Рік виживання: як українська енергетика прожила 2017 і яким буде 2018

Українській енергетиці в цьому році доведеться долати наслідки 2017 року - боротися з дефіцитом палива і доводити західним партнерам здатність до реформування.

Для української енергетики завершився ще один кризовий рік. І, незважаючи на те, що галузі вдалося продемонструвати стабільну і безперебійну роботу, проблеми з постачанням енергетичного вугілля і нестачею ресурсів можуть бути актуальними і в цьому році. Наріжним каменем для розвитку енергетики як і раніше є відносини українського уряду з топ-менеджментом найбільших держпідприємств, а також із західними партнерами. Будь-які відхилення від наміченого курсу реформ в енергетичному секторі, узгоджених з європейськими та американськими партнерами, будуть грати не на користь України, ризикуючи залишити країну без зовнішніх позик та макрофінансової допомоги. Про те, які виклики стоять перед українською енергетикою в 2018 році - в матеріалі РБК-Україна.

Ігри з вугіллям

Початок року 2017 року для української енергетики було вкрай важким запаси вугілля на складах теплоенергетичних підприємств зменшувалися, а чиновники попереджали населення про можливих аварійних відключеннях електроенергії.

Сировинна криза, що вже не перший за останні кілька років для теплоенергетики, вибухнув з новою силою в кінці січня 2017 року. На цей раз причиною стала блокада поставок палива і вантажів з окупованих районів Донецької та Луганської області, влаштована рядом народних депутатів, активістів і ветеранів АТО. Запаси вугілля-антрациту на складах теплоелектростанцій, левова частка яких належить енергохолдингу ДТЕК, з кожним днем зменшувалися, і вже до кінця лютого досягли позначки в 700-800 тис. тонн при необхідних 1,5-2 млн тонн в опалювальний період. Цих запасів, згідно з тодішніми прогнозами "Укренерго", повинно було вистачити лише на 25 днів безперебійної роботи ТЕС. Швидко імпортувати антрацит галузь також не могла – логістика поставок палива була така, що тільки на його доставку знадобилося б не менше 50 днів, без урахування часу укладання контрактів і фрахт.

Кабінет міністрів був змушений 15 лютого ввести надзвичайний стан в енергетиці, щоб уникнути дисбалансу в енергосистемі країни, і прешел на управління галуззю "в ручному режимі". Цей режим передбачав цілий комплекс обмежень - від лімітів на використання вугілля-антрациту українськими тепловими електростанціями (ТЕС) - до застосування графіків аварійних відключень електроенергії для населення. Посилилася частка теплогенеруючих підприємств, що працюють на газовому групі вугілля і гідроелектростанцій.

Рятувати ситуацію, традиційно, вирішили за рахунок атомної генерації, яка забезпечувала левову частку енергопостачання країни вночі і покривали пікові навантаження днем. За даними НАЕК "Енергоатом", всього за 11 місяців минулого року частка атомної енергії склала майже 57%. "Це на 7,1% більше, ніж за аналогічний період 2016 року. В окремі періоди частка АЕС наближалася до 70%", - повідомив РБК-Україна головний спеціаліст Центру зовнішніх информкоммуникаций "Енергоатому" Петро Черних.

Спочатку планувалося, що в надзвичайному режимі українська енергосистема пропрацює місяць. Втім, через це час, 15 березня, РНБО ухвалив рішення про тимчасове припинення транспортного сполучення з окупованим Донбасом, яким, по суті, узаконило блокаду поставок палива і вантажів з непідконтрольних територій. В результаті Кабміну довелося щомісяця продовжувати дію режиму НС в енергетичній галузі і тільки в кінці липня прем'єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що у нього більше немає необхідності.

Таким чином, Україна "втратила" антрацитовые шахти, які опинилися фактично "замкненими" в зоні АТО. "Вугільні підприємства ДТЕК, що знаходяться на тимчасово неконтрольованої території, постачали наші ТЕС на контрольованій території антрацитом. У 2017 році його видобуток і відвантаження на ТЕС планувалася на рівні 9 млн тонн (це весь річний обсяг антрациту, який споживає країна, - ред.). Але після блокади єдиним джерелом антрациту став імпорт. Щоб уникнути проблем з енергопостачанням України, вітчизняні енергокомпанії, у тому числі ДТЕК, пішли на економічно складний крок закупівлі імпортного антрациту", - зазначила директор з комунікацій ДТЕК Енерго Мілютіна Ірина.

