ІСД та "АрселорМіталл Кривий Ріг" створили консорціум для участі в приватизації КГЗКОР
Корпорація "Індустріальний Союз Донбасу" (ІСД) і ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" оголосили про створення двостороннього консорціуму, який планує брати участь в приватизації Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд (КГЗКОР), будівництві на чорноморському узбережжі глибоководного вантажного порту і розробці родовища марганцевих руд. Про це повідомляє прес-служба ІСД. Відповідну угоду підписали в червні 2008 р. генеральний директор корпорації "ІСД" Олегом Мкртчан і генеральний директор ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" Жан Жуе. Згідно з підписаним документом, створення консорціуму, як і формування його наглядової ради, здійснюється на паритетних умовах. Консорціум залишається відкритим для переговорів з іншими учасниками ринку, зацікавленими в інвестуванні і успішній реалізації вказаних проектів. Запуск КГЗКОР дозволить забезпечити сировиною низку українських підприємств, що зіткнуться на перспективу з жорстким браком високоякісної залізорудної сировини, наголошується в повідомленні. Будівництво нового вантажного глибоководного морського порту, у свою чергу, істотно збільшить пропускні можливості України як транзитної держави, "які на даний момент обмежені можливостями 30-річної давності". Згідно з оцінками міжнародних експертів, у зв'язку з прогнозованим підвищенням цін на газ, метал і зерно вже в 2009 р. дисбаланс між імпортом і експортом в Україні очікується на рівні 19 млрд дол., а з урахуванням стабільного імпорту (завдяки вступу України до СОТ), що росте, цей показник може досягти і 23-24 млрд дол. "Нові морські ворота України, крім забезпечення входу-виходу української продукції, дозволять збільшити транзитний потенціал України ще і за рахунок російських і казахських експортерів зернових до країн Північної Африки і Близького Сходу", наголошується в повідомленні прес-служби ІСД. Як повідомив РБК-Україна віце-президент "Індустріального союзу Донбасу" Олександр Пилипенко, ІСД і "Арселорміттал Кривий Ріг" розглядають три варіанти для передбачуваного району з будівництва глибоководного порту на Чорному морі. Він також уточнив, що обсяг інвестицій, необхідних для реалізації проекту, буде визначений після проведення відповідних досліджень. "Зараз у нас є дані SWOT-анализа" - сказав О.Пилипенко. За словами віце-президента ІСД, компанії ще не подавали до АМКУ документи на отримання дозволу про створення консорціуму. "Ми плануємо їх подати", - сказав О.Пилипенко. Він також зазначив, що реалізація такого масштабного проекту силами однієї компанії є збитковою, тому у ІСД і "Арселорміттал Кривий Ріг" є розуміння необхідності об'єднати зусилля для добудови КГЗКОР і будівництва чорноморського порту. "Інтереси компаній в даному питанні співпадають", - заявив він. Разом з тим експерти ринку назвали проект добудови КГОКОР консорціумом ІСД та "АрселорМіттал Кривий Ріг" нереалістичним. "Я не бачу великих перспектив у цього проекту, оскільки держава зараз не готова продавати КГЗКОР ", - відзначив аналітик металургійного сектора ІФК Dragon Capital Іван Харчук. Він також вважає недоцільним створення консорціуму для будівництва на Чорному морі глибоководного порту. "Порт потрібний, перш за все, виробникам і експортерам руди, а не металу. До того ж ІСД - це достатньо крупна компанія, яка у разі потреби могла б побудувати порт самостійно. Я думаю, що ці заяви про створення консорціуму виходять від "АрселорМіттал Кривий Ріг", яка хоче продемонструвати свою зацікавленість в приватизації КГЗКОР", - підкреслив експерт. Начальник інвествідділу компанії Bonum group (м. Київ) Олександр Спасиченко також вважає, що КГЗКОР найближчим часом не буде приватизований через надмірну політизацію даного питання. "Тому, не дивлячись на авторитет "АрселорМіттал"" і вплив ІСД, приватизація КГЗКОР - затяжний процес, як і Одеського припортового заводу" - відзначив А.Спасиченко. В той же час експерт також підкреслив, що в даний час КГЗКОР можна продати за найбільш високою ціною, завдяки кон'юнктурі світових цін на руду, що склалася. Через декілька років, коли кон'юнктура зміниться, продажна вартість комбінату буде нижча, і держава втратить значні кошти, додав він. Відзначимо, що раніше "АрселорМіттал Кривий Ріг" намагався створити консорціум спільно з ММК ім. Ілліча для добудови комбінату. Планувалося, що консорціум інвестує в добудову підприємства 800 млн дол. Проте, в жовтні 2007 р. голова правління ММК ім. Ілліча Володимир Бойко заявив про свою незацікавленість в проекті. Утім, на сьогоднішній день неможливо точно визначити термін проведення приватизації комбінату. У січні ц.р. уряд Юлії Тимошенко вніс КГЗКОР до переліку об'єктів, державні пакети яких підлягають першочерговому продажу в 2008 р. Проте, пізніше Президент Україна Віктор Ющенко підписав два укази, призупиняючі приватизацію КГЗКОР. Зокрема президент відзначав, що ухвалення в односторонньому порядку рішення про приватизацію КГЗКОР, в будівництві якого раніше брали участь Румунія, Словаччина, Болгарія та ФРН, є підставою для судових претензій з боку цих країн. "Це спричинить за собою втрату державних активів та негативно відіб'ється на інвестиційному кліматі в Україні, що також є загрозою її економічній безпеці", - підкреслив президент. Нагадаємо, будівництво КГЗКОР почалося в 1985 р. за участю Румунії, Болгарії та Словаччини. Частка України в даному проекті складає 56,4%. На сьогоднішній день будівельна готовність комбінату досягає 66%. За попередніми даними, обсяг інвестицій, необхідних для завершення будівництва і введення в експлуатацію КГОКОР, оцінюється в 804 млн дол. Потужність підприємства - 10 млн т окатишів, першого пускового комплексу - 6,6 млн т. Балансова залишкова вартість нематеріальних активів, основних коштів та незавершеного будівництва на 31 травня 2007 р. складала 1,779 млрд грн.
