Хроніки фальсифікацій: Говорять цифри
Публікація Центрвиборчкомом остаточних даних виборів народних депутатів у мажоритарних округах лише підтвердила припущення, що справжні фальсифікації на нинішньому "волевиявленні громадян" відбувалися не під час голосування, а вже під час підрахунку голосів. Звичайно, багато де використовувалися перевірені роками "каруселі", вкидання бюлетенів, махінації з явкою, але ось впливові кандидати крім цього використовували більш витончені методи.
Зіпсовані бюлетені
Одна з найбільш примітивних технологій фальсифікації виборів - визнання бюлетеня з незручним для фальсифікатора голосом недійсним. РБК-Україна проаналізував дані ЦВК, порівнявши кількість виданих на руки виборцям бюлетенів і кількість бюлетенів, визнаних недійсними. Результати виявилися приголомшуючими - в десятках округів спостерігається аномально великий відсоток зіпсованих, а тому недійсних, бюлетенів. Ці дані підтверджують факт навмисного псування бюлетенів для спотворення результату на користь "потрібного" кандидата. Саме з-за активного використання цієї "технології" з'явилися так звані проблемні округу, а український парламент не дорахувався п'ятьох обранців.
Нормальною вважається ситуація, коли кількість зіпсованих бюлетенів не перевищує 2-3% від загальної кількості виданих виборцям. Показники, що перевищують ці цифри, вважаються аномальними. Порахуйте самі, наскільки ці, приміром, 3% можуть впливати на загальну картину в окрузі, якщо в середньому в кожному окрузі проголосувало 90-100 тис. осіб. Це близько 3 тис. бюлетенів.
Тенденція показує, що кількість зіпсованих бюлетенів зростає із Заходу на Схід країни. Так, у Західній Україні кількість зіпсованих, недійсних бюлетенів у переважній більшості округів практично така ж, як і на парламентських виборах 2007 р. - а це 1-3%, не більше. Тут виділяється Закарпатська область, в якій цифри вище, однак і результати виборів там відрізняються. На Закарпатті, вотчині Балог і Шуфричів, давно вибирають між Партією регіонів і "Єдиним центром". При цьому на Сході і Півдні України кількість зіпсованих бюлетенів становить 4-5% від загальної кількості виданих на руки, а іноді й більше. У деяких округах показник просто зашкалює.
Нижче наведено дві таблиці, на яких відзначені 25 округів з мінімальною різницею між виданими і проголосованими бюлетенями (без урахування рішень судів щодо скасування голосування на деяких дільницях) і 25 округів з максимальною різницею.

Таблиці створені користувачем LiveJournal "yurasov", коригування - РБК-Україна.
З цих таблиць видно, що всі округи з найменшою кількістю зіпсованих бюлетенів знаходяться в Західній і Центральній Україні, а всі округи з найбільшою кількістю зіпсованих бюлетенів - у Східній і Південній Україні, а також на Закарпатті, де розгорілася боротьба між ПР і "Єдиним центром". При цьому в округах, де найменш псувалися бюлетені, Партія регіонів не взяла жодного мандата - там перемагали Об'єднана опозиція і самовисуванці. А ось в округах, де найбільш псувалися бюлетені, ПР взяла 20 мандатів, а опозиція - лише 2.
Округ-рекордсмен за кількістю зіпсованих бюлетенів - №141 в Одеській області. Там різниця між виданими виборцям бюлетенями і зарахованими становить 8 тис. 740 штук. При цьому в окрузі не було скасовано голосування ні на одній дільниці, тобто всі ці майже 9 тис. бюлетенів не були зараховані через те, що були зіпсовані. При цьому сюди слід враховувати також 1,5-2 тис. вкинутих бюлетенів - середню цифру в багатьох округах, де таки чином набивали відсоток "потрібному" кандидату. Тобто, реальна кількість зіпсованих бюлетенів в окрузі №141 може перевищувати 10 тис. До речі, переміг у 141 окрузі регіонал Віталій Барвіненко.
