Місто для співів: чому Київ буде приймати Євробачення
Після двох місяців суперечок, нарешті, визначено, яке місто прийматиме Євробачення-2017. Пісенний форум пройде у Києві. Це не стало особливою несподіванкою, адже ще наприкінці серпня віце-прем’єр - В’ячеслав Кириленко - відзначив, що у Києва порівняно з Одесою та Дніпром найбільше шансів перемогти. Чому Одеса та Дніпро програли, та чим порадує гостей та мешканців столиці на Євробаченні-2017 Київ, розбиралася Надія Андрікевич.
Міста подали голос
Україна отримала право на проведення наступного конкурсу у себе у травні, після перемоги кримської татарки - Джамали - на Євробаченні-2016. Відтак, уряд оголосив конкурс на відбір міста-господаря, яке прийматиме пісенний конкурс. Між собою конкурували шість міст: Київ, Дніпро, Львів, Одеса, Харків та Херсон. У фінал мали вийти тільки два міста, проте у результаті разом з Києвом та Одесою право поборотися за славу та європейських туристів дали і Дніпру.
Оголошення переможця переносилося щонайменше двічі, а його визначення затягнулося майже на два місяці. В уряді це пояснювали проблемами фінансового характеру. Європейська мовна спілка, яка є засновницею пісенного конкурсу, вимагала від України фінансових гарантій, що конкурс таки відбудеться і на нього буде витрачено не менше 15 мільйонів євро. Уряд, у свою чергу, намагався перекласти відповідний тягар на міста та їхні місцеві бюджети. Відтак, переможця, якого мали оголосити ще 27 липня, так і не визначили, а оголошення результатів перенеслося на невизначений термін. Проте уряд, щоб заспокоїти своїх європейських партнерів, прийняв рішення про виділення на Євробачення 450 мільйонів гривень фінансових гарантій, які по завершенню конкурсу Європейська мовна спілка поверне Україні.
В кінці серпня стало відомо, що Дніпро уже не конкурує, а головними фаворитами залишаються Одеса та Київ. У Міністерстві культури затягування процесу тоді пояснювали необхідністю вивчення та порівняння інфраструктурних переваг міст та арен, які мають бути критими та вміщувати не менше семи тисяч глядачів, а також необхідністю виділення містами фінансових гарантій на проведення конкурсу, щоб в останній момент не сталося так, що місто-переможець перекине всі чи більшість фінансових витрат на уряд.
Проте, один із членів організаційного комітету по підготовці до пісенного конкурсу пояснив РБК-Україна, що насправді 25 серпня оголошення міста-переможця зірвалося через те, що на засідання оргкомітету, який мав прийняти остаточне рішення, просто не з’явилися ні прем’єр, ні міністри, які входять до його складу (13 міністрів, - ред.), за винятком міністра культури - Євгена Нищука.
В ЗМІ генеральний директор Національної телекомпанії України - Зураб Аласанія, - який не приховував свою підтримку Одеси, коментував, що насправді питання визначення переможця є політичним, і, ніби-то, президент та прем’єр - це ті дві особи, які вирішують, де Євробачення-2017 проходитиме.
"Мені взагалі важко на цю людину (генеральний директор НТКУ Зураб Аласанія, - ред.) рефлексувати тому, що він не був ні на засіданнях оргкомітету, не приймав участь в жодних консультаціях, ні засіданнях Кабміну, і, коли він відкрито виліз і почав лобіювати Одесу, це виглядало просто не гарно", - обурено заявляв журналістам в кулуарах Верховної Ради міський голова Дніпра - Борис Філатов, - який в переддень оголошення результатів конкурсу приїхав до Києва. Очевидно, що Філатов не приїздив до Києва, щоби востаннє вмовляти оргкомітет провести Євробачення у Дніпрі. Адже, як розповів міністр культури Євген Нищук РБК-Україна, жодних зустрічей з міськими головами Києва, Одеси та Дніпра в останні дні до оголошення результатів не було.
Будь-який вплив президента і прем’єра на результати конкурсу міністр Нищук спростовує . Пояснює, президент і прем’єр тільки цікавилися, кого рекомендує оргкомітет.
Спростував існування впливу верхівки держави під час озвучення міста-переможця і генеральний директор НТКУ - Зураб Аласанія: Жодного разу я не казав, що президент або прем’єр вирішують місто, в якому проводитиметься Євробачення. Я сказав, що це від них залежить".
Чому Київ
Оголошення переможця відбулось в Кабінеті міністрів. Ця місія була покладена на Нищука та Аласанію. "Буквально вже в останній час розпочався мало не боксерський поєдинок між Одесою і Києвом. Це дуже складне рішення - для мене, Зураба, всього оргкомітету - ставити цю крапку. Бо чи за тими, чи за тими можна шкодувати. Я буду навіть ніч не спати, думати, можливо, так чи не так", - пояснює Нищук журналістам, як важко давалося рішення про вибір переможця, та додає, що важливою умовою здобуття перемоги стали фінансові зобов’язання щодо проведення Євробачення Києвом та інфраструктурна підготовленість столиці.
Зокрема, важливою перевагою Києва стала наявність готового місця проведення самого конкурсу - Міжнародний виставковий центр. В той час, коли Одеса потребувала значної суми коштів, щоб збудувати накриття над місцевим стадіоном "Чорноморець". "Інфраструктура у Києві чи не найпідготовленіша, не потребує значного часу. Є аеропорт, достатня кількість готелів, багато речей, на які всі інші (міста, - ред.) покладали б довше часу", - пояснює міністр. Також умовою уряду до переможця конкурсу було повністю перекласти всі необхідні витрати по підготовці на місто, яке прийматиме Євробачення.
