Градус змін: як глобальне потепління впливає на Україну та світ

Затяжне спекотне літо і пізня зима. 30-градусні морози, а через тиждень потепління до +15. Клімат змінюється у всьому світі, тепер це відчуває і Україна. Що відбувається із погодою та як захиститися від наслідків таких перепадів – в матеріалі РБК-Україна.

Це століття може стати останнім для людства на Землі, якщо вже зараз не почати боротьбу з глобальним потеплінням, заявив генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш. За його словами, необхідно утримувати підвищення температури на рівні 1,5 градуси Цельсію.

Навіть локдаун, а як наслідок і зниження соціальної активності, не покращили ситуацію. Навпаки, вчені Національного центру атмосферних досліджень США повідомили, що планета ще більше нагрілася за час карантинних обмежень.

"Це сталося через скорочення викидів аерозолів, які блокують надходження сонячного світла. Коли викиди аерозолів впали минулої весни, велика частина сонячного тепла досягла планети", – зазначають вчені.

Спільна проблема

Глобальне потепління не збавляє обертів і його наслідки уже невтішні: танення льодовиків, підняття рівня океану, затоплення прибережних зон, урагани та засухи.

Наприклад, влітку минулого року повністю пішли під воду два безлюдних індонезійські острови Бетет і Гундул. Ще чотири острови у цій провінції на межі затоплення.

Наслідком глобального потепління також нещодавно став обвал льодовика в Індії. У результаті загинуло майже три десятки людей і більше 200 осіб вважаються зниклими безвісти.

Небезпеку для людства несе й танення льодовиків Гренландії. У 2019 році цей льодовий щит втратив рекордну кількість льоду – 532 мільярди тонн.

Згідно з розрахунком данського кліматолога Мартіна Стенделя, вода з Гренландії, яка розтанула в 2019 році, може затопити всю Великобританію приблизно на 2,5 метра, писало BBC.

Рівень океану піднімається швидше за найгірші прогнози, цитує Bloomberg слова геофізика з Університету Копенгагена Аслака Грінстеда. За його даними, якщо температура повітря підніметься максимум на 0,5 градуса Цельсія, то до кінця століття підйом світового океану може досягти півметра.

Проте вода може піднятися більше ніж на один метр, якщо потеплішає на 2 градуси, і це ймовірно станеться за нинішніх умов, вважає він.

Тому для боротьби з глобальним потеплінням ряд країн, серед них і Україна, підписали Паризьку кліматичну угоду. Її мета – утримати зростання середньої світової температури на рівні значно нижче +2 °C.

Також у Євросоюзі представили "Європейський зелений курс", який передбачає озеленення практично всіх сфер суспільного життя для формування кліматично нейтральної Європи до 2050 року.

Рівень Світового океану стрімко зростає (фото: GettyImages)

Україна планує долучитись до цієї програми, зазначила віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина на засіданні міжвідомчої групи щодо подолання наслідків зміни клімату.

"Уряд вже направив до ЄС позиційний документ щодо участі України в "Зеленому курсі" та отримав позитивну відповідь від європейських партнерів", – повідомила вона.

На цьому ж засіданні прем’єр-міністр Денис Шмигаль зазначив, що енергозбереження, заліснення, скорочення викидів парникових газів – пріоритетні напрямки для уряду на порядку денному.

Міністерство захисту довкілля України, в свою чергу, готує стратегію адаптації до зміни клімату, розповів РБК-Україна голова відомства Роман Абрамовський.

Україна "в тренді"

За останні 30 років температура в Україні зросла на 1,2 градуса Цельсію, пояснив міністр екології. Теплішати почало з 1991 року.

"Пилові бурі, посухи, посилення пожежної небезпеки. Град, шквали. Це пов’язано з тим, що змінюється клімат. При тому, що теплішає, то ще і відбуваються зміни по регіонах", – каже Абрамовський.

Наприклад, минулого року в Луганській області вирували масштабні лісові пожежі, в результаті яких загинуло 11 людей. В західній частині України стався один з найбільших паводків за останні 60 років. Загальні збитки від повені оцінили на суму 3-4 млрд гривень.

Також минулого року кияни зустрілись з незвичним для регіону явищем – пиловою бурею. Тоді столицю та прилеглі населені пункти накрила пилова хмара. Синоптики назвали причиною недостатню кількість опадів.

Цей рік в Україні почався зі стрибків температури повітря. Українці зустрічали "плюсову" зиму, а потім – різкі морози зі штормовим вітром.

В Одеській та Миколаївській областях взагалі був оголошений червоний рівень небезпеки через сильні снігопади. Тоді на державних трасах стався транспортний колапс, а в Одесі перестав ходити транспорт.

