ru ua

І.Литовченко: “В Україні сьогодні мобільний зв'язок дає близько 6% ВВП”

Автор: RBC.UA
В інтерв'ю РБК-Україна президент «Київстару» Ігор Литовченко розповів про те, як його компанія взаємодіє з Нацкоміссією з регулювання зв'язку (НКРЗ), про перспективи розвитку в Україні зв'язку третього таі четвертого поколінь, а також про перспективи продажу «Укртелекому»

РБК-Україна: В цьому році які б Ви відзначили знакові моменти як для ринку в цілому, так і для вашої компанії?

Ігор Литовченко: Найголовніше, що вплинуло на всіх - падіння ВВП і, як наслідок, купівельної спроможності. Якщо порівнювати з 2008 р., то в III кварталі 2009 р. падіння склало 15,5% ВВП, а зниження доходів операторів склало близько 7%. Ми ж втратили в III кварталі близько 6%. Індекс споживчих настроїв з вересня минулого року до початку 2009 р. впав з 95 пунктів до 42 - практично в два рази. Люди вважали за краще серйозно обмежувати покупки. І лише до кінця поточного року цей індекс підріс до 65 пунктів.

Дуже хворобливе питання 2009 р. для всього ринку - відміна проведення конкурсу на отримання UMTS-ліцензії.

«Київстар» цього року вивів на ринок ряд новаторських послуг, які вже затребувані у мільйонів клієнтів. Це «Екстра гроша» - мобільне кредитування, яке стало особливо популярним в умовах кризи. Цією послугою сьогодні користується вже більше 3 млн абонентів.

Цікава послуга - «Додатковий номер», коли абонент отримує ще один номер на своїй основній сім-карті. Ми впровадили її недавно, але нею почали користуватися ще на етапі тестування, до того, як вона була широко представлена. Тобто, напевно, вона користуватиметься великою популярністю.

Також прогресивне рішення для молодіжної аудиторії нашого бренду djuice - портал популярної і унікальної цифрової музики Djuice Music Drive. Він став майданчиком для більше 1300 нових українських виконавців. На цьому ресурсі маловідомі музиканти виставляють свої композиції на суд слухачів. Люди за них голосують, а з найбільш популярними потім укладають контракти відомі лейбли, наприклад, Sony Music або російські продюсери. Це все дуже стимулює молодих людей, що використовують нелімітовані інтернет-ресурси. І тут був би дуже актуальний швидкісний мобільний інтернет третього покоління, адже багато хто закачує музику собі прямо в телефон.

РБК-Україна: 9 грудня ваша компанія відзначила своє дванадцятирічні. Досить довгий термін. За останні 5-6 років простіше стало вести бізнес в країні чи ні?

І.Л.: Починаючи з найпершого року нашої роботи, щороку я говорив свої колегам: «Цей рік був напруженим, але в наступній року буде легше». Наступав наступний рік і я говорив: «Друзі, ми багато вже зробили, так що наступного року точно буде легше». Тоді на телеком-ринку на нас мало хто зважав - «Київстар» тільки починав. А після багата років, коли ми стали лідерами ринку, я вже не говорю, що буде легше.

Я знаю, що з кожним роком буде ще складніше. Тому що дуже непросто домогтися лідерства на ринку, але ще складніше утримати його. Як в приказці: «Кому багато дається, з того і багато й запитують». А «Київстар» вже декілька років лідер ринку: майже 50% ринку по доходах, 40,2% - в SIM-картах, 47,5% - в активних абонентах.

Відзначу, що для України дуже важлива тема розвитку Інтернету. За останні п'ять років «Київстар» зробив багато в цьому напрямі, використовуючи наявні в нашому розпорядженні технології - GSM, GPRS, EDGE. Але час і технології йдуть вперед. І потреби клієнтів в телекомунікаціях теж серйозно змінюються - людям потрібний простий в підключенні, надійний у використанні, доступний за ціною, високошвидкісний мобільний інтернет. Потрібний настільки, що ринок України вже не просто «дозрілий», а «перезрілий» для 3G, яке цього року, на жаль, в черговий раз не буде упроваджено.

РБК-Україна: А в наступному є шанси на впровадження 3G?

