Греція активувала фонд екстреної допомоги банкам для порятунку Proton Bank
Греція в особі Центробанку країни активувала фонд екстреної допомоги банкам, щоб врятувати Proton Bank, фактично націоналізувавши невелику кредитну організацію, відносно якої ведеться перевірка за фактом можливого "відмивання" грошових коштів, передає Reuters.
Таким чином, Proton Bank став першим банком, націоналізованим за рахунок коштів фонду фінансової стабільності (EFS), створеного владою Греції і її міжнародними кредиторами спеціально для допомоги банкам, яким необхідна рекапіталізація і які не можуть залучити кошти на фінансовому ринку.
За словами аналітиків, даний крок грецької влади пов'язаний швидше з проблемами самого Proton Bank, ніж з борговою кризою в країні. Як відзначив один з експертів в банківських колах Греції, активація EFS ніяк не пов'язана з грецькими держоблігаціями, що знаходяться на балансі банку, а викликана портфелем "поганих боргів" банку.
Банк Греції (ЦБ країни) повідомив, що зі складу Proton Bank буде виділений "хороший банк", куди будуть переміщені всі "здорові" активи, включаючи кошти приватних осіб і урядові депозити. Єдиним акціонером цього банку буде EFS, кредитна організація збереже за собою назву Proton.
Згідно із заявою Міністерства фінансів Греції, новий Proton Bank матиме рівень достатності капіталу 10,6%, що перевищуватиме стандарти, встановлені Банком Греції для кредитних організацій країни з січня 2012 р. на рівні 10%.
Proton Bank має 31 відділення по всій країні, поточну ринкову вартість 11 млн євро і активи на 3,8 млрд євро за станом на кінець I кварталу 2011 р.
Як повідомили в Центробанку країни, ліцензія на здійснення банківської діяльності Proton Bank була відкликана, сам банк проходить процес ліквідації. Надходження від ліквідації банку підуть на відшкодування коштів третіх сторін (кредиторів і вкладників). Засоби акціонерів Proton Bank відшкодовуватимуться в останню чергу.
Проблеми у Proton Bank почалися цього літа після того, як стало відомо, що відносно банку ведеться розслідування за підозрою в його причетності до "відмивання" грошей у зв'язку з транзакціями основного акціонера кредитної організації Лаврентіса Лаврентадіса, який в березні 2011 р. понизив свою частку в банку до 15% (до цього його частка небагато чим перевищувала 20%).
Кошти грецького EFS, які підуть на рекапіталізацію банків країни, зараз складають 10 млрд євро. Ця сума повинна збільшитися до 30 мдрд євро після того, як парламенти всіх 17 держав, що входять в зону євро, схвалять розширення повноважень Європейського фонду фінансової стабільності (EFSF).
Напомним, план порятунку європейської економіки включає серед іншого списання 50% суверенного боргу Греції, а також значне збільшення Європейського фонду фінансової стабільності (EFSF), що зараз становить 440 млрд євро, але може досягти близько 2 трлн.
21 вересня грецький парламент схвалив розширення повноважень Європейського фонду фінансової стабільності (EFSF).
25 вересня міністр фінансів Греції Евангелос Венізелос на зустрічі членів МВФ у Вашингтоні заявив, що влада Греції зробить все можливе, щоб утриматися в єврозоні та уникнути дефолту.
Як зазначав колишній член правління і ради керуючих ЄЦБ Юрген Штарк, Греція отримає новий кредитний транш, тільки якщо зможе виконати всі умови кредиторів.
У свою чергу, міністр фінансів Великобританії Джордж Осборн вважає, що Світовий банк (СБ) і Міжнародний валютний фонд (МВФ) так і не виробили план на випадок дефолту Греції. На думку Осборна, кроки з вирішення проблем світової економіки були зроблені, і весь світ готовий допомагати єврозоні. Однак ніхто не вніс пропозицій на випадок, якщо Греція не зможе повенути борги.
Нагадаємо, міністри фінансів і глави центральних банків країн, що входять до Міжнародного валютного фонду (МВФ), заявили, що країни єврозони і МВФ зроблять все, щоб вирішити боргову кризу та забезпечити фінансову стабільність в зоні євро в цілому. У той же час глава МВФ Крістін Лагард вважає, що грошей фонду не вистачить на вирішення проблем, що можуть виникнути через кризу.
Щоб врятувати країну від банкрутства в 2010 р. ЄС і МВФ виділили Афінам кредитний транш розміром в 110 млрд євро, зажадавши у відповідь проведення структурних реформ і впровадження пакета заходів жорсткої економії. Проте нині кредитори незадоволені фінансовими результатами Греції, чий держборг перевищує 160% від обсягу ВВП, і тому сумніваються в доцільності видачі додаткового траншу в 109 млрд євро.
