Штучний інтелект настає

В Давосі завершився черговий Всесвітній економічний форум, який традиційно є майданчиком для обговорення викликів, які людство повинно прийняти найближчим часом. Другий рік особливу увагу на ньому приділяється технологічному прогресу. Якщо в 2016 році в Давосі широко обговорювали Четверту промислову революцію ("цифрова революція" - злиття технологій і стирання кордонів між фізичними, цифровими та біологічними сферами), то в цьому році настала черга "штучного інтелекту".

Словосполучення "штучний інтелект" (ІІ) вже стало звичним для сфери високих технологій.  Мова йде не про людиноподібних роботів, яких люди ще 30 років тому уявляли, говорячи про штучному інтелекті, а про програми, які працюють за схожим з людським мозком принципом і здатні до самонавчання. Так звані "глибокі нейронні мережі", які здатні до самовдосконалення.

Технології, що дозволяють вийти за межі нашої уяви, одночасно тягнуть і лякають. Чи зможуть машини замінити людину? Можливо безсмертя? Яким буде місце людини в світі, де його інтелектуальні та трудові здібності не будуть йти ні в яке порівняння з можливостями ІІ? У зв'язку з цим одним із завдань Всесвітнього економічного форуму в Давосі  став пошук ефективних рішень, які б не дали людині піти в забуття в постійно мінливому технологічному світі

Людина серед машин

Засновник однієї з найбільш успішних технологічних корпорацій в світі - Google Сергій Брін під час WEF 2017 зауважив, що в молодості не міг передбачити появу штучного інтелекту. "Якщо бути чесним, я навіть не звертав уваги на цю тему. Як і всі комп'ютерники, які отримували освіту в 90-е, я знав, що штучний інтелект не працює. Багато хто намагався створити нейронні мережі, але це не працювало", - розповів Брін.

Тепер Google має власний великий проект в області штучного інтелекту - Google Brain. Як стверджує Брін, алгоритми штучного інтелекту задіяні в усіх напрямках, якими займається Google в пошуку інформації, в фотографіях, в оголошеннях. "Революція штучного інтелекту настільки всеосяжна, вона здивувала навіть мене, хоча я весь час був поряд зі змінами", - говорить Брін.

Згідно з дослідженням, проведеним міжнародною технологічною компанією Infosys, більшість великих компаній або вже розгорнули технології штучного інтелекту, або планують цим зайнятися. Як вважає СЕО корпорації Microsoft Сатья Наделла, штучний інтелект відкриває великі перспективи фінансовим інституціям, торговим компаніям, соціальних та бізнес-проектів. Він наводить приклад стартапу з Кенії, який дозволяє банкам формувати кредитний рейтинг позичальника на підставі даних про нього, навіть якщо до цього він ніколи не брав кредити.

Алгоритми штучного інтелекту в поєднанні з комп'ютерним зором вже впроваджує в своїх автомобілях Volvo. Такі алгоритми покликані заздалегідь обчислити "небезпечне водіння" і попередити водія про аварію. Сама Microsoft побудувала на базі штучного інтелекту перекладач для Skype, який працював в режимі реального часу.

Що стосується компаній з нетехнологічних сфер, із-за нестабільної геополітичної ситуації вони бояться ризикувати і вкладати в розробку штучного інтелекту. Адже це змінить саму суть їх діяльності і залишить багатьох співробітників без роботи. Як показує дослідження Infosys, ці побоювання посилюються низкою політичних подій: Brexit, перемога Дональда Трампа на президентських виборах у США, що почастішали, хакерські атаки, криза біженців, глобальний тероризм.

Боротьба за робочі місця

В умовах загальної невизначеності не дивно, що наймані працівники переживають за свої робочі місця в постійно мінливій системі координат. Хоча 80% компаній, які брали участь у дослідженні Infosys, займаються перепідготовкою та перерозподілом співробітників, чиї послуги стали не такими затребуваними після появи штучного інтелекту. Але страх все одно не йде.