Щоб компенсувати нестачу палива, крім імпорту енергоресурсів, енергоблоки державних і приватних ТЕС почали переобладнувати на роботу на газовій групі вугілля. Результат не змусив себе довго чекати. Вже до початку вересня, напередодні поточного опалювального сезону, міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик заявив про нестачу вугілля газових марок". "У нас абсолютно змінилася структура палива порівняно з минулим роком (2016-му, - ред.) і використання антрациту зменшилась на 3,5 мільйона тонн. На наступний рік (2018-ий, - ред.) заміна пройде додатково на 3 мільйони тонн. Але цю різницю ми повинні забезпечувати газової групою вугілля. На сьогодні ми відчуваємо нестачу вугілля газової групи, який видобувається на території України", - повідомив тоді міністр.

За словами Ігоря Насалика, у минулому році країна імпортувала антрацитове вугілля з ПАР, США і Росії. Згідно енергетичного балансу, Україні до кінця 2017 року потрібно було закупити 4,7 млн тонн. Міністр енергетики запевняв, що левова частка цього обсягу – до 3 млн тонн – буде куплена в Америці. Україна підписала перший контракт з американською компанією Xcoal Energy&Resources на поставку близько 700 тис. тонн антрациту. Ще 675 тис. тонн вугілля антрацитної групи законтрактовано енергохолдингом ДТЕК в ПАР. Дефіцит газових марок уряд також покривало за рахунок імпорту, у тому числі з США, заявляючи про наміри ввезти близько 500 тис. тонн для компанії "Центренерго", а ДТЕК закупив близько 150 тис. тонн у американської компанії. Всього в країну, за даними адміністрації порту "Південний", з початку року для державних і приватних компанії завезено понад 900 тис. тонн енергетичного вугілля. З них близько 300 тис. тонн – американське вугілля.

Вічний дефіцит

Але, аналітики прогнозують, що до квітня проблема дефіциту палива знову буде на порядку денному. "Склади поступово будуть спрацьовуватися і знову виникне необхідність імпорту не тільки антрациту, але і газових марок, щоб забезпечити стабільність системи в літній період. Крім того, країна не може весь час розраховувати на потужності атомних станцій. Зараз вони демонструють безперебійну роботу, але треба думати на перспективу – АЕС потребують модернізації, і це завдання потрібно вирішувати в найближчі кілька років", - вважає генеральний директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.

Підвищений попит на енергетичне вугілля з боку України, в тому числі впливає на зростання його вартості на зовнішньому ринку. Це означає, що в 2018 році країні не вдасться уникнути подорожчання електроенергії. Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЭКП) вже заявила, що в цьому році оптово-роздрібна ціна (ОРЦ) електроенергії підвищиться на 16,2% - з січня на 9,5% і з 1 квітня – на 6,1%. Зростання в регуляторі пояснили інфляцією, девальвацією національної валюти і, головне, подорожчання енергетичного вугілля майже на 39%, вартість якого розраховується на підставі європейського індексу API2, більш відомого українським споживачам як формула "Роттердам "плюс"".

"Враховуючи, що вартість електроенергії прив'язана до зовнішніх індексами і розраховується за всім відомою формулою "Роттердам плюс", не виключено, що великі гравці ринку будуть і в наступному році зацікавлені у створенні частково штучного дефіциту, створення на ринку ажіотажного попиту, щоб таким чином домогтися зростання частки паливної складової в тарифі на електроенергію", - заявив РБК-Україна джерело в енергетичному блоці Кабміну, відмовившись при цьому надати виданню докази в підтвердження своїх слів

"У 2017 році Україна залишалася залежною від імпорту основних енергоресурсів: вугілля і газу. Це стало наслідком, зокрема зволікання у реформуванні ринків і створення умов для нарощування українського видобутку в попередні роки", – директор зі стратегії та розвитку бізнесу ДТЕК Олександр Селищев.

Втім, міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик, навпаки, вважає, що минулий рік став "проривним" у просуванні реформ. Коментуючи РБК-Україна підсумки минулого року, міністр назвав ключовими досягненнями створення "Національної вугільної компанії", прийняття законодавчої бази, що регулює енергетичну галузь і "Енергостратегії-2035". На думку чиновників, завдяки оптимізації неліквідних вугільних шахт і переведення енергоблоків государственнных ТЕС на газову групу вугілля, Міненерговугілля зможе у найближчій перспективі заощадити споживання на 1-2 млн тонн антрациту і заощадити бюджету до 1,5 млрд гривень. "Нам вдалося диверсифікувати постачання палива – будь –то ядерне паливо або енергетичне вугілля, закласти законодавчу базу, яка мінімізує корупційні ризики у галузі і перейти до корпоратизації держпідприємств", - заявив РБК-Україна Ігор Насалик.

