Гордість та упередження: хто і чому бореться за квоти в Раді НБУ
Набрада Національного банку опинилася в епіцентрі скандалу. Після звільнення членів ради, призначених за квотою парламенту, в той же день, 7 липня, депутати спробували переобрати їх наступників. Але марно, оскільки голосування було зірване.
Як виявилося, винесені на суд парламенту кандидатури Станіслава Аржевітіна (голови ради Асоціації українських банків), Віри Ричаківської (екс-заступник голови НБУ) і Олени Щербакової (колишня директор генерального департаменту грошово-кредитної політики НБУ) в останній момент були підмінені.
І депутатам запропонували затвердити Рада НБУ президента Центру економічного розвитку Олександра Пасхавера, екс-директора монетарного департаменту НБУ Наталія Гребенник, і Віктора Козюка з Тернопільського національного економічного університету. Єдиний кандидат, "перекочував" із першого списку – один з творців проекту VoxUkraine Тимофій Милованов.
Однак депутати заявили про фальсифікації, і відмовилися голосувати. Повернути народних обранців в сесійний зал зміг тільки прем'єр Володимир Гройсман, який заявив, що відсутність сформованого Ради НБУ ставить під загрозу соціальні виплати в Україні. Це подіяло, і парламент все-таки прийняв рішення, підтримавши своєрідний "мікс" із запропонованих раніше персоналій.
До складу ради увійшли Віктор Козюк, Олена Щербакова, Віра Ричаківська, а також Тимофій Милованов, який, до речі, до останнього запевняв, що якщо обрання буде проходити з порушеннями, він зніме свою кандидатуру.
Межа тиску
Учасники фінансового ринку коментують баталії навколо Ради НБУ неохоче. "Не можу поставитися до цього однозначно. Але без сумніву йде боротьба за сферу впливу на діяльність Нацбанку. Питання в тому, хто переможе: ті, хто будуть підігравати правлінню, або ті, хто буде тиснути на нього", - заявив на умовах анонімності керівник одного з великих банків.
У правління Нацбанку дійсно є всі підстави побоюватися нелояльності. Ще минулого літа, у червні 2015 року, закон "Про Національний банк України" були внесені зміни, згідно з якими повноваження ради значно посилилися. Зокрема, він отримав право визначати, з якою частотою буде проходити аудит діяльності регулятора. Плюс до всього, в сферу відповідальності Ради НБУ потрапила система внутрішнього контролю та управління ризиками. Також рада курирує проведення грошово-кредитної політики, валютного регулювання та курсоутворення, затверджує кошторис витрат Нацбанку, розподіляє прибуток, оцінює роботу правління, і дає йому рекомендації.
Тому логічно, що при формуванні політично нейтрального складу ради його члени не будуть імітувати роботу, а дійсно впливати на діяльність НБУ.
"У нас же все роблять для того, щоб Рада НБУ не втручався в справи нбу та банківської системи. Досить подивитися на основи грошово-кредитної політики, які він щорічно затверджує. Цей документ не містить ніяких кількісних параметрів, орієнтирів і обмежень. Тільки декларації про методологію, підходи, труднощах і т. д.", - говорить екс-міністр економіки України Володимир Лановий.
Ще одне нагальне питання, яке належить вирішити Раді Нацбанку – затвердження річного аудованого звіту НБУ, після чого він зможе перерахувати до бюджету 38 млрд грн отриманого прибутку. І є побоювання, що у ради виникнуть питання до роботи регулятора, що, в свою чергу, заблокує поповнення держскарбниці (про що, власне, і говорив Гройсман перед голосуванням).
"Рада здійснює ці функції номінально, не втручаючись у діяльність Правління. Поки що це влаштовує всі сторони на рівні прийняття рішень", - міркує Андрій Шевчишин, провідний експерт інформаційно-аналітичного центру FOREX CLUB в Україні.
