І.Мазепа: “Очікую в поточному році 30-40% зростання українських індексів”
РБК-Україна: Як Ви оцінюєте результати 2010 р. для українського ринку капіталу?
Ігор Мазепа: Хочу зазначити, що 2010 р. був дуже яскравим з точки зору відновлення ринкових інструментів, яких фактично не було два-два з половиною роки - це і M&A-транзакції, і IPO, і євробонди. Ми бачили ряд дуже великих угод - ІСД, «Запоріжсталь», «Стірол», аналогічних яким не було і в гарні часи. І, швидше за все, це буде мати своє продовження і в 2011 р.
Вже можна спостерігати, як сильно пішли консолідаційні процеси: хтось продається від безвиході, хтось зливається, тому що знову з'явилися плани щодо капіталізації або стратегії зі збільшення вартості, хтось купує інших, тому що з'явився доступ до капіталу або через банківські кредити, або через боргові інструменти. Є багато фундаментальних передумов для цього, і насправді, ринок починає оживати.
З'явилися перші IPO. У 2010 р. було сім угод на суму близько 660-670 млн дол. - це як первинні розміщення, так і вторинні розміщення українських публічних компаній, які вже котируються на західних ринках. Нічого подібного не було з середини 2008 р. Сім компаній - це трохи менше наших очікувань, але з іншого боку, відбувся дуже великий якісний ривок, сума розміщень суттєво зросла, і ми говоримо в середньому близько 100 млн дол.
І, що ще більше радує, це якість тих компаній, які виходять на ринок - вона значно зросла. Дуже важливо сказати, що всі ці розміщення - досить-таки ліквідні інструменти, а ліквідність - це те, що особливо після кризи хочуть бачити інвестори.
Більшість цих розміщень відбулися або в Варшаві, або в Лондоні, і, швидше за все, ця тенденція збережеться і в 2011 р. Хоча, не виключаю, що перші невеликі розміщення ми побачимо і в нас, на "Українській біржі" (УБ).
РБК-Україна: Ваш прогноз по ринку IPO цього року?
І.М.: Думаю, що зростання буде в рази. Дуже консервативна оцінка - це 1,5-2 млрд дол Розміщення в еквіваленті 10 млн дол. можуть проходити і в нас на УБ.
І це не просто порожні заяви. Коли ми розміщували корпоративні гривневі облігації, інвесторами виступали як західні великі фонди (нерезиденти), так і наші місцеві - банки, КУА та фізособи. Гадаю, цей ринок стане гідним місцем для маленьких і середнього розміру капіталізації компаній.
РБК-Україна: Якщо говорити про великі розміщення, хто з великих компаній може вийти на IPO цього року?
І.М.: Не виключаю великих IPO у банківському секторі, не виключаю великих IPO в тому же роздрібі, у сільському господарстві ще далеко не відіграний потенціал, в переробці. Ці індустрії дійсно зараз можуть стати авангардами публічного бізнесу.
РБК-Україна: Чого слід очікувати в борговому сегменті?
І.М.: У минулому році обсяг розміщених українських євробондів склав близько 5,5 млрд дол, в тому числі на 3 млрд суверенних (або під держгарантію, як у случаес єврооблігаціями «Євро 2012») і 2,5 млрд корпоративних. На ринку локальних бондів в 2010 р. розміщення проводив, в основному, уряд (на суму близько 58 млрд грн, включаючи як «звичайні», так і ПДВ, ОВДП). При цьому обсяг розміщення корпоративних гривневих паперів був незначним у порівнянні з цими сумами. Думаю, що цього року ми побачимо значно більше позитиву, особливо в сегменті гривневих корпоративних облігацій, та обсяги залучених коштів виростуть в рази.
РБК-Україна: Де буде більше коштів - у борговому сегменті або в акціонерному?
І.М.: Тенденція, яку ми бачимо зараз на західних ринках, - це масове перетікання грошей з боргового сегменту в сегмент акцій. Ми бачимо, на яких рівнях торгуються борги - наприклад, український суверенний борг взагалі торгується на максимумах історичних, прибутковість складає до 6%. Те ж відбувається з усіма іншими борговими паперами.
