Грецький парламент проголосував проти розпуску уряду Папандреу
Грецький парламент проголосував проти розпуску уряду прем'єр-міністра Георгіоса Папандреу і призначення дострокових виборів, повідомляє агентство Associated Press.
За даними агентства, за те, щоб кабінет продовжив свою роботу проголосували 153 з 300 членів законодавчих зборів.
У своїй промові перед законодавчими зборами напередодні голосування Папандреу заявив, що виступає за створення коаліційного уряду.
Папандреу зазначив, що 5 листопада проведе з грецьким президентом Каролосом Папульясом переговори про коаліційний кабінет міністрів і про те, хто може його очолити.
"Останнє, про що я турбуюся - це мій пост. Мене навіть не турбує, буду я переобраний чи ні. Настав час зробити нове зусилля", - заявив прем'єр депутатам парламенту Греції перед голосування з питання вотуму недовіри уряду.
Після Папандреу слово взяв міністр фінансів країни Евангелос Венізелос, якого багато хто називає можливим главою тимчасового уряду. Він зазначив у своєму виступі, що коаліційний кабінет міністрів керуватиме країною лише до лютого майбутнього року і покликаний забезпечити виділення Євросоюзом (ЄС) і Міжнародним валютним фондом чергового траншу фінансової допомоги Греції, а також рекапіталізацію грецьких банків.
Нагадаємо, політичні події в Греції розгортаються на тлі недавньої скандальної ініціативи Папандреу про проведення в країні референдуму, який, як вважали експерти, явно виявиться провальним. Планувалося, що на референдумі греків мали запитати, чи згодні вони прийняти пакет допомоги від Євросоюзу. Соціологічні опитування ж показують, що більше половини греків виступають проти прийняття умов нової програми.
Ініціатива про грецький референдумі викликала паніку на світових фінансових ринках, роздратування у європейських політиків, а також розкол всередині правлячої партії Греції. Кілька парламентаріїв навіть покинули її ряди, тим самим похитнувши позиції партії, ледве не привівши до втрати більшості у парламенті.
Опозиція зажадала відставки прем'єра і проведення дострокових парламентських виборів. Папандреу відмовився покинути свій пост, але передумав проводити референудм. При цьому він також погодився на створення коаліційного уряду.
Нагадаємо, 27 жовтня 2011 р. європейські лідери погодили з представниками банків і страхових компаній нову схему участі приватного сектора в полегшення боргового тягаря Греції. Згідно з цим планом, власники грецьких бондів обміняють їх на нові з 50%дисконтом до номінальної вартості. Це дозволить скоротити держборг країни до 120% ВВП до 2020 р.
При цьому члени єврозони, щоб переконати інвесторів обміняти папери, забезпечать інструменти підвищення кредитної якості нових грецьких паперів оцінною вартістю до 30 млрд євро. Імовірно, мова йде про забезпечення грецьких облігацій у вигляді паперів з найвищим рейтингом AAA. В інтерв'ю німецьким ЗМІ керуючий директор Міжнародного інституту фінансів (IIF) Чарльз Даллара висловив думку, що на обмін грецьких держпаперів з втратою 50% вартості дадуть згоду 90% банків.
Але всю ідилію, встановлену самітом ЄС, порушила заяву Папандреу, що в республіці буде проведений референдум по новій угоді про борги, що була досягнута з європейськими лідерами на саміті. Зокрема, на загальне голосування грецький уряд винесе питання про готовність громадян прийняти політику жорсткої економії бюджетних коштів в обмін на новий пакет допомоги ЄС. "Ми довіряємо нашим громадянам, ми віримо в їх розсудливість, ми віримо в правильність їх рішення", - заявив Папандреу, виступаючи перед членами правлячої Соціалістичної партії.
Після заяви Папандреу експерти міжнародного рейтингового агентства Fitch випустили реліз, в якому сказано, що намір грецьких властей провести референдум з питання про економічні і фінансові умови в рамках нової програми допомоги Афінам з боку ЄС і МВФ, яка зокрема передбачає реструктуризацію грецької заборгованості за участю приватного сектора (PSI), ставить під загрозу фінансову стабільність єврозони.
Вчора в Каннах проходило засідання "великої двадцятки". Лідери G20 обговорювали наслідки можливого виходу Греції з єврозони і вартість дефолту країни. Ймовірно, європейські лідери на саміті змогли переконати грецький уряд відмовитися від проведення такого ризикованого для майбутнього Греції заходу.
Нагадаємо, в 2009 р. Греція опинилася перед обличчям найбільшої фінансової кризи через надзвичайно високі борги Афін перед урядами інших країн. У травні 2010 р. МВФ і ЄС виділили грецькій владі кредитну лінію в розмірі 110 млрд євро. У липні 2011 р. на екстреному саміті єврозони було прийнято рішення про надання Греції другого пакета фінансової допомоги понад діючої програми. Лідери єврозони домовилися, що Євросоюз і МВФ нададуть Афінам додаткове фінансування в розмірі 109 млрд євро.
Натомість керівництво Греції зобов'язалося здійснити низку заходів, спрямованих на різке скорочення бюджетних витрат: зменшити зарплати, підвищити пенсійний вік, скоротити робочі місця, а також провести широку програму приватизації. Ці заходи дуже непопулярні в грецькому суспільстві. З 2009 р. в країні не припиняються масові страйки та інші акції протесту проти скорочення бюджетних витрат.
