір, будемо домагатися і скасування збору в Пенсійний фонд. Але якщо ці спроби виявляться безуспішними, то ціни залишаться стабільними, а продажу - низькими.
Наприклад, зараз ринок нових авто за своїм обсягом відкотився на 15 років тому (до 1999 року), коли в Україні не були присутні представництва європейських автовиробників. І це дуже небезпечна тенденція, оскільки при подальшому скороченні імпорту року через 2-3 іноземні представництва можуть задуматися про звільнення.
Це ми бачимо на прикладі Росії, де ринок зменшився лише на 30%, а імпортер Seat вже заявив, що до 2015 року компанія має намір покинути РФ. В Україні ж тільки за 2014 рік падіння продажів складе майже 100% у порівнянні з роком попереднім.
Фото: Reuters.com
