як іде процес створення нового Верховного суду

Конкурс до Верховного суду поступово набирає обертів. Вже відомий список з 653 претендентів на посади 120 суддів вищої судової інстанції України. Саме вони, за умови проходження спеціальної перевірки, будуть у лютому здавати іспити на право одягти мантії.

Конкурс не обходиться без проблем і скандалів. Спочатку планувалося, що у відкритому конкурсі візьмуть участь не тільки судді, а й адвокати, вчені-правознавці, однак умови виявилися виписані таким чином, що цим категоріям опинитися у складі ВС виявилося проблематично. У підсумку, зараз 71% претендентів - судді.

Про те, хто бореться за місце у Верховному суді - у матеріалі РБК-Україна.

Вченим не дали світло

Коли у листопаді 2016 року Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС), відповідальна за укомплектування суддівського корпусу країни, оголосила про початок конкурсу до Верховного суду, про бажання стати суддями касаційної інстанції спочатку оголосили сотні суддів, адвокатів і вчених-правознавців. Справа у тому, що вперше в українській історії Верховний суд було вирішено обирати через конкурс, а не шляхом переведення на нього суддів з інших суддівських інстанцій. Також вперше адвокати та науковці, які мали десятирічний стаж представництва інтересів в суді або аналогічний стаж наукової або науково-педагогічної діяльності, отримали можливість стати суддями Верховного суду без досвіду роботи суддею. Електронну заявку про намір взяти участь у конкурсі подали у листопаді 1 436 претендентів.

Однак проблеми, як це часто буває, містилися у деталях. Швидко з'ясувалося, що багато кандидатів просто фізично не встигають зібрати потрібні документи. Так, адвокати повинні були надати по одному судовому рішенню у процесах, у яких вони брали участь, за кожний з десяти років роботи, а також подати електронні декларації із зазначенням майна та доходів як свого, так і своїх родичів. Зробити це треба було у стислі терміни, оскільки на початку грудня вже починалася перевірка поданих документів.

Вчені виявилися поставлені у ще більш дискримінаційні умови. На момент подачі документів ще діяла норма ст. 69 закону "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою однією з ключових вимог для правознавців, які вирішили стати суддями, була наявність наукового ступеня або досвіду викладання, але тільки у вищих навчальних закладах. Це автоматично відсіяло цілий ряд претендентів, які захищали дисертації або працюють у науково-дослідних установах, зокрема, співробітників Національної академії правових наук України, Інституту законодавства Верховної Ради України, Інституту держави і права ім. Корецького. І хоча у грудні це положення було скасовано, але враховуючи, що підготовка до конкурсу до того моменту вже йшла, поки що ВС опиниться без представництва вчених подібних закладів.

Що ж стосується суддів, то вони виявилися у найбільш сприятливому становищі: електронні декларації вони подали ще восени, а для підтвердження стажу роботи їм достатньо було надати трудову книжку.

У підсумку, спочатку зареєструвалися 1 436 претендентів, документи подали лише 846 осіб. Цей список скоротився після вивчення документів кандидатів членами ВККС - до спецперевірки та конкурсу допущено 653 кандидата. Таким чином, якщо з першого числа 1 436 претендентів судді складали близько 50%, а ще 50% були адвокатами, вченими чи мали сукупний стаж, то вже до кінця грудня, після перевірки документів, частка суддів зросла до 71%.

“Потрібно розуміти, що у нас дуже стислі терміни для проведення конкурсу. Новий Верховний суд повинен бути сформований до кінця березня 2017 року, тобто, часу у нас дуже мало. Що стосується адвокатів і вчених, то хто їм винен, якщо вони самі халатно поставилися до конкурсу? Про те, що Верховний суд буде відбиратися за конкурсом, було відомо ще у червні 2016 року, коли були прийняті зміни до Конституції у частині правосуддя і новий закон "Про судоустрій і статус суддів". А це означає, ті, хто дійсно планували піти на конкурс, підготували всі документи заздалегідь", - розповів РБК-Україна один з членів ВККС.

