Ігор Мазепа: “Подвійний лістинг - єдине, що може вдихнути життя в український фондовий ринок”
РБК-Україна: У 2011 р. відбулося злиття російських бірж РТС і ММВБ. Які перспективи у злиття наших «Української біржі» і ПФТС?
Ігор Мазепа: Перспективи завжди є. Я б не судив по перспективам, я б судив по ймовірності. Поки що вірогідність злиття невелика. Це пояснюється безліччю причин, наприклад, найпростіша - абсолютно різнорідна структура акціонерів.
В «Українській біржі» РТС має 43%, а українські учасники (засновники), 21 компанія, мають все інше. ММВБ на ПФТС має 50%, і ще близько 130 акціонерів мають 50%. Тому сам процес прийняття рішень буде йти набагато важче.
Крім того, незрозумілий загальний знаменник - якби питання оцінки «Української біржі» і ПФТС не викликали сумніви, то, в принципі, завдання було б вирішена. А так важко зрозуміти, скільки коштує «Українська біржа». І, мало того, важко погодитися з тим, скільки коштує ПФТС. Тому ймовірність об'єднання дуже низька.
У будь-якому разі, розвиток біржової торгівлі буде направлено на вирішення однієї з найголовніших завдань - це зростання ліквідності і можливість для українських компаній робити IPO на українських біржах. Але поки із-за обставин, які склалися в нашій країні, і більш високих можливостей на західних майданчиках, глобально я таких перспектив у найближчі кілька років не бачу.
РБК-Україна: Тобто, в найближчому майбутньому українського IPO не очікується?
Ігор Мазепа: Я вам скажу як експерт - досі всі розміщення, які відбувалися в Україні, були розміщеннями боргових інструментів, через облігації. Concorde Capital з дюжину таких угод провів з відкриття цього ринку, з початку 2010 р. Основними покупцями були або нерезиденти, або українські банки, які за своєю суттю є дуже зарегульованими.
Будь-яка операція, внаслідок якої український банк бере на баланс акцію, тягне 100% резервування. В умовах відсутності ліквідності в банківській системі, які, швидше за все, триватиме ще якийсь час, ніхто з українських банків не зможе дозволити собі такої розкоші. Таким чином, є причина регуляторна, а є причина виключно економічна.
Тому, найближчим часом я не очікую значущих угод із залучення коштів через IPO, та й незначущих теж. Concorde Capital постійно відстежує різні можливості на ринку, тому що попит на цей продукт досить-таки високий з боку компаній, і поки що серйозну конкуренцію Лондонській або Варшавській біржах жодна з українських майданчиків скласти не може.
РБК-Україна: А якщо через процедуру подвійного лістингу?
Ігор Мазепа: Подвійний лістинг - єдине, що може вдихнути життя в український фондовий ринок вже зараз. Це можна порівняти з ін'єкцією адреналіну або непрямим масажем серця при його зупинці. Це та міра, яка зараз буде найбільш дієвої на ринку і принесе хоч якусь ліквідність. Ринок опинився в ситуації, коли немає грошей, тому що немає інструментів, і немає інструментів, тому що немає грошей.
РБК-Україна: На якій стадії зараз знаходиться впровадження цієї процедури?
Ігор Мазепа: Це питання висить у повітрі вже більше року. В принципі, всі учасники ринку без винятку, дуже оптимістично налаштовані, комісія (НКЦБФР) теж дуже позитивно оцінює можливість впровадження подвійного лістингу. З боку комісії вже немає ніяких перешкод і бар'єрів, більш того, є бажання і розуміння, що це необхідно робити.
Питання уперлось в НБУ, де ця тема ось уже майже рік знаходиться на розгляді, але поки - «віз і нині там». Тому подвійно складно давати прогнози за часом реалізації подвійного лістингу в Україну.
Звичайно, хотілося б максимально швидко отримати це рішення, щоб, в тому числі і наші фонди, і рідкісний місцевий інвестор мали такий же доступ до ринку, як мають будь-які інші західні інвестори; щоб була можливість купити українську акцію, яка торгується, наприклад, в Лондоні.