Справді, Україна прожила 2017 рік без імпорту російського газу безпосередньо у "Газпрому". Крім того, країна зробила серйозний крок у напрямку енергонезалежності, почавши будівництво Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива в зоні відчуження ЧАЕС. "Завдяки цьому проекту, Україна позбудеться залежності від Росії в питанні поводження з відпрацьованим ядерним паливом та буде економити близько 200 млн доларів на рік", - пояснив виданню Петро Черних. За його словами, проект будівництва ЦСВЯП "гальмувався на всіх етапах протягом 13 років. "Зараз "Енергоатом" шукає механізми залучення коштів американського фондового ринку у розмірі 250 млн доларів для подальшого фінансування будівництва сховища", - пояснили виданню в НАЕК "Енергоатом". Крім того, на українських АЕС активно використовується американське ядерне паливо компанії Westinghouse. З 2015 по 2017 рік воно експлуатується на Южно-Українській АЕС в змішаних активних зонах енергоблоків № 2, 3 та на Запорізькій АЕС (енергоблок №5). "Протягом 2017 року компанія продовжила розширення проекту на поставку свіжого ядерного палива Westinghouse на українських АЕС. На сьогодні воно вже завантажено на шести енергоблоках", - пояснив Петро Черних. У планах "Енергоатому" розширити співпрацю з американцями до 13 реакторів, знизивши залежність від поставок російського ядерного палива.

Але не все так глалко з поставкою енергетичного вугілля. Незважаючи на те, що Україні вдалося в умовах дефіциту скоротити споживання антрациту з 9 до 4 млн тонн, проблема стабільності вугільних запасів на складах українських ТЕС все ще залишається актуальною. За інформацією РБК-Україна, в 2018 році країна може втратити контракт на постачання вугілля з США. "Після того, як уряд "увійшов у клінч" у відносинах з МВФ і перегляду програми фінансування України не відбулося, в Адміністрації президента США дали вказівку американським гравцям ринку не співпрацювати з нами у сфері постачання енергетичного вугілля", - розповів виданню на правах анонімності співрозмовник в енергетичному блоці Кабміну. Офіційно цю інформацію в уряді не підтверджують, але в грудні міністр енергетики Ігор Насалик неодноразово заявляв, що, принаймні, для державних ТЕС необхідність імпорту палива відпала і вугілля достатньо для стабільної роботи підприємств в опалювальний період.

Газовий скандал

Ледь оговтавшись від проблем з постачаннями палива для теплової генерації, вже в липні галузь сколихнув черговий скандал, на цей раз вже в газовому сегменті. Кабінет міністрів категорично відмовився перераховувати ціну на газ для населення з 1 жовтня 2017 року, оскільки, відповідно до існуючої формули її розрахунку, вартість енергоресурсу для побутових споживачів повинна була вирости як мінімум на 17% - до близько 5,6-5,8 тис. гривень за тис. кубометрів (без урахування ПДВ). Цей ріст обумовлений зміною вартості газу на європейському хабі (німецький газовий хаб NCG), на який орієнтується уряд при розрахунку цін для українських споживачів. Проблема в тому, що така методика розрахунку тарифу на газ для України прописано в меморандумі з Міжнародним валютним фондом, і є одним з наших зобов'язань для отримання останнього траншу в минулому році.

Після того, як Володимир Гройсман кілька разів публічно заявив про те, що ціна газу для населення залишиться колишньою, почалися проблеми з переглядом програми фінансування від МВФ. Як мінімум з серпня українська сторона веде технічні переговори з МВФ про перегляд формули розрахунку енергоресурсів. За інформацією РБК-Україна, незважаючи на те, що Фонд обговорює з урядом як мінімум два варіанти методики розрахунків, із збереженням "прив'язки" до німецького хабу, позиція МВФ поки залишається незмінною. Фонд, як і раніше, вимагає від уряду виконання пункту меморандуму в частині ціни на газ, і не планує починати перегляд програми, поки цього не станеться.

