Гра на імітацію: як судді чинять опір переатестації
Більше всіх перевірку на чесність саботують судді господарських і адміністративних судів
Минулого тижня стартував черговий етап переатестації суддів. Цю процедуру вже пройшло більше 300 суддів, які працюють в судах першої і апеляційної інстанцій. Самі служителі Феміди від цього не в захваті і нерідко намагаються уникнути перевірки на чесність, використовуючи різні методи.
Одні судді демонстративно ставлять під сумнів легітимність переатестації, інші демонстративно подають у відставку або щосили відтягують день, коли їм доведеться постати перед комісією, треті щосили плетуть інтриги. Як Адміністрація Президента, судді і колишні чиновники часів Віктора Януковича намагаються боротися з переатестацію, читайте в матеріалі РБК-Україна.
Цікава статистика
Переатестацію суддів керівництво країни затіяв, щоб очистити судову систему від кадрів, чий рівень знань явно не відповідає займаній посаді, а рівень витрат – офіційним доходам. Займається цим Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС). Проведення переатестації було обумовлено ще в коаліційній угоді передбачено в законі "Про забезпечення права на справедливий суд", прийнятому в лютому 2015 року.
Першими оцінювання повинні були проходити Верховний Суд та вищі спеціалізовані суди. Але, вищі органи суддівського самоврядування – Рада суддів і ВККС не змогли в термін узгодити необхідні для переатестації нормативні документи і, таким чином, зірвали процедуру оцінювання.
Першими переатестацію в лютому 2016 року пройшли близько 90 суддів, у яких в минулому році закінчився п'ятирічний термін перебування на посаді, і які претендують на обрання на посаду судді безстроково. У квітні-червні – оцінку пройшли понад 200 суддів апеляційних судів Києва та області.
Якщо брати результати оцінювання чотирьох апеляційних судів – Апеляційного суду Київської області, Апеляційного суду Києва, Київського апеляційного господарського суду, Київського апеляційного адміністративного суду, то за даними ВККС тільки 160 суддів цих судів (57%), пройшли успішно оцінювання.
8 суддів цих судів (3%) повністю провалили оцінювання і визнані здатними працювати суддями, 23 судді (8%) за різних причин не з'явилися на оцінювання, а 45 суддів (16%) подали заяви про відставку напередодні оцінювання. Доля ще 45 суддів (16%), в оцінюванні яких було оголошено перерву, вирішиться саме в липні.
Перерву, як правило, оголошувався у випадках, якщо суддя не зміг виразно пояснити походження свого майна або близьких родичів, або якщо у ВККС не вистачало якихось важливих даних для об'єктивного оцінювання результатів роботи судді за попередні декілька років.
Якщо брати результати оцінювання кожного суду окремо, то найгірший результат поки продемонстрував Київський апеляційний адміністративний суд (КААС), в ньому визнані нездатними працювати за фахом відразу чотири судді, тобто половина штатного складу. Кращий результат показав поки що Апеляційний суд Києва, де переатестацію провалив тільки один суддя.
Складні розклади
Незважаючи на те, що оцінювання триває вже півроку і багато судді пройшли досить успішно, в суддівських колективах продовжує побутувати думка, що оцінювання – це удар по авторитету судової влади, оскільки суддям, як на іспиті або навіть допиті, доводиться пояснювати причини вступників на них скарг і історію походження свого майна
За спостереженнями кореспондента РБК-Україна найбільший опір переатестації надають судді господарських і адміністративних судів, тоді як інші ставляться до проведення оцінювання більш лояльно.
За словами співбесідників РБК-Україна, які працюють у судах, таке ставлення до оцінювання має історичні корені, що йдуть ще з часів президентства Януковича. "Стати суддею господарського або адміністративного суду завжди вважалося удачею. Там багато хороших суддів, але є й чимало «мутних» персонажів, які потрапили туди виключно завдяки своїм впливовим родичам або зв'язків, хоча за своїм рівнем кваліфікації вони не потягнули б роботу навіть у звичайному провінційному районному суді", - розповів автору джерело в Апеляційному суді Києва.
Враховуючи, що в цих судах сконцентрована велика кількість справ, що стосуються бізнесу і взаємовідносин з органами влади, працювати в них вважається перспективно і навіть прибутково.
За словами колишнього судді Київського апеляційного господарського суду, адміністративні та господарські суди завжди перебували під особливою увагою держави. "У минулі роки заступник глави президентської адміністрації Андрій Портнов розставляв на чолі ключових судів країни лояльних до президента і його оточення людей, а кандидатури суддів у господарські та адміністративні суди часто погоджувалися особисто з ним",- розповіло джерело. За словами джерел автора, в ті роки існували навіть квоти у судовій системі, які розподілилися між особами, близькими до тодішнього президента.
