Рік затягнутих поясів

Рік затягнутих поясів
Зала Верховної Ради
Українські депутати з кінця лютого працювали не покладаючи рук. Зазвичай народні обранці не відрізняються особливим завзяттям, але цього разу все інакше.

Українські депутати з кінця лютого працювали не покладаючи рук. Зазвичай народні обранці не відрізняються особливим завзяттям, але цього разу все інакше. Адже на порядку денному стояло виділення МВФ доленосного траншу, який буде спрямований на підтримку валютних резервів Нацбанку, а також на погашення зовнішніх боргів.

Але, як відомо, МВФ за кожен позичений долар вимагає вдвічі більше, особливо після того, як українська влада тягнула з реформами і виконанням досягнутих раніше домовленостей. Тому парламентаріям довелося поквапитися, і, зібравшись на позачергове засідання 2 березня одним пакетом дотиснути законопроекти, які є запорукою успішного отримання грошей від МВФ.

Так що, від дефолту наша країна, можливо і врятована. Але велике питання, якою ціною?

Шукають, де можуть

Одним з найбільш резонансних, безсумнівно, став закон про пенсійну реформу. Правда, реформа в даному випадку виглядає як прикриття поетапного підвищення на 5 років пільгового пенсійного віку, а також збільшення страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за вислугу років.

Разом з тим, скоротяться доходи працюючих пенсіонерів, на 15% від того рівня, який вони одержували раніше. Крім цього, вже з 1 липня будуть скасовані виплати працюючим депутатам, прокурорам, суддям, які досягли пенсійного віку.

Ці рішення вже викликали чимало критики, хоча страхи багато в чому перебільшені. Наприклад, виплати працюючим пенсіонерам скорочуються тільки на період до 1 січня 2016 р.

Зате, як запевняють в Кабміні, всі ці кроки дозволять скоротити дефіцит Пенсійного фонду на кілька мільярдів. Однак, дотування ПФ, який в будь-якому разі залишиться "чорною дірою", за рахунок кишень населення явно не кращий варіант. Тому, рано чи пізно Кабміну доведеться повернутися до реального, а не уявного реформування пенсійної системи.

Ще один сумнівний документ - зміни до держбюджету на поточний рік. Мало того, що відповідний законопроект допрацьовували дуже спішно, так замість очікуваного секвестру парламент, навпаки, збільшив на 4,6% доходи і на 6,6% - витрати. Крім цього, переглянуто з 1,18 млрд грн до 1,4 млрд грн граничний рівень держборгу.

Все це говорить лише про те, що на громадян і бізнес продовжать тиснути, а для дотацій та інших соціальних виплат (саме через них і збільшилась витратна база) проводити приховану емісію. Інакше звідки брати 12,5 млрд грн на збільшення витрат по субсидіях для населення, і також додаткові півмільярда на допомогу громадянам, які мігрували зі сходу країни?

Причому, перегляд основних макропоказників у бік погіршення явне свідчення того, що друкарський верстат буде працювати: ВВП в 2015 впаде на 5,5% при інфляції в 26,5%.

Разом з бюджетом депутати проголосували і за зміни до бюджетного кодексу, прийнявши його за основу і в цілому. Ключове нововведення - більш широкі повноваження місцевих органів влади по управлінню витратами.

Наприклад, можливість здійснювати з бюджетів сіл, селищ і міст відрахування на утримання установ соціально-культурної сфери за рахунок трансфертів з місцевого бюджету. Ще одна норма стосується перерозподілу субвенцій у сфері освіти і медзабезпечення.

Тим не менш, до депутатів залишається одне важливе питання: наскільки прозорим буде управління бюджетними коштами? І хто їх контролюватиме? Адже досвід доводить, що децентралізація загрожує ще більшими корупційними проявами на місцях.

Покарання тарифом

Не обійшли увагою питання, пов'язані з паливно-енергетичним комплексом в цілому і "Нафтогазом" - зокрема. Адже одна з ключових вимог МВФ - вже до квітня 2017 року виведення "Нафтогазу" на беззбитковість.

Для цього парламент дав більше прав НАКу стосовно боротьби з боржниками, як підприємствами, так і споживачами. Аж до обмеження поставок газу конкретним користувачам. А обсяг заборгованості і кількість неплатників за газ явно збільшиться, оскільки його вартість для споживачів зросте в рази.

Мінімальна ціна за 1 куб. м газу для населення з 1 квітня 2015 року складе 3,6 грн (сьогодні ціна - 1,1 грн/1 куб). Підприємства ж будуть платити не 1,31 грн/1 куб. м, а майже 3 грн.

По ідеї, ці заходи повинні скоротити дефіцит "Нафтогазу", на покриття якого з держбюджету 2014 року було витрачено понад 110 млрд грн. Але проблема в тому, що вимога МВФ, фактично, створює замкнене коло: в уряді вже визнали, що кількість неплатників через різке підвищення тарифів за комунальні послуги збільшиться, і значно.

Значить, дотування з бюджету неминуче. А де дотації - там неминуче зростання бюджетного дефіциту, тому вивести "Нафтогаз" на прибутковість за такий короткий термін з великою вірогідністю виявиться непосильним завданням.

Відповідатимуть за все

Ще одним важливим блоком став фінансовий сектор. У першу чергу, посилення відповідальності власників банків.

Мова йде про те, що пов'язані з банком особи (його керівництво, найбільші власники) будуть відповідати згідно з Кримінальним кодексом обмеженням волі аж до 5 років за дії, які довели банк до банкрутства або призвели до збитку, нанесеному держбюджету на суму понад 170 тис. грн.

Фактично, ця ініціатива перегукується з загальноприйнятими правилами і канонами ведення бізнесу в Європі. Але, знову-таки, не будемо забувати, наскільки недосконала існуюча в Україні система нагляду за банківським сектором, а також необ'єктивне правосуддя. Тому, це швидше, розчерк на догоду МВФ, ніж норма, яка буде ефективно працювати.

У той же час, можна привітати рішення парламенту, яке стосується загальної дерегуляції бізнесу. Так, кількість ліцензованих видів діяльності скорочена вдвічі.

Однак поки що особливих ілюзій плекати не варто. Оскільки дерегуляція - комплексний процес, який нерозривно пов'язаний зі скороченням бюрократичних процедур, з якими стикається бізнес (як мінімум, мова про впровадження так званого "єдиного вікна", мова про яке ведеться вже не перший рік), а також із реформуванням податкової системи, однієї з найбільш обтяжливих і заплутаних у світі.

Небезпечна ін'єкція

Дотримання домовленостей з МВФ сьогодні - життєво важливе. Однак, проблема в тому, що вимоги Фонду, що є запорукою отримання кредиту, з іншого боку, призводять до ще більшого тиску на економіку. У підсумку, механізм взаємовідносин з МВФ працює за принципом "борги заради майбутніх боргів".

І те, що сьогодні для нашої країни, порятунок, завтра стане ще більш згубним. Тим більше, що платити за кредитні кошти доведеться бізнесу і громадянам зі своєї кишені.

On Top
Продовжуючи переглядати www.rbc.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся з Політикою конфіденційності
Пропустити Погоджуюся