На мою думку, цей ринок став вже досить зрілим. І в пошуках заробітку все-таки інвестори більше будуть переходити з боргової сегмента в сегмент акцій. Думаю, що в Україні ця тенденція більше відобразиться в другій половині року, тому що ще зовсім не відпрацьований потенціал залучення боргу багатьма українськими компаніями, як і суверенного боргу. Не виключаю, що і уряд ще буде виходити із запозиченнями.
РБК-Україна: Ваш прогноз по українським фондовим індексам.
І.М.: Хочу зазначити, що у нас є серйозний розрив у підходах до оцінки публічних компаній і компаній при угодах M&A. Тобто, грубо кажучи, стратеги платять 30-50% премію до мультиплікаторів публічних компаній, коли вони роблять свої покупки в сегменті M&A. Думаю, що це буде рухати ринок вгору, тобто, швидше за все, ринок за публічним компаніям буде наближатися до мультиплікаторів в сегменті M&A.
Податковий кодекс, до речі, дасть зростання капіталізації українських компаній на 10-15%, оскільки він удосконалив податкові відносини в багатьох індустріях, розставив багато крапок над «і». Багато компаній разом із зростанням ВВП покажуть позитивний результат, позитивну динаміку. І це теж, у свою чергу, буде фундаментальним драйвером для зростання вартості. Мої очікування щодо зростання українських індексів на акції - 30-40% по цьому року.
РБК-Україна: Питання до Вас, як до голови біржової ради "Української біржі": наскільки себе виправдав запуск термінового ринку на УБ?
І.М.: Наведу деякі цифри. На УБ на початку 2010 р. денний оборот становив 20-50 млн грн, в кінці року - вже більше 200 млн грн, на початку цього року ми бачили рекордні суми під 400 млн грн. Ф'ючерс, по суті, став самим ліквідним і самим торгованих інструментом, денні обсяги торгів яким досягали 70 млн грн. Це дуже хороший спосіб хеджувати ризики для учасників фондового ринку.
Якщо говорити про біржові успіхи, то, наприклад, кількість фізичних осіб, які відкрили рахунки, зросла в рази - на кінець року воно склало 5200 (1500 на початок 2010 р.). І ми впевнені, що число користувачів послуги інтернет-трейдингу за 2011-2012 рр. досягне 50 тис.
РБК-Україна: Як це кількість користувачів може відбитися на обсязі торгів?
І.М.: Я наведу ще одну статистику - залишки на рахунках УБ на кінець року були 200 млн грн в грошах і 1,9 млрд грн в активах. Станом на початок лютого було вже 310 млн грн на рахунках, обсяг активів також виріс на 100 млн грн. Ми бачимо дуже сильну динаміку залучення коштів на ринок.
Меншою мірою гроші приносять КУА, але, тим не менш, я бачу, що 2011 р. стане переломним. Цього року, за моїми очікуваннями, буде активно формуватися інвестиційна культура в нашому суспільстві, і все більше людей, просто фізосіб, стануть операторами цього ринку.
Знову таки, ставки за банківськими депозитами продовжують йти вниз, тому фондовий ринок повинен стати гарною альтернативою для залучення коштів, а також для інвестицій.
РБК-Україна: Які законодавчі зміни цього року очікують на ринок?
І.М.: Є очікування з приводу лібералізації валютного ринку. Адже до цих пір є багато перешкод і бар'єрів. Але з приходом нової команди в Нацбанк, досить молодої та динамічної, намітився орієнтир регулятора на значні зміни та покращення умов функціонування фондового ринку. Ми чекаємо лібералізації валютного законодавства, це повинно дозволити, наприклад, провести паралельний лістинг іноземних компаній в Україну, щоб українські інвестори отримали рівноправний доступ до торгівлі цими інструментами.
Є ряд нормативних обмежень, які повинна зняті Держкомісія з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР). Але ще більша роль лежить на Нацбанку, тому що це по суті інвестиції в іноземну цінний папір, яка номінована в доларах або в євро, і на сьогоднішній момент є цілий ряд обмежень.
Швидше за все, 2011 р. повинен стати переломним з точки зору формалізації законодавства щодо депозитарної системи. У регулятора та учасників ринку нарешті з'явився консенсус в результаті довгих дискусій у минулому році. Консенсус з приводу того, що клірингова діяльність повинна бути відокремлена від депозитарної. Адже депозитарна діяльність - це, за суттю, облік цінних паперів, і він повинен бути відділений від будь-яких гіпотетичних ризиків, пов'язаних з розрахунками, тому що розрахунки - це завжди ризикова річ. Думаю, що законодавство саме в цьому сегменті вже отримає свою формалізацію цього року.
