ru ua

І.Мазепа: "Західні інвестори залишаться домінувати на фондовому ринку України"

Автор: RBC.UA
Незважаючи на те, що кризі поки не видно кінця, на думку генерального директора ІК Concorde Capital Ігоря Мазепи, бізнес потихеньку починає оживати і вже в поточному році слід очікувати активізації фондового ринку та виходу українських компаній на західні фондові майданчики. Про перспективи IPO вітчизняних структур на Варшавській і Лондонській фондовій біржах, а також можливе повернення на газовий ринок компаній Дмитра Фірташа, діях структур Ріната Ахметова і приватизації стратегів І.Мазепа розповів в інтерв'ю РБК-Україна.

РБК-Україна: Як Ви оцінюєте новий уряд, і на які першочергові кроки Ви як інвестор чекаєте від нього?

Ігор Мазепа: Мені здається, що перші кроки Янукович робить правильні. Вони спрямовані, по-перше, на консолідацію суспільства, на вирівнювання політичної ситуації, по-друге, на стабілізацію у сфері економіки і фінансів.

З погляду економіки для мене вже стають очевидним перші кроки, які здійснюватимуться. По-перше, це жорстке адміністрування бюджету. За нашими оцінками, загальний дефіцит бюджету разом з ре капіталізацією банків і неповерненим ПДВ склав в 2009 р. десь близько 12% від ВВП. Ми бачимо аналогічну ситуацію, яка складається в Греції і Португалії, і викликає дуже значні побоювання в розвиненому західному світі. І це, швидше за все, буде перша проблема, яку уряд буде змушений вирішити.

У цьому сенсі прем'єр-міністр Микола Азаров - дуже сильний адміністратор, і у нього вже є багатий і успішний досвід реалізації аналогічних завдань. Швидше за все, ми побачимо досить таки жорсткий бюджет і ряд непопулярних речей, які застосовуватимуться, щоб утримати дефіцит бюджету цього року в рамках 6-7% від ВВП.

Вже стоїть на порядку денному питання про підвищення пенсійного віку. Політики і економісти починають обговорювати цю ідею, і, я думаю, що вона буде реалізована до кінця року і зможе дати перші результати до середини або до кінця наступного року.

Йдеться також про підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги. Це теж дуже важливий крок, який уряд просто зобов'язаний зробити, хоча він і дуже непопулярний. Мало того, це одна з вимог МВФ, щоб продовжувати успішно працювати далі.

Важливим аспектом є переговори щодо постачання палива з російськими постачальниками - щодо газу, нафти і щодо ядерного палива. Енергетика завжди була і буде лідируючою галуззю, і є цілий ряд питань, які вимагають врегулювання або більш прагматичного підходу. Це, зокрема, тарифи на електроенергію, тарифи на газ для населення, а також питання, яке на них безпосередньо впливатиме, - ціни, які Україна і українські споживачі платитимуть російським продавцям.

Ну і, звичайно ж, найважливішим питанням залишається відновлення відносин з МВФ - у нас залишилося близько 5-6 млрд дол. невибраних коштів. Україні меншою мірою зараз потрібні ресурси з точки зору поповнення платіжного балансу, але дуже потрібний цей хороший знак, по суті, трігер для приватного бізнесу. Ось це, я б сказав, і будуть першочергові завдання для нового уряду.

РБК-Україна: Ви згадали про газові переговори. Як Ви вважаєте, вдасться Януковичу домовитися про зниження ціни російського палива?

І.М.: Це дуже політично чутливе питання. В принципі, немає нічого неможливого. Тема газового консорціуму з РФ стає актуальнішою, вона висить в повітрі, і, я думаю, що комбінація домовленостей з одного і з іншого питання в принципі можлива. Я не виключаю, що навіть ще в цьому році, буквально найближчими місяцями українські споживачі вже зможуть насолодитися нижчою ціною на газ.

РБК-Україна: Можна чекати від нового уряду реформ, як в реальному секторі економіки, так і у фінансовій сфері?

І.М.: На жаль, ми зараз говоримо більше про ті речі, які називаються «латання дірок». І поки що, судячи зі складу Кабінету міністрів, всі його очікувані дії, хоч і носитимуть позитивний характер, не стануть якимись довгостроковими трендовстановлюючими чи курсоутворюючими орієнтирами.

З довгострокових речей очевидно, що матиме ефект підвищення тарифів, яке обов'язково треба зробити, і пенсійна реформа, яку, за моїми припущеннями, уряд почне реалізовувати і активно просувати в кінці цього року. Це ті дві речі, які матимуть позитивний довгограючий ефект. Все інше, швидше за все, буде в найкращих традиціях останніх урядів.

