Ігор Мазепа: "В агросекторі 600-700 тис. га поміняють господарів до кінця року"
РБК-Україна: Чим зараз заробляють ІК, що приносить гроші?
Ігор Мазепа: Зараз є декілька видів заробітку. Перший, найосновніший - це ринок M&А. Кількість таких операцій цього року істотно виросла. Ми бачимо серйозний рух в сегменті сільського господарства, десь близько 600-700 тис. га поміняють господарів до кінця цього року. Я бачу рух в нафтогазовій галузі, у сфері охорони здоров'я, в нафтовому роздрібі.
Дуже багато операцій відбувається в сільському господарстві. Це досить капіталомісткий сектор, в якому ходять десятки, а то і сотні мільйонів доларів. Тут спостерігається позитивна тенденція - і кількість операцій, і їх обсяг ідуть вгору, загальний обсяг операцій в 2013 р. виріс рази в два.
Друге джерело заробітку - наша допомога українським компаніям в залученні фінансування на боргових ринках. В основному клієнти - банківські позичальники, ті, хто користується довірою і попитом. Крім того, це залучення боргового фінансування у міжнародних організацій, такі як ЄБРР, IFC і так далі. У цьому напрямі ми теж активно працюємо. Думаю, ми брали участь десь в чверті таких операцій.
Третє це трейдинг, на жаль, нічого пов'язаного з Україною. І четверте - валютні деривати. Ось це основні джерела заробітку.
Крім того, ми непогано представлені в торгівлі єврооблігаціями, це ще один сегмент в борговому секторі, який в періоди великої волатильності стає особливо активним. Наприклад, зараз знизили рейтинг України, що спричинило автоматичне зниження рейтингів українських емітентів. Облігації спочатку різко впали в ціні, а потім повернулися на колишній рівень, і це спровокувало підвищений обсяг торгів, на якому ми заробляємо як комісіонери.
РБК-Україна: Чи змінився середній розмір операції?
Ігор Мазепа: Середній розмір операції істотно впав після 2008 р., зараз він залишається в межах 20-300 млн дол.
РБК-Україна: А що стосується торгівлі суверенними і корпоративними облігаціями на вторинному ринку?
Ігор Мазепа: Ні там, ні там особливої ліквідності немає, близько 100 млн/день в суверенному і 20-50 млн/день в корпоративному сегменті. Там, де дійсно проходять операції на мільярди - це операції РЕПО.
РБК-Україна: Тобто зростання обсягу торгів, про який заявляє НКЦПФР, - насамперед за рахунок РЕПО?
Ігор Мазепа: Я думаю, НКЦПФР заявляє насамперед про зростання біржових торгів, які дійсно збільшилися, але це результат того, що всі "ліві" технічні емітенти в результаті реформи на фондовому ринку просто стали біржовими. Тому з формальної точки зору - так, дійсно обсяг біржових торгів збільшився. Але реальної торгівлі, з "живими" емітентами, стало в рази менше.
РБК-Україна: Набуття чинності закону про депозитарну систему дасть якісь додаткові можливості для заробітку?
Ігор Мазепа: Абсолютно ніяких. Мало того, це створює деякі проблеми, і зараз на біржі ми обговорюємо, зокрема яким чином їх уникнути. Я залишаюся критиком закону до цих пір, по-моєму, нічого хорошого він ринку не приніс, і в перспективі приноситиме тільки ризики.
РБК-Україна: Які особливості ринку M&А в Україні?
Ігор Мазепа: Крупні компанії взяли курс на зростання швидше інтенсивним, ніж екстенсивним шляхом. Багато холдингів, особливо в аграрній сфері, продають непрофільні активи і активи, які трохи не вписуються в їх існуючу операційну структуру. При цьому, все ті ж аграрні холдинги продовжують купувати землю, яка добре укладається в існуючу структуру. Наприклад, "Кернел" продає і вже продав істотну частину своїх цукрових заводів, а також невеликі господарства, які невигідні з погляду місцерозташування. При цьому той же "Кернел" є одним з найбільших консолідаторів в галузі. Тобто, з одного боку вони і продавці, з іншої - покупці. Таким же чином Harveast продав землю в Запоріжжі і Умані з метою географічної концентрації земель в одному регіоні. "Смарт" продав свій свинарський бізнес, СКМ - мережу аптек. Бізнесмени почали концентруватися на індустріях, в яких у них найкраща експертиза.
Крім того, активність в АПК пов'язана з публічністю багатьох крупних гравців на цьому ринку - "Кернел", МХП, IMC і так далі Інвестори чекають від цих компаній зростання, і M&А залишається одним з кращих способів показати це зростання. Окрім концентрації на ефективному управлінні, відбувається зростання за рахунок консолідації.
Ми припускаємо, що тенденція розширення крупних агрохолдингів і поглинання дрібніших посилюватиметься. При цьому час безладних покупок позаду. У кожній операції дуже чітко ясна і зрозуміла мотивація - вже не тому, що просто є гроші, не тому що хтось будує земельний банк. Зараз головним мотиватором є географічна близькість і операційна ефективність.
Крім того, що стосується агробізнесу - ситуація у багатьох дрібних господарств цього року, м'яко скажемо, плачевна. Навіть при високому урожаї зернових ціни на внутрішньому ринку просто мізерні. Багато невеликих фермерських господарств будуть просто вимушено продаватися або якимсь чином розширюватися.
РБК-Україна: А в банківському секторі теж є тенденції до укрупнення?
Ігор Мазепа: Я б не сказав, що там простежується тенденція до укрупнення. Швидше там збережеться тенденція до виходу іноземних операторів. Я чекаю, що найближчим часом ми побачимо низку гучних, знакових транзакцій. Активно в банківський сектор заходить місцевий бізнес. Є цілий ряд українських бізнесменів, які набувають українських банок для своїх цілей, крупні роздрібні оператори також купують банківські установи. Маючи декілька сотень тисяч клієнтів, можна до цієї бази підключати фінансові і банківські продукти.
РБК-Україна: Що відбувається на ринку боргового капіталу в Україні?
Ігор Мазепа: Ситуація на борговому ринку неоднозначна. З одного боку, зараз ліквідність банківської системи знаходиться на достатньо високому рівні, проте цей ресурс дуже короткий - до 6-9 місяців. Це вимушує емітентів боргових продуктів скорочувати терміни залучення капіталу до 3-12 місяців.
Крім того, відчутно скоротилася кількість нормальних потенційних позичальників, до яких був би і інтерес комерційних банків або інвесторів на фондовому ринку. Сам фондовий ринок істотно просів, ми бачили істотний відтік грошей з фондів, ІСІ. По суті, повна відсутність фондового ринку істотно ускладнює доступ перспективних швидкорослих компаній до позикових коштів.
Тому я невеликий оптиміст з приводу внутрішнього ринку. Поки у нас не буде ефективної пенсійної системи другого або третього рівня, у нас не буде фондових інструментів і у нас не буде інвесторів. Унаслідок відсутності довгих грошей і фондових інструментів такі інвестори не можуть з'явитися апріорі. В результаті, комерційні банки до цих пір продовжують залишатися мало не єдиним істотним способом отримання коштів.
Цього року з'явилися ознаки того, що може ожити ринок корпоративних облігаційних позик, але, я думаю, що якщо посилиться девальваційний тиск, то він може закритися. Що стосується зовнішнього ринку запозичень, то та непогана ситуація, яка склалася в першому кварталі 2013 р., з падінням рейтингу України істотно ускладнилася. І в цьому напрямі, на жаль, я не чекаю проривних досягнень.