Генеральний директор компанії IBM Вірджинія Рометті вважає такий страх природним. На її думку, в деяких сферах — наприклад, в обробці інформації, - штучні алгоритми можуть набагато більше, ніж людина. "Ми живемо у світі, де інформація має величезну цінність. Але цієї інформації занадто багато, людина фізично не здатний її переробити. І ось що виходить: навіть якщо ваша компанія має в своєму розпорядженні великим масивом даних, ви нічого з ним не зможете зробити без технологій", - розповідає Рометті. Втім, на її думку, більша частина роботи в майбутньому буде відбуватися з участю людини і штучного інтелекту. Люди будуть брати участь у використанні, розробці, тестуванні, формуванні завдань для машин. Це буде щось на зразок взаємодії, в якому людина займе головну роль. Рометті вважає, що на відміну від людини, штучний інтелект не повинен володіти самосвідомістю і завжди повинна бути можливість його відключити.

Штучний інтелект, яким бачить його Сергій Брін, допоможе людині позбутися тієї частини роботи, яка не приносить йому задоволення, і допоможе придумати нові заняття. "Мені хочеться вірити, що віддавши "приземлені" завдання на виконання машинам люди знайдуть ще більше творчих і значущих способів провести свій час", - вважає Брін.

Такої ж думки дотримується засновник і СЕО компанії Infosys Вишал Сікка. "Машини зможуть позбавити нас від виконання рутинних та повторюваних завдань і, навпаки, посилювати і актуалізувати інші розумові процеси людського мозку. Це відкриє людині шлях до таких речей, які штучний інтелект ніколи не зможе побачити і усвідомити. Тільки уявіть, що це можуть бути за речі", - додає він.

Як вижити в світі "роботів"

Як і інші подібні технології, штучний інтелект зруйнує звичні для нас системи. Він буде розвиватися швидко, й захоплювати нові сфери. Сікка вважає, що людині життєво необхідно розвиватися з такою ж швидкістю, здобувати нові навички, щоб досягти симбіозу з машинами. В такому випадку взаємодія людського розуму з штучним інтелектом буде ефективним.

З чого ж почати цю "гонку з машинами"? У першу чергу, з переосмислення освітньої сфери, працевлаштування, сфери охорони здоров'я та етики. Наприклад, систему освіти потрібно перебудувати, відійшовши від загальних програм до персоналізованого навчання. Таким чином, щоб цифрова грамотність була базовим навиком, що дозволяє не боятися технологій, а працювати з ними і створювати нові. Причому навчання цим навичкам варто не лише за шкільною партою, але й протягом усього життя.

Таке освіта дозволить створювати кадри для професій майбутнього і тренувати навички, пов'язані з творчим підходом, гнучкістю, винахідливістю. Необхідно думати цілісно і фокусуватися на створення робочих місць, відповідних цим навичкам, в рамках кожного проекту з впровадження штучного інтелекту. Що стосується сфери охорони здоров'я, то, як вважає Сікка, штучний інтелект дозволить значно посилити можливості людського розуму і тіла. Також з допомогою штучного інтелекту можна буде збирати та аналізувати глобальні дані про різних хворобах і лікувати те, що зараз вважається невиліковним.

Один з таких проектів вже зараз створюється за участю Intel, про нього на WEF 2017 розповіла Вірджинія Рометті. Найкращі онкологи з Індії, Китаю, Таїланду, Фінляндії, Нідерландів тренують штучний інтелект, який повинен стати радником для онкологів у всьому світі. Особливо в таких країнах, як Індія, де на 1600 пацієнтів припадає всього один онколог. "З одного боку, буде штучний інтелект, вирішальний прості потреби. Наприклад, допоможе вчителям краще навчати дітей. З іншого боку, він зможе рятувати життя", - говорить Рометті.

Є і ще один важливий аспект розвитку штучного інтелекту, про який говорили в Давосі, - етичний. Часто в процесі розвитку технологій етика і цінності залишаються осторонь. Хоча це дуже важливо звертати увагу на реальні проблеми реальних людей і працювати над збереженням людської гідності та цілісності в мінливому завдяки технологіям світі. Як вважає Сікка, деякі етичні норми сформуються самі органічно. А деякі - наприклад, етичний кодекс інженерів, які створюють штучний інтелект - доведеться сформувати роботодавцям.