ru ua

І грянув грім. Чому нелегальний ринок сигарет досяг 18,1%, і його ніхто не зупиняє

І грянув грім. Чому нелегальний ринок сигарет досяг 18,1%, і його ніхто не зупиняє В Україні зростає нелегальний ринок сигарет (фото: flickr)

В Україні стрімко зростає нелегальний ринок тютюнових виробів. Тільки за неповні п'ять років, з 2017-го і по теперішній час, частка "нелегалів" на ринку збільшилася з 2,3% до 18,1%. За оцінкою фахівців, цього року Україна недоотримає близько 14 млрд гривень акцизу, що дорівнює річному бюджету великого обласного центру (наприклад, бюджет Дніпра – 14,3 млрд гривень). Тривогу забили виробники, а держава поки воліє проблему не помічати. Чому так і яке є рішення — в матеріалі РБК-Україна.

18,1% і продовжує зростати

8 листопада в Києві пройшла прес-конференція глав найбільших світових тютюнових компаній, що працюють в Україні – JTI, "Філіп Морріс", "Брітіш Американ Тобакко" і "Імперіал Тобакко". Сам факт того, що компанії, що конкурують за споживачів і ринки, виступили єдиним фронтом, вже говорить багато про що.

І грянув грім. Чому нелегальний ринок сигарет досяг 18,1%, і його ніхто не зупиняє

Прес-конференція глав тютюнових компаній (фото: УНІАН)

За словами генерального директора "ВАТ Україна" Кахабера Бенідзе, ситуація на ринку склалася драматична.

"Частка нелегального ринку досягла історичного максимуму і продовжує зростати. За даними Kantar, збитки державного бюджету України досягнуть 14 мільярдів гривень. Ці гроші могли б піти на підтримку армії, соціальні проекти, але замість цього вони йдуть на збагачення організованої злочинності", – зазначає Бенідзе.

Kantar, яка моніторить нелегальну торгівлю тютюновими виробами, фіксує постійне зростання, яке за останній рік особливо прискорилося. Наприклад, якщо на початку 2020 року контрабанда і контрафакт становили 5,8% тютюнового ринку, то всього через рік, в лютому 2021-го їх частка зросла до 12,8%.

Пол Холловей, генеральний директор JTI Україна, чия компанія веде інформаційний проект "Ні контрабанді!" і відстежує ситуацію, повідомив, що частка "нелегалів" станом на листопад досягла 18,1%.

"За 12 місяців зростання нелегального ринку склало 300%", – констатував він на прес-конференції.

Структура нелегального ринку

Особливістю цього процесу є той факт, що нелегальні сигарети поширюються не тільки з-під поли. Їх продають відкрито в легальних точках продажу – від магазинів і кіосків під будинком до торгових мереж. Не кажучи вже про інтернет, де купити нелегальні (а тому – дешеві) тютюнові вироби можна буквально у два кліка.

За даними Kantar, 67% нелегального тютюну реалізується через легальні точки продажів.

Галузевики навіть почали інформаційну кампанію, спрямовану на продавців такої продукції. Генеральний директор асоціації "Укртютюн" Наталія Фесюн заявила про старт рітейл-кампанії "Скажи ні нелегальній торгівлі сигаретами!". Власникам і продавцям торгових точок роздадуть 120 тисяч буклетів, що пояснюють, як відрізнити легальні сигарети від нелегальних, яка відповідальність за нелегальну торгівлю, як перевірити якість упаковки, акцизну марку тощо.

Близько 5% нелегального ринку становить контрафакт – підробка легальних тютюнових виробів. Частина з них надходить в Україну з-за кордону (лідирує Білорусь) і тимчасово непідконтрольних територій, частина виробляється в самій Україні.

І грянув грім. Чому нелегальний ринок сигарет досяг 18,1%, і його ніхто не зупиняє

Завод в Жовтих Водах (фото: сторінка ДФС у Facebook)

Нещодавно Державна фіскальна служба провела обшуки на фабриці United Tobacco в Жовтих Водах. Правоохоронці підозрюють, що там виробляють підробки, які потім реалізують в Україні. Всього на території країни працює 12 подібних фабрик. На частку Винниківської тютюнової фабрики, розташованої у Львівській області припадає 62% виробництва тютюнової продукції, яка нелегально продається через мережі Duty Free. На другому місці – United Tobacco з 17%.

Тільки за неповний 2020 рік податківці вилучили понад 18 млн пачок контрафактних тютюнових виробів.

"Ці сигарети виготовлені на території України без урахування і легалізовані через мережі Duty Free з підробленими акцизними марками. Розслідується понад 230 кримінальних проваджень щодо незаконного виготовлення тютюнових виробів, з яких майже 50 направлено до суду з підозрами та обвинувальними висновками", – говорив у серпні цього року голова ДФС Вадим Мельник.

Але ці цифри – крапля в морі в порівнянні з обсягом нелегального ринку, який становить понад 7 млрд сигарет.

Вадим Гетманцев, голова комітету ВР з фінансів, податкової та митної політики, констатував провал боротьби з тіньовим ринком підакцизних товарів у всіх напрямках – пальне, алкоголь, тютюнові вироби.

"Ми не бачимо суттєвого зростання надходжень від акцизного податку. В Інтернеті ж можна вільно придбати алкоголь і тютюн без акцизних марок. У центрі Києва можна купити пачку сигарет за 20 грн, тоді як у нас мінімальне податкове зобов'язання – 29 грн", – сказав Гетманцев.

Загалом по країні найбільше контрабанди та контрафакту зафіксовано в Одеській та Харківській областях (по 13% у кожній), у Донецькій (10%), Дніпропетровській (8%), а також Запорізькій, Хмельницькій та Львівській (по 6% у кожній) областях.

