Глава наглядової ради Асоціації міжнародних інвесторів Андрій Колодюк: "Перше, про що запитують іноземні інвестори: інвестуєте ви самі в Україну?"
Фото: Андрій Колодюк
На початку грудня ц. р. була представлена Асоціація міжнародних інвесторів Ukrainian Venture Capital and Private Equity Association (UVCA). Мета Асоціації - введення синдикованих і прямих інвестицій, в першу чергу - венчурних. Про завдання, проблеми, які потрібно вирішити, а також інвестиційні перспективи нашої країни в інтерв'ю РБК-Україна розповів глава наглядової ради UVCA Андрій Колодюк.
РБК-Україна: Хто є ініціатором створення Асоціації?
Андрій Колодюк: Він перед вами. У 2002 році я запропонував цю ідею Сергію Оксаничу, який був головою Української асоціації інвестиційного бізнесу, що пора б зайнятися прямими венчурними інвестиціями. Але я тоді, на жаль, не знайшов від нього відгуку, мовляв, тема нова і відносно невелика. Тоді, по суті, починали тільки ми, АVentures - як перший венчурний фонд - і кілька гравців прямих інвестицій: Euroventures, Western NIS Enterprise Fund (WNISEF), SigmaBleyzer.
Пізніше, в 2007 році, ми повернулися до цієї теми з Наталією Яресько (Horizon Caital), але з деяких причин ця тема теж не злетіла, в тому числі - з початку кризи Але я вдячний Наталії зараз, що вона активно підтримала створення асоціації.
А в квітні цього року мене запросили на засідання Американської торгової палати, в якій я був з 2001-2005 роки головою телеком-комітету. Тема була цікава - розвиток бізнес-ангельської середовища в Україні. І там я познайомився з Яникой Мірило і дізнався, що вона керувала аналогічної естонською асоціацією інвесторів. Я запропонував їй створити українську. І коли вона завершила проект UAngels, ми місці почали реалізацію проекту асоціації міжнародних інвесторів UVCA.
У майже всіх наших українських асоціацій основною проблемою є execution (по управлінню і виконання проектів), а у Яники є відповідний досвід. І я дуже радий, що дев'ять членів нашого борда (п'ять з яких іноземці) проголосували за його призначення в якості виконавчого директора.
Пройшли непростих півроку, коли кожного довелося переконувати, що настав час для об'єднання інвесторів, так як, на мою думку, інвестори повинні взяти на себе відповідальність за створення інвестиційного клімату, оскільки розуміють, що це і як працює. І зараз саме слушний час, оскільки вибори закінчилися, всі розуміють, що країна не виживе без інвесторів.
Півроку, які пішли на самоорганізацію інвесторів, на поточному етапі дали свої результати - у нашій асоціації 32 члена. І це перша організація, що представляє фонди, для яких прямі інвестиції - основний вид діяльності.
І зараз у нас є п'ять комітетів, борд і перший продукт, який ми покажемо 15 грудня.
РБК-Україна: З ким в Адміністрації Президента і Кабміні ви працюєте?
Андрій Колодюк: В АП - з людиною, відповідальною за реформи - з Шимківим. У Кабміні робота почнеться після презентації нашого першого продукту дорожньої карти інвестора. Для того, щоб стала реальністю заявлена в "Стратегії 2020" можливість залучення 8 млрд дол. щорічно. Важливо, щоб уряд дав commitment (зобов'язання) на спільну реалізацію дорожньої карти.
Мова не йде про інвестиції в державу. Наше завдання, щоб великі фонди - такі як ЄББР, наприклад, - дали інвестиції через вже існуючі фонди в Україні. Але ці організації резонно кажуть: дайте commitment і від уряду.
Інвестори налаштовані рішуче. І якщо держава захоче, то може дати такі зобов'язання, як це було у випадку з готелями, коли держава дала часовий люфт і стимул, надавши податкові преференції на 10 років.
Багато залежить від того, чи буде держава ставитися до інвестора, як священну корову. І які гарантії держава дасть інвестору - а для цього потрібна реальна дерегуляція.
РБК-Україна: Поки що це все - лише слова, які ми чуємо 20 років.
Андрій Колодюк: Всі їх чують. Але інвестори кажуть, що гроші підуть в Україну, якщо - і далі йде перелік простих вимог, які відображені в напрямках нашої роботи. При цьому інвестори - я не кажу про МВФ розуміють, що держава слабо і давати гроші такій державі не можна.
Бо у держави немає іншого виходу, крім як впустити іноземних інвесторів на прозорих умовах. Так, як було раніше, коли під виглядом інвесторів заходили наші ж олігархи, - вже не вийде. Хоча боротьби не уникнути.
