Ігор Береза: Банки все-таки недостатньо добре знають своїх клієнтів
Ігор Береза розповів про те, як повинен працювати механізм боротьби з шахрайством
В середині листопада Національний банк України прийняв постанову, якою змінив ознаки ризикової діяльності банків. Формулювання ознак банкам не до кінця зрозумілі, а санкції - лякають. За операції, що не мають очевидного економічного сенсу або недостатні заходи для протидії відмиванню доходів, до банків можуть бути застосовані санкції від зупинки операцій до штрафу в 1% статутного капіталу. Більш того, на банках тепер лежить відповідальність за доказ того, що їх дії не відносяться до ризикових. Директор департаменту фінансового моніторингу НБУ Ігор Береза в інтерв'ю РБК-Україна розповів про те, чого і в яких випадках банкам варто побоюватися, а також про те, як повинен працювати механізм боротьби з шахрайством.
РБК-Україна: Чому регулятор тільки зараз прийняв постанову, спрямовану на боротьбу з шахрайством?
Ігор Береза: Особисто я приєднався до команди регулятора відносно недавно - влітку 2015 року, і регулювання ризикової діяльності банків було одним з тих питань, що мені було необхідно вирішити. Цим завданням наша команда займалася в плановому режимі.
РБК-Україна: Якій головній меті служить ця постанову, крім планового процесу законотворчості?
Ігор Береза: Боротьбі з незаконними схемами і виведенням капіталу за межі України. Якщо проаналізувати законодавче поле, яке діє зараз, то, з одного боку, діяльність, що відноситься до незаконної, дуже детально прописана, а з іншого - ця ж деталізація залишає безліч шпарин для обходу законодавства. Приміром, існувало раніше обмеження по сумі операції - вище такої позначки операції ризиковані (відповідно до законодавства, фінансова операція підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу у разі, якщо сума, на яку вона здійснюється, дорівнює або перевищує 150 тис. гривень, - ред.). Що це давало? У людей виникало бажання провести операції на суму просто трохи нижче забороненої, але кілька разів. Кількісні деталізовані обмеження, на жаль, не спрацьовували. Потрібно було змінити підхід.
РБК-Україна: Нинішній підхід радикально протилежний?
Ігор Береза: Ми пробували різні варіанти. Як з ще більшою деталізацією, - що законно, а що ні - так і з меншою. В результаті підійшли з третьої сторони. Вирішили, що чим простіше буде сформульовано обмеження, тим воно буде зрозуміліше банкам. Це все одно, що створити список того, що для банків добре, а що погано.
РБК-Україна: Наведіть приклад того, що саме погано для банків?
Ігор Береза: Погано, коли банки допускають схеми. Наприклад, схема, за допомогою якої намагалися вивести 460 млн доларів. Резидент подав документи до НБУ для реєстрації кредитного договору, який колись існував і був анульований. Його заявленою метою було повернути ці гроші назад. Коли НБУ почав перевірку документів, виявилося, що все задеклароване в якості підстави для проведення операції підроблене. І джерело грошей, і прописка, і майно. Ця схема була виявлена на початку осені 2015 року, але якщо б тоді діяло нещодавно ухвалена постанова, вона б не пройшла в банку через перевірку критеріями ризикової діяльності.
РБК-Україна: Якщо зараз банк пропустить таку операцію, на кого ляже відповідальність?
Ігор Береза: На банк. Мова не йде про те, що НБУ збирається вишукувати якісь дрібні операції, які будуть намагатися провести комерційні банки, і старатися зрозуміти, чи є в них економічний сенс. Мова про те, щоб перешкоджати проведенню схемних операцій на великі суми. Ось приклад ще однієї схеми - зняття готівки. Ми її виявили у цьому році. Були юрособи, які нібито переводили гроші за сільгосппродукцію. Кошти йшли на рахунку 24 юросіб, потім консолідувалися на одному фізособу, яка за 5 місяців змогла зняти цілих 192 млн гривень. Ця схема конвертації безготівкових грошей в готівку.
РБК-Україна: Банк, через який проводилися ці кошти, не помітив нічого незвичайного в тому, що одна фізособа знімає таку кількість грошей? Чому їм нічого не було зроблено?
Ігор Береза: За тим самим вимогам, що всі зобов'язання банку в подібних ситуаціях зводилися до того, що у нього є право виявити схему і повідомити про неї відповідні органи. І в законі це прописано саме як право. Мета нової постанови якраз у тому, щоб це стало не тільки правом, але й обов'язком щодо схемних операцій та інших ознак ризикової діяльності.
РБК-Україна: Скільки часу вам орієнтовно може знадобитися, щоб очистити ринок від схемних операцій?
Ігор Береза: Неможливо сказати, що сьогодні ми почнемо боротися з відмиванням грошей, а через три місяці в середу до обіду закінчимо, і все буде добре. Це процес, він повинен працювати завжди.
РБК-Україна: Як служби фінансового моніторингу всередині банків повинні перебудуватися, щоб працювати у відповідності з новими правилами?
Ігор Береза: Не скажу нічого нового: банки повинні знати свого клієнта.
РБК-Україна: Раніше хіба такої вимоги не було?
Ігор Береза: Звичайно, було, але статистика виявлених незаконних операцій говорить про те, що банки все-таки недостатньо добре знають своїх клієнтів.