Найближчим часом уряд буде зайнятий підготовкою бюджету. Крім того, йому ще треба вирішити питання відшкодування ПДВ. В принципі, у М.Азарова є успішний досвід конвертації заборгованості з ПДВ в державний борг, і я думаю, що найближчим часом на всю суму заборгованості з ПДВ - близько 30 млрд грн - будуть випущені векселі, які потім підуть в ринок. Це сприятиме притоку ліквідності, зокрема, іноземних інвесторів. Я очікую, що 20-25 млрд грн або їх еквівалент дуже швидко можуть зайти до нас в економіку, протягом буквально трьох-чотирьох місяців.

РБК-Україна: Як Ви вважаєте, у зв'язку з приходом нової влади, чи слід чекати посилення присутності на українському ринку фінансово-промислових груп, пов'язаних з Партією регіонів, зокрема структур Ріната Ахметова або Дмитра Фірташа?

І.М.: Так склалося, добре це чи погано, що усередині Партії регіонів є баланс інтересів різних фінансово-промислових груп. І, судячи з перших кроків, з перших дій, з розстановки людей в Кабміні, не можна стверджувати, що та чи інша група отримала контроль або домінування.

В принципі, В.Януковичу можна подякувати і похвалити його в тому сенсі, що все-таки він витримує правильний баланс між різними впливами. Що стосується компаній Р.Ахметова і Д.Фірташа - SCM або GDF - то вони були успішними і при попередніх урядах, навіть зараз опозиційних, і, я думаю, тим більше будуть успішними і при новому уряді.

Чесно кажучи, я не бачу, якихось особливих преференцій, які вони можуть отримати, хіба що покращення загальноекономічної ситуації, покращення бізнес-клімату і досить таки позитивне ставлення західних інвесторів. Навіть при всій аффільованості цих названих поважних бізнесменів до політики, за останні роки вони залучили дійсно найкращих людей з точки зору бізнесу, із західним досвідом, застосували найкращі практики ведення бізнесу, тому, я думаю, що вплив політичних подій на ці бізнеси буде мінімальним.

Вочевидь, питання, пов'язані з лібералізацією ринків в енергетиці допоможуть ахметовській групі ДТЕК, і не тому, що там акціонер Р.Ахметов, а тому що в моєму розумінні, це дійсно найкраща компанія у нас в енергетиці і найефективніша в економічному сенсі слова.

Єдине, де можна говорити про якийсь вплив політики на бізнес або, грубо кажучи, отриманням бізнесом якихось бенефітів від домінування в політиці, це все-таки питання, пов'язані з приватизацією. Ми говоримо про «Укртелеком», про цілий ряд крупних, системних заводів і компаній в машинобудуванні, наприклад, «Луганськтепловоз» чи той же самий «Турбоатом». Ми говоримо про Одеський припортовий завод, про інфраструктуру, про порти. Я не виключаю, що саме в цих моментах може бути незначний лобізм з боку бізнес груп, які вважаються аффільованими з новою владою.

РБК-Україна: Є ймовірність того, що, у зв'язку з очевидним посиленням впливу Д.Фірташа на Президента України, його структури повернуться в схему постачань російського газу до України і до Європи?

І.М.: Я виключаю можливість побудови яких-небудь схем торгівлі газом і постачань газу до України і до Європи не на економічних принципах. У нас є торгові партнери в Росії, є торгові партнери і на Заході - споживачі російського газу і споживачі наших послуг з транспортування цього газу. І я не думаю, що можлива ситуація, коли якась антиринкова структура буде допущена до досить таки складного і чутливого механізму постачання і продажу газу. У всьому світі є постачальники-дистриб'ютори, посередники, і вони теж відіграють певну роль.

Якщо ми говоримо про Д.Фірташа, то швидше за все, більшою мірою я чекав би повернення до питання спірних 11 млрд куб. м газу, які, на його думку, у нього були вкрадені урядом Ю.Тимошенко. Я думаю, що ми швидше за все побачимо активність в цьому питанні.

При цьому, звичайно, не можна виключати появи якихось спільних структур, або з «Газпромом», або із західними споживачами, які могли б виступити посередниками в процесах постачання газу. Завжди нарівні з державними компаніями, є посередники, в яких той же уряд може безпосередньо брати участь.

РБК-Україна: Як Ви вважаєте, враховуючи інтерес ДТЕК до покупки об'єктів теплової генерації, зокрема «Західенерго», є ймовірність проведення приватизації цих об'єктів, грубо кажучи, під неї?

І.М.: Я виключаю будь-яку можливість несправедливого доступу до цього тендеру. Будь-який інвестор, який вийде з купівлею, він все-таки заплатить справедливу ціну. Очевидно, що ДТЕК - це один з найголовніших претендентів на енергетичні активи, якщо ми говоримо про українських інвесторів, але про якісь преференції не йдеться.