І.Л.: Сподіваюся. Для цього є всі передумови. Перша: випробувані технології, які використовуються на сьогоднішній день в багатьох країнах, і, друге, користувачі, яким потрібний швидкісний інтернет. Про це свідчить вже хоч би той факт, що з початку року у нас кількість користувачів мобільними prepaid-модемами виросла в шість разів. Це говорить про стрімке зростання користування інтернетом в Україні і про те, що ми повинні пропонувати людям нові технології. Тому навіть в умовах заборони розвитку 3G, ми шукаємо і знаходимо альтернативні шляхи - наприклад, ми зараз активно розвиваємо фіксований широкосмуговий доступ, оптоволоконний кабель в будинок. Це дозволяє давати швидкість передачі даних в 100 мегабіт в секунду. На основі цього вже можна використовувати IPTV, пропонувати мобільну рекламу, запускати мобільні платежі. Але це дротяний фіксований доступ, а для впровадження всіх цих послуг в мобільному варіанті, необхідне третє покоління. Тому я сподіваюся, що наступного року ми зможемо отримати ліцензію і повноцінно розвивати цей напрям.

РБК-Україна: Чи є альтернативні шляхи розвитку третього покоління зв'язку?

І.Л.: Ми вивчаємо це питання. Наприклад, зовсім недавно Верховна Рада прийняла закон №4531 від 18 листопада. Цей закон дозволяє перерозподіляти частоти між операторами, частково продавати їх. Адже сьогодні частоти нарізані вузькими смужками між операторами і використовуються по території всієї України абсолютно неефективно. Ми підтримуємо держрегулятора в реалізації підходу, коли весь цей спектр частот, який є в Україні і порізаний на дрібні шматочки, був би зібраний воєдино у великі смуги частот і єдині наскрізні смуги частот були виділені всім операторам по всій Україні. Це дасть операторам можливість поліпшити якість зв'язку, розглянути можливість надання послуг зв'язку третього покоління на 900 і 1800 частотах. У Європі такі приклади є. І в цьому питанні зацікавлені всі оператори, адже цей закон йде на користь всім.

РБК-Україна: У одному з своїх інтерв'ю Ви висловлювали таку думку, що якщо продовжуватиметься тяганина з видачею ліцензій на освоєння 3G, то може відбутися стрибок через цей еволюційний ступінь відразу до 4G. Наскільки це реально? Які буде потрібно інвестиції і технології для цього?

І.Л.: Для використання кожної технології потрібно декілька чинників. Це, як мінімум, споживча готовність ринку, технологічна готовність оператора, випробуваність технології, і пропозиція даної технології з боку оператора у вигляді зрозумілих і корисних споживчих послуг.

Сьогодні ми маємо три речі. Перше: є готовність ринку до швидкісного інтернету, також є оператори, готові надавати цю послугу, і є абоненти, яким це потрібно. Виникають виключно технологічні складнощі. По досвіду європейських країн, впроваджувальних і тестуючих LTЕ, тобто зв'язок четвертого покоління, можу сказати, що ніхто з них поки від неї не в захваті - система сира. Але у них є послідовний рух вперед: від NMT-стандарту до цифрової GSM, GPRS, ЕDGE, 3G - до 4G. Сьогодні можу сказати, що ринок України не стане плацдармом для LTЕ. Тому що ми не упровадили 3G.

Гіпотетично, з технічної точки зору, стрибок можливий. Але в реальності це буде можливо декілька пізніше, через півтора-два роки, коли в Україні масово з'являться термінали, що підтримують новий стандарт.

І все-таки я хочу розглядати на сьогоднішній день все-таки технологію 3G. Наприклад, «Київстар» під цю технологію вже підготував близько 30% базових станцій. Ми давно технологічно і організаційно готові. З моменту отримання ліцензії ми можемо почати надавати ці послуги в крупних містах буквально впродовж півроку, і потім активно її розвивати по всій території України. Це те, до чого ми готові вже не перший рік.

РБК-Україна: Трохи докладніше про послуги, які у вас вже стоять в планах.

І.Л.: Незалежно від того, отримаємо ми ліцензію на третє покоління чи ні, в 2010 році ми обов'язково запустимо в комерційну експлуатацію фіксований широкосмуговий доступ в будинках. Причому, за допомогою волоконно-оптичного кабелю, що прокладається повітрям шляхом, - до даху кожного будинку. Це прискорює у здешевлює процес підключення. Фіксований ШПД дає можливість для надання великого спектру послуг. Зокрема, я вже говорив про IPTV - ми вже подали заявку на отримання відповідної ліцензії, провели переговори з телеканалами на права трансляції. Далі - мобільна реклама, мобільні платежі, цифровий музичний контент.

РБК-Україна: Якщо не секрет, з ким з телеканалів вели переговори?