Кандидати на вхід

Серед суддів, які вирішили взяти участь у конкурсі, багато відомих. Це, наприклад, чинний голова Верховного суду Ярослав Романюк, голова Ради суддів Валентина Симоненко, голова Вищого господарського суду Богдан Львів. З 19 суддів нинішнього складу ВС 17 осіб вирішили взяти участь у конкурсі. Всього ж 139 кандидатів є представниками ВС і трьох діючих вищих спецсудів. Їх було б 140, але ВККС не допустила Наталію Блажівську, суддю Вищого адміністративного суду, дочку Євгена Блажівського - колишнього прокурора Києва (2008-2010 р.) та заступника Генерального прокурора (2010-2012 р.). Варто відзначити, що за час президентства Віктора Януковича Наталія Блажівська зробила стрімку кар'єру. У 2007 році вона стала суддею Окружного адміністративного суду Києва на п'ять років, а у 2011 році була обрана суддею цього ж суду безстроково. А вже у 2012 році Наталія Блажівська, оминувши роботу в апеляційній інстанції, отримала призначення у Вищому адміністративному суді, куди зазвичай потрапляли судді, які пропрацювали у різних інстанціях більше 10 років. У свою чергу ВККС не допустив Блажівську до конкурсу у Верховний суд, вважаючи, що для роботи у цій інстанції у неї не вистачає стажу.

Серед адвокатів найбільш відомі секретар Ради адвокатів Київської області Ольга Демидюк (є адвокатом у процесах судді Артура Ємельянова, який, до речі, теж подав документи на участь у конкурсі) і колишній в. о. міністра екології та природних ресурсів Ганна Вронська. Допущені до конкурсу і два народних депутата: Леонід Ємець ("Народний фронт"), який бере участь у конкурсі як науковий працівник, і Руслан Сидорович ("Самопоміч") - як адвокат.

Леонід Ємець, який зараз є першим заступником голови парламентського комітету з питань правової політики і правосуддя, надав ВККС дані, що у 2009 році у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ він отримав вчений ступінь кандидата юридичних наук. З 1 вересня 2005 року по 9 січня 2009 року Ємець, за сумісництвом і на безкоштовній основі, працював викладачем кафедри загальноправових дисциплін юридичного факультету Дніпропетровського гуманітарного університету, а з січня 2009 року по листопад 2010 року, там і також безкоштовно, - старшим викладачем кафедри загальноправових дисциплін. З лютого 2014 року і по теперішній час він є у цьому вузі провідним науковим співробітником відділу організації наукової роботи (на безоплатній основі). Його загальний стаж науково-педагогічної роботи складає 11 років і 2 місяці. Втім, залишається питання, як депутату вдається займатися науковою діяльністю.

Конкуренція обіцяє бути серйозною не тільки за місця суддів ВС, але і до касаційних судів, у які будуть перетворені нинішні палати Верховного суду. Так, на 30 місць до цивільного Касаційного суду претендують 211 кандидатів. Найменша конкуренція до Касаційного адміністративного суду, де за 30 місць поборються 123 претенденти.

Як вже повідомлялося, новий Верховний суд повинен бути сформований до кінця березня 2017 року. Проте вже зараз у графіку намітилися збої. Спочатку, іспити (тестування та виконання практичного завдання), що повинні були відбутися ще в середині січня, але потім їх перенесли на 30 січня і 2 лютого, відповідно. Але минулого тижня терміни іспитів знову зсунулися, тепер вже на 16 і 21 лютого. Причина переносів полягає у не до кінця завершеній процедурі спецперевірки кандидатів, яку проводить зараз цілий ряд відомств, у тому числі і Національне антикорупційне бюро. Це означає, що у ВККС залишається зовсім мало часу для проведення конкурсу, що у перспективі може позначитися на якості відбору.

Як би там не було, але вже зараз конкурс піддається критиці як з боку політиків, адвокатів, науковців, так і з боку громадськості. Основна причина для занепокоєння полягає у тому, що оскільки більшість допущених до конкурсу є суддями, то ймовірно, більшість складу Верховного суду теж становитимуть судді. А це означає, що ідея кардинального оновлення Верховного суду може залишитися тільки ідеєю, і Україна отримає новий Верховний суд зі старими проблемами: суддівськими корпоративними традиціями, відсутністю єдиної судової практики, судовою тяганиною та залежністю суду від влади.