Публічно МВФ заявляє, що співпраця з Україною не припиняється, але очікуваний восени візит місії Фонду так і не відбувся. У неформальних бесідах джерела РБК-Україна, знайомі з ходом переговорів, кажуть, що саме "газове питання" заблокував переговори і перегляд програми. При тому, що, крім ціни газу, є пул інших невирішених питань, як, наприклад, створення антикорупційного суду і зміна законодавства про приватизацію. Втім, це не завадило міністру фінансів Олександру Данилюку у кінці грудня прогнозувати отримання двох траншів від Фонду вже в 2018 році.

Ще одна проблема, з якою зіткнулася галузь, пов'язана з реалізацією реформи корпоративного управління у великих енергетичних держкомпаніях. В кінці вересня про свою відставку заявили незалежні члени наглядової ради НАК "Нафтогаз Україна" – Пол Ворвік, Маркус Річардс, а місяцем раніше з аналогічною заявою виступив і Чарльз Проктор. Причини такого рішення іноземці пояснили "відсутністю прогресу реформи компанії" і "постійним втручанням уряду в операційну діяльність компанії", чого не повинно бути при корпоративному управлінні активом.

В результаті у наглядовій раді компанії залишився лише представник Адміністрації президента – Володимир Демчишин, а стратегічне управління НАКом перейшло до її основного акціонера – Кабміну. Це викликало реакцію основних кредиторів "Нафтогазу" – ЄБРР і Світового банку. Зокрема, ЄБРР негайно заявив про те, що, поки не буде сформований ефективний і дієздатний спостережну раду, банк може суттєво обмежити доступ держкомпанії до кредитної лінії в 300 млн євро. Цей позику ЄБРР надав "Нафтогазу" в жовтні 2015 року під держгарантії на три роки для закупівлі газу і закачування його в підземні сховища. Ключовою умовою для його отримання було проведення реформи корпоративного управління. Про те, що в уряду можуть виникнути проблеми з кредитуванням "Нафтогазу" натякнули і у Світовому банку.

Кабміну Гройсмана вдалося вийти з ситуації. Уряд скасував тимчасово скасував конкурс з відбору членів наглядової ради в держкомпанію, щоб оперативно призначити незалежних директорів, кандидатури яких йому рекомендували міжнародні фінансові організації. Зараз в наглядову раду "Нафтогазу" входять сім директорів, з яких четверо – незалежні - Клер Споттісвуд, Брюно Лескуа, Стів Хейсом і Амос Хохштейн. Ще троє представляють інтереси держави – Сергій Попик, Володимир Демчишин та Володимир Кудрицкий. "Зараз у Нак якісно новий спостережну раду. Там є люди, які не з чуток знають, що таке розділення компанії ("анбандлинг") і демонополізація ринку газу. Немає жодних сумнівів у тому, що вони будуть вимагати максимально швидких результатів у реформах. І існує величезний ризик, що Кабмін не спрацюється і з цим наглядовою радою", - побоюється джерело РБК-Україна в одному з МФО.

Проблеми з впровадженням корпоративного управління "Нафтогаз України", який став по суті першопрохідцем у реалізації цієї реформи, можуть мати наслідки і для інших великих енергетичних підприємств. В "Укренерго" в 2017 році так і не вдалося сформувати наглядову раду та її комітети. "Міненерговугілля тільки почало підготовку до конкурсного відбору на посади чотирьох незалежних членів наглядової ради, а також не затверджено саме положення про спостережну раду компанії", - зазначили РБК-Україна в НЕК "Укренерго", додавши, що корпоративне управління залишається пріоритетом у роботі компанії в 2018 році.

"Акціонер, тобто Кабмін повинен зрозуміти, що з думкою наглядових рад, які здійснюють стратегічне управління великих держактивів доведеться рахуватися. Їх безпосередньо обирали для того, щоб обмежити вплив політиків і органів влади на роботу компанії. Без усвідомлення цього прем'єром і енергетичним блоком уряду, ні про яку ефективної корпоративної реформи мови бути не може", - заявив на правах анонімності топ-менеджер одного з великих українських енергетичних підприємств.

Регуляторні проблеми

"Найбільш стресовим подією для галузі стало обмеження роботи регулятора, яке відбулося напередодні нового року в період прийняття найбільш важливих для енергокомпаній рішень щодо їх діяльності у наступному році і очікуваного оприлюднення проектів документів для впровадження нового ринку", – вважає керівник департаменту з питань регуляторної політики ДТЕК Юлія Носулько

Проблема виникла із-за того, що НКРЭКУ втратила кворум для прийняття рішень з-за того, що пішов на лікарняний член комісії Борис Циганенко. Про те, що на засіданні присутні тільки три члена комісії з семи в середині листопада повідомив глава регулятора Дмитро Вовк. Робота галузі виявилася повністю заблокованою через недієздатність регулятора. ""Енергоатом" вкрай стурбований невизначеністю ситуації з тарифом на перший квартал 2018 року. Недієздатність НКРЕКП з-за відсутності кворуму ставить під загрозою фінансування програм Енергоатому, спрямованих на підвищення безпеки АЕС", - заявив виданню Петро Черних.

