ua en ru

Григорій Осауленко: "Продавши "Сумихімпром" на відкритому аукціоні, до держбюджету можна залучити не менше 1 млрд дол.

Автор: RBC.UA
Заступник міністра промисловості України в 1992-2002 роках Григорій Осауленко в інтерв'ю розповів про потенціал титанової галузі України, про процеси, що відбуваються на Запорізькому титаномагнієвому комбінаті, а також про необхідність відновити держконтроль над Іршанським ГЗК та Вольногірським ГМК.

Заступник міністра промисловості України в 1992-2002 роках Григорій Осауленко в інтерв'ю розповів про потенціал титанової галузі України, про процеси, що відбуваються на Запорізькому титаномагнієвому комбінаті, а також про необхідність відновити держконтроль над Іршанським ГЗК та Вольногірським ГМК.

- Розкажіть, будь ласка, про історію створення титанової галузі України, її потенціал, розвиток галузі та використання її потенціалу.

Григорій Осауленко: Титанова галузь України створювалася і розвивалася як єдиний комплекс в часи СРСР. Базою для створення комплексу послужила наявність родовищ титано-ільменітових руд України, запаси яких є одними з найбільших запасів світу, єдиними в Європі і основними на території колишнього СРСР. Першим гірничозбагачувальним комбінатом (ГЗК) став Вільногірський в 1955 році. Іршанський ГЗК введений в експлуатацію в 1960 р.

Розпад СРСР став причиною зниження військового протистояння, зменшився випуск на комплексах військово-промислового комплексу (ВПК) атомного підводного флоту, стратегічних ракет, об'єктів авіації. Це спричинило за собою зниження виробництва титану. Однак керівництво Мінпрому незалежної України визнало неприпустимим зупинку виробництва титану. Українська титанова галузь була збережена для держави в найтяжчі роки її становлення.

- Будь ласка, окремо розкажіть про процеси приватизації титанової галузі, а також процесах передачі підприємств галузі в оренду. Чи принесли ці процеси вигоду державі? Якщо ні, то чому?

Григорій Осауленко: У всьому світі країни-виробники титану здійснюють досить строгий держконтроль за діяльністю таких підприємств. Це правильно, оскільки галузь працює в основному на ВПК. У свій час Російський титановий комплекс "АВІСМА" був підвідомчим олігарху В.Вексельбергу. Проте особисто В.В.путін ініціював викуп об'єднання в олігарха і передав його в управління держави.

У той же час, українські держпідприємства - Вільногірський ГМК, Іршанський ГЗК - були незаконно передані в оренду олігарху Д. Фірташу, який був власником 49% акцій, а нині володіє ЗАТ "Кримський титан" і має "незрозуміле відношення" до ВАТ "Сумихімпром".

Обидва ці підприємства є виробниками пігментного двоокису титану. Передача ГЗК в оренду Фірташу не була обгрунтована ні економічно, ні технологічно. Ільменітові концентрати ВГМК за своїм хімічним складом не можуть бути використані для виробництва пігментного двоокису титану кислотним способом. Проте через некомпетентність керівництва переробних підприємств ці концентрати стали застосовувати у виробництві. В результаті в техногенні відходи (по суті справи - Сиваш) стали відправляти концентрати з вмістом понад 33%, а також 18% кислоти. Це екологічний злочин, скоєний менеджментом DF Group. Мінпромполітики та Мінекології письмово підтверджують ці неподобства, але вимагати від "Кримського титану" і "Сумихімпром" навести належний порядок у виробництві двоокису титану навіть не намагалися. Причина? Адже це ж підприємства, контрольовані Д.Фірташем! Під час оренди, ВГМК та ІГЗК, а це 10 років, держава в особі ряду міністерств самоусунулася від управління галуззю. А ЗТМК Фірташу вдалося за злочинною схемою вихопити з держвласності, не витративши ні копійки. Україна зазнала величезних збитків. На ВГМК повністю зупинено металургійне виробництво, втрачено кілька сотень робочих місць. Основна причина - самоусунення від держструктур управління ВГМК та ІГЗК в цілому. І це факт.

