Найгучніші обшуки 2016 року:

Як інтернет, телеком та IT пережили "маски-шоу"

Незважаючи на мораторій на вилучення обладнання під час обшуків, силовики продовжують забирати сервера у IT-компаній Незважаючи на мораторій на вилучення обладнання під час обшуків, силовики продовжують забирати сервера у IT-компаній

Український бізнес вже звик до раптових візитів правоохоронців, під час яких вилучаються сервера і пошкоджується дороге обладнання. Такі візити в народі давно називають "маски-шоу". В результаті таких обшуків страждають не тільки співробітники компаній, але і клієнти, рядові користувачі.

В 2016 році в українському законодавстві з'явилася норма, що дозволяє не вилучати обладнання, а просто копіювати інформацію. Але ця норма виявилася неробочою, і "маски-шоу" не припинилися. За оцінками учасників IT-ринку, в цій сфері пройшло більше 30 обшуків протягом 2015-2016 років. Якщо до 2014 року компаніям часто пред'являли претензії в ухиленні від сплати податків, то в останні пару років їх стали частіше підозрювати у співпраці з російськими спецслужбами.

Не кожен такий обшук був публічним. Але деякі, найбільш масштабні рейди, приховати не вдалося. Підбиваючи підсумки року, РБК-Україна згадує найбільш резонансні обшуки в IT-компаніях, які торкнулися українських інтернет-користувачів.

Прощай, Fs.to

Одним з найгучніших подій року стало закриття онлайн-кінотеатру Fs.to (Fs.ua), одного з найбільших піратських ресурсів України. Серед усіх обшуків, що сталися за рік, цей торкнувся найбільшого числа користувачів, адже щомісяця Fs.to відвідувало близько 3 млн осіб.

Після майже року розслідування та кримінального провадження в листопаді 2016 року департамент кіберполіції Національної поліції України провів обшуки в офісних приміщеннях, дата-центрах і квартирах фігурантів кримінальної виробництва. Кримінальне провадження розпочато після звернення правовласників-учасників Американської асоціації кінокомпаній (Motion Picture Association of America) і ряду українських правовласників, щодо порушення ресурсом авторських і суміжних прав.

За даними кіберполіції, до створення ресурсу було причетне 19 осіб, а сума шкоди, завданої правовласникам, перевищила 5 млн гривень.

Одночасно глава кіберполіції Сергій Демедюк повідомив, що аналогічна справа готується щодо найбільшого файлообмінника України - Ex.ua. Адже там також розміщено велику кількість неліцензійних відеороликів, фільмів і серіалів. Адміністрація Ex.ua вирішила зіграти на випередження і заявила, що ресурс прийняв рішення припинити роботу. Користувачі зможуть завантажити свої файли до 10 січня, а домен Ex.ua тим часом, виставляється на продаж за один млн доларів.

Зараз киберполиция продовжує закривати піратські ресурси, але дрібніші. Наприклад, у грудні правоохоронці припинили діяльність сайту baltazar.org.ua.

Цікаво, що сервера fs.ua вже вилучалися правоохоронцями в 2013 році, але пізніше сайт відновив роботу на новому домені.

Одеса на дроті

У п'ятницю, 11 листопада, співробітники київських підрозділів СБУ у супроводі бійців підрозділу "Альфа" прийшли в офіс одеського CDMA-оператора "Інтертелеком". Керуючись судовим рішенням, силовики провели обшук в приміщеннях оператора та вилучили ключове станционное телекомунікаційне обладнання. В результаті близько мільйона абонентів залишилися без інтернету. Мобільний зв'язок працював з перебоями, а сайт та контакт-центр компанії були недоступні.

В СБУ тоді пояснили, що оператор підозрюється у сприянні російським спецслужбам. За даними силовиків, через технічну майданчик "Інтертелекому" в Росію передавався трафік з Криму. А це давало російським спецслужбам можливість несанкціонованого втручання в роботу мережі.

В самому "Інтертелеком" такі звинувачення назвали безпідставними. За словами генерального директора компанії Бориса Акулова, справжньою метою обшуку було тиск на оператора. "Оператор запропонував співробітникам слідчої групи всі доступи, схеми і технічні засоби, що дозволяють здійснювати моніторинг трафіку, але, незважаючи на це, співробітниками СБУ особисто були знеструмлені найбільш важливі вузли та вилучено обладнання", - говорилося в повідомленні "Інтертелекому".

