Річниця розстрілу: як просувається розслідування справ Майдану

Як повідомили в Генеральній прокуратурі, підозри у вчиненні злочинів проти Майдану отримали 36 колишніх високопосадовців. 23 з них знаходяться в розшуку, щодо 7-ми обвинувальні акти направили в суд.

18-20 лютого українці згадують найстрашніші дні Майдану. 4 роки тому на вулиці Інститутській в Києві стався розстріл "Небесної Сотні". Після революції в кріслі генпрокурора встигло побувати чотири людини. Кожен з них, вступаючи в посаду, завданням №1 оголошував розслідування цих справ та покарання винних. РБК-Україна згадало ключові епізоди Евромайдана і з'ясувало, на якому етапі перебувають розслідування цих справ.

21 листопада 2013 року Кабінет міністрів України прийняв рішення про відтермінування підписання угоди про асоціацію України з ЄС. У той же вечір під стелою на Майдані почали збиратися перші протестуючі. 24 листопада в Києві відбулася хода "За європейську Україну", де зібралося близько 100 тисяч осіб. У той же день мітингувальники висунули низку вимог дл тодішньої влади. Зокрема, серед них була відставка уряду Миколи Азарова, ухвалення законів, необхідних для євроінтеграції, імпічмент Януковичу в разі відмови від асоціації з Євросоюзом. 29 листопада на саміті "Східного партнерства" у Вільнюсі Віктор Янукович так і не підписав угоду про асоціацію України з ЄС.

Ніч на 30 листопада

В ніч на 30 листопада під стелою на Майдані залишалося близько 400 протестуючих. В 4 години ранку активістів оточило близько 2-х тисяч бійців спецпідрозділу "Беркут". Мітингувальників жорстоко били кийками і ногами. За версією тодішньої влади, силовики влаштували розгін з метою встановлення новорічної ялинки. Однак, як показують численні відеозаписи, "беркутівці" наздоганяли і продовжували бити протестувальників і за межами Майдану. Багато хто знаходив укриття на території Михайлівського монастиря.

Тоді постраждало понад 80 осіб. Побиття протестувальників обурило і українців, і світову громадськість. Віктор Пшонка, який тоді обіймав посаду генерального прокурора, заявляв, що відповідальними за розгін мітингувальників є на той час голова КМДА Олександр Попов, заступник секретаря РНБО Володимир Сівкович, начальник київської міліції Валерій Коряк та його заступник Петро Федчук. В грудні 2013-го їм вручили підозри в перевищенні влади і службових повноважень. Однак, вже в лютому 2014 року стало відомо, що справи проти чиновників закрили відповідно до закону про амністію.

Після революції нове керівництво Генпрокуратури відновило справи проти екс-чиновників у справі розгону мирних протестувальників 30 листопада.

Ще до відновлення справи фігуранти провадження у своїх свідченнях згадували прізвище екс-секретаря РНБО Андрія Клюєва. Дані протоколів допиту Попова, Сівковича і Коряка в грудні 2013-го свідчили про те, що вказівки про "термінове встановлення новорічної ялинки" давав Клюєв.

У 2015 році начальник управління спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк заявляв, що рішення про розгін студентів 30 листопада ухвалював безпосередньо Віктор Янукович. Тоді слідство встановило, за словами Горбатюка, що реалізацію плану розгону доручили Віталію Захарченку та Андрію Клюєву, які, в свою чергу, доручили виконання цього плану Сівковичу, Попову і Коряку. Тоді ж Сергій Горбатюк говорив, що екс-чиновникам висунули підозри.

Звинувачення в організації розгону акції протесту також звучали і на адресу екс-глави Адміністрації президента Сергія Льовочкіна. Однак, Генпрокуратура не знайшла доказів цьому.

На недавньому засіданні суду про держзраду Віктора Януковича адвокат екс-президента Віталій Сердюк заявив, що буде вимагати допиту народних депутатів Андрія Іллєнка (зараз позафракційний), Сергія Пашинського ("Народний фронт") і спікера Верховної Ради Андрія Парубія. Адвокат пояснив, що його підзахисний вважає їх організаторами розгону мітингувальників 30 листопада.

Підозрюваними у справі про розгоні активістів 30 листопада, зокрема, є четверо екс-беркутівців: Юрій Шевченко, Микола Тагнирядно, Андрій Дідюк і Євген Антонов. У січні минулого року суд відмовився змінити двом з них запобіжний захід з особистого зобов'язання на арешт. У листопаді 2016 року Генпрокуратура повідомила про завершення досудового розслідування щодо Олега Мариненка, колишнього керівника управління громадської безпеки ГУ МВС у Києві.

Як відповіли в Генеральній прокуратурі на запит РБК-Україна, у справі про розгін Майдану в ніч на 30 листопада проводиться досудове розслідування. Про підозру у скоєнні злочину повідомили 20-м особам, 10 з них оголошені в розшук. Щодо ще 10-ти фігурантів кримінальні справи направлені до суду.

Громадські активісти незадоволені відсутністю результатів розслідування. В останню річницю розгону мітингувальників пройшов смолоскипний марш з урядового кварталу. Учасники ходи хотіли висловити протест гальмуванню розслідування злочинів проти Євромайдана.

Протистояння на вулиці Грушевського

16 січня 2014 року Верховна Рада прийняла пакет законів, які, на думку багатьох експертів та активістів, суперечили правам людини, свободам слова і мирних зібрань. Ці закони, названі диктаторськими, ухвалювалися з численними порушеннями. Депутати голосували руками, без використання електронної системи і без обговорення.