- Розкажіть, будь ласка, про процеси, що відбуваються на Запорізькому титаномагнієвому комбінаті - зокрема, як змінилися показники роботи підприємства з того моменту, коли воно було віддане в управління компаніям, афільованим з Group DF?

Григорій Осауленко: Проектна потужність ЗТМК становить 18,6 тис. т титанової губки, але підприємство в окремі роки виробляло її в кількості понад 21 тис. т. Останні роки виробництво знизилося до 10 тис. т, а в поточному році впало до 300 т на місяць, що призведе до річного виробництва в обсязі близько 4 тис. т. Це злочин перед національними інтересами України. Через низку суб'єктивних причин титанова губка не сертифікована, що не дозволяє її застосовувати в будівництві ракет, літаків, атомних підводних крейсерів та іншої техніки. ВАТ "Мотор Січ" і НВО "Південне" взагалі не споживає. Титанову губку ЗТМК практично повністю експортує. Через наведені причини простоюють установки по виробництву злитків в Інституті електрозварювання ім. Е.О. Патона, на ЗТМК, в компанії "Антарес".

Взагалі ж, вести мову про розвиток виробництва при незрозумілому відношенні державних відомств до управління державними підприємствами, а титанові підприємства всі державні, неможливо. Сьогодні адміністративне управління державною титановою галуззю країни веде приватна іноземна компанія Ostchem, підконтрольна Group DF Фірташа. Чиновників, які дали на це згоду, необхідно давно віддати під трибунал. А в Україні йде суперечка - чи потрібно повертати державі чи ні з кабальної оренди ВГМК та ІГЗК. Повернути чи ні ЗТМК державі? Треба повернути негайно, оскільки це об'єкти стратегічного значення і стоять комбінати дуже дорого.

- Наскільки відповідає дійсності інформація про те, що підприємства галузі штучно доводяться до банкрутства їх менеджерами?

Григорій Осауленко: Що стосується доведення підприємств титанової галузі України до штучного банкрутства - це перевірений спосіб "прихватизації" промислових об'єктів. Приклад ВАТ "Сумихімпром" і ЗТМК. Фірташ особисто інформував ЗМІ про борги ЗТМК в сумі 800 млн грн. Хоча фактично підприємство завжди працювало прибутково. Останні два роки щорічний прибуток ЗТМК становив 40 млн дол.

- В чиїх інтересах на ЗТМК створюється товариство з обмеженою відповідальністю? Що вносить у капітал цього ТОВ держава і що вносить приватний інвестор? Як будуть розподілені частки в цьому ТОВ? Наскільки це відповідає інтересам країни і чому?

Григорій Осауленко: "Інвестор" Дмитро Фірташ за допомогою своєї управлінської структури OstChem спочатку краде у ЗТМК з його прибутку кошти, а потім "інвестує" у ЗТМК. У новоствореному ТОВ частки розподілилися так: 51% Україні, а 49% - інвестору (тобто Фірташу). Фактично інвестицій немає. Держава обкрадена.

- Логічно повернути ЗТМК під контроль держави? Якщо так, то яким чином це можна зробити?

Григорій Осауленко: Необхідно повернути 100% ЗТМК у власність держави. Для початку необхідно провести інвентаризацію і держаудит за період перебування ЗТМК у складі злочинно створеного ТОВ, а також перевірити законність його створення. Всіх хто це здійснював, потрібно притягнути до кримінальної відповідальності.

- Чи доцільний у подальшому продаж ЗТМК приватному інвестору? Яку суму в держбюджет може отримати Україна від продажу ЗТМК?

Григорій Осауленко: ЗТМК можна продати за високу ринкову ціну, яка на відкритому аукціоні буде не нижче 1 млрд дол. Враховуючи нинішнє складне фінансове становище країни, це доцільно зробити.