Удар по бюджету

Від нелегального ринку страждає легальний бізнес по всьому виробничо-логістичному ланцюжку – той самий бізнес, який створює робочі місця і платить податки (згадані вище тютюнові компанії входять в топ-10 найбільших платників податків в Україні).

Всі чотири компанії фіксують скорочення виробництва. Генеральний директор "Філіп Морріс Україна" Костас Салварас розповів, що виробничі потужності зайняті лише на 60%.

"Нелегальна торгівля негативно впливає на робочі місця, а також тягне за собою менше використання суміжних галузей, наприклад, логістики та складів. Якщо нелегальний ринок продовжить рости, то через 3-5 років наші фабрики опиняться перед загрозою. Найбільш дієвий спосіб боротьби з незаконною торгівлею – це продумана податкова політика", – сказав Салварас.

Таким чином, крім прямих збитків бюджету в розмірі 14 млрд гривень у 2021 році, в перспективі збиток може лише зрости. Причому відчуватися він буде і на місцевому рівні, оскільки до місцевих бюджетів йде 5% від легальної торгівлі тютюновими виробами.

Виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан застерігає: через катастрофічне зростання нелегального ринку сигарет, з якого не сплачуються податки, наповнення місцевих бюджетів знаходиться під загрозою.

Заступник міського голови Хмельницького Олег Шинкарук розповів, що до міського бюджету закладено 78 млн гривень податку з продажів підакцизної продукції, і це серйозні гроші для міста.

"Цифра могла б бути істотно вищою (принаймні, на кілька мільйонів гривень), якби на території міста не було нелегальної реалізації підакцизних товарів, зокрема, тютюнових виробів", – підкреслив він.

Зрештою, проблему визнали й на вищому рівні. РНБО під керівництвом президента Володимира Зеленського оголосило війну контрабанді, і в парламент був внесений законопроект № 5420 про криміналізацію контрабанди підакцизних товарів.

Вихід там же, де і вхід

Серед причин, що викликали зростання контрабанди, першою називають скасування кримінальної відповідальності при Вікторі Януковичі у 2010 році. Тоді це пояснювали необхідністю гуманізації економічних злочинів. В результаті замість термінів контрабандисти стали отримувати штрафи і конфіскацію сигарет і транспортних засобів, на яких вони переміщаються через державний кордон. Але розміри штрафів не нікого не лякають.

А поки депутати не поспішають змінювати законодавство. Законопроект № 5420, внесений президентом як невідкладний у квітні цього року, Рада встигла прийняти тільки в першому читанні. І з тої пори ніякого руху по ньому немає.

І грянув грім. Чому нелегальний ринок сигарет досяг 18,1%, і його ніхто не зупиняє

Дані Асоціації "Укртютюн"

Друга причина зростання нелегального ринку – чисто економічна. Річ у тому, що 70-80% вартості пачки сигарет складають податки, а вони ростуть зі швидкістю, в рази випереджає інфляцію. Найбільше не пощастило ТВЕНам (тютюнові вироби електронного нагрівання) – акциз на них зріс з січня цього року на 320%.

"У 2017 році Україна затвердила план підвищення акцизів до європейського рівня до 2025 року. За цей час мінімальний акциз зріс на 244%, або подвоївся за останні три роки. Ще більш стрімким було зростання акцизів на тютюн для нагрівання. В результаті відбулося безпрецедентне подорожчання тютюнової продукції в порівнянні з будь-якою іншою", – заявив директор "Імперіал Тобакко в Україні" Растислав Чернак.

План уряду довести ціну тютюнових виробів до європейського рівня 90 євро за 1 000 штук до 2025 року призвів до того, що акциз підвищується щорічно, але, крім планових 20%, час від часу проводять додаткові підвищення.

В результаті споживачі після кожного чергового підвищення цін на легальні сигарети починають шукати альтернативу. І знаходять її на нелегальному ринку, де пачка сигарет обходиться набагато дешевше. Правда, при цьому якість продукції ніхто гарантувати не може, а гроші йдуть з легального сектора в тінь.

Представники тютюнових компаній закликають уряд переглянути свою політику і зменшити темпи зростання акцизів з 20 до 10% на рік. Вони вказують на досвід країн Східної Європи, де після вступу до ЄС також гармонізували акцизи з європейськими. Коли країни Балтії, Болгарія і Румунія у 2009 році почали різко підвищувати акцизи, це призвело до пропорційного зростання нелегального ринку тютюнових виробів. Чемпіоном виявилася Литва, де контрабанда і контрафакт зайняли майже половину всього тютюнового ринку. Довелося зупиняти зростання і навіть вводити мораторій на підвищення акцизів.

І грянув грім. Чому нелегальний ринок сигарет досяг 18,1%, і його ніхто не зупиняє

Дані Асоціації "Укртютюн"

"Ми пропонуємо Україні наслідувати цей приклад і знизити темпи зростання акцизів з 20 до 10%. Все одно таке зростання буде перевищувати інфляцію. І одночасно цього буде достатньо, щоб до 2030 року досягти рівня європейських акцизів. І ми також пропонуємо заморозити зростання акцизів на ТВЕН до 2024 року, щоб споживачі могли скористатися менш шкідливими для здоров'я продуктами", – заявив Чернак від імені всіх чотирьох найбільших тютюнових компаній.

Чи почують їх президент і уряд, поки неясно. Але очевидно одне: щорічна втрата десятків мільярдів, скорочення виробництва, податкових надходжень, робочих місць та інвестицій – вже не та ситуація, яку можна просто не помічати. Але вихід є. І час теж. Поки.