19 січня активісти Євромайдана вирушили до Верховної Ради. Мітингувальники планували протестувати проти ухвалення скандальних законів. На початку вулиці Грушевського вони зіткнулися з кордоном силовиків, які перекрили дорогу до парламенту. В той вечір почалися жорсткі зіткнення.

Силовики кидали в бік мітингувальників гранати, застосовували сльозогінний газ. Мітингувальники ж вперше застосували "коктейлі Молотова". Зіткнення тривали кілька днів. 22 січня стало відомо про перші жертви. Від вогнепальних поранень загинули Сергій Нігоян і Михайло Жизневский. В цей же день був поранений ще один протестувальник - Роман Сеник. Він помер у лікарні 25 січня.

У лютому 2014-го, після перших експертиз, в міліції повідомляли, що в трьох активістів стріляли з близької відстані – близько 2-3 метрів. Слідство особливих результатів тоді не показало. Правоохоронці скаржилися на те, що не можуть знайти свідків.

Вбивства досі не розкриті. У січні 2018-го "Громадське", посилаючись на слідчих Департаменту спецрозслідувань ГПУ, повідомило, що з'явилися нові важливі подробиці вбивства трьох мітингувальників на Грушевського. Слідство встановило, що стріляли з дальньої відстані (від 7-ми до 21-го метра). Також були встановлені нові обставини, які доводять, що до вбивств причетні підрозділи МВС. Так, патрони, якими були вбиті протестувальники, відповідають рушниці калібру "Форт-500", якими були озброєні тоді бійці МВС. Михайла Жизнєвського і Романа Сеника вбили патронами, які застосовуються для примусової зупинки транспортних засобів. Сергій Нігоян був убитий патроном 12-го калібру (свинцевою картеччю).

За інформацією, наданою ГПУ, за фактом вбивства трьох активістів слідство триває. "Вживаються заходи для встановлення осіб, причетних до злочину, збираються докази і проводяться інші слідчі дії для встановлення всіх обставин та притягнення винних до відповідальності", - повідомили в Генпрокуратурі.

У протистояннях 19-22 січня постраждало більше тисячі активістів. Зокрема, тривають суди проти трьох екс-беркутівців, яких звинувачують у тортурах активістів Евромайдана на колонаді стадіону "Динамо". Проте, двоє підозрюваних – Владислав Мастега і Артем Войлоков – втекли в Росію. Третій фігурант - Андрій Хандрикін - перебуває під особистим зобов'язанням. Він пройшов переатестацію і працює в поліції Харкова.

21 січня 2014 року прямо з приміщення Олександрівської лікарні невідомими були викрадені громадський активіст, а нині народний депутат, Ігор Луценко та учасник Євромайдана Юрій Вербицький. Їх вивезли в ліс і катували. Юрій Вербицький помер від отриманих травм. В організації викрадення активістів підозрюють Олександра Волкова. Він перебуває під вартою. Волкову продовжили арешт до 11 березня.

У цілому ж, як повідомили виданню в Генпрокуратурі в рамках розслідування подій 19-22 січня 2014 року, 40 особам інкримінують скоєння злочинів. З них 22 переховуються від слідства і оголошені в розшук. Щодо 15-ти підозрюваних обвинувальні акти спрямовані в суд. 10-м з них винесені вироки.

Розстріли на вулиці Інститутській

Жорстокі сутички, розстріл близько ста активістів, пізніше названих Небесною Сотнею, відбулися 18-21 лютого 2014 року. Це стало завершальним, але і найтрагічнішим епізодом Майдану, призвело до втечі перших осіб країни і зміни влади.

18 лютого протестувальники пішли мирним маршем до Верховної Ради. Вони планували вимагати від парламенту першочергового розгляду законопроекту про обмеження повноважень президента. В урядовому кварталі дорогу їм перегородили силовики і так звані "титушки". Практично відразу почалися зіткнення.

18-21 лютого було вбито 108 протестувальників. Правоохоронні органи встановили, що в розстрілі Небесної Сотні є російський слід. У 2015 році Петро Порошенко заявляв, що організацією розстрілів на Майдані керував помічник президента РФ Владислав Сурков.

За інформацією Генеральної прокуратури, на сьогоднішній день у злочинах проти Майдану 18-20 лютого повідомили про підозру 71-й людині. З них 45 знаходяться в розшуку. Направлені до суду обвинувальні акти стосовно 18-ти осіб, а двоє з них отримали обвинувальні вироки.

Що стосується колишніх працівників "Беркута" - 74-м екс-бійцям Генпрокуратура інкримінує вчинення злочинів проти учасників мирних акцій протесту. Від слідства переховуються 30 фігурантів, вони перебувають у розшуку. 44 обвинувальних акти проти екс-беркутівців направлені до суду. По одному з них винесено обвинувальний вирок. Не раз підозрювані у цій справі збігали в Росію і навіть отримували російське громадянство.

Останнім випадком, який шокував громадськість, стало присудження умовного терміну Юрію Крисіну. Його звинувачують в організації груп "тітушек", які вбили журналіста В'ячеслава Веремія. За інформацією Генпрокуратури, всього у справах Майдану оголосили підозри 50-ти "тітушкам". З них 27 перебувають у розшуку. Направлені до суду обвинувальні акти щодо 18-ти осіб, 8 з них отримали обвинувальний вирок.

Нещодавно стало відомо, що Печерський суд Києва дозволив заочне розслідування щодо Віктора Януковича у справі організації розстрілу. Як повідомили в Генеральній прокуратурі, підозри у вчиненні злочинів проти Майдану отримали 36 колишніх високопосадовців. 23 з них знаходяться в розшуку, щодо 7-ми обвинувальні акти направили в суд.