Глави ЄС домовилися списати половину грецького боргу
Глави ЄС досягли угоди з приватними кредиторами Греції про 50-%скорочення її боргу. Таке рішення було прийняте на саміті в Брюсселі, повідомляє Reuters.
Як заявив Президент Франції Ніколя Саркозі, угода, досягнута з кредиторами, дозволить списати близько 100 млрд євро. Нині сукупний державний борг країни перед приватними і національними кредиторами складає близько 350 млрд євро. За оцінкою французького лідера ці заходи дозволять Греції до 2020 р. знизити рівень держборгу до 120% від ВВП.
Крім цього, Саркозі заявив, що стабфонд ЄС (EFSF) буде збільшено приблизно до трильйона євро. Кошти залучать із зовнішніх джерел.
Розвиваючи тему співробітництва, Президент Франції заявив, що бачить необхідність проводити аналогічні зустрічі двічі на рік, а також готовий розглянути різні варіанти залучення до них представників МВФ.
У свою чергу канцлер Німеччини Ангела Меркель закликала країни союзу до більшої фінансової дисципліни, заявивши, що в найближчому майбутньому фінансові операції Греції будуть взяті під особливий нагляд.
До слів лідерів Франції та Німеччини приєднався голова Єврокомісії. Він закликав звертати увагу не тільки на грецькі проблеми, але і стежити за виконанням бюджетних зобов'язань Італії. Варто зазначити, що навіть збільшений обсяг стабфонду ЄС в екстреному випадку не здатний покрити всі її борги.
Також глави ЄС на саміті в Брюсселі прийняли комплекс заходів, спрямованих на відновлення довіри в європейському банківському секторі. Ці заходи повинні включати забезпечення гарантованого доступу банків до середньострокового фінансування з метою не допустити кризи ліквідності та гальмування кредитування реального сектора економіки, а також підвищення якості банківських активів.
Зазначимо, вчора офіційний представник Міжнародного інституту фінансів (IIF), що виступає посередником у переговорах між приватним сектором та європейськими властями по списанню грецьких боргів, повідомив, що приватні фінансові інститути - власники грецьких держоблігацій, зробили нову "істотну" пропозицію щодо реструктуризації суверенного боргу країни. Подробиць ініціативи представник IIF не навів.
Раніше канцлер ФРН Ангела Меркель закликала банківський сектор Європи та інших країн взяти на себе більші збитки за грецькими облігаціями.
Що стосується самої Греції, то прем'єр-міністр Греції Георгіос Папандреу вчора заявив, що Афіни роблять все можливе для поліпшення економічної ситуації в країні.
Нагадаємо, 21 жовтня ц.р. МВФ і міністри фінансів ЄС схвалили виділення Греції шостого траншу фінансової допомоги в обсязі 8 млрд євро в рамках кредитної лінії 110 млрд євро, його перерахування очікується в першій половині листопада 2011 р.
Раніше парламент Греції проголосував за нові скорочення зарплат і пенсій в обмін на транш міжнародних кредитів ЄС і МВФ. За закон, що також дозволяє звільнити тисячі держслужбовців, проголосували депутати правлячої соціалістичної партії ПАСОК.
3 жовтня 2011 р. міністри фінансів зони євро перенесли виділення Афінам чергового траншу фінансової допомоги на середину листопада ц.р., щоб завершити перевірку виконання країною зобов'язань, взятих в обмін на отримання рятівних кредитів.
У 2009 р. Греція опинилася перед обличчям найбільшої фінансової кризи через надзвичайно великі борги Афін перед урядами інших країн.
У травні 2010 р. МВФ і Євросоюз виділили грецькій владі кредитну лінію у розмірі 110 млрд євро. У липні 2011 р. на екстреному саміті єврозони було прийнято рішення про надання Греції другого пакету фінансової допомоги. Лідери єврозони домовилися, що Євросоюз і МВФ нададуть Афінам додаткове фінансування в розмірі 109 млрд євро. Натомість керівництво Греції зобов'язалося здійснити ряд заходів, спрямованих на різке скорочення бюджетних витрат: зменшити зарплати, підвищити пенсійний вік, скоротити робочі місця, а також провести широку програму приватизації.
Ці заходи вкрай непопулярні в грецькому суспільстві. З 2009 р. в країні не припиняються масові страйки та інші акції протесту проти скорочення бюджетних витрат.