РБК-Україна: Чим цікавий подвійний лістинг для самих компаній-емітентів?
Ігор Мазепа: Я переконаний, що кожна компанія, яка зараз має лістинг в Лондоні чи Варшаві, буде зацікавлена у вторинному лістингу в Україні. Тому що завжди є фізособи або інвестори, яким насправді набагато простіше зрозуміти, в чому вартість цих активів, чим іноді західним фондам, які після того, що сталося з серпня в Америці і Європі, вийшли з ринку.
Крім того, компанії зацікавлені в подвійному лістингу і з точки зору диверсифікації своєї інвесторської і акціонерської бази. Наприклад, мотивація або критерії для прийняття рішення західним фондом можуть і дуже часто відрізняються від критеріїв прийняття рішень українськими інвесторами.
РБК-Україна: Ви могли б дати прогноз на наступний рік, що буде на ринку злиттів і поглинань? Чи збережеться тенденція укрупнення агрокомпаній?
Ігор Мазепа: Якщо говорити про 2011 р., саме в агросекторі була найбільша кількість угод. В основному, консолідаторами виступали наші українські компанії.
Я бачу дуже міцний зв'язок між уже трапившимся фактом того, що компанія є публічною, або існуючий менеджмент і акціонери мають намір зробити компанію найближчим часом публічною, і їх виступом консолідаторами. Наприклад, Ukrlandfarming (підконтрольний бізнесменові Олегу Бахматюку), виступив найбільшим консолідатором, зробивши придбань на багато сотень мільйонів доларів - це і «Райз», і «Дакор», і ряд менш крупних компаній. За нашими оцінками, вся ця консолідація йшла під ідею подальшого розміщення та залучення грошей, тому що на обробку сотень тисяч гектарів потрібні великі гроші - сільське господарство дуже капіталомісткий сектор. В умовах, коли борги стало залучати набагато складніше, один з небагатьох варіантів, доступних для наших компаній - публічне розміщення.
Ще один приклад - «Кернел» Андрія Веревського здійснив низку покупок в своєму секторі для того, щоб диверсифікувати ризики. На нашу думку, ціни становлять близько 500-1500 дол./га, хоча цей критерій досить поверхневий, бо більше значення має якість землі і вартість інших активів, які зазвичай йдуть із землею.
Все-таки, інвестори дивляться на активи і використовують метод заміщення - скільки б мені коштувало, наприклад, придбати ці трактори, придбати ці склади і т.д. Тому агросектор став тим місцем, де процеси консолідації відбуваються швидше за все, в тому числі, й через очікування початку торгів землею, які, швидше за все, будуть можливі з 2013 р. За нашими оцінками, в 2011 р. з урахуванням публічних і непублічних угод в аграрному секторі, сума всіх угод M&A уже перевищила 1 млрд дол
Є надія, що в 2012 р. відкриються і публічні ринки, більш відкритими стануть боргові ринки. Що стосується обсягів угод M & A в 2012 р., думаю, вони можуть скласти близько 3 млрд дол. в еквіваленті. Агросектор, звичайно, займе левову частку.
РБК-Україна: Які сектори, крім аграрного, можуть стати лідерами в секторі M&A в 2012 р.?
Ігор Мазепа: Можуть стати харчовики, можуть стати машинобудівники - дуже динамічно відбувається зміна лідерів у різних галузях. До речі, білоруські компанії стали більш активно присутнім на нашому харчовому ринку, саме через те, що відбулася девальвація білоруського рубля, і їхня продукція стала більш конкурентоспроможною.
Я не виключаю, що українські виробники подивляться на білоруський ринок з точки зору придбань. Принаймні, ми (Concorde Capital) зараз дуже серйозно намагаємося зрозуміти цей ринок, щоб вийти з цілою низкою рекомендацій для наших клієнтів.
РБК-Україна: Чого ви очікуєте від банківського сектора? Ряд банків з іноземними активами вже заявив про скорочення операцій на роздрібному ринку або взагалі згортання бізнесу в Україну.