Як зазначають джерела РБК-Україна в судовій системі, головою Окружного адміністративного суду Києва в 2010 р. став колишній помічник впливового в ті роки народного депутата від Партії регіонів Сергія Ківалова Павло Вовк (потім, за словами джерела, він переорієнтувався на Андрія Портнова). Не так давно цей суддя був помічений журналістами в компанії з впливовим народним депутатом від фракції БПП Олександром Грановським. Господарський суд Києва за Януковича очолив виходець з Донецька Артур Ємельянов, близький до особистого одному Януковича, голови Вищого господарського суду України у 2010 – 2014 роках Віктору Татькову. Київський апеляційний адміністративний суд очолював протеже ще одного вихідця з Донецька, голови Вищого адміністративного суду у 2011 – 2014 роках Ігоря Темкіжева, донеччанин Євген Мезенцев.
Наприклад, у Господарському суді Києва зараз працює дочка колишнього заступника Генерального прокурора та прокурора Києва Євгена Блажівського, Оксана. В тому ж суді працюють дочка колишнього глави Криму, народного депутата Василя Джарти Вікторія, а також дочка швидкого екс-голови Печерського райсуду Києва Інну Отрош, теж Інна. Там же працює суддею і дружина останнього начальника Головного слідчого управління МВС при міністрі Захарченко Миколи Чинчина, Олена. У Київському апеляційному господарському суді працюють син міністра юстиції часів Леоніда Кучми та колишній судді Конституційного Суду Сюзанни Станік, Сергій. Там же працює і син діючої судді Конституційного Суду Шаптали Наталі, Євген.
Крім родинних зв'язків, господарські та адміністративні суди виявилися укомплектовані і за кланово-регіональним принципом. "Наприклад, в КААС велике представництво суддів з донецького регіону, які почали там працювати саме в 2010 – 2013 роках. Часто вони робили запаморочливу кар'єру, до 2010 – 2013 рр. працювали в якомусь районному суді Донецької області, а потім раптово опинялися в Києві, при цьому, не де-небудь, а відразу в апеляційній інстанції. До цього деякі з них взагалі ніколи не працювали в сфері адміністративного права", - розповів автору джерело близьке до ВККС.
Суддівська фронда
Перший досвід оцінювання показав, що суддям всіх інстанцій та юрисдикцій дійсно є чого побоюватися. Підвищену увагу членів ВККС виявилося зосереджено на родинних зв'язках, кар'єрних шляхах і майно суддів.
Як і слід було очікувати, на незручні питання довелося відповідати і суддям адміністративних і господарських судів. Тут і з'ясувалося, що виразно пояснити походження будинків і дорогих машин їм часто складно. Наприклад, було оголошено перерву в оцінюванні голови КААС Андрія Горяйнова, який має право, відповідно до довіреності від колишньої тещі, розпоряджатися до 2061 та 2078 рр. кількома дорогими будинками, автомобілями і земельними ділянками. Схожа історія трапилася і з заступником голови Київського апеляційного господарського суду Володимиром Андрієнко, чия величезна квартира в Лабораторному провулку в центрі Києва привернула увагу членів ВККС.
У такій ситуації багато судді, до яких виникли претензії і які можуть попрощатися з суддівською кар'єрою, намагаються знайти вихід із ситуації. За даними автора, основний центр опору зосереджений зараз в адміністративних судах.
Джерела автора в судовій системі та ВККС вважають лідерами опозиції, голови Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка і голови КААС Андрія Горяйнова, яких негласно підтримує голова Вищого адміністративного суду Олександр Нечитайло.
"Вони розуміють, що оцінювання для них може стати кінцем кар'єри, оскільки вони не зможуть знайти відповіді на конкретні питання, а їх репутаційні втрати і так давно великі. Зараз можна очікувати все, що завгодно, аж до спроби визнати оцінювання незаконним", - розповів автору джерело, близьке до ВККС.
За даними автора, підтримку керівники головних адміністративних судів країни знайшли в Москві, у окопавшегося там з 2014 року Андрія Портнова.
"Портнов має вплив на окремих людей у судовій системі, перш за все, зобов'язаних своїм становищем йому особисто. Ряд інформаційних атак на ВККС і процес оцінювання, що сталися останнім часом, красномовно про це свідчить", - розповів автору джерело, близьке до ВККС.
Втім, в оточенні "незгодних" суддів, цю інформацію воліють не коментувати, пояснюючи дії суддів їх приватною ініціативою, або взагалі вважають всі звинувачення їх у саботажі, надуманими.