- Розкажіть про приватизацію контрольного пакету акцій "Кримського титану". Була вона проведена з вигодою для держави? Наскільки вигідною вона була для приватного інвестора, який придбав контрольний пакет акцій "Кримського титану"?

Григорій Осауленко: Стратегічно важливе підприємство "Кримський титан", точніше сказати контрольний пакет його акцій, що був проданий за 80 млн дол., а це як мінімум в 10 разів нижче ринкової ціни. Виконавців цього треба притягнути до кримінальної відповідальності.

- Яку суму може отримати державний бюджет, якщо продати на ринкових умовах "Кримський титан"?

Григорій Осауленко: Думаю, що не менше 800 млн дол. Це за контрольний пакет акцій "Кримського титану".

- А якщо говорити про приватизацію Іршанського ГЗК і Вільногірського ГМК. Чому варіант приватизації, запланований ФДМ в грудні 2013 року, не вигідний державі?

Григорій Осауленко: Ці стратегічні підприємства і коштують дуже дорого - по 3-5 млрд дол. кожне. Але завдання "інвесторів" та керівництва Фонду держмайна полягало в тому, щоб забрати ці комбінати за мінімальну ціну або взагалі безкоштовно у склад структур Фірташа.

- Хто зараз реально керує Іршанським ГЗК та Вільногірським ГМК? У чиїх інтересах здійснюється це управління?

Григорій Осауленко: Комбінатами керують структури Фірташа. Це вигідно йому, а країна зазнає колосальних збитків.

- Чи вважаєте Ви доцільним припинити оренду цих двох підприємств "Кримським Титаном", повернути держконтроль над ними і після цього провести приватизацію Іршанського ГЗК і Вільногірського ГМК? Будь ласка, обгрунтуйте свою точку зору.

Григорій Осауленко: Так, відновити держконтроль над цими підприємствами потрібно. При продажу на відкритому аукціоні за ІГЗК і ВГМК в державний бюджет можна залучити за 3-5 млрд. дол. Маю на увазі - за кожне підприємство. Враховуючи складне фінансове становище України, комбінати можна продати за високою ціною на відкритому аукціоні і отримати до бюджету сумарно до 10 млрд дол. Адже необхідно враховувати, що обидва ці комбінату контролюють приблизно 5% світового ринку титанової сировини.

- Розкажіть, будь ласка, про результати управління "Сумихімпромом" менеджерами Ostchem Holding. Можна говорити, що підприємство управляється з урахуванням інтересів держави?

Григорій Осауленко: Результати можна охарактеризувати коротко - це злочин. Державі завдано збитків у сумі понад 1 млрд. дол.

- Чи можна стверджувати, що "Сумихімпром" був доведений до фіктивного банкрутства з метою подальшої приватизації за безцінь?

Григорій Осауленко: Так, це буде підтверджено при проведенні незалежного міжнародного аудиту.

- Чи вважаєте Ви доцільним відсторонення від посади нинішнього керуючого санацією "Сумихімпром" і нинішнього розпорядника майном цього підприємства?

Григорій Осауленко: Просто відсторонення? Ні, вважаю, що це - заохочення. Необхідно провести аудит міжнародною компанією. За результатами аудиту, керівника та інших спільників слід притягнути до кримінальної відповідальності.

- Який подальший варіант розвитку ситуації з "Сумихімпромом" бачиться Вам оптимальним?

Григорій Осауленко: Підприємство потрібно виставити на продаж через відкритий приватизаційний аукціон. Покупець забезпечить проведення модернізації підприємства і його ефективну роботу.

- Яку суму можна залучити в державний бюджет України, якщо продати на відкритому аукціоні "Сумихімпром"?

Григорій Осауленко: Вважаю, що при продажу "Сумихімпром" на відкритому приватизаційному аукціоні за це підприємство в держбюджет може бути отримано не менше 1 млрд дол.