Інформаційні ігри: що зробив "Мінстець" за рік роботи

2 грудня 2014 року Верховна Рада затвердила новий склад Кабінету Міністрів, в рамках якого вперше був призначений міністр інформаційної політики. Ним став депутат Верховної Ради від фракції "Блок Петра Порошенко" і кум президента Юрій Стець. Парадокс в тому, що міністра призначили без наявності міністерства - Мінінформполітики, яке відразу ж прозвали "Мінстець", було створено тільки через місяць. Незабаром після призначення, Стець заявив, що протягом року збирається виконати всі поставлені перед ним завдання, після чого подасть у відставку. При цьому він висловив надію, що до кінця грудня 2015 року і міністерство буде розформовано за непотрібністю. У підсумку своє обіцянку Стець виконав, подавши у відставку 8 грудня.

2 грудня 2014 року Верховна Рада затвердила новий склад Кабінету Міністрів, в рамках якого вперше був призначений міністр інформаційної політики. Ним став депутат Верховної Ради від фракції "Блок Петра Порошенко" і кум президента Юрій Стець. Парадокс в тому, що міністра призначили без наявності міністерства - Мінінформполітики, яке відразу ж прозвали "Мінстець", було створено тільки через місяць.

Незабаром після призначення, Стець заявив, що протягом року збирається виконати всі поставлені перед ним завдання, після чого подасть у відставку. При цьому він висловив надію, що до кінця грудня 2015 року і міністерство буде розформовано за непотрібністю. У підсумку своє обіцянку Стець виконав, подавши у відставку 8 грудня.

У побуті міністерство інформаційної політики часто називають "Мінстець", на есть його керівника. Варто зауважити, що фінансування відомства, як і його чисельність, найменші серед усіх міністерств. Так, у відповідності зі структурою чисельності, роботу відомства повинні були забезпечувати не більше 29 осіб. У державному бюджеті на 2015 рік на його діяльність було виділено лише 4 млн гривень.

Відразу після свого призначення Стець зазначив, що міністерство майже не потребує бюджетних коштів та орієнтуватиметься на залучення іноземних грантів та коштів спонсорів. Станом на 8 грудня, Мінінформполітики витратило лише 2,5 млн гривень з виділеного державою бюджету. За словами Стеця, він сам і його заступники свої зарплати відправляють на підтримку військових в зону АТО, а всі його радники працюють на громадських засадах.

Рік тому міністр анонсував чотири проекти, на яких збирався зробити акцент: напрацювання стратегічних документів щодо забезпечення інформаційної безпеки України, відновлення мовлення українських телеканалів і радіостанцій по всій території Донецької і Луганської областей, проведення реформи іномовлення України і реалізація проекту "Відкрита влада" (постійна звітність перед суспільством). РБК-Україна вирішило розібратися, чого із запланованого вдалося досягти.

Українське ТБ на окупованих територіях

За рік роботи міністерства Стець відзвітував про відновлення аналогового телебачення в Лисичанську, Старобільську, Сватове, Біловодську, Костянтинівці, Попасній, Волновасі, Краматорську, Маріуполі, Красноармійську. За його словами, на окупованій території встановлено 180 супутникових антен, зокрема у секторі А - 45 антен, В і С - 80, М - 55. При цьому, Стець зазначив, що відновлення мовлення в Луганській і Донецькій областях він знайшов донорські кошти, що дозволило заощадити держбюджету 10-15 млн гривень. Донорами стали США, Польща і Литва.

"Дуже активна була робота з іноземними посольствами за грантами. Ми отримали литовські передавачі, отримали польські передавачі. Зараз будуть американські. Це - те, на що ми самі б грошей не знайшли. Це його (Юрія Стеця, - ред.) заслуга", - підтвердив слова міністра голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко.

Сам глава Мінінформполітики в ефірі радіо "Вести" 8 грудня повідомив, що відомство змогло відновити мовлення на 75% територій Луганської та Донецької областей. Втім, голова парламентського Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики, заступник лідера фракції "Народний фронт" Вікторія Сюмар не вірить у такі результати.

"Це практично неможливо тому, що росіяни дуже серйозно займаються формуванням там власного інформаційного простору. Фізично в України немає доступу до вишок, мовлять там російські телеканали", - заявила депутат.

Підтримує позицію Сюмар і представниця БПП, перший заступник голови комітету з питань свободи слова Ольга Червакова.

"В деяких районах - на окупованих і не на окупованих територіях мовлення не відновлено. Це - факт. Це те, над чим міністерству треба працювати", - підкреслила вона.

Невиконання в повній мірі плану Стеця з відновлення мовлення на Донбасі і в Криму підтвердив і Наливайко.

"Я думаю, що нам не до кінця вдалося зробити те, що ми планували щодо овлення на Крим. В першу чергу, це технічні причини. Вежу підняти - це займає багато часу і грошей. Можливо, трохи далі хотілося б заходити на територію Луганського і Донецького регіонів. Тут ми теж, напевно, всі разом не допрацювали ", - констатував він.

Зарубіжний імідж

Юрій Стець запустив процес створення телеканалу іномовлення UATV на базі супутникового телеканалу "Українське телебачення і радіомовлення" (УТР) і каналу БТБ, що раніше належав Нацбанку. Парламент 8 грудня схвалив законодавчу базу для його роботи - закон про систему іномовлення в Україні.

Завданням телеканалу UATV буде створення позитивного образу країни та пропаганда України в світі. Це повинен бути аналог російського Russia Today. Половина мовлення відбуватиметься англійською мовою, інша частина - на іноземних мовах. Сам телеканал запущений з жовтня і поки віщає російською та українською з англійськими і французькими субтитрами.