І.Л.: Думаю, про це ми детально розповімо вже після отримання ліцензії.

РБК-Україна: Але перші кнопки - «Інтер», «1+1», холдинг Пінчука - входять до цього списку?

І.Л. (посміхаючись): Але це була б вже відповідь на ваше питання. Я відповім на нього, як тільки ми отримаємо ліцензію. Ми вели переговори і з крупними, і з невеликими каналами. Думаю, у нас тут все вийде. Якихось протидій та перепон тут не передбачається.

РБК-Україна: Поки в Україні можна говорити про інтернетизацію столиці та міст-мільйонників, обласних центрів. Які Ваші прогнози відносно інтернетизації всієї країни?

І.Л.: Для мене очевидно, що в глибинці найближчим часом масового фіксованого інтернету бути не може. Перші, хто дійде до глибинки - це мобільні оператори. І мобільний Інтернет в глибинці розвиватиметься куди швидше і ефективніше, ніж фіксований. Швидкість, менша кількість витрат - це мобільний Інтернет. Думаю, фіксований тут запізнюватиметься.

Природно, найпростіший приклад - 3G-модемы. З початку 2009 р. зростання їх продажів просто приголомшливе. На сьогодні ми вже продали 140 тис. таких модемів.

Поки вони ще використовуються для доступу в інтернет за технологією EDGE, але все це - в очікуванні 3G.

І тут ми прагнемо зробити все, щоб виправдати очікування абонентів. Адже чому «Київстар» лідер телеком-ринка? Наприклад, 56% опитаних абонентів вважають, що краща якість зв'язку у «Київстар», 41% людей вважають, що «Київстар» - взагалі кращий бренд в Україні, і не тільки в мобільному зв'язку. І багато що тут залежить від того, як ми виконуємо свої обіцянки. Наприклад, в 2009 році ми обіцяли абонентам не підвищувати тарифи, не дивлячись на кризу і загальне зростання цін. І ми зберегли тарифи на рівні 2008 р., аж до кінця 2009 р. Приведу аргументи. Середня вартість хвилини 2008 р. була 28 коп., в першому півріччі 2009 р. вона вже була 25 коп, а в третьому кварталі - 23 коп. При цьому щомісячне використання ефірного часу на одного абонента виросло з 168 хвилин минулого року до 187 в третьому кварталі нинішнього року. Проте конкуренти задають протилежний тренд - фактичне підвищення цін у вигляді обов'язкових платежів, при зовнішній декларації так званих нульових тарифів. Тому ми навряд чи зможемо ігнорувати реалії ринку, і з наступного року цінову політику ймовірно переглядатимемо.

РБК-Україна: В сторону збільшення?

І.Л.: Думаю, так, тільки деяких послуг. Щоб не торкнутися найбільш чутливої частини користувачів, швидше за все, це торкнеться тільки міжнародних дзвінків, СМС-повідомлень, деяких не основних сервісів. На основні види послуг ми постараємося тарифи утримати.

РБК-Україна: Знову про нульовий тариф. Вам вдалося досягти взаєморозуміння з колегами-конкурентами з цього питання?

І.Л.: Ми отримали кілька місяців тому лист-вимогу від регулятора з проханням привести всі свої рекламні кампанії у відповідність із законодавством. Ми виконали дану вимогу. Буквально кілька днів тому отримали повторний запит від НКРС до 10 грудня надати всю рекламну продукцію, пов'язану з передноворічною маркетинговою активністю, - ми її передали. Тепер ми чекаємо рішення регулятора і АМКУ. Але у нас є сумніви, що всі наші колеги по ринку справилися з цими завданнями так само, як ми. Вочевидь, що не всі. Але висновки і рішення про порушення вимог і норм чинного законодавства залишається за НКРЗ і АМКУ.

РБК-Україна: Якщо порівнювати з іншими країнами, наскільки простіше або складніше працювати з нашими регуляторами, якщо порівнювати, наприклад з сусідніми країнами або ЄС? Наскільки НКЗС і АМКУ адекватні в розумінні вимог ринку?

І.Л.: В плані спілкування і розуміння реалій ринку там сьогодні працюють професійні люди. Єдина проблема і найбільша відмінність нашої країни від інших країн - законодавча база. Західна регуляторна база, створена за участю операторів, обкатувалася роками - з моменту становлення ринку і по сьогоднішній день, коли у них ринок доріс вже до четвертого покоління зв'язку. Там нормативна і регуляторна база в будь-якій галузі не змінюється кожні півроку.