Що стосується самої перспективи приватизації теплової генерації, то я як бізнесмен, двома руками за те, щоб вона була оголошена найближчим часом. Є як мінімум дві причини. По-перше, держава ніколи не була ефективним власником і ніколи не була конкурентною з точки зору управління будь-якими бізнесами, у тому числі і у сфері енергетики. По-друге, у будь-якому випадку, так чи інакше, уряд буде змушений залучати гроші, поповнювати бюджет.

По мірі того, як країна виходитиме з кризи, в найближчі два-три роки дефіцит бюджету знаходитиметься на рівні 4-8%. Це досить таки високий рівень, і він має якимсь чином фінансуватися. Приватизація - це один з можливих інструментів фінансування цього дефіциту.

РБК-Україна: Але, як показує практика, не обов'язково навіть проводити приватизацію. Під час минулого Кабміну В.Януковича ДТЕК отримав контроль над «Дніпроенерго».

І.М.: Але він отримав контроль за гроші, він залив гроші в капітал. Очевидно, що політична складова в таких моментах, дуже істотна. Але ви також можете пригадати, скільки тривала судова суперечка, адже у таких речей є багато опонентів. Мало того, якщо буде натяк, що такі речі зможуть повторитися, буде сильна опозиція в тій же Партії регіонів, від інших бізнесменів. Тому, ймовірність неринкових або неконкурентних дій сильно лімітована.

РБК-Україна: Коли може початися приватизація крупних об'єктів української промисловості і інфраструктури?

І.М.: Я не виключаю, що приватизація може бути оголошена протягом найближчих шести місяців. Але треба розуміти, що від моменту оголошення і до моменту успішного проведення тендеру може пройти певний час. Я б сказав, ще плюс шість-дев'ять місяців від моменту оголошення тендеру. Хоча, можуть бути і виключення. Наприклад, уряд Ю.Тимошенко свого часу досить швидко справився з приватизацією «Криворіжсталі» і на той час дійсно отримав найкращу пропозицію.

РБК-Україна: Ваш прогноз по ринку злиттів і поглинань - які цього року можуть бути крупні угоди, в яких секторах?

І.М.: Для мене очевидно, що цього року ми побачимо перші ознаки консолідації на ринках. Бізнес починає вставати з колін, обтрушувати пил, і дивитися, яким чином розвиватися далі.

Я бачу, що критична маса інтересу вже з'являється в гірничо-металургійному секторі, в секторі металів, я бачу, що буде консолідація на ринку алкоголю, зокрема ми знаємо, що акціонери компанії Nemiroff публічно заявили про намір її продати. Однозначно, будуть успішно завершені розпочаті деякий час назад процеси в сільському господарстві, швидше за все це торкнеться і фармацевтики, зокрема у нас на сьогоднішній момент абсолютно розрізнений, фрагментований аптечний ринок. Я думаю, що саме в цих галузях буде найбільше руху.

Ми на початку року побачили угоду з продажу контрольного пакету ІСД, і це було хорошим знаком того, що бізнес-сентимент істотно налагоджується, дуже значними темпами. І всі процеси відбуваються і відбуватимуться набагато швидше, ніж ми могли припускати ще шість місяців тому.

РБК-Україна: Чи варто чекати цього року пожвавлення ринку IPO?

І.М.: Я думаю, що мова навіть йде не про пожвавлення ринку IPO, а про появу ринку після довгої перерви. Адже, по суті, механізм залучення грошей через розміщення на фондових ринках впродовж двох років був відсутній.

Я чекаю, що до кінця року цілий ряд українських компаній вийде на ринок, швидше за все це відбудеться починаючи з кінця другого кварталу і до кінця цього року. Думаю, що передумовою для успішного залучення грошей в капітал будуть очікувані операції в борговому сегменті.

Очікую, що спочатку уряд розмістить якісь свої борги, потім будуть якісь квазісуверенні випуски, наприклад, той же "Укрексімбанк" вийде з розміщенням на борговий ринок, з аналогічними розміщеннями можуть вийти і індустріальні лідери. А вже після того, як все це буде успішно проведено, а це декілька місяців, ми побачимо перші розміщення через IPO.

Швидше за все, в секторі сільського господарства, ресурсному секторі, в коммодітіс. Я думаю, що до десяти угод можуть відбутися до кінця цього року. Розміщення, швидше за все, пройдуть на двох біржах - Лондон і Варшава.

При цьому слід чекати великої уваги до якості компаній, менеджменту, звітності, принципів корпоративного управління. Інвестор хоче бачити якісну компанію, конкурентний менеджмент, жорстку регуляцію з погляду самого процесу випуску. Це ті позитивні уроки, які ринок виніс після 18 місяців стагнації.