Справді, у впливовій в юридичних колах газеті "Закон і Бізнес", яку джерела автора в судах пов'язують з Андрієм Портновим, навесні-влітку цього року вийшли кілька публікацій з анонімними авторами, у яких діяльність ВККС, у критичних тонах показувалася. В них наводилися аргументи, що оцінювання суддів є незаконним, а при його проведенні ущемляються права суддів, незаконність збору даних про їхнє майно. Окремо робилися прозорі натяки на некомпетентність і корумпованість членів ВККС. 23 травня на сайті видання з'явилося повідомлення, що закликає читачів повідомляти про факти наявності у членів ВККС незадекларованого майна, тобто якраз те, що члени ВККС самі шукають у атестуються ними суддів. "Анонімність джерел і нерозголошення персональних даних гарантуємо", - йшлося в тексті.
Як зазначають джерела автора в адміністративних судах, в цей же час представники адміністративної юрисдикції спробували встановити контакти з впливовими представниками фракції БПП. Метою зондажу нібито були спроби з'ясувати, наскільки далеко там мають намір піти у процесі чищення судових рядів. Джерела автора серед суддів не виключають, що під час відомої травневої зустрічі в ресторані INK з Олександром Грановським, близьким до соратника президента Ігорю Кононенко, міг обговорюватися і питання оцінювання суддів.
"Ініціатива зустрічі була моєю. Я хотів зустрітися, щоб озвучити робочі питання, проблеми. Він сказав, що знаходиться там, і я під'їхав. Це робоча зустріч", - без зайвих подробиць прокоментував зустріч з Грановським сам Павло Вовк.
"Окружний адміністративний суд столиці надзвичайно важливий суд. Крім різних суперечок, він розглядає справи за люстрацію, відновлення звільнених держслужбовців, співробітників правоохоронних органів, зокрема прокуратури. Цей суд виніс цілий ряд рішень, якими посади відновлювалися особи, які, здавалося б, не мали жодних шансів продовжити роботу. Так що, не виключено, що інтереси влади і суддів, можуть збігатися", - розповів автору джерело в судовій системі.
Одне з найбільш скандальних рішень Окружний адміністративний суд прийняв восени 2014 року, яким зберіг посаду першого заступника прокурора Києва Олегу Валендюку, якого ЗМІ та активісти-люстраторы вважають близьким до Віктора Шокіну. На звільнення цього прокурора в рамках люстрації наполягало Міністерство юстиції. Тоді рішення суду довго не потрапляло до Реєстру судових рішень, внаслідок чого Мін'юст був позбавлений можливості оперативно оскаржити рішення суду. В даний час Валендюк все так само працює на попередній посаді.
За даними джерела автора, близького до ВККС, в даний час противниками оцінювання розробляється і варіант судової блокування результатів оцінювання. Справа в тому, що діючі нормативні документи поки що не передбачають звільнення суддів за те, що у них було виявлено незадеклароване майно. Зазвичай, коли суддю можна буде звільняти за приховані доходи та майно, що набуло чинності сьогодні, після того як президент підписав нову редакцію закону "Про судоустрій і статус суддів".
Але поки що відкрите питання в тому, наскільки така практика звільнення суддів буде узгоджуватися з нормами Конституції. За словами джерела РБК-Україна в середовищі столичних суддів, не виключено, що адміністративні суди, які розглядають позови суддів з ВККС, можуть в цьому питанні стати на бік суддів.
Втім, як зазначив джерело автора, близьке до Адміністрації Президента, там мають намір, хоч і за кілька років, але довести переатестацію до кінця. "Це принциповий момент. Ми знаємо, що буде опір, але у нас настрій такий, щоб хоча б частково очистити судову систему від призначенців", - розповів він. Втім, на питання про те, хто займе місце звільнених "призначенців", в АП говорять неохоче, стверджуючи, що відтепер призначення будуть проходити за конкурсом.
"В ідеалі було б добре, якби суддівський корпус був розбавлений юристами, вихідцями не з суддівських колективів, як це передбачено останніми законодавчими змінами", - зазначило джерело РБК-Україна.
Судячи з усього, в цьому і полягає відмітна риса судової політики Петра Порошенка від своїх попередників. Якщо попередні президенти, у спробах контролю над судовою системою, робили наголос на корпоративні суддівські групи впливу, то Петро Порошенко, вирішив просто розбити старі суддівські групи вихідцями з середовища адвокатів, науковців і т. д. Як не раз зазначав заступник глави АП Олексій Філатов, який курирує питання судової реформи, призначення на посади суддів вже скоро будуть проходити виключно за конкурсом. Першим судом, який обиратиметься за конкурсом, буде Верховний Суд.
За задумом реформаторів, працювати там будуть не тільки професійні судді, але і адвокати та науковці, які захочуть працювати суддями. "Ймовірно, вся логіка такого кроку в тому, що такі судді не будуть мати міцної особистої зв'язку з колишніми "покровителями", але будуть зобов'язані своїм висуненням вже новому патрону", - розповіла РБК-Україна одна з суддів Святошинського райсуду Києва.
