Міські футбольні легенди
Капітан і легенда "Ліверпуля" Стівен Джеррард поставив підпис під новою довгостроковою угодою з клубом. За її умовами, після завершення кар'єри хавбек стане почесним послом червоних. У футбольну академію червоних Стіві Джі прийшов у восьмирічному віці, а в 1998 році дебютував за основний склад, де грає ось вже 13 років. Сайт УЄФА згадує футболістів, чия кар'єра нерозривно пов'язана з одним клубом.
Раян Гіггз ("Манчестер Юнайтед") 1991 -
Пол Скоулз ("Манчестер Юнайтед") 1994 -
Валлиец и англичанин на двоих провели в Манчестере почти 40 лет, приложив немало усилий, чтобы "МЮ" Алекса Фергюсона вошел в историю как самый успешный клуб Англии всех времен. Гиггз в прошлом году побил рекорд Бобби Чарльтона в виде 606 матчей за клуб, но на этом не остановился, продлив соглашение еще на сезон. Скоулз же по по окончании прошлой кампании повесил было бутсы на гвоздь, но долго без футбола не смог, вернувшись на поле в начале 2012-го. "Я отчетливо понял, что после завершения карьеры мне стало очень не хватать футбола", - признался бывший игрок сборной Англии.
Франческо Тотті ("Рома") 1993 -
Франческо Тотті ("Рома") 1993 -
Уродженець Риму прийшов до академії жовто-червоних в 1989 році, коли йому було 13 років. Шлях від дитячої команди до основного складу зайняв у Ческо чотири роки - у березні 1993-го він дебютував у Серії А в поєдинку з "Міланом". Багаторічний капітан римлян на прізвисько Капітан давно переписав клубні рекорди за кількістю матчів (618) і голів (262), а в сезоні 2000/01 подарував рідній команді жадане скудетто. "Коли я тільки починав в "Ромі", і уявити не міг, що у мене вийде така кар'єра, - сказав чемпіон світу-2006. - Граючи в цій футболці, я завжди намагався викладатися без залишку і ніколи не думав про перехід в інші клуби". Його колишній наставник Лучано Спаллетті, коментуючи кілька років тому чергові чутки про продаж Тотті, з властивою йому дотепністю зауважив: "Легше продати в інше місто Колізей".
Маріо Мускат ("Хіберніанс") 1993 -
Перспективний голкіпер Мускат дебютував в основному складі "Хайберніанс" ще підлітком. У сезоні-1993/94 він провів у воротах 18 матчів і допоміг "павичам" завоювати чемпіонський титул. Його команда повторила успіх наступного року, а потім у сезона-2001/02 і 2008/09. Увесь цей час багаторічний капітан "Хайберніанс" був незамінним, встигнувши залишити помітний слід і в історії збірної Мальти, де йому також не раз довіряли пов'язку. Послужний список Муската нараховує 68 матчів у складі національної команди.
Алессандро Дель Пьєро ("Ювентус") 1993 -
У 1993 році президент "старої синьйори" Джамп'єро Боніперті уклав контракт у Дель П'єро, який був тінейджером, але показував відмінну гру в складі "Падови". Нападник потім побив практично всі рекорди Боніперті, який протягом 15 років виступав за "Ювентус". В 690 матчах у складі "Юве" Дель П'єро відзначився 284 рази і допоміг команді в 1996 році виграти Лігу чемпіонів УЄФА. Нині він проводить в туринській команді вже 19-й сезон, поступово пішовши в тінь. "Моє майбутнє пов'язане тільки з "Ювентусом", - каже гравець на прізвисько Пінтуріккіо, котрий з 2001 року є капітаном клубу. - Мрію тільки про одне - щоб 2012-й був для нас таким самим успішним, як друга частина 2011-го".
Олександр Шовковський ("Динамо" Київ) 1993 -
Вихованець академії київського "Динамо", Шовковський дебютував в основному складі рідної команди в 18-річному віці, а вже через півроку став захищати ворота збірної України (всього - 91 гра). З тих пір на рахунку капітана і рекордсмена біло-синіх за кількістю чемпіонських титулів (12) і кубкових перемог (8) - 522 матчі в різних турнірах за "Динамо", включаючи 119 єврокубкових поєдинків. Разом з киянами Шовковський виходив у півфінал Ліги чемпіонів УЕФА-1998/99, а в 2006 році дістався зі збірною до чвертьфіналу чемпіонату світу, що є найкращим досягненням цих команд в обох турнірах.
"Я ніколи не загадував наперед, не будував далекосяжних планів, тому що в житті, та й у кар'єрі футболіста все може круто змінитися за одну мить, - розповідає Шовковський. - Але, озираючись назад, можу сміливо сказати, що мені нема за що скаржитися на долю. Я грав і граю в найтитулованішому клубі країни, а тепер ще мені випав шанс виступити на домашньому ЄВРО-2012! "
Ока Ніколов ("Айнтрахт" Франкфурт) 1994 -
Футболіст на прізвисько Вічний Ока став основним кіпером "Айнтрахта" в 1996 році, а до цього був дублером двох великих німецьких воротарів: Улі Штейна і Андреаса Кепке. Франкфуртці укладали контракти з низкою голкіперів, які повинні були змінити Ніколова, але ветеран все одно зберігає за собою місце в "основі". "Було б дуже нерозумно відмовитися від послуг такого гравця", - підкреслив тренер "Айнтрахта" Армін Фех. Колишній футболіст збірної КЮР Македонія Ніколов додав: "Напевно, було б цікаво пограти де-небудь ще. У мене було кілька пропозицій, але нічого з цього не вийшло".
Нір Давидович ("Маккабі" Хайфа) 1994 -
Народившись в Хайфі, Давидович справно захищає ворота "Маккабі" з 1994 року. За цей час голкіпер став семиразовим чемпіоном Ізраїлю і перетворився на живий символ свого клубу незважаючи на кілька важких травм. У 2005 році Восьминіг, як прозвали Давидовича вболівальники, провів пару тижнів на перегляді в "Сандерленді". "Мені б дуже хотілося пограти в Європі, зокрема в Англії", - зізнався тоді воротар. Його бажанням збутися не судилося, зате в кампанії-2009/10 Давидович разом з "Маккабі" пробився в груповий етап Ліги чемпіонів УЄФА.
Марінос Саціас (АПОЕЛ) 1995 -
Опорний хавбек Саціас перейшов в АПОЕЛ з клубу однієї з нижчих ліг "Аполлон Лімпіон". Дебютувавши за АПОЕЛ в 1995-му у віці 17 років, кіпріот на довгі роки закріпився в "основі". Відмінний пас і рідкісна працездатність стали візитною карткою капітана нікосійцев, котрий за свою кар'єру завоював шість чемпіонських титулів і п'ять Кубків Кіпру. У нинішньому сезоні АПОЕЛ сенсаційно пробився в 1/8 фіналу Ліги чемпіонів. Хоча Саціас велику частину часу проводить на лавці, успіхи клубу викликають у нього непідробну радість. "Ми просто блискуче виглядали в 2011 році, особливо в Лізі чемпіонів. Сподіваюся, в 2012-му будемо продовжувати в тому ж дусі", - зазначив він.
Також нагадаємо, що раніше журналістами УЄФА була опублікована історія українського футболу, з якою ви можете ознайомитись тут.