Псування бюлетенів може здійснюватися як до голосування членами дільничних виборчкомів, так і під час голосування виборцями (а на цих виборах через відсутність графи "Проти всіх" виборці активно псували бюлетені, голосуючи за Ктулху, Дарта Вейдера, Чака Норріса і інших персонажів), також під час підрахунку на дільницях членами комісій, а також (найпоширеніший випадок) під час прийому протоколів окружних виборчих комісіях. Як показала практика, на окружкомах доступ до бюлетенів був у багатьох - від "Беркута" і до "братків", головне наполегливість.
Примітно, що на Сході і Півдні України, де кандидати від влади користувалися дотаціями з держбюджету, іншими видами адмінресурсу, не мали реальних конкурентів, там свідоцтв фальсифікацій найбільше. Можливо, люди насправді там псували бюлетенів більше, ніж на заході країни, через розчарування у нинішньій влади і безальтернативності. Однак, не настільки, щоб цифри ось так кардинально відрізнялися. Мабуть, там, де є можливість для таких махінацій, це вже входить в обов'язкову норму.
Фантомні голоси
Вибори показали, що у фальсифікаторів погано виходить звести дебет з кредитом, щоб замести сліди своєї діяльності. Підрахунки результатів голосування показали, що в Україні є округи, де голосів за кандидатів більше, ніж виданих людям бюлетенів. Тут можна пригадати Росію з її комічними фальсифікаторами і 146% голосів в одному з округів. У нас же це наслідок масового вкидання бюлетенів, класичного, перевіреного не однієї виборчою кампанією.
Ось наприклад, в окрузі №66 (Житомирська область), де переміг кандидат від ПР Віталій Журавський, різниця бюлетенів, виданих на руки виборцям і зарахованих ОВК, склала мінус 2 тис. 470. А якщо приплюсувати сюди ще 1,5-2 тис. зіпсованих бюлетенів (середній показник по країні), вийде мінус 4 тис. Це говорить тільки про одне - на окрузі було вкинуто в урни близько 4 тис. зайвих бюлетенів. А в підсумку комісії навіть не обтяжили себе "підмалюванням" цифр під норму. І куди дивилася ЦВК, коли брала такі дані?
Зазначимо, що Журавський випередив кандидата від опозиції Євгенія Добряка на 3 тис. голосів. Це той випадок, коли "і в правду допомогло".
Далі дивимося і бачимо округ №93 (Київська область), де переміг... регіонал Олександр Оніщенко. Різниця між виданими і зарахованими бюлетенями становить мінус 2 тис. 330, що при плюсовании 1,5-2 тис. зіпсованих бюлетенів легко трансформується в 4 тис. Недарма говорили, що Київська область одні з лідерів по фальсифікацій.
В окрузі №41 (Донецьк), де переміг регіонал Олександр Бобков, різниця складає мінус 85 бюлетенів. В окрузі №118 (Львівська область), де переміг свободівець Юрій Михальчишин - мінус 75 бюлетенів. Не будемо виправдовувати Михальчишина (він і сам раніше на камеру показав, що не є безневинним ангелом), але джерела в штабі одного з львівських кандидатів говорять, що в 118 окрузі активно вкидали бюлетені за провладного самовисуванця Богдана Дубневича. Але і це не допомогло виграти округ.
Сюди допишемо ще й округ №18 (Вінницька область), де переміг відомий самовисуванець Григорій Калетник (член Партії регіонів). Тут різниця між проголосовавшими і виданими бюлетенями плюсова, однак, аномально мала - плюс 141. Не забуваємо, що по країні 2% зіпсованих бюлетенів - це норма, а це цифри близько 1,5-2 тис. бюлетенів, але ніяк не 141 на округ, де проголосувало 98 тис. 16 осіб.
Проблемні округи
А тепер звернемо наш погляд на найскандальніші округи цієї виборчої кампанії. Крім визнання деяких бюлетенів недійсними, тут також своє слово сказали суди, які оголосили про недійсність голосування на цілих дільницях. Як наслідок, бюлетені з цих дільниць також не враховувалися комісіями.