Попри це, за словами начальника відділу метеорологічних прогнозів Укргідрометцентру Владислава Білика, цьогоріч лютий буде теплішим за минулорічний.

"Лютий буде тепліший на 1,5-2,0 градусів вище середніх багаторічних значень", – зазначив він в коментарі виданню.

Середня температура на планеті зростає. Це відчуває і Україна. Тому вчені попереджають про небезпеку від теплових ударів та засух в українських регіонах, говорить експерт з питань клімату Ольга Гусакова.

Через підвищення температури є загроза збільшення кількості стихійних лих: повені в Карпатах, перетворення степів південного регіону на пустелі, затоплення прибережних територій та нестача питної води в центральних та південних регіонах, пояснив міністр захисту довкілля Роман Абрамовський.

Минулого року кілька регіонів України охопили масштабні пожежі (фото: facebook.com/lugdsns)

Тому у міністерстві зараз проводять моніторинг поверхневих вод і роздумують, як запобігти стихійним лихам.

"Можливо, потрібне переукріплення водойм, щоб запобігати повеням під час паводків. А можливо, як готують в Англії і Франції пілотний проект, навпаки здійснити залив природних річок. Відкривати дамби і руйнувати береги для зміни біорізноманіття. Що є теж адаптацією", – додав він.

За даними профільного відомства, основних причин потепління кілька. Серед них: збільшення концентрації вуглекислого газу, спалювання викопних видів палива, діяльність великих підприємств, викид метану від великої рогатої худоби, а також вирубка лісів.

Втім, питання вирубки лісів неоднозначне. За словами Абрамовського, молодий ліс швидше поглинає вуглекислий газ, ніж старий. Тому потрібно збільшувати площу нових насаджень.

"Можна рубати дерева ощадливо, щоб при цьому площа заліснення збільшувалась, і молодого лісу теж. До прикладу, Україна вирубує близько 20 млн гектарів, а Польща 40 мільйонів, але вона ті місця засаджує новими деревами", – пояснив Абрамовський.

Експерт відділу клімату та транспорту ГО “Екодія” Ольга Гусакова підтверджує вплив вирубки лісів на клімат. Вона стверджує, що цей фактор спричиняє 10% усіх викидів парникових газів у світі.

Стосується кожного

Як наш організм реагує на зміну клімату, зокрема на перепади температури? В першу чергу страждають люди з хворим серцем та підвищеним артеріальним тиском. Заступник директора Національного інституту серцево-судинної хірургії імені Амосова Костянтин Руденко, пояснив, хто передусім входить в зону ризику

"Це пацієнти з хронічними захворюванням: цукровий діабет з поєднанням гіпертонічної хвороби серця або люди, які страждають ішемічною хворобою серця. Такі перепади температури особливо у метеочутливих людей можуть викликати гіпертонічні кризи, які можуть призвести до інсульту або інфаркту", – розповів він РБК-Україна.

Щоби запобігти таким ускладненням потрібна профілактика серцево-судинних захворювань, зауважив Руденко. Сюди входить контроль артеріального тиску, аналіз крові, який може показати зміни в організмі, ліпідограми та перевірка частоти серцевих скорочень.

"Треба перевірятись особливо людям з хронічними захворюваннями. Вони повинні проконсультуватись з сімейним лікарем або кардіологом", – зазначив він.

Різкі перепади температури і тиску впливають на здоров'я (фото: freepik.com)

Вплив зміни клімату на стан людини підтвердив і психотерапевт, учений в області психіатрії та медичної психології Олег Чабан.

"Будь-які глобальні зміни, які відбуваються в тому місці, де людина народилась і прожила, як мінімум в дитинстві, мають вплив на неї. Бо людина метеозалежна", – додав експерт.

За його словами, зміни на планеті відбувались завжди, але повільно. Зараз людина не встигає адаптуватись і це буде збільшувати кількість серцевих патологій. Проте чи впливає клімат саме на стан психіки?

"Я би не виділяв лише погоду. Платіжки, війна на сході, патологія… На стан людини впливає не лише зміна температури", – пояснив Чабан.

Ще одним ризиком для українців стає поява нових хвороб. В Міністерстві захисту довкілля прогнозують, що хвороби південного регіону можуть перебратись у північні. Наприклад, енцефалітний кліщ.

"Слід чекати і таких небажаних гостей, як малярія і інші інфекційні захворювання. Також зміни флори та фауни, які не притаманні нашій країні. Зараз неможливо спрогнозувати, як це вплине на українців", – уточнив Абрамовський.

***

Глобальне потепління – це серйозний виклик для людства. Зупинити його, вочевидь, вже не вдасться, але уповільнити процес шанс ще є. В протилежному випадку йтиметься вже не про баланс економічної доцільності і моральних зобов'язань перед наступними поколіннями, а про виживання людського виду.