Ігор Мазепа: На жаль, нічого хорошого в банківському секторі в 2012 р., так само як і в 2013 р., я не очікую. Думаю, що кожен західний банк, який присутній в Україні, по суті або виставлений на продаж, або акціонери хотіли б продати цей актив. До нас зараз звертаються ті, хто хоче продати банки, але і, що дивно, є ті, хто хоче купити банки.
Думаю, саме зараз починається зародження нової еліти в банківському секторі, яка, швидше за все, утворюється через 3-4 роки. Я бачу істотний попит на невеликі банки, які не сильно були залучені в активні операції, не активно кредитували, тобто - З чистим балансом. В основному це український капітал - як олігархи, так і міні-олігархи. Ця тенденція починає радувати - одні йдуть, але приходять нові. Правда, вони не мають того доступу до ресурсів капіталу, щоб говорити, що цього року відбудуться суттєві зміни в обстановці саме в банківському секторі.
РБК-Україна: Можете пояснити, що відбувається з державними цінними паперами, на ринку ОВДП?
Ігор Мазепа: Ціни на ці активи впали, відповідно, прибутковість виросла. Прибутковості, які до середини літа були 10-12%, підскочили до 22%, хоча останній тиждень приспустили до 18-20%.
Такий істотний стрибок у зростанні прибутковості українських ОВДП я пов'язую з нестабільністю, яка сталася на західних ринках, дуже багато іноземців-власників ОВДП пішли з цього ринку. І існують досить-таки сильні девальваційні очікування, на цих очікуваннях багато інвесторів, в тому числі українські, почали виходити з гривневих активів, у тому числі, з ОВДП. Сама по собі ситуація нездорова.
Очевидно, що НБУ повинен відповісти м'якою, «робочою» девальвацією близько 10%. Наприклад, польський злотий упав на 18%, турецька ліра - на 8%, російський рубль - на 15%, але потім трохи зміцнився. Це все говорить про те, що українські товари на зовнішніх ринках стали менш конкурентними, порівняно з товарами з цих країн.
Коли російський рубль пропадав на 15%, більшість експорту в Росію взагалі зупинилося, тому 15% - це середня маржа наших експортерів, яка, по суті, була вимита протягом тижня. Зараз рубль трохи зміцнився, це зіграло на руку українським експортерам, ситуація не настільки критична, але тим не менш, український бізнес дуже багато недозаробляли.
У короткостроковому періоді девальвація дуже сильно вдарила б по імпортерам, що допомогло б вирішити проблему НБУ з торговим балансом, і сильно вдарило б по банківській сфері. Але я переконаний, що в довгостроковому періоді це виявилося б досить здоровим рішенням, у тому числі, і для банківського сектора.
РБК-Україна: Ви очікуєте зниження гривні в 2012 р.?
Ігор Мазепа: Це очікується ринком, це очікується і регулятором, який час від часу робить заяви на тему того, що він не виключає девальвації. І це, до речі, очікується операторами ринку.
Наприклад, 6-місячний NDF (безпоставкових форвард) гривня/долар котирується вище 9. Це говорить про те, що ринок переконаний, що протягом 6 місяців курс може стрибнути до дев'яти. Хочу зауважити, що ще два місяці тому 6-місячні форварди торгувалися на рівні 10 грн/дол.
Трохи більш оптимістичне ставлення до гривні викликане чутками про можливу угоду щодо ціни на російський газ, яка істотно послабить девальваційний тиск. Борги «Нафтогазу» найбільше відчують на собі наслідки такої можливої угоди - вони піднімуться вгору, тобто, прибутковість впаде. І це, до речі, є нашою короткостроковій рекомендацією на покупку.
Як результат, українські суверенні борги мають подорожчати, і за ними подорожчають корпоративні борги, тобто прибутковості по них повинні впасти.
РБК-Україна: З того, що ще може вплинути на курс гривні - інвестиційні монети і «золоті сертифікати» НБУ. Як Ви оцінюєте перспективу таких нововведень?