РБК-Україна: 90% виробничих активів в Україні де-юре йдуть в офшори. Рівень реальної інвентаризації майна в країні навряд чи досягає 10%. Тобто, ми живемо в країні, де незрозуміло - де, кому, що і на яких підставах належить. І як у таких умовах можна говорити навіть про венчурні інвестиції?
Андрій Колодюк: У випадку з венчурними інвесторами трохи простіше - ми інвестуємо в нові компанії, а якщо це IT-компанія, то, по суті, інвестиція йде в людини, тому що власник такої компанії очевидний.
РБК-Україна: Мені б хотілося сконцентруватися все ж не тільки на ІТ, а на реальному секторі економіки. Наприклад, одне з ваших напрямків - енергетика. Проблема - та ж невизначеність власності, кострубата політика тарифоутворення, непрацюючий закон імені Королевської про державно-приватне партнерство і т. д. Як в таких умовах інвестувати в енергетику?
Андрій Колодюк: Енергетика - це широка сфера від генерації енергії до рішень у рамках smarthome (розумний дім). Моменти, пов'язані з зеленим тарифом, наприклад, цілком перспективні, так як дали поштовх для сектору альтернативної енергетики, який поки малий, але швидко зростає. Виплати йдуть, слава богу. І в цьому секторі є перспективи - чи працюєте ви з сонячною енергією, енергією вітру або чимось іншим. І є інвестори, які вкладають в такі проекти.
РБК-Україна: Який сумарний капітал, який сумарно представляють компанії, які входять у вашу асоціацію?
Андрій Колодюк: Відповім трохи інакше. В Україні за п'ять років може зайти, за різними оцінками, від 40 до 350 млрд дол. інвестицій, але це залежить від конкурентоспроможності та готовності самих проектів, а також буде реалізована дорожня карта інвесторів, запропонована нами.
У компанії АVentures, наприклад, ми проаналізували і інвентаризували 250 угод в IT-галузі, зробили deal-book (книга угод), щоб всі інвестори в світі побачили цю галузь. Так, в минулому році в старт-апи вкладено 80 млн дол.
А загальну суму проектів, готових під інвестиції, можуть порахувати тільки великі інвестори - кожен за своїм напрямком. Адже ідея - це не проект. Але проекти є, на відміну від Європи, де часто більше грошей, ніж ідей.
Ще один момент, який треба розрізняти - мова про інвестиції у greenfield (проект з нуля) або у вже існуючий проект, яким потрібні додаткові кошти для масштабування, розвитку. Другий формат інвестицій у інвестора викликає більше довіри, оскільки вже є команда, яка реалізує проект, а також інвестори перших стадій (ангели, венчурні фонди)
Коли я кажу про венчурні інвестиції, то маю на увазі ті 2 тис. стартапів, які є в країні, і які можуть бути реципієнтами цих інвестицій. Для порівняння - в Каліфорнії 23 тис. стартапів.
І щотижня в Україні закривається угода, а в IT-проект йдуть венчурні інвестиції. І в цьому році на ринку з'явилося 10 нових інвесторів.
РБК-Україна: Повернемося до венчурних проектів в енергетиці. Які вже готові до інвестицій?
Андрій Колодюк: Тут ми бачимо проекти, які розвиваються за межами батьківщини зусиллями наших фахівців у польському інкубаторі (Ecoisme) - на стику айті та енергетики. Другий проект - в Амстердамі Сaretosave. Є проекти в галузі вітро - та сонячної енергетики. Не буду поки говорити про них, тому що там є компанії, що постраждали від дій попередньої влади.
Коли я бачу Володимира Семиноженка, який повернувся на "Шустер-Лайф", то очікую, що Генеральна прокуратура, МВС і СБУ проведуть розслідування щодо його діяльності в Кабміні щодо грамотної державної політики стимулювання власного виробництва світлодіодів через систему держзамовлень, зокрема - для комунальної сфери, вироблення єдиної системи стандартів. І розслідування торкнеться державних грошей в розмірі кількох десятків мільйонів гривень, які повинні були стимулювати цю політику, але дивним чином виявлялися спочатку на рахунках спеціально відібраних компаній, а потім зникали в невідомому напрямку. І нарешті розслідування закінчиться абсолютно законним рішенням суду.
Є проекти на стику ІТ та зелених технологій - наша країна забруднена настільки, що вона просто сприятлива для такого роду проектів.
Наприклад, ті ж Бортничі - великий проект? І є люди, які зробили Бортничі в Росії IvestFarm, тому що у них були труднощі в Україні, але виявилися затребуваними в РФ, тому що вони конкурентні та за технологією, і за якістю, і за ціною.
Є проекти в області котлів, які можуть дозволити перейти до децентралізованої системи опалення та гарячого водопостачання, як в західних країнах.