За словами Стеця, зараз UATV доступний у кабельних мережах Латвії, Литви, Естонії, Молдови та Канади.

"Думаю, що найближчим часом буде Австралія", - заявив він РБК-Україна, додавши, що по супутниковому каналу UATV можна буде дивитися з будь-якої точки світу.

"Перше виконання обіцянки - сьогодні депутати проголосували за иновещание. Це був один з пріоритетів міністра і він багато чого зробив - це об'єднання БТБ та УТР, це об'єднання їх в один "куркуль" разом з "Укрінформ". Зараз дуже посилився "Укрінформ", його вплив закордонним пунктів", - розповів РБК-Україна Олег Наливайко.

Стецю дійсно вдалося перезавантажити інтерфейс "Укрінформу", яким станом на 2015 рік виповнилося 97 років. За словами міністра, за рік відвідуваність сайту інформагентства зросла вдвічі.

Депутати профільного комітету розповіли, що UATV буде єдиним державним телеканалом, а на його фінансування в 2016 році пропонується виділити 300 млн гривень, що, на їх думку, неприпустимо мало для формування потужної інформаційної політики держави.

"Якщо ми говоримо про нашому каналі іномовлення, то на нього буде забюджетировано на наступний рік 300 млн гривень. Цього мало. Якщо ми порівняємо з Russia Today - там майже півмільярда доларів", - пояснив РБК-Україна заступник голови профільного комітету Олександр Опанасенко ("Самопоміч").

Сам Юрій Стець має намір залучити в проект в 2016 році 80 млн гривень позабюджетного фінансування.

Армія Стеця

Однією з новацій "Мінстеця" було створення спеціального роду військ в Україні - "інформаційних", в ряди яких у перший же день їх створення - 23 лютого - записалося 35 тис. інтернет-користувачів. Завданням "інтернет-військ" оголосили "полювання" на фейковую інформацію в мережі і пропаганду правильної проукраїнської позиції.

Проте результати роботи "армії Стеця" побачили далеко не всі парламентарії.

"Я інтернет-військ не бачу. Я бачу масу ботів, у тому числі російських. Це не функція Мінінформполітики боротися з цим. Це функція СБУ", - заявив представник профільного комітету Сергій Висоцький ("Народний фронт").

Його підтримала Ольга Червакова: "Слава Богу, що на цей проект не витрачаються бюджетні кошти. Як ідею це задекларувати, звичайно, можна. Всі посміялися над цим".

Сам Стець вважає, що свою роботу з цього напрямку виконав на 65%. "Зараз історії спотворення того, що відбувається на Донбасі, неефективні - ті, які придумує ФСБ в інтернеті. Вони не знаходять поширення через соціальні мережі, телеканали і радіостанції", - пояснив він РБК-Україна.

Сприяння роботі журналістів у зоні АТО

Спільно з Міноборони та Генштабу ЗСУ, Міниіформполітики в травні початок програму Embedded journalism, за зразком роботи західних журналістів під час збройних конфліктів, зокрема, в Іраку і Афганістані.

Передбачалося, що представник ЗМІ може закріпитися за штабом одного з військових підрозділів і перебувати на бойових позиціях, при цьому не беручи участі в бойових діях, але підкоряючись відповідного офіцеру і живучи в тих же умовах, що й інші солдати. Проект був реалізований.

"Врегулювання взаємовідносини журналістів зі штабом АТО й військовими штабами - це вони (Мінінформполітики, - ред.). Експеримент по введенню журналістів, прив'язаних до певних частин - це вони", - заявив Висоцький.

Стратегія і доктрина інформаційної безпеки

Під час звіту, Юрій Стець сказав, що нормативні документи з інформаційної безпеки він розробив. Однак, поки їх ніхто не бачив. Концепція інформбезпеці знаходиться на розгляді в Кабміні, Доктрина - в Раді національної безпеки і оборони.

Реалізація проекту "Відкрита влада" обмежилася проведенням зустрічей, нарад та круглих столів з цього приводу.

Відставка Стеця була передбачуваною, він сам обіцяв піти через рік. В ефірі "Вістей" він заявив, що "буде сам збирати підписи за свою відставку" і пообіцяв, що перед голосуванням за це питання в стінах парламенту збирається відзвітувати перед кожної з фракцій.

Сам міністр не виключає, що в разі надходження таких пропозицій, може залишитися в уряді на тій чи іншій позиції. Що Стець категорично заперечує - це можливість свого призначення директором UATV або подальшу роботу на "5 каналі", де він раніше був генеральним продюсером.

Втім, Олександр Опанасенко засумнівався в цій інформації. "Кажуть, що саме Юрій Стець має очолити цей телеканал (UATV , - ред.)", - заявив він РБК-Україна.

Депутати також не виключають, що "Мінстець" в рамках переформатування уряду, яке може відбутися після 11 грудня, найімовірніше, вже після затвердження держбюджету-2016, можуть ліквідувати або об'єднати з іншими відомствами.

При цьому багато нардепи досі не розуміють, навіщо взагалі було створено Міністерство інформаційної політики. Тим більше - при наявності обмежених ресурсів.

"Я в принципі не був фанатом створення цього міністерства, тому що вважаю, що в умовах ресурсного обмеження ця концепція не буде працювати так, як потрібно. Сказати, що міністерство з бюджетом в 4 млн гривень працювало погано, не можу. Швидше - добре. З того, що вони могли в межах повноважень і свого бюджету, зробили багато", - зазначив Сергій Висоцький.

У цілому Мінінформполітики запам'ятається безліччю інтернет-мемів, якими супроводжувалися його створення і діяльність. Якихось очевидних проривів в інформаційній політиці держави за рік не відбулося. Ліквідації "Мінстеця", якщо вона відбудеться, за великим рахунком ніхто не помітить.