РБК-Україна: Ви говорите - десять операцій. Який це приблизно може бути об'єм?

І.М.: Я думаю, що десь близько 100 млн дол. на кожну угоду. Тобто в цілому - це десь мільярд, може бути трохи менше мільярда доларів.

РБК-Україна: Як Ви вважаєте, які шанси на реалізацію заявлених ще до кризи планів IPO таких крупних компаній, як «Інтерпайп», «Метінтвет»?

І.М.: Я переконаний, що вони не будуть реалізовані цього року. Мало того, ймовірність того, що вони будуть реалізовані наступного року досить таки низька. По-перше, тому що підхід до оцінок цих компаній все ще трохи відрізняється від докризового. По-друге, в багатьох компаніях ситуація істотно погіршилась.

Якщо ми говоримо про «Інтерпайп», то першочергові завдання, які стоять перед компанією, - це реструктуризація боргу і врегулювання відносин з кредиторами, а не IPO і залучення грошей в капітал. Я не виключаю, що інструментом зниження боргового навантаження в аналогічній ситуації може бути підняття грошей через капітал, але я не думаю, що це можливо без врегулювання відносин з існуючими кредиторами, існуючими інвесторами. Це займе ще якийсь час, і тому я, чесно кажучи, не великий оптиміст з приводу IPO цих двох компаній цього року.

Ситуація в «Метінвесті» абсолютно протилежна, компанія швидко росте за рахунок сировинного бізнесу, дуже швидко розвивається, і мало того, у неї є доступ до капіталу через борговий ринок. Боргове фінансування завжди дешевше, ніж фінансування через капітал. І очікування наших аналітиків такі, що ситуація на ринках залишатиметься сприятливою для того, щоб мати доступ саме до боргового капіталу.

Думаю, що борги стануть першим способом залучення грошей, за яким рухатимуться компанії.

РБК-Україна: А скільки може скласти об'єм боргового ринку в поточному році?

І.М.: Можемо порахувати. Суверенний євробонд - 1-1,5 млрд дол. Пару-трійку корпоративних випусків - це десь від 0,5 до 1 млрд дол. кожен. Плюс дрібніші випуски. Тобто, можна говорити, що цього року буде 4-5 млрд дол. залучених грошей саме через боргові інструменти, через інструменти євробондів.

РБК-Україна: Ваш прогноз по розвитку ситуації на українському фондовому ринку.

І.М.: Спершу треба сказати, що минулого року він виріс більш ніж на 300%. Вже спочатку цього року основні індекси виросли на 40% і вище. І в цьому зростанні закладені всі досить таки позитивні, оптимістичні очікування щодо макроситуації, щодо бізнес-сентименту, щодо настрою в бізнесі і в економічній сфері.

Думаю, що ринок певною мірою переоцінений, відносно якихось емітентів він навіть насправді перекуплений, принаймні, він не дешевший, ніж аналогічні компанії, які торгуються в Росії, Польщі чи Туреччині. Хоча ризики в системі набагато вищі для українських компаній. Все залежатиме від розвитку макроситуації і від стану справ в кожній окремій галузі.

У мене є припущення, що, за умови того, що гроші на Заході не дорожчатимуть до кінця цього року, і за умови того, що українська економіка в цілому і деякі компанії зокрема працюватимуть краще, ніж прогнозують аналітики, можливе зростання відсотків на 20-30 від теперішніх рівнів до кінця року.

Знову-таки, якщо ми говоримо про те, що глобально гроші можуть подорожчати, наприклад центробанки західних країн підвищать ставки, або ми говоримо про те, що ми не побачимо зростання економіки 7-8%, а бовтатимемося десь на рівні 3-5%, то я не виключаю ситуації, що фондові індекси не виростуть, а можливо, навіть впадуть з поточних рівнів. Все залежатиме від ситуації в світі, від настрою інвесторів, від їх заробітків на інших ринках, від їх апетитів і можливостей приймати український ризик.

Я все-таки думаю, що західні інвестори залишаться домінувати на фондовому ринку України. І, по суті, від їх рішень і від руху їх грошей залежатиме успішність і динаміка фондових індексів у нас в Україні.

Спілкувався Володимир Драбчук

Прогноз щодо акцій українських компаній від ІК Concorde Capital

Компанія (Тікер) Цена, UAH Рин. кап., UAH млн Потенціал росту
1 Азовсталь 4,36 18 329 18,0%
2 Єнакієвський метзавод 297,00 3 133 6,0%
3 Дарниця 30,17 1 800 42,0%
4 Центренерго 2,17 803 10%
5 Західенерго 58,5 748 11%
6 Донбасенерго 12,8 304 53%
7 Дніпроенерго 161 962 90%
8 Банк Форум 9,40 2 124 25%