Ігор Мазепа: Ініціатива Нацбанку саме в цьому напрямку зрозуміла. Таким чином, НБУ намагається зв'язати доларову готівку, яка зараз гуляє по ринку. Якщо Нацбанк зробить все правильно і правильно пояснить людям, в першу чергу, навіщо їм це треба, подібна ініціатива може виявитися успішною. Залежить від чиновників - наскільки правильно вони розроблять і стратегію, і тактику під цю стратегію. Не думаю, що це дасть якісь швидкі ефекти, але з тим, як у населення буде з'являтися довіра до цього інструменту, Нацбанк через такий механізм може зібрати мільярди доларів.
РБК-Україна: Як Ви оцінюєте вигоди для України від переходу на розрахунок за російський газ в рублях?
Ігор Мазепа: Я взагалі не бачу жодних вигод доки в українських банках немає рублевих пасивів. Ціна за газ все одно прив'язана до долара, тому в цій ситуації треба буде брати до уваги можливі ризики девальвації рубля до долара в короткостроковому періоді. При цьому, в будь-якому випадку, якщо у нас не буде рублевих запозичень від російських банків, то потрібно буде спочатку гривню конвертувати в долар, потім за долар купити рубль, і потім тільки, вже по курсу рубль/долар розраховуватися за газ.
РБК-Україна: Підводячи підсумки 2011 р., яким він був для інвестиційних компаній, і для Concorde Capital зокрема?
Ігор Мазепа: Для інвестиційних компаній це був складний рік, багато хто пішов з ринку в результаті останньої хвилі тієї кризи, яка пройшла в Європі. Такого не було навіть у 2008 р. На ринку залишилося буквально до 10 компаній, які щось із себе представляють.
Що стосується Concorde Capital, для нас цей рік був успішним за кількома критеріями - ми оновили команду, залучили нових яскравих людей; у нас відбувся ряд угод в IB (інвестиційному банкінгу), це стосується більше M&A і наших консультацій із залучення боргового капіталу. Ми швидко перебудувалися і навчилися робити абсолютно нові продукти, оволоділи новими інструментами, які необхідні нашим клієнтам.
Зокрема, ми навчилися торгувати валютою та опціонами. Це виявилося досить прибутковим заняттям в другій половині цього року. Тому рік був досить-таки цікавим. Звичайно, не все виходило, бо сама по собі ринкова середовище було дуже складною, але за багатьма критеріями - це люди, фінансові результати, відносини з клієнтами - ми стали набагато сильнішими.
РБК-Україна: Чого Ви очікуєте від 2012 р.?
Ігор Мазепа: У 2012 р. швидше за все торгівля акціями буде слабкою, присутність іноземців на ринку буде швидше винятком, ніж правилом. Я думаю, що досить неоднозначним буде сегмент M&A. Я не очікую західних глобальних імен у нас на ринку, але я бачу інтерес з боку російських потенційних покупців і наших локальних операторів.
Ринок буде доволі живий в частині вторинної торгівлі борговими інструментами. Наприклад, за зростанням прибутковості ОВДП можна судити про те, що останні кілька місяців цей ринок був волатильним, і швидше за все, продовжить залишатися дуже волатильним. Можуть відкритися ринки IPO, вже з ІІ кварталу 2012 р.
Вибори, намічені на кінець жовтня, будуть мати свій відбиток на активності компаній, які захочуть виходити на ринки. Навіть якщо глобальні ринки будуть відкриті, менеджмент буде змушений під час презентації або роад-шоу коментувати політичну ситуацію, а не робити презентацію по суті своїй компанії. Крім того, дуже важливо, наскільки наші компанії покажуть відповідність кращим стандартам корпоративного управління.
До речі, одним з досягнень Concorde Capital за 2011 р. - розпочата співпраця з фондом USAID та їх регіональною програмою PFS, в рамках якого ми випустили черговий щорічний звіт з корпоративного управління (у публічних українських компаніях). Цей проект дуже важливий з точки зору прищеплення культури якісного, в західному стилі, корпоративного управління нашим компаніям і демонстрації різниці в оцінці, яку можуть отримати публічні або планують розміщення компанії, від одного, як багатьом здається, незначного фактора - відповідності компанії кращим і самим жорстким стандартам корпоративного управління. На думку наших аналітиків, премія в ціні на компанію в такому випадку може скласти від 15% до 30%.
Спілкувався Леонід Музикус