Неугодні за бортом
Так чи інакше, але домогтися формування 100% лояльного до правління Ради НБУ депутатам так і не вдалося. Зокрема, Віра Ричаківська, так само як і Олена Щербакова – це представники команди Сергія Арбузова, який обіймав посаду голови правління у 2010-2012 роках. Тимофій Милованов пройшов у раду за квотою "Самопомочи". Хіба що кандидатура Віктора Козюка була підтримана Нацбанком і пролобійована блоком Петра Порошенка.
А ось виключення зі списку кандидатів Станіслава Аржевітіна можна вважати для НБУ своєрідною "перемогою". Причому, він сам визнає, що не надто поділяв монетарну та регуляторну політику, запроваджену Нацбанком.
"Впроваджувати якісь гіпотетичні програми інвестиційного кредитування і приводити в приклад розвинені країни - це неправильно і некоректно. Це обман, який несе негативні результати. І я завжди про це відкрито говорив", - наголошує Станіслав Аржевітін.
Крім того, багато учасників банківського ринку, які в тому числі є членами Асоціації українських банків, до керівництва якої входить Аржевітін, не підтримують курс НБУ на очищення банківської системи. "Я прихильник того, щоб почати обговорення внесення змін до Конституції, де має бути зазначено, що НБУ відповідає за економічне зростання, зайнятість населення та грошову стабільність (цінову). А така перспектива керівництву Нацбанку явно не подобається", - каже Аржевітін.
Не підтримує міжусобну боротьбу, яка розгорнулася в Раді НБУ, і екс-заступник голови Національного банку Сергій Яременко. На його думку, відбувається мало схоже на відбір професіоналів, які здатні запропонувати дієві інструменти вирішення проблем, що накопичилися в банківській системі.
"Ми бачимо те ж саме, що було всі 25 років. Це заняття місць за якимись квотами. При роботі в НБУ мене завжди дивувала така, як би, додаткове навантаження і з яким завзяттям вона досягається. Значить, інші цілі і тому важливо просто сам факт перебування в раді. Бути може, для одних це задоволення власних професійних амбіцій, для інших - вплив на політику НБУ, на налагодження контактів з його керівництвом та отримання якогось впливу", - вважає Яременко.
У вузьких рамках
На думку експертів, передбачених законодавством функцій Ради НБУ цілком достатньо, щоб контролювати правління Нацбанку і формувати рекомендації в грошово-кредитній політиці, валютне регулювання і т. д. "Але готовність керівництва країни і Нацбанку до передачі важелів впливу раді явно немає", - коментує Андрій Шевчишин.
Погоджується з ним і Володимир Лановий, який вважає, що Рада НБУ перетворився на пасивного спостерігача, жодним чином не впливає на роботу регулятора. "Хоча, по суті, Нацбанку повинні бути виставлені певні обмеження за операціями з цінними паперами, на валютному і на борговому ринку. І це як раз ті завдання, які повинен розглядати Рада НБУ, вибудовуючи стратегію дій Нацбанку на півроку або на рік", - переконаний Лановий.
Втім, висновки робити рано, так як формування ради ще не завершено. А враховуючи складнощі, з якими стикаються лобісти при просуванні окремих кандидатур, є ймовірність, що його "укомплектування" затягнеться на невизначений термін.
"Головне, щоб у правління Національного Банку потім було бажання конструктивно працювати з радою. Наприклад, я пам'ятаю випадок, коли Володимир Стельмах (колишній голова НБУ, – ред.) після того, як Сергій Яременко коментував деякі рішення правління, просто заборонив публічні висловлювання. Ось це якраз приклад неконструктивної роботи", - згадує екс-член Ради НБУ Василь Горбаль.
До речі, не виключено ще один варіант розвитку подій. "Оскільки формування ради відбувалося з відвертими порушеннями, не виключено, що його визнають нелегітимним в судовому порядку. Питання лише в тому, чи буде політична воля оскаржити прийняте парламентом рішення", - резюмує старший партнер адвокатської компанії "Кравець та Партнери" Ростислав Кравець.