Проблему довелося вирішувати у Верховній Раді, яка впоралася з цим "по-своєму". Депутати прийняли закон №7342-1, що дозволяє президенту Петру Порошенку призначати урядовців на вакантні посади в комісію до завершення конкурсного відбору нових членів регулятора, але не більше ніж на три місяці. У грудні глава держави підписав закон і навіть призначив на вакантні посади двох нових членів НКРЭКУ. "Проблема в тому, що конкурс невідомо, коли буде проведений, а замість формування незалежного регулятора, президент зміцнює свій вплив на комісію, яка всьому енергоринку видає ліцензії і встановлює тарифи. Якщо в 2018 році ситуація не зміниться, про прозорої роботи галузі та реформи можна буде не згадувати", - говорить керівник великої енергетичної компанії, який не побажав назвати своє ім'я.

Втім, 26 грудня минулого року конкурсна комісія з відбору кандидатів на посади членів НКРЭКУ оголосила про відкриття конкурсу для пошуку п'яти членів комісії. Прийом документів розпочався 29 грудня і завершиться 12 лютого.

Виклики-2018

Крім проблем, з якими енергетика зіткнулася в минулому році, гравці галузі називають і переломні моменти, які будуть впливати на галузь і в цьому році. Стокгольмський арбітражний суд, через три з половиною роки судових спорів між російським "Газпромом" і НАК "Нафтогазом", у грудні задовольнив всі ключові вимоги української компанії за контрактом про постачання газу. Таким чином, НАКу вдалося домогтися скасування умови про обов'язкову оплату законтрактованих обсягів, незалежно від фактичної покупки ("бери або плати"), знизити на 47 млрд кубометрів обов'язковий обсяг закупівлі газу і довести несправедливість ціни 485 доларів за тисячу кубометрів, на якій наполягав "Газпром".

А оператор магістральних мереж НЕК "Укренерго" домігся підписання угоди про умови присоеденения української енергосистеми до європейської (ENTSO-E). Таким чином, українська енергетика отримає можливість "розлучитися" з об'єднаною енергосистемою Росії і Білорусії і отримає доступ до європейського енергоринку.

Українському уряду і гравцям галузі дуже важливо в цьому році не тільки закріпити ці успіхи, але і домогтися розвитку цих процесів. Зокрема, для повної інтеграції з європейською енергосистемою всім энергопредприятиям доведеться виконувати погоджений з ENTSO-E каталог заходів з модернізації, "Укренерго" належить пройти сертифікацію, щоб стати оператором європейського зразка. Це неможливо без введення в компанії корпоративного управління.

Як для "Укренерго", так і для "Нафтогазу" принциповим питанням залишається поділ компаній за видами діяльності ("анбандлинг"), а саме, поділ транспортування і генерації. Ці норми прописані в українському законодавстві та їх виконання дуже важливо в роботі з Еврокомиссей: виконуючи їх, Україна, по суті, призводить ринок у відповідність з положеннями європейський енергетичних директив.

Для подальшої роботи "Нафтогазу" ключовим також буде і рішення Стокгольмського арбітражу по так званому транзитному справі" з російським "Газпромом". Українська компанія вимагає від російського монополіста виплат за ненадані обсяги транзитного газу у розмірі 16 млрд доларів. Рішення по цій справі стане визначальним і по подальшій роботі з "Газпромом", вплине на обсяги транзиту, і поставить остаточну крапку в питанні "залежність нашої країни від імпорту російських енергоресурсів.

"Для того, щоб вирішувати ключові проблеми енергетики в 2018 році, ефективно і оперативно, потрібна насамперед політична воля, стратегічне бачення роботи на наступні періоди, реалізація болючих, але потрібних реформ. Поки в цьому найбільша проблема енергосектора", - впевнений Олександр Харченко. "Найголовнішим і значущим досягненням минулого року для української енергетики стало те, що всупереч всьому, галузь продемонстіровала стабільну і безперебійну роботу", - запевнила РБК-Україна член стратегічної ради Київського інституту енергетичних досліджень Світлана Голікова.