Гори воно все: напередодні опалювального сезону в країні брак вугілля та мазуту
В країні погіршується енергетична криза. На складах українських теплогенеруючих підприємств рекордно низький обсяг запасів вугілля - всього близько 961 тис. тонн. Це означає, що вугілля у нас зараз дві третини від необхідної кількості. Уряд змушений вперше за останні чотири роки розконсервувати газо-мазутні блоки ТЕС і розпорядитися про створення мазутного резерву, а також збільшити план із закачування природного газу до 17 млрд кубометрів. ЦК ДТЕК при наявності власних шахт, доведеться імпортувати вугілля, а чиновники мають намір повернутися до питання про запровадження мораторію на стягнення боргів з теплоенергетичних підприємств. Але навіть при цьому взимку українській енергетиці доведеться несолодко - НАК "Нафтогаз-України" не встигне запастися газом в такому обсязі, а використання дорогого мазуту може призвести до зростання тарифів на електроенергію, впевнені експерти.
Спалюємо
Незважаючи на те, що теплова генерація з приходом осені і падінням температури повітря стала спалювати менше вугілля - зараз країна споживає до 65 тис. тонн вугілля на добу (влітку - до 100-110 тис. тонн), запаси вугілля на складах українських ТЕС не ростуть. "За останній місяць запаси вугілля на складах українських ТЕС не поповнювалися", - заявив 8 вересня в. про. голови ДК "НЕК "Укренерго"" Всеволод Ковальчук.
За даними компанії, на складах ТЕС, станом на 7 вересня – ще не більше 1 млн тонн енергетичного вугілля - 439 тис. тонн антрацитових марок і 564 тис. тонн газової групи.
Якщо подивитися на дані Міністерства енергетики та вугільної промисловості, то ситуація ще гірша. У розпорядженні РБК-Україна виявилися дані відомства, згідно з якими запаси вугілля становлять 961 тис. тонн, з них антрацит - не більше 400 тис. тонн. Це на 50% менше, ніж у вересні 2015 року, і на 27% нижче запланованих обсягів. При цьому, дефіцит вугілля становить не менше 1,1-1,3 млн тонн. Уточнити цю інформацію у міністра енергетики Ігоря Насалика не вдалося - вчора він був недоступний для коментарів.
Ці показники, а також готовність країни до осінньо-зимового періоду в середу, 7 вересня, чиновники обговорювали на нараді у віце-прем'єр-міністра Володимира Кістіона, який курирує енергетику. РБК-Україна стало відомо, про що там йшла мова.
Перш за все, уряд виходить з того, що необхідно довести рівень відвантаження енергетичного вугілля до 97 тис. тонн на добу, а також забезпечити необхідну кількість залізничних вагонів для вивозу вугілля-антрациту з непідконтрольною території. "Залізниця працюватиме, начебто домовилися "з тією стороною" (невизнаними формуваннями ДНР і ЛНР, які блокують постачання вугілля на підконтрольну Україні територію, - ред.)", - повідомив РБК-Україна високопоставлене джерело в Кабміні, знайоме з ситуацією, однак назвати конкретні умови домовленості відмовився.
Раніше уряд заявляв, що не задіяним залишається перегін "Сентянівка-Шипилово" (Луганська область), за яким "щодоби переміщується близько 300 порожніх вагонів, які можна використовувати для доставки вугілля на ТЕС". За розрахунками Кабміну, це дозволить завозити 7 тис. тонн енергетичного вугілля антрацитної групи на добу або близько 200 тис. тонн на місяць.
Згідно з урядовим планом підготовки до осінньо-зимового періоду, запаси енергетичного вугілля на складах українських ТЕС до 1 листопада повинні становити 2,7 млн тонн. Домогтися цього чиновники планують, в тому числі, і за рахунок імпорту вугілля. У кінці серпня в інтерв'ю РБК-Україна міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик повідомив, що у вересні-жовтні Україна отримає 300 тис. тонн імпортного вугілля. За словами міністра, цей обсяг може бути збільшений, якщо постачання палива з зони АТО будуть заблоковані.
Імпортувати вугілля для ТЕС планує не тільки держава. Про те, що енергохолдинг ДТЕК веде переговори про постачання вугілля з інших країн, в серпні заявляв генеральний директор компанії Максим Тимченко. Учора в. про "Укренерго" Всеволод Ковальчук розповів журналістам, що ДТЕК планує ввезти в Україну 120 тис. тонн енергетичного вугілля: "Вчора (7 вересня, - ред.) була нарада в Кабміні, присвячене підготовці до зими. ДТЕК заявив, що вони вже замовили близько 70 тис. тонн вугілля марки "Г" з Польщі та 50 тис. тонн марки "А" з ПАР".
