Х.Д.Аль-Шамарі: "Фінансова криза надала можливість розширити співпрацю між Україною та Іраком"
РБК-Україна: В Україні пройшли три місяці після обрання нового Президента та формування нового Кабміну. В Іраку йде процес формування уряду. В зв'язку з цим, як Ви бачите подальший розвиток відносин між Україною та Іраком?
Халід Джасім Аль-Шамарі: В Іраку обрано новий і більш згуртований парламент, який буде займатися, у тому числі, і зовнішньою політикою - і відносинами з Україною. Така політика буде будуватися на принципах рівноправності та відкритості. Ми сподіваємося, що з моменту обрання пана Януковича на пост Президента відносини між Іраком та Україною будуть розвиватися більш інтенсивно.
Хочу звернути увагу на те, що ще в 2004 р. Віктор Янукович відвідував Ірак, як прем'єр-міністра і зустрічався з Президентом і прем'єром. Думаю, у нього є чітке бачення розвитку відносин між нашими країнами. Не виключено, що його візит до Іраку, вже в якості Президента, дасть дуже великий поштовх у розвитку відносин між Україною та Іраком.
РБК-Україна: Чи готується такий візит? Або це буде залежати від формування коаліції і уряді Іраку? Коли це питання постане на порядку денному?
Х.Д.Аль-Шамарі: Досі ніякої мови про визначення конкретної дати дня візиту Віктора Януковича до Іраку не йшло. Але обмін двосторонніми візитами - невід'ємна частина прагнення розвивати партнерські відносини.
РБК-Україна: Вже підписані і працюють договори про співпрацю України та Іраку в сфері туризму і культури. Пріоритети співробітництва між країнами - це ПЕК, сільське господарство та будівництво. Коли будуть підписані документи щодо пріоритетних напрямів?
Х.Д.Аль-Шамарі: Дійсно, Ірак намагається підтримувати з Україною відносини в різних сферах. Це стосується, у тому числі, культури і туризму. Це відповідає потенціалу наших країн. У розвитку відносин в таких важливих сферах, як культура та туризм, зацікавлені як чиновники, так і представники бізнесу - саме тому вони є важливими.
Що ж до нових проектів угод, то робота з їх підготовки триває.
РБК-Україна? На якій стадії зараз цей процес?
Х.Д.Аль-Шамарі: Наскільки мені відомо, сторонами були узгоджені два проекти угод - про співробітництво у сфері молоді та спорту, а також про співпрацю у сфері культури. Для підписання цих проектів повинні прибути в Україну з візитами міністр молоді та спорту Іраку і міністр культури. Але точна дата цих візитів поки не визначена. Вона стане відома після формування нового уряду Іраку.
Формування нового іракського уряду займе близько трьох місяців. Зараз у нас тривають переговори між політичними силами, що перемогли на виборах, про створення коаліції. Потім коаліція приступить до обрання нового прем'єр-міністра і уряду. Зараз цей процес на стадії переговорів щодо кандидатури голови уряду.
РБК-Україна: Напевно, на дипломатичному рівні ведеться робота з розвитку різних економічних проектів. Які це проекти, яких сфер вони стосуються і коли вони можуть бути реалізовані?
Х.Д.Аль-Шамарі: Основи співробітництва між Україною та Іраком закладені давно. І мені дуже приємно розвивати співробітництво між нашими країнами в різних сферах. В першу чергу - це співпраця у сфері нафти і газу.
Найважливіший аспект співпраці - постачання на іракський ринок сільськогосподарської продукції. Нам цікавий, наприклад, імпорт зерна, соняшникової олії. Також для нас важливий розвиток співпраці у сфері електроенергетики. Що стосується промисловості, то хочу звернути увагу, що наші заводи і фабрики також потребують модернізації. Українські компанії можуть нам допомогти у цій справі.
РБК-Україна: Розкажіть детальніше про співпрацю в нафтогазовій сфері.
Х.Д.Аль-Шамарі: Відзначу, що українські компанії нафтогазового сектора вже мають досвід роботи в Іраку і ми готові з ними співпрацювати.
Міністерство нафти республіки Ірак систематично оголошує тендерні торги на розробку нафтових родовищ. Що стосується українських компаній, то я рекомендую їм звертатися безпосередньо до міністерства нафти.
РБК-Україна: А яка ситуація в сфері електроенергетики?
Х.Д.Аль-Шамарі: Розвиток цього напрямку - один з пріоритетів роботи нашого уряду. Ця сфера відкрита для українських компаній. Вони можуть заходити на енергетичний ринок нашої країни.
РБК-Україна: В якій ролі?
Х.Д.Аль-Шамарі: Щоб задовольнити потреби Республіки Ірак в електроенергетиці. Посольство завжди готове надати необхідну допомогу українським компаніям в реалізації проектів, спрямованих на виробництво електроенергії. Наш уряд приділяє цьому питанню дуже велику увагу.
РБК-Україна: Чи планує Ірак виходити через Україну на європейський ринок нафти і нафтопродуктів?
Х.Д.Аль-Шамарі: У нас дуже хороший і дуже міцний досвід роботи на європейському ринку. Іракська нафта експортується до Європи з середини минулого століття. Європейський нафтовий ринок та західний світ в цілому зацікавлені в нашій нафти. Не існує будь-яких перешкод, які заважають експорту іракської нафти до Європи.
Що ж до співпраці з Україною, то я хотів би нагадати про амбіційний проект іракського уряду, що передбачає збільшення видобутку нафти до 12 млн. барелів на добу. Згідно з прогнозами деяких експертів, іракської нафти вистачить на 300 років. І мені здається, що потенціал у плані співпраці між нашими країнами в цій сфері дуже великий.
