Італійський парламент проголосував за пакет заходів жорсткої економії
Нижня палата італійського парламенту проголосувала на підтримку пакету заходів жорсткої економії, повідомляє ВВС.
Прийняття парламентом запропонованих антикризових заходів відкриває дорогу для відходу у відставку прем'єра країни Сільвіо Берлусконі, який раніше пообіцяв піти зі своєї посади після схвалення парламентом цього пакета заходів.
Нагажаємо, 11 листопада італійський сенат схвалив пакет економічних реформ. Схвалений пакет включає комбінацію заходів з урізування бюджетних витрат і реформування італійської економіки, яка практично не зростає. За оцінками Міжнародного валютного фонду (МВФ), в 2011 р. економічне зростання Італії складе всього 0,6%, а в 2012 р. і зовсім сповільниться до 0,3%. За останні 15 років економіка країни зростала в середньому на 0,75%.
Нагадаємо, раніше Берлусконі втратив парламентську більшість. За затвердження виконання бюджету 2010 р. проголосували 308 депутатів в парламенті - менше, ніж абсолютну парламентську більшість в 316 депутатів. Опозиція в повному складі утрималася від голосування.
Відзначимо, третя за величиною економіка єврозони напередодні пройшла так звану точку неповернення - прибутковість її 10-річних держоблігацій на ринку перевищила 7%, що робить практично неможливим обслуговування зовнішнього боргу без зовнішньої підтримки. Тепер Італія стрімко котиться за "грецьким сценарієм". От тільки якщо дефолт Греції світ і Європа так-сяк здатні перетравити, то банкрутство члена "Великої сімки" та восьмої за величиною економіки світу загрожує бахнути по світовій системі так, що мало не здасться нікому.
Боргові проблеми у Італії виникли не одномоментно - країна досить довго жила в борг, поступово накопичуючи держборг. І до літа цього року такий стан речей мало кого турбував - експерти вважали, що структура і масштаб економіки не дозволять країні піти за "грецьким сценарієм".
Однак у липні 2011 р., коли всі були зайняті розробкою планів порятунку Греції, італійська економіка несподівано для всіх виявилася в числі проблемних. Ситуація миттєво стала загрозливою. Держборг Італії до того моменту досяг рекордних для країни 1,9 трлн євро (близько 120% від ВВП), що перевищує борги Греції, Ірландії, Португалії та Іспанії разом узятих.
Влада країни приступила до термінової розробки антикризових заходів, які б допомогли скоротити дефіцит бюджету та розміри держборгу, а Європейський центральний банк (ЄЦБ) почав скупку італійських облігацій на вторинному ринку. На час все заспокоїлося, і увага ринків знову перемкнулася на варіанти дефолту Греції.
Тим часом у самій Італії почав проявлятися другий симптом грецької хвороби - політична криза. Як у Греції та Португалії, економічні проблеми і необхідність вкрай непопулярних реформ позбавили багаторазового володаря прем'єрського крісла Сильвіо Берлусконі підтримки в парламенті, і в кінцевому підсумку він публічно заявив про намір подати у відставку.
Труднощі стагнуючої економіки, помножені на політичну нестабільність, дали закономірний результат: прибутковість облігацій Італії подолала критичну позначку, що сигналізує про початок повномасштабної боргової кризи в країні. Ситуація стала незворотною. Тепер країні, швидше за все, буде потрібна допомога Міжнародного валютного фонду (МВФ) та інших країн ЄС. Проблема полягає тільки в тому, що на порятунок настільки великою "риби" може банально не вистачити грошей - Фонд фінансової стабільності ЄС (ESFS), навіть якщо його вдасться наповнити до 1 трлн євро, здатний закрити лише половину італійських боргів, не враховуючи Греції та інших країн з підмоченим держборгом.