Нагадаємо, шахти, які видобувають вугілля-антрацит, належать холдингу ДТЕК і знаходяться на тимчасово непідконтрольної Україні території: "Шахта «Комсомолець Донбасу" (марка А/Т), "Свердловантрацит" і "Ровенькиантрацит" (марка А). Максим Тимченко раніше заявляв, що до кінця року компанія планує вивезти 3 млн тонн вугілля з зони АТО. Важливо розуміти, що якщо ще в серпні ДТЕК покривало потреби у вугіллі на своїх ТЕС за рахунок власного ресурсу, поставляючи 58 тис. тонн на добу, то сьогодні компанія змушена підстраховувати свої запаси на складах за рахунок імпорту.
У ДТЕК інформацію про імпорт підтверджують, але називають дещо інші цифри. "Ми плануємо імпортувати вугілля з ПАР і Польщі. Перші обсяги газової марки вугілля, 50 тис. тонн, надійдуть на наші ТЕС вже в найближчі два тижні, 70 тис. тонн антрациту з ПАР ми очікуємо в кінці жовтня-початку листопада. Вже кілька місяців наші теплоелектростанції працюють з підвищеним навантаженням. Це тягне за собою збільшення обсягів спалювання вугілля. Тому, щоб підстрахувати запаси на складах ТЕС, компанія прийняла рішення додатково імпортувати вугілля. При цьому нашим пріоритетом залишається вугілля власного видобутку", - розповів директор з комерційної діяльності ДТЕК Енерго Віталій Бутенко. При цьому він уточнив, що взимку країні знадобитися на 1,3 млн тонн вугілля більше, ніж у минулому році.
"Ми зараз тільки спалюємо все, що ще залишилося після високих літніх навантажень, і все, що завозимо. А атомні енергоблоки все ще на ремонті, і раніше жовтня в експлуатацію вони не увійдуть. Ситуація ще не критична, але складна", - розповів РБК-Україна джерело в Кабміні на правах анонімності.
Тиснуть на газ
За даними "Укренерго", 6 вересня "поза резерву" знаходилося 9 енергоблоків ТЕС ПАТ "Центренерго" (загальна потужність 2325 МВт) "через відсутність вугілля антрацитної групи". Крім того, у ремонті 2 енергоблоки Запорізької АЕС (2000 МВт), які, за прогнозами міністра Ігоря Насалика, запрацюють не раніше 25 вересня. Також ще близько 1402 МВт - аварійні заявки на ТЕС і ТЕЦ.
В Кабміні критичність ситуації усвідомлюють, тому вирішили внести зміни в план підготовки до опалювального сезону. Ставку в уряді роблять на інші види палива. Зокрема, відповідно до розпорядженням Кабміну №638-р від 31 серпня, НАК "Нафтогаз України" повинен до 1 листопада закачати в підземні газосховища 17 млрд кубометрів.
"Згідно з підготовленим НАК "Нафтогаз-України" графіком закачування газу в ПГС, на 15 жовтня 2016 року в газосховищах буде 14,44 мільярдів кубометрів. Цей графік потребує доопрацювання в частині доведення рівня природного газу, який планується зберігати в ПГС, до рівня 15 жовтня 2015 року, а саме - до 17 мільярдів кубометов", - йдеться в урядовому документі. На думку чиновників, саме цей обсяг дозволить забезпечити всіх споживачів (населення, промисловість і теплопостачальні підприємства) природним газом "за умови значного зниження температури повітря взимку". Зараз в ПГС України 12,74 млрд кубометрів, що всього на 13% менше показників 2015 року.
"Вони закачали 11 мільярдів кубометрів, а до початку опалювального сезону, відповідно до затвердженого балансу, має бути 17 мільярдів кубометрів. НАК "Нафтогаз - України" вже технічно не встигне це зробити", - заявив в інтерв'ю РБК-Україна Ігор Насалик.
Втім, в минулому році НАК з аналогічними зобов'язаннями впорався - на 1 грудня 2015 року запаси газу становили 17,1 млрд кубометрів. "Ми увійшли в минулий сезон з 15 млрд кубометрів запасів, наростили їх до 17 мільярдів. За підсумками сезону у нас залишилося 2 млрд кубометрів", - пояснюють РБК-Україна в НАК "Нафтогаз-України". Крім того, "Нафтогаз України" розраховує отримати кредит від Світового банку на 500 млн доларів на закачування газу, але це питання буде залежати від рішення МВФ щодо надання Україні чергового траншу.