РБК-Україна: Скільки зараз Ірак видобуває нафти? Який обсяг поставок нафти йде в країни ЄС і, зокрема, в Україну?
Х.Д.Аль-Шамарі: Відповідно до тієї інформації, яку я маю, ми добуваємо 2,5 млн. барелів нафти на добу, а на експорт йде 2 млн. барелів. Але я впевнений, що найближчим часом видобуток нафти суттєво збільшиться. Це пов'язано з тим, що Ірак підписав контракти з найбільшими світовими компаніями на розробку нафтових родовищ.
РБК-Україна: Яка ведеться робота в законодавчій сфері, щоб оптимізувати економічне співробітництво між країнами? Чи підписаний договір про уникнення подвійного оподаткування?
Х.Д.Аль-Шамарі: Посольство Іраку в Україні і посольство України в Іраку вживають дипломатичних зусиль в цій сфері. Особливу увагу ми приділяємо організації двосторонніх візитів на міждержавному рівні. Також ведемо роботу з розвитку правової бази, яка стосується торговельно-економічної співпраці.
Угода про уникнення подвійного оподаткування готується до підписання і зараз знаходиться на рівні консультацій між країнами.
Крім того, перед нами стоїть дуже актуальне питання з організації засідання міжурядової комісії. Було досягнуто згоди, що воно відбудеться цієї весни.
РБК-Україна: Чи відома вже точна дата засідання міжурядової комісії? Які питання, на ньому планується обговорити?
Х.Д.Аль-Шамарі: Міжурядова комісія носить так званий «рамковий характер». Вона визначає шляхи співпраці між країнами в різних сферах - політичній, культурній, економічній, торговельній.
Останній раз засідання комісії проходило в 2006 р. З українського боку її очолював заступник міністра промислової політики. З іракської - міністр фінансів, який є досить значущою персоною в іракському уряді. Ми неодноразово пропонували українській стороні підвищити рівень керівництва комісією до рівня міністра, щоб дотриматися паритету.
Також хочеться, щоб засідання міжурядової комісії проходили частіше і регулярно. Згідно зі статутом цієї комісії, вони мають проходити щорічно. Але, як я вже казав, в останній раз воно проходило в 2006 р. Передбачалося, що в березні ц. р. пройде перше засідання після настільки тривалої перерви. Але зараз ще тривають переговори між сторонами, щоб визначити найближчу дату.
РБК-Україна: Планується, що зустріч пройде в Києві?
Х.Д.Аль-Шамарі: Був договір, що в Багдаді.
РБК-Україна: На якому рівні ведеться робота з організації засідання міжурядової комісії?
Х.Д.Аль-Шамарі: На рівні керівників комісій, профільних міністерств, представники яких входять до складу комісії, а також окремих компаній, інтереси яких, як правило, представляє торгово-промислова палата. З іракської сторони - Міністерств закордонних справ, фінансів, торгівлі, електрифікації, нафти, промисловості, а також торгово-промислової палати.
РБК-Україна: З якими труднощами стикається іракська сторона при налагоджуванні співпраці з Україною?
Х.Д.Аль-Шамарі: Немає яких-небудь особливих складнощів у розвитку політичних та економічних відносин між країнами. Я хотів би відзначити, що з іракської сторони існує щире прагнення розвивати співпрацю з Україною. І впевнений, що це прагнення взаємне. Хочеться, щоб найближчим часом воно переросло в реальні і масштабні торгово-економічні операції між країнами. І щоб було більше двосторонніх візитів.
РБК-Україна: Який обсяг товарообігу між Україною та Іраком? Як змінилася його динаміка за останній рік, коли у світі загострилася фінансова криза?
Х.Д.Аль-Шамарі: Як не дивно, але світова фінансова криза не позначилася негативно на обсягах торгівлі між країнами. Товарообіг за підсумками 2009 р. навіть збільшився на 136,6% в порівнянні з 2008 р.
Така позитивна динаміка пов'язана з тим, що криза торкнулася, перш за все, банківської сфери, і нерухомість. А ці напрями не входять до сфери пріоритетних інтересів між Іраком та Україною. Тому фінансова криза надала можливість розширити співпрацю між нашими країнами.
РБК-Україна: За рахунок експорту та імпорту яких груп товарів вдалося досягти позитивної динаміки в товарообігу?
Х.Д.Аль-Шамарі: В першому півріччі 2009 р. обсяг експорту української продукції до Іраку збільшився на 136,6% і досяг 142,5 млн дол.., в той же час український імпорт з Іраку склав 43 тис. дол.. Український експорт до Іраку був значно диверсифікований в 2009 р. порівняно з 2008 р., особливо до Іраку були експортовані нові групи товарів - коване залізо, ячмінь, гречана крупа.
РБК-Україна: Експерти кажуть, що одна зі складностей інвестиційного співробітництва між Україною та Іраком - це відмінності ісламської і європейської систем фінансування. Зокрема, арабські бізнесмени ніколи не будуть інвестувати в розвиток вино-горілчаного виробництва, оскільки це суперечить нормам шаріату. Розкажіть докладніше про суть цих відмінностей. Яким чином можна адаптувати ісламську систему фінансування до європейської?
Х.Д.Аль-Шамарі: Я думаю, що у цьому зв'язку не існує будь-яких складнощів. Банківська система Іраку є частиною світової банківської системи. Що ж стосується складнощів в інвестуванні і роботі іракських інвесторів в Україні, то це загальні складності: недостатня інформованість через дефіцит інформації доступною мовою про особливості українського інвестиційного законодавства, труднощі в отриманні сертифікатів якості та іншої необхідної документації, складнощі з відправкою вантажів з України до Іраку.
Спілкувались Світлана Долінчук та Ольга Куришко, спеціально для РБК-Україна