В Україні сьогодні мобільний зв'язок дає близько 6% ВВП. І якби ми почали розвивати швидкісний мобільний Інтернет, отримали ліцензію на 3G, то збільшили б цю цифру найближчим часом, як мінімум до 10%. Чому? Тому що збільшення проникнення інтернету на ринок всього на 1% дає збільшення загального експорту продукції країни на 4-4,5%. Але із-за неповноцінної законодавчої бази відбувається політизування суто галузевих питань. Один з прикладів - блокування рішень Кабміну по тендеру на частоти під технологію 3G.

При цьому, навіть в такій ситуації НКРЗ - галузевий регулятор - прагне робити достатньо багато для розвитку галузі, рухати рішення питань. Але НКРЗ і АМКУ можуть тільки займатися розробками пропозицій. Законодавчий орган, який рішення ухвалює, у нас один - парламент.

РБК-Україна: Наскільки можна говорити про цивілізований лобізм в роботі з Верховною Радою і, зокрема, її профільним комітетом? Наскільки депутати, у свою чергу, розуміють, що потрібно ринку зв'язку і його операторам?

І.Л.: Знаєте, є такі закони, як, наприклад, №4531, я про нього вже згадував, - вони потрібні всім операторам. І якщо те або інша зміна нормативної бази телекомунікаційного ринку співпадає з інтересами всіх, то порозумітися не складає труднощів. Якщо ж виникають конфліктні ситуації між операторами, то і в цьому випадку є рішення - сідаємо за стіл переговорів і ведемо діалог, знаходячи компроміси. Таким чином можна вирішити багато внутрішніх проблемних питань. Допустимо, протягом року ми вели переговори з «Укртелекомом» по інтерконнекту, за вартістю доступу до кабельної каналізації електрозв'язку. І лише 3 грудня ми домовилися про ставки інтерконнекту на цей і наступний рік, а також принципово вирішили як ми працюємо по доступу до ККЕ, і скільки це коштуватиме.

РБК-Україна: Яка суть домовленості з «Укртелекомом»?

І.Л.: Зараз я не озвучуватиму конкретні цифри наступного року, тому що це є комерційною таємницею. Не можу сказати, що ми повною мірою отримали те, що хотіли спочатку, але досягнуто компромісу, який влаштовує обидві сторони.

РБК-Україна: Копроміс - це, як правило те, що не влаштовує обидві договірні сторони.

І.Л.: «Укртелеком» хотів 25 коп за право доступу на свою мережу, ми хотіли 50 коп. Тобто, ми не отримали 50 коп, а вони не отримали 25 коп. Але ми знайшли той баланс, який в результаті влаштував і «Укртелеком», і нас.

РБК-Україна: Питання старе, але все-таки цікаво: якщо «Укртелеком» буде виставлений на продаж наступного року, наскільки в нім буде реальна зацікавленість наших і зарубіжних покупців, якщо порівнювати за станом 6-7 років назад?

І.Л.: Сам по собі «Укртелеком» - унікальне підприємство, яке має доступ практично в кожен будинок, кожен населений пункт. І сьогодні дістати доступ до цієї мережі, напевно, хотів би кожен оператор. Але дивлячись, за якою ціною він продаватиметься. З точки ж зору технологій, які зараз експлуатуються в «Укртелекомі», - те, з одного боку, це груз ще аналогових станцій, але з іншого боку, в структурі «Укртелекому» є оператор Utel, що надає послуги 3G. «Укртелеком» - єдина компанія, що отримала таку ліцензію. Тому інтерес потенційних покупців визначатиметься цими чинниками. З нашого боку цей інтерес не буде такий вже великий, оскільки ми, наприклад, побудували вже власну достатньо розгалужену волоконно-оптичну мережу по всій Україні, що перевищує аналогічну мережу всього «Укртелекому». Ми продовжуємо будівництво волоконно-оптичних ліній в містах, щоб упроваджувати широкосмуговий доступ і на цій базі надавати нові сервіси.

Що стосується західних інвесторів, то цілком можливо, що вони можуть зацікавитися «Укртелекомом». Але виключно ті, хто спеціалізується на наданні послуг місцевій телефонії і доступу до інтернету.

Розумієте, «Укртелеком» - достатньо цікава компанія, що комбінує в собі величезний потенціал можливостей, при цьому, його потрібно реструктурувати в плані відповідності ресурсів, витрат, кількості і якості персоналу поставленим завданням.

