Чи готова Україна до імплементації угоди про спрощення процедур в торгівлі СОТ

Вівторок 09 червня 2015 10:00
Чи готова Україна до імплементації угоди про спрощення процедур в торгівлі СОТ
Уряду і парламенту необхідно в стислі терміни підготуватися до реалізації Угоди
У грудні 2013 року на Балійській конференції міністрів члени Світової організації торгівлі (СОТ) завершили переговори щодо укладення Угоди про спрощення процедур торгівлі. Після проведення правової експертизи угоди 27 листопада 2014 року на спеціальному засіданні Генеральної ради був прийнятий протокол про його включення до додатку 1А угоди про заснування СОТ.

У грудні 2013 року на Балійській конференції міністрів члени Світової організації торгівлі (СОТ) завершили переговори щодо укладення угоди про спрощення процедур торгівлі. Після проведення правової експертизи угоди 27 листопада 2014 року на спеціальному засіданні Генеральної ради був прийнятий протокол про його включення до додатку 1А угоди про заснування СОТ.

Ця угода є обов'язковим і самим вагомим документом, прийнятим за останні 20 років в рамках СОТ. Очікувані вигоди світової економіки від імплементації угоди:

- приріст до 1 трлн дол. у рік;

- створення 21 млн робочих місць, внаслідок скорочення на 10-15% витрат, пов'язаних із здійсненням зовнішньоторговельної діяльності;

- збільшення товарообігу і бюджетних надходжень;

- створення стабільного середовища для ведення бізнесу;

- залучення іноземних інвестицій.

Угода відкрита для приєднання і набуде чинності, як тільки 2/3 країн завершать свої внутрішньодержавні процедури ратифікації. За попередніми оцінками, це може статися не раніше 2016 року.

Сьогодні з 161 держави її ратифікували чотири - США, Сінгапур, Гонконг та Маврикій. Україна, після завершення офіційного перекладу угоди на українську мову, повинна буде ратифікувати та провести роботу з підготовки до імплементації.

Перед ратифікацією всі члени СОТ повинні визначити рівень готовності імплементувати угоду, оскільки передбачається можливість відстрочки імплементації окремих положень та можливості залучення міжнародної технічної допомоги для підготовки до реалізації.

Україна нотифікацією WT/PCTF/N/UKR/1 від 14 серпня 2014 року повідомила, що вона готова до його реалізації відразу після вступу угоди в силу. Можливо, це поспішна заява. За попередніми опитуваннями експертів ЄЕК ООН, неготовність України виконати деякі вимоги угоди висловила частина опитаних респондентів від державних органів і бізнесу. Також конкретні рекомендації щодо подальших дій поки не вироблено.

Очікувати, що Україна відкличе або змінить свою нотифікацію не варто, оскільки це негативно позначиться на нашому іміджі в СОТ. Це говорить про необхідність проведення глибокого аналізу законодавчої бази України, вимог угоди, економічних вигід та витрат на її реалізацію, а також підготовки плану подальших дій щодо належної імплементації в найкоротші терміни.

Вже зрозуміло, що на реалізацію цієї угоди буде потрібно багато часу і фінансових ресурсів. Для цього в Україні починають свою роботу проекти міжнародної технічної допомоги.

Нагадаємо, угода містить положення для спрощення митних процедур шляхом зменшення пов'язаних з ними фінансових витрат та скорочення часу на їх проведення, поліпшення транспарентності, зниження рівня корупції, впровадження передових технологій. Угода встановлює заходи для ефективного співробітництва між митними та іншими відповідними органами з питань спрощення торгівлі та питань дотримання митних правил, містить положення, що стосуються технічної допомоги і створення потенціалу в цій галузі.

По суті, велика частина положень угоди відноситься до компетенції Державної фіскальної служби. Разом з тим, координацію в рамках СОТ забезпечує Мінекономрозвитку, і саме від нього варто очікувати ініціатив щодо координаційної діяльності.

Згідно з положеннями міжнародного договору, країна-учасниця зобов'язана створити Національний комітет з питань спрощення процедур торгівлі, який буде відповідальний за координацію та забезпечення імплементації.

В Україні цей орган поки що не створено. Але можна припустити, що це буде міжвідомча комісія, до складу якої будуть входити також представники бізнесу. У деяких країнах планується, що цей орган буде очолювати голова уряду. В Україні не виключено, що ці функції покладено на заступника міністра економічного розвитку і торгівлі - торгового представника.

Для належної реалізації положень щодо прозорості, доступності інформації доцільно було б до вступу угоди в силу створити безкоштовний всеукраїнський інформаційний портал. В Україні немає ресурсу, на якому можна знайти всю необхідну інформацію для здійснення імпортно-експортних операцій та спрощення торгівлі.

Якщо імплементація положень угоди не буде здійснена належним чином, це може стати підставою для розгляду спору в рамках СОТ. Тому перед урядом і парламентом стоїть завдання - в стислі терміни підготуватися до належної реалізації угоди.

Читайте РБК-Україна в Google News

On Top
Продовжуючи переглядати RBC.UA Ви підтверджуєте, що ознайомилися з Політикою конфіденційності Правилами користування сайтом і згодні з використанням файлів cookie. Ознайомитися
Погоджуюся