РБК-Україна: Світовий досвід досить різноманітний і децентралізація опалення зовсім не ключове рішення задачі. Централізовані і локальні системи опалення конкурують. І в Києві, приміром, де 4 млн фактичного населення, встановити котли в кожній квартирі - це не краще рішення і з точки зору енергопостачання, і з точки зору екології.
Андрій Колодюк: Згоден, тут потрібен симбіотичний підхід.
РБК-Україна: Приватизація енергооб'єктів цікавить вашу Асоціацію?
Андрій Колодюк: Окремих членів нашої асоціації - так. ДТЕК, наприклад. Але я б не хотів торкатися зараз саме цієї теми.
РБК-Україна: В силу великої різноманітності інвесторів в області енергетики, які асоціації виникають конфлікти інтересів?
Андрій Колодюк: Це нормально, суперечки є скрізь. Тому з важливих питань голосує борд з 9 членів. Такі конфлікти є і в IT-сфері - між аутсорсерами і продуктовиками. Але ми вважаємо, що важливо і те, і інше. Але інвестори, наприклад, інвестують і в аутсорсинг і в продуктові компанії.
Головне, що б ці питання були в інтересах усіх членів нашої асоціації. І ми ж не можемо підмінити собою профільні асоціації, які першими вирішують галузеві питання, а нас цікавлять суто питання, які мають відношення тільки до інвестування.
РБК-Україна: Озвучте кроки з поліпшення інвестиційного клімату, які ви бачите.
Андрій Колодюк: Документ, який ми будемо презентувати 15 грудня, розділений на п'ять напрямків: захист прав інвесторів; боротьба з корупцією; розвиток інвестиційної інфраструктури; пріоритетні кроки для інвестування в сектори IT і эненргетики; подолання основних бар'єрів для інвестицій.
Перший напрямок роботи пов'язано з швидкими рішеннями, друге - спрямоване на створення інфраструктури (інкубаторів, фондів тощо).
Адже фонд - інструмент, і наше завдання - переконати власників грошей вкласти в Україну. Адже кредити це добре, але інвестиції - важливіше, так як вони збільшують в рази вартість компаній, ВВП і т. д.
Повторюся - державі, поки що немає реформ, грошей ніхто не дасть. І тут наше завдання залучити гроші в конкретні проекти під конкретних керуючих.
Та в інфраструктурних проектах важливо зобов'язання від держави. Наша асоціація тут виступає представником і двостороннім гарантом того, що інвестиції членів асоціації будуть священною коровою. І якщо виникне корупційний питання, ми будемо вирішувати цю задачу на найвищих рівнях.
Наступний напрямок - захист активів інвесторів, які вже постраждали.
РБК-Україна: Як захищати активи інвесторів, які постраждали?
Андрій Колодюк: Як на Майдані всіма доступними способами.
РБК-Україна: Приклад незрозумілий і нерелевантний.
Андрій Колодюк: Вас цікавить інструментарій?
РБК-Україна: Так.
Андрій Колодюк: Після доопрацювання road-map (дорожньої карти) інвесторів, ми будемо ставити конкретним чиновникам питання: "Коли буде виконано вимогу міжнародних інвесторів?". І, якщо чиновники будуть саботувати, то тоді міжнародні інвестори - члени UVCA, а також ЗМІ будуть знати, хто персонально винен у тому, що в Україну не йдуть інвестиції. Тому що, якщо існуючі інвестори не захищені і не можуть працювати - інші інвестори просто не зайдуть.
РБК-Україна: Але на тій же Бортницької станції аерації з часів Омельченка освоєно близько 1 млрд грн - і всі інвестори пішли. Таких прикладів сотні.
Андрій Колодюк: Саме тому я не чув, щоб гроші пішли наліво з наших інвесткомпаній і ряду інших. Ми займаємося синдикацией фондів, і неважливо, в яких країнах вони знаходяться. Багато інвестували, інвестують і будуть інвестувати.
Мова не про те, щоб давати гроші державі.
РБК-Україна: Але ви говорите про commitment з боку держави.
Андрій Колодюк: Commitment'и наступні - як тільки інвестори перестануть бути священною коровою, інвестиції тут же зупиняться. А стовідсоткові гарантії може дати лише Держстрах.
РБК-Україна: Не згоден. Перша проблема в нашій країні - не инвентаризированность власності, яка, в свою чергу, впирається в систему реєстрації та захисту майнових прав, від земельної ділянки до інтелектуальної власності. Впровадження системи Торренса зніме масу питань. А розповіді про інвестора - священну корову - такі ж порожні, як і були раніше.
Андрій Колодюк: Згоден, питання в системі. Ось питання про інтелектуальної власності. Нами розроблений план по її захист - і по лінії Держслужби