"Звичайно, зараз ми вже не встигнемо закачати 17 млрд кубометрів. Але абсолютно незрозуміло, навіщо нарощувати зараз такий обсяг газу і витрачати на це кошти. Адже збільшити обсяг закачування за рахунок російського газу ми не можемо – для цього необхідно підписати додаткову угоду з "Газпромом". Зрозуміло, що це неможливо зробити зараз і погіршить наше становище в Стокгольмському арбітражі. А європейські поставки відбуваються стабільно. Мабуть, Міненерго за рахунок нас закриває свої недоробки щодо накопичення запасів вугілля", - розповів РБК-Україна джерело в НАК "Нафтогаз-України" на умовах анонімності.
Нагадаємо, раніше глава Нак Андрій Коболєв заявляв, що російський "Газпром" як і раніше не хоче підписувати додаткову угоду до контракту купівлі-продажу газу, без якого "Нафтогаз" відмовляється купувати російський газ у третьому кварталі. "Газпром" каже - не треба ніяких додаткову угоду, якщо, мовляв, ви хочете відновити купівлю нашого газу, то внесіть передоплату і все. Але є високий ризик того, що, внісши передоплату, "Газпром" скаже, що це - в рахунок сплати боргу, який ми оскаржуємо в суді в Стокгольмі", - пояснив співрозмовник видання в Наку.
Крім збільшення запасів газу в уряді розглядають можливість повернутися до питання введення мораторію на стягнення боргів з теплопостачальних підприємств за природний газ. На початок серпня, за даними "Нафтогаз-України", заборгованість теплогенеруючих компаній перед газовим монополістом понад 20 млрд гривень.
Як стало відомо РБК-Україна, на нараді у Володимира Кістіона обговорювалася "необхідність прискорити доопрацювання та затвердження Кабміном, а також внести на першочерговий розгляд парламенту законопроект, яким буде заборонено обкладати енергопідприємства-боржників штрафами за борги перед НАКом. Такий законопроект - №2706 - Рада вже приймала на минулій сесії. Однак його ветував президент. Причина – вимога МВФ забезпечити беззбиткову діяльність теплової генерації і Наку.
Одним мазутом мазані
Перспективи залишитися в опалювальний сезон без необхідної кількості вугілля і з незаповненими ПСГ змушують уряд шукати всі можливі виходи. Уряд пішов на те, що було прийнято розпорядження №638-р, яким передбачено створення на ТЕС мазутного резерву в цьому році. Згідно з розпорядженням, до 1 листопада "запаси мазуту як резервного виду палива мають становити 133 тис. тонн". Зараз, за даними "Укренерго", ці запаси складають 30,8 тис. тонн, а ємність сховищ – 1,1 млн тонн.
Альтернативу вугілля і газу в мазуті уряд шукає не вперше. Ще в кризовий для енергетики 2009 рік уряд Юлії Тимошенко анонсувало частковий перехід країни з газу на мазут і внесення цього виду палива в перелік "критичного імпорту". У вересні 2014 року до цієї ідеї повернувся тодішній віце-прем'єр-міністр регіонального розвитку Володимир Гройсман. "По газу прийнято рішення нарощувати обсяги заміщення певної частки дефіциту газу мазутом. Ми розраховуємо замістити мазутом приблизно 3 млрд кубометрів газу", - заявляв він тоді.
Однак, законсервовані у 2012 році газо-мазутні блоки українських теплогенеруючих підприємств чиновники вирішили "розморозити" у червні 2016 року, перш за все, на Трипільській і Запорізької ТЕС.
"Якщо говорити про створення резерву, то необхідно не менше 450-600 тис. тонн мазуту, а 133 тис. тонн – це вкрай мало. Важливо розуміти, що мазут – резервне паливо. У холодну пору року, він густіє, його потрібно десь зберігати, і, незважаючи на його теплотворність – 680 кг мазуту прирівнюється до 1 тонні вугілля – користуватися їм більше 2-3 днів дорого. Вартість цього палива практично прирівнюється до газу, а вугілля – дешевше", - запевнив РБК-Україна директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
У минулому році країна імпортувала вугілля за ціною 80-84 доларів за тонну (55 доларів – ціна вугілля, решта – перевалка і транспортування). Газ Україна імпортує в 2016 році за ціною нижче 200 доларів за тис. кубометрів.
Важливо розуміти, що збільшення частки газу і мазуту при генерації електроенергії неминуче відіб'ється на тариф для кінцевого споживача. Адже нацрегулятор - НКРЭКУ - буде змушений врахувати у вартості електроенергії спожите підприємствами паливо. "Собівартість електроенергії на газі 2,7 гривень за кіловат. Хто буде платити таку ціну?", - каже Харченко.