РБК-Україна: Можете назвати конкретні цифри?
Ігор Береза: З початку 2015 року і по середину листопада НБУ проінформував правоохоронні органи про незаконні дії і операції клієнтів 37 банків на суму понад 19 млрд гривень, 335 млн доларів, 213 млн євро і 4,7 млрд рублів. За нашою інформацією, правоохоронні органи розпочали кримінальне провадження відразу за кількома статтями Кримінального кодексу України. На жаль, більше нічого про результати роботи правоохоронних органів ми не знаємо. Хотілося б, щоб результати цієї роботи були більш очевидні. Але для Національного банку вже сам факт проведення банками таких операцій і на такі суми - вагомий аргумент, щоб говорити про недостатнє знання банками своїх клієнтів.
РБК-Україна: Поясніть, будь ласка, нову вимогу до банків доводити, що у їхніх діях не було порушення?
Ігор Береза: Це так зване професійне судження регулятора, яке використовується в безлічі країн. Коли регулятор приходить на перевірку в банк і бачить порушення, у нього повинна бути можливість задати питання і отримати на них відповіді. До недавнього часу у нас це не працювало - НБУ повинен був довести наявність порушення банку і судовим органам. Тому ми впроваджуємо зараз в Україні інститут професійного судження регулятора.
РБК-Україна: Як тепер банкам доведеться змінити підхід до класифікації ризикових клієнтів?
Ігор Береза: В критеріях, встановлених НБУ, ні опису, як саме банкам треба класифікувати клієнтів. Ми не ставили перед собою такого завдання - це справа самих банків. Клієнтська база скрізь різна, якби ми пішли на такі описи, могли б щось упустити. А ми надали визначення тих транзакцій, які визнаються ризикованими та не повинні проводитися у фінустановах.
РБК-Україна: З новою постановою у Нацбанку з'являються також інструменти впливу на банки. За виявлені порушення накладаються санкції від обмеження операцій до штрафу в розмірі 1% статутного капіталу. НБУ має намір встановлювати на кому, за що і яку міру застосовувати?
Ігор Береза: Все буде залежати від виявленого порушення. Якщо, наприклад, велика схема з виведення значної суми грошей буде виявлена у великому системному банку, і проблема лише в тому, що його процедури фінансового моніторингу не спрацювали, то, швидше за все, це буде штраф. Якщо ж це буде маленький банк, вся діяльність якого націлена на проведення подібних операцій, заходи будуть більш жорсткими.
РБК-Україна: Тобто, від розміру банку і від його ролі в системі залежатиме сила і обсяг санкцій НБУ за виявлену схему?
Ігор Береза: Так. Це буде залежати від обсягу операції, від банку, його залучення в операцію, і від тих пояснень, які він дасть. Якщо банк сам виявив схему, яку спочатку не помітив, повідомив про те, що він закрив рахунки і зумів встановити додаткові критерії, ввів новий рівень контролю, то, можливо, заходів взагалі не буде. Банк виконав усі вимоги чинного законодавства. Але якщо при перевірці ми побачимо, що фінустанова, з одного боку, формально виконує обмеження, а з іншого - встановлює занижені тарифи такому клієнту і допомагає проведення цих операцій, реакція НБУ буде зовсім.
РБК-Україна: "Не помітив" може бути виправданням для великого системного банку?
Ігор Береза: Ні. Якщо будь-який банк, наприклад, скаже: "так, я не помітив, вибачте, але через мене відмили 160 млн гривень", то в такому випадку буде штраф і досить великий. Тому що мова йде про відмивання грошей. А ось "не помітив, виправлюся" - може бути початком діалогу. Питання в тому, про який схемі йде мова. Адже схема - це велика кількість транзакцій, що проводяться протягом тривалого часу. Якщо її не помітили, то це пов'язано з тим, що в банку відсутній контроль, або він неефективний. Банку доведеться міняти свої процедури, підвищувати якість контролю, робити план усунення порушень.
РБК-Україна: НБУ в такому випадку може простежити за тим, як банк виправляє ситуацію, і якщо регулятора все влаштує, то санкцій не буде?
Ігор Береза: Важливо зрозуміти, зробив банк все можливе для виправлення ситуації чи ні. Від цього залежать заходи впливу.
РБК-Україна: Екс-головою СБУ Валентином Наливайченком була оприлюднена інформація про причетність заступника голови фракції БПП Ігоря Кононенка до офшорної компанії Intraco Management LTD, що зареєстрована на британських Віргінських островах. Щомісяця обсяг транзакцій становив 100-300 тис. доларів, і операції мають ознаки відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом. Не відреагувати на цю інформацію ви не могли. Що в результаті виявлено?
Ігор Береза: У Національного банку немає інформації по операціях офшорних компаній, які проходять за межами України. На сьогоднішній день Нацбанк перевіряє підстави для перерахування коштів за межі України платежів понад 50 тис. доларів США (перевірка реєстру), але цей процес існував не завжди і буде скасований як тільки кризова ситуація нормалізується. У реєстрі ми не бачимо фактів перерахування коштів на компанію Intraco Management. Варто підкреслити, що основний контроль за перерахуванням коштів за межі України покладено на банки.
Розмовляла Анна Алексєєва