А вартість. В порівнянні з попередніми роками, «Укртелеком» втратив в ціні і з кожним роком продовжуватиме втрачати. Якщо його не продадуть найближчим часом, то його буде дуже складно продати за ті гроші, які декларували при спробах продажів в попередні роки.

РБК-Україна: Наскільки реальна реструктуризація «Укртелекому» і створення на його базі спільних підприємств з комерційними операторами зв'язку, якщо монополіст фіксованого зв'язку залишиться в державній власності?

І.Л.: Ми вже розглядали співпрацю з «Укртелекомом» і продовжуємо цей діалог в плані сумісного використання частот 3G. Тим паче, що новоприйнятий закон дозволяє це зробити. Думаю, що до цього діалогу ми повернемося найближчим часом. Швидше за все, після Нового року ми знову сядемо за стіл переговорів з приводу сумісної експлуатації частот під третє покоління зв'язку. У нас є абоненти і попит, а у «Укртелекому» є ліцензія і структура, яку ми частково можемо використовувати. В цьому плані можуть бути цікаві можливості.

По багатьом напрямам ми конкуруємо з «Укртелекомом» на ринку, але я не бачу ніяких протипоказань також і до спільної роботи.

РБК-Україна: Акціонери «Київстара» останнім часом активно декларують широкі плани по заходу на ринки Азії і Африки. Вам були пропозиції покинути Україну і переїхати в більш екзотичні країни?

І.Л.: Я, чесно кажучи, від початку вів розмову з нашими акціонерами про те, що я бачу свою роботу переважно в Україні, по тій простій причині, що 10 місяців тому у мене народився син. А старшій дочці 10 років. І я хочу більше уваги приділяти своїм дітям, своїй сім'ї. А якщо це буде тривале закордонне відрядження, то таке спілкування буде неможливе.

І ще мені шкода залишати мою команду до «Київстару», команди професіоналів, яку я збирав 12 років.

РБК-Україна: Але на ваш погляд, наскільки виправдана експансія акціонерів «Київстару» в африканський регіон?

І.Л.: Думаю, що виправдана. Єдине, зараз не зовсім комфортний час - криза. Але, як показує практика недавнього входження того ж Telenor на індійський ринок, можуть бути вражаючі результати. Тому що там відсоток проникнення мобільного зв'язку на цих ринках дуже невисокий, оператори-конкуренти поводяться спокійно і неагресивно. І на цих ринках є унікальна можливість мінімізувати свої витрати. Тому що кожному окремо взятому операторові там немає необхідності будувати свою інфраструктуру. Є вже готова інфраструктура, ті ж щогли, на які новий оператор «навішує» своє устаткування і платить виключно оренду. Все інше залежить тільки від маркетингових здібностей нового оператора.

До речі, цей індійський досвід показує, який колосальний потенціал є і на українському ринку. Якщо ви поїдете по заміському шосе, то часто-густо побачите по 4-5 щогл, що стоять в декількох десятках метрів один від одного. І кожна з них належить окремому операторові. Адже можна було б поставити одну, заощадивши гроші на будівництві, обслуговуванні, електроенергії! Така кооперація - це те, за чим майбутнє при будівництві мереж третього покоління. І ми вже почали цей діалог з колегами в рамках програми скорочення витрат наступного року.

І одне з питань цієї програми - спільне будівництво інфраструктури.

РБК-Україна: Такі домовленості вже є?

І.Л.: Так, безумовно. Найпростіший останній приклад - комплекс «Донбас-Арена» в Донецьку. Був варіант заходу кожному операторові поодинці, а можна було зайти разом. Захід разом здешевлює його вартість для кожного оператора в 2-2,5 разу.

Тому сьогодні ми можемо пустити устаткування МТС на свою вежу, так само як вони можуть пустити і нас. Все це розуміють. Якщо якоюсь мірою ми конкуренти на ринку, то все одно є питання, в яких ми партнери, - як і в роботі по розвитку законодавчої бази.

РБК-Україна: Тобто, можна говорити, що мобільні оператори України в осяжному майбутньому зможуть вести більш консолідовану роботу?

І.Л.: Безумовно. І європейський досвід теж показує, що в телекомі йде глобалізація і концентрація, оператори об'єднуються, використовуючи загальні системи, зокрема - енергетичні. Це можна порівняти з послідовним розвитком ринку в наданні конвергентних послуг: мобільні оператори з часом починають надавати послуги фіксованого зв'язку, а оператори фіксованого зв'язку - мобільного.

Спілкувався Антон Подлуцький