ДПЗКУ загрузла в судових тяжбах
Фото: Югополіс
Держава намагається стягнути з аграріїв позичені мільйони. Зерновиробники просто здаватися не збираються - оскаржать прийняті на користь ДПЗКУ рішення, вважаючи їх несправедливими. Нечасто, але досягти компромісу з державою їм вдається.
Марія Бровинська, спеціально для РБК-Україна
Державна продовольчо-зернова корпорація України (ДПЗКУ) активізувала судові тяжби з аграріями. Тільки в лютому, згідно з інформацією в Державному реєстрі судових рішень, зареєстровано більше 20 позовних заяв, щодо яких суди різних інстанцій прийняли рішення відкрити провадження.
Основні претензії ДПЗКУ до аграріїв - порушення умов, прописаних у договорах поставки зерна. Тобто, або зерно не поставлене, або продукція не відповідає заявленому в документі стандарту якості.
В ДПЗКУ на запит РБК-Україна щодо причин і загальної суми заборгованості аграріїв перед ДПЗКУ не відповіли, посилаючись на конфіденційність та комерційну таємницю. Однак, виходячи з документів в держреєстрі, тільки в лютому ДПЗКУ заявив претензій до аграріям на понад 123 млн грн.
За словами партнера юридичної компанії L. A. Group Андрія Порайка, більшість позовів пов'язані з особливостями договорів форвардних закупівель. "ДПЗКУ закуповує зернові культури за форвардними програмами. Форвардний контракт за своєю правовою природою передбачає поставку товару в майбутньому, в той час, коли вартість такого товару фіксується в цьому", - уточнив Порайко.
За словами президента Української зернової асоціації Володимира Клименка, характеристики якості і кількості зерна не завжди можуть відповідати договорам, оскільки прямо залежать від погодних умов. "Але, згідно з договором, як правило, несприятливі погодні умови не є форс-мажором", - обурився він.
Зазначимо, цьогоріч ДПЗКУ, у зв'язку з нестабільністю валютного курсу відмовилася від форвардів. Про це повідомив в. о. голови правління корпорації Валерій Томіленко, пояснивши, що кошти з держбюджету на форварди не виділені.
Суми стягнень, заявлені ДПЗКУ по відношенню до аграріїв
Справи вирішені
Крім тільки заявлених вимог, ДПЗКУ вже має в своєму розпорядженні кілька судових постанов, згідно з якими держоператору вдалося відстояти право за компенсацію збитків через недобросовісних аграріїв або досягти з ними мирної домовленості.
Зокрема, в лютому мирову підписала з корпорацією компанія "Придніпров'є" з Чернігівської області. Згідно з матеріалами справи, компанія частково погасила заборгованість перед ДПЗКУ і взяла на себе зобов'язання відшкодувати і залишок шкоди корпорації разом з пенею, штрафами і відсотками по форвардному кредиту.
Але, буває, що суд б'є і по корпорації. Наприклад, ДПЗКУ оскаржить рішення суду про відшкодування фермерському господарству "Рідний край-В" 91,35 тис. грн. Але поки безуспішно. Така сума закріплена в договорі банківського обслуговування аграрія в "Райффайзен Банку Аваль", проте документ визнано недійсним. Незгодна з цим рішенням ДПЗКУ подала апеляцію з вимогою скасувати попереднє рішення. Але суд був об'єктивним і невблаганним - і повернув скаргу заявнику.
Більш успішно оскаржила ДПЗКУ рішення кіровоградського госпсуду про нестягнення з компанії "Привітний край" понад 2,3 млн грн боргу. Керувався суд при прийнятті рішення тим, що ДПЗКУ не виконала умов договору в частині 100% оплати товару, тому не має права розривати договір.
Але апеляційний суд таке рішення назвав помилковим і постановив, щоб "Привітний край" на користь ДПЗКУ виплатив 2,1 млн грн. Таким чином, скарга ДПЗКУ була задоволена частково. 192 тис. грн інфляційних витрат підприємство виплачувати не повинне, вирішив суд.
Зворотна сторона медалі
Аналізуючи судові рішення, які виникають з договорів поставки, можна стверджувати, що в більшості випадків позивачем виступає держпідприємство. Статистика позитивних рішень також на його боці.
Однак і товаровиробники успішно звертаються в суд. Наприклад, у лютому корпорація "попала" на 35,8 млн грн. Саме таку суму відсудила у компанії "Шепетівська реалбаза хлібопродуктів". Поставивши ДПЗКУ зерна на 27 млн грн, підприємство не отримало грошей, у зв'язку з чим звернулося до суду.
У результаті довгих і тяжких розглядів суд опинився на боці постачальника. ДПЗКУ присудили виплатити 27 млн грн основного боргу, 0,95 млн грн - 3% річних за фінансування, 7,85 млн грн - інфляційні витрати і 73 тис. грн судового збору.
Позов проти ДПЗКУ подало також агропідприємство "Колос" у Житомирській області, яке, за підрахунками корпорації, винне їй більше 2 млн грн. "Колос" у свою чергу наполягає на тому, щоб договір поставки був анульований. Слухання по справі призначено на 10 березня.
Нікчемний страх перед державою
Хоча судова практика за участю держпідприємств досить поширене явище (близько десятої частини всіх позовів), громадяни бояться судитися з ними. За словами юриста юридичної фірми "єПраво" Артура Чорного, більшість сумнівається у можливості винесення справедливого судового рішення, якщо суд йде з державною компанією.
Партнер юридичної компанії L. A. Group Андрій Порайко вважає, що це домисли. "Держпідприємства є такими ж учасниками ринку, як і підприємства інших форм власності. Претензії, конфлікти, і, як наслідок, судові спори з контрагентами - одна із складових діяльності суб'єктів господарської діяльності", - сказав Порайко.
За його словами, у випадку судового розгляду аграрії намагаються виграти час. "Наприклад, постановою Господарського суду Києва було відкрито провадження по справі №910/8562/14 за позовом ТОВ "Агрофірма", АПК Сервіс до ПАТ ДПЗКУ про розірвання договору. Такі позови іноді дозволяють виробникам відстрочити дату виплат за договором поставки або досягти якогось компромісу в переговорному процесі", - пояснив юрист.
А Артур Чорний запевняє, що з допомогою судових спорів підприємства часто легалізують неправомірні схеми. "Приміром, держпідприємство укладає явно невигідний договір з дружньою фірмою, далі відмовляється його виконувати нібито побачивши проблему. Однак, фірма через суд зобов'язує виконати його умови. Ніхто не винен, але всі задоволені", - навів юрист загальний приклад.
При цьому він запевнив, що товаровиробникам, у разі порушення умов договорів поставки, необхідно звертатися до суду - і не враховувати невтішну статистику судових справ для товаровиробників.