РБК-Україна: Які Ви бачите ризики для позитивної динаміки фондового ринку та економіки в цілому?
І.М.: В першу чергу, це глобальні ризики. Це боргова криза. В принципі, про неї було відомо набагато раніше, ніж вона сягнула кульмінації у квітні-травні минулого року. Борги на трильйони доларів і євро з'явилися не за тиждень і не за місяць, це все збиралося роками.
Тому, так як роками ця ситуація виникала, так вона і не може швидко зникнути, вона буде все-таки ще залишатися невеликим подразником. Хоча, за великим рахунком, ці ризики в короткостроковій перспективі були нівельовані тим, що Іспанія і Португалія успішно провели запозичення коштів на відкритих ринках. Це вже у меншій мірі турбує інвесторів, тому що ці всі погані новини давно закладені в ціні.
Те, на що поки мало звертають увагу - це муніципальні борги в США. Наприклад, борг одного штату Каліфорнія набагато більший того ж грецького боргу. Поки аналітики мало про це говорять, але такий ризик гіпотетично є. Як показує досвід, західні уряди дуже грамотно і адекватно реагують на подібні виклики, провівши своєчасні вкидання ліквідності, тому я не думаю, що ці ситуації будуть дуже гостро проявлятися в 2011 р., хоча можуть бути якісь сюрпризи.
Що стосується України, варто звернути увагу на можливий валютний ризик, хоча тут, швидше за все, реакція буде носити більш психологічний, ніж фундаментальний характер. Так, у нас є дефіцит торгового балансу, але в нас є і дуже сильний профіцит по поточному фінансовому рахунку, який, по суті, нівелює дефіцит в торгівлі. Думаю, він буде залишатися збалансованим протягом всього року, і не бачу якогось серйозного тиску на гривню.
Вважаю, ВВП виросте десь на рівні минулого року - 4-5%, і сподіваюся, що інфляція залишиться однозначною. Тому, загальна макроекономічна обстановка як мінімум нейтральна, але насправді позитивна, я думаю, що це буде непоганий рік.
РБК-Україна: В яких межах може коливатися курс гривні цього року?
І.М: У діапазоні 7,9-8,2. Але навіть 8,2 - це всього лише 2,5-3% від поточного рівня. І це зовсім незначно, якщо подивитися на коливання в парі долар-євро, які можуть протягом місяця досягати 10%. Тому тут нічого страшного немає, нормальна ринкова ситуація, все під контролем.
РБК-Украна: Які галузі можуть бути локомотивами економічного зростання в цьому році?
І.М.: В першу чергу ресурсна. 2010 р. був непоганим роком для ресурсних галузей, особливо для сировинних - все, що стосується руди, вугілля, у меншій мірі металургії, тому що тут маржа залишається обмеженою високими цінами на сировину. Але, тим не менш, ми бачимо вже нафту близько 100 дол і, швидше за все, тенденція зростання цін на сировинних ринках буде продовжуватися. Тим більше, якщо брати до уваги ту величезну ліквідність, яка є на західних ринках.
Швидше за все, машинобудування покаже непоганий результат і стане драйвером, так само як воно було і минулого року. Особливо залізничне машинобудування - найбільший російський ринок ще далекий від насичення, знос технічного парку становить 70%, і це насправді робота і завантаженість на багато років вперед.
Думаю, що врешті решт кредит в економіці стане нормою, а не винятком. Ми бачили тенденцію щодо зниження процентних ставок і збільшення кредитування. Ми бачили в кінці року, особливо в 3-4 кварталах поява й обгрунтування такого продукту, як споживчий кредит.
Вважаю, що споживче кредитування і кредитування економіки комерційними банками стануть драйверами для збільшення росту споживання. У 2009 р. споживання впало на 18-19%, в 2010 р. відіграло буквально кілька відсотків. Можливо, в цьому році ми побачимо двозначне зростання в споживанні і поліпшення настрою споживачів, що потягне за собою зростання дуже багатьох індустрій, які зав'язані саме на внутрішньому споживанні
Спілкувався Володимир Драбчук