Щоб відновити зв'язок, операторові довелося дістати старе обладнання, яке до того часу вже було знято з експлуатації. Вилучене у "Інтертелекому" нове обладнання поки знаходиться на експертизі. "Інтертелеком" - не єдина телекомунікаційна компанія, яку держава за останній час підозрювало у співпраці з проросійськими силами. Так, влітку цього року СБУ провела обшук у київському та харківському офісах магістрального оператора "Атраком", який звинувачувався в наданні каналів зв'язку оператору самопроголошеної ЛНР.

Інтернет і податки

Крім СБУ, до телекомунікаційним компаніям в цьому році заходила і Державна фіскальна служба. Так, на початку 2016 року ГФС провела 20 обшуків в офісних та житлових приміщеннях, транспортних засобах, які належать компаніям, що працюють під брендом "Тріолан". "Тріолан" є одним з найбільших інтернет-провайдерів України, а кількість його абонентів обчислюється сотнями тисяч.

Обшуки проводилися в Києві і Харкові, в процесі було вилучено більше 2 мільйонів гривень готівкових коштів, печатки підприємств, техніка, документи. Співзасновник київської мережі "Тріолан" Вадим Сидоренко тоді заявляв, що податківці переслідували одну мету - завдати шкоди йому і його родині, а саму перевірку він назвав "замовний".

Пізніше, в листопаді цього ж року, податківці прийшли з обшуком в офіс київського провайдера "Ланет", який обслуговує близько 150 тис. абонентів інтернету.

Як стверджувало керівництво провайдера, податківці вилучали оргтехніку, особисті речі та гроші співробітників, вели себе по-хамськи". Цього обшуку передувала судова тяганина між "Ланетом" і ГФС. Провайдер намагався оскаржити результати однієї з перевірок, згідно якої йому пред'явили звинувачення в несплаті податків. І, хоча суд не закінчився, ГФС вирішила знову прийти з обшуком. Відповідно, керівництво "Ланета" розцінив це як спробу тиску в судовому спорі.

Через кілька днів після обшуку, "Ланету" вдалося повернути вилучене обладнання. У компанії вважають, що в цьому їй допомогла активна позиція громадськості - ЗМІ, Інтернет Асоціації України, парламентського комітету з питань інформатизації та зв'язку. Але цей випадок, швидше, виняток із правил. Зазвичай компаніям доводиться місяцями і роками чекати повернення обладнання, навіть якщо повернути його правоохоронців зобов'язує суд.

IT з присмаком казино

Під приціл правоохоронців у цьому році також потрапив один з найбільших в Україні розробників ігор, компанія Lucky Labs. Її штат налічує близько 500 співробітників, а офіси розташовані в Києві, Одесі, Москві, на Кіпрі і Мальті. У квітні цього року співробітники СБУ на кілька днів паралізували її роботу українських офісів, вилучивши більше 50 комп'ютерів, грошові кошти, а також заблокувавши рахунки компанії.

Керівництво і співробітники Lucky Labs звинувачувалися організації підпільного казино і фінансуванні тероризму, а саме перерахування коштів бойовикам ДНР/ЛНР, а також у Крим.

За фактом Lucky Labs займалася розробкою програмного забезпечення для іноземних (у тому числі російських) сайтів онлайн-казино. У відповідь на дії правоохоронців компанія подала позов про компенсацію моральної шкоди на одну гривню.

Через півроку, вже у вересні, силовики шукали казино на серверах іншої компанії, провайдера “.Про.До.З". Обшук проводився одночасно в офісі і технічному приміщенні, у працівників не було можливості викликати адвоката. За даними СБУ, в технічному приміщенні компанії знаходилося обладнання, яке використовувалося для роботи та адміністрування сайтів онлайн-казино favbet.com, favoritsport.com.ua і favoritcasino.com. Втім, слідчі забрали не тільки сервера, де імовірно хостилися гральні сайти, але і все обладнання провайдера.

В результаті доступ до інтернету втратила половина мешканців Оболонського району Києва. В тому числі, виявилися недоступні сайти Міністерства фінансів України, Центру соціально-психологічної реабілітації дітей з функціональними обмеженнями в Оболонському районі, Київського міського центру репродуктивної та пренатальної медицини, Оболонського районного Центру соціальних служб для сім'ї та молоді.

Гральні сайти при цьому не постраждали - всього за кілька годин вони "ожили" на іноземній майданчику.

Систематичні обшуки позначаються на доходах компаній і навіть можуть призводити до зриву важливих контрактів. За оцінками Lucky Labs, в цілому за обшуків IT-галузь втратила близько 40 мільйонів доларів у рік. Адже навіть компанії зі штатом у 40 осіб день простою обходиться в 6-10 тисяч доларів.

On Top