Лідирує в цьому сумному заліку 94 округ, де, на думку окружкому, "перемогла" Тетяна Засуха. На окрузі перемагав опозиціонер Віктор Романюк, поки суд не визнав голосування на 27 дільницях недійсним. В результаті голоси 32 тис. 737 чоловік не були враховані, а Романюк втратив перемогу і відстав від Засухи на 1,2 тис. голосів.
В 11 окрузі самовисуванець Олександр Домбровський переміг тільки після того, як суд визнав недійсним голосування на декількох дільницях, а кількість неврахованих бюлетенів склало 6 тис. 71. З них трохи більше 3 тис. були зіпсовані, ще 3 тис. - відхилені судом. Після цього Домбровський обігнав кандидата від "Батьківщини" Наталію Солєйко на 2 тис. 135 голосів.
У непримітному окрузі №182 (Херсон), де мер міста, регіонал Володимир Сальдо випередив опозиціонера Олексія Урсуленко трохи більше ніж на 900 голосів, виявилися зіпсованими 5 тис. 538 бюлетенів.
В окрузі №71 (Закарпатська область), де перемогу мало не втратив Павло Балога, не зарахували 4 тис. 526 бюлетенів. А якби судове рішення про визнання недійсним голосування на трьох дільницях не було скасовано, то ця цифра зросла майже в два рази. До речі, різниця між Балогою та регіоналом Деркачем склала всього 217 голосів.
Найбільш яскравим прикладом тут може служити ситуація на столичному 223 окрузі. Окружком, що складається з родичів і людей самовисуванця Віктора Пилипишина, намагався встановити результати голосування в окрузі, але закінчилося все тим, що ЦВК оголосила тут перевибори. ОВК ж не зарахувала 4 тис. 348 зіпсованих бюлетенів. Як стверджують "свободівці", левова частка їх була зіпсована вже в будівлі ОВК. Розрив між Пилипишиним і Левченко - 442 голоси на користь першого.
Округ №14 у Вінницькій області також в цьому списку, адже виявилися зіпсованими 3 тис. 835 бюлетенів, а розрив між переможцем, самовисуванцем Віктором Жеребнюком, і опозиціонером Іваном Мельничуком склав жалюгідні 83 голоси.
У ще одному скандальному окрузі №184 (Херсонська область), де з різницею в 22 (!) голоси переміг регіонал Микола Дмитрук, виявилися зіпсованими 3 тис. 623 бюлетеня. Це становить 3,84% від загальної кількості виданих виборцям, що значно більше норми.
До речі, в окрузі, де перемогла Ксенія Ляпіна (№216, Київ), також дуже велика кількість зіпсованих бюлетенів - 3 тис. 302. Якщо їх псували навмисно, то це нікому не допомогло - Ляпіна перемогла з різницею більш ніж в 1 тис. голосів.
Також більше 2 тис. зіпсованих бюлетенів в округах №197 та №132, де ЦВК не прийняла підсумки голосування і призначила перевибори.
Таблиця РБК-Україна
Як видно з таблиці, проблемні округи виникли переважно в Центральній і Західній Україні, де влада зазіхнула на електорат опозиції. Також у трьох випадках вийшло навпаки - опозиція мала намір виграти на території регіоналів. Як бачимо, окружкоми в 12 випадках віддали перемогу ПР і провладним самовисуванцям. Робилося це за допомогою псування бюлетенів (як на окрузі №223), судових рішень щодо скасування голосування у ряді округів (№94), а також вкидання бюлетенів та інших неправомірних дій (№90).
Іноземні спостерігачі не дали чіткої відповіді, чи були ці вибори вільними і демократичними. Однак навіть офіційні підсумки Центрвиборчкому кажуть, що були серйозні фальсифікації. Але перевибори будуть (якщо взагалі будуть) тільки в п'яти округах.
Сергій Звиглянич