Спочатку столична влада пропонувала два місця проведення конкурсу: Палац спорту та Міжнародний виставковий центр. Ідею з використання стадіону "Олімпійський" відкинули через відсутність необхідного накриття. Згодом був відкинутий і варіант щодо Палацу спорту, адже той потребує значної реконструкції. До того ж, через Євробачення Київ міг втратити право на проведення Чемпіонату світу з хокею, який заплановано у Палаці спорту. Відповідно, київська міська влада та Міністерство культури зупинилися на Міжнародному виставковому центрі (МВЦ), як найбільш спроможному провести конкурс, так, і як арена, на завершення підготовки якої потрібно найменше коштів. До того ж, у МВЦ раніше вже проводилося засідання Ради міністрів ОБСЄ (були присутні понад три тисячі осіб), концерти гуртів Rammstein, Sensation (відвідали понад 10 тисяч осіб). Розраховується, що арена МВЦ вміщатиме 12-14 тисяч осіб.
Гарантує Київ і безпеку на час проведення пісенного конкурсу. Задля безпеки мешканців та гостей столиці столична влада затвердила міську цільову програму "Безпечна столиця", якою передбачено зовнішнє відеоспостереження, гарячу телефонну лінію, юридичну підтримку туристів. До конкурсу у Києві планують створити і комунальне підприємство "Муніципальна охорона". Є у планах столичної влади удосконалити й інфраструктуру міста до Євробачення, і запустити "річкові трамваї", які зможуть розвантажити міст "Дніпро" та забезпечити сполучення між правим та лівим берегами Києва.
За словами Нищука, київська влада збирається виділити на проведення конкурсу 1,2 мільярди гривень. Так, Київ надав гарантії, що на саме шоу він готовий витратити не менше 200 мільйонів гривень, на підготовку арени, ландшафтів, всіх локацій та інфраструктури - 1 мільярд гривень.
Чому не Одеса чи Дніпро
Можливості Одеси були трохи кращими. Там міська влада гарантувала виділити з міського бюджету на проведення конкурсу більше 1,4 мільярда гривень: з них - 300 мільйонів гривень на будівництво конструкції даху над стадіоном "Чорноморець", а 150 мільйонів гривень - на організацію самого Євробачення, 1 мільярд гривень - на інфраструктуру міста. Проте, було вирішено, що нераціонально витрачати 300 мільйонів гривень на будівництво даху над стадіоном в Одесі, де більше не проводитимуться конкурси такого рівня. "З самого початку і я особисто, і багато хто досить скептично поставилися (до будівництва накриття, - ред..), бо це дороговартісна історія. А в мене було запитання: "Для чого витрачати такі кошти, якщо надалі на арені цього покриття не треба для футболу?", - пояснив міністр культури.
Також насторожила оргкомітет і ситуація щодо Одеського аеропорту. Однією з причин відмови стало, те, що там досі не завершено будівництво нового терміналу, який Одеса обіцяла відкрити тільки у березні 2017 року. Новий термінал збільшив би спроможність Одеського аеропорту до 3,5 мільйонів пасажирів на рік та дозволив би запустити нові регулярні рейси за напрямками Падерборн, Німеччина; Барселона, Іспанія; Рига, Латвія; Бухарест, Румунія, а також нові рейси до кількох міст у Польщі.
Причиною відмови Дніпру стала необхідність проведення повної реконструкції місцевої арени. До речі, останню потрібно було розпочати ще місяць назад. Та проблеми з готелями. Не меш важливу роль відіграла у відмові Одесі та Дніпру і безпекова ситуація. "Безпека через Придністров’я та інші пункти накладалася на Одесу. Так само, як і на Дніпро: через близькість до лінії зіткнення", - розповів Нищук.
Пізніше один із членів оргкомітету по підготовці Євробачення розповів РБК-Україна, що Європейська мовна спілка прямо рекомендувала Україні не проводити конкурс в Дніпрі через побоювання європейської сторони, що Дніпро знаходиться найближче до зони бойових дій, ніж інші міста, які зажадали провести пісенний конкурс. "Вони запитували у нас, а скільки кілометрів від Дніпра до лінії зіткнення?", - ділиться співрозмовник РБК-Україна.
Насправді, чому питання вибору міста затягнулося на декілька місяців, ні Нищук, ні Аласанія так і не пояснили та відбулися звичними відмовками, ніби процес був дійсно важкий і потребував аналізу великої кількості інформації. "Чого було відразу не сказати: "Київ"? Насправді, це була, дійсно, неформальна історія. Більше того, Київ дійсно відчув серйозну конкуренцію. Було багато дискусій, кому віддати перевагу. У Німеччині, коли обирали місто, вже за другим разом Дюссельдорф виграв 12 жовтня. Вони чотири місяці вирішували, чи більше", - пояснив міністр.
Тепер, коли місто визначено, перед організаторами постають інші питання. Наприклад, чи братимуть у конкурсі участь російські учасники. В уряді запевнили, що не допускатимуть до участі тільки тих осіб, що підпадають під запроваджені Україною санкції. Точно на Євробачення не потрапить, скажімо, Йосип Кобзон. "Можу ствердно сказати - ніяких компромісів не буде. Йосип Кобзон не буде допущений Україною на Євробачення 2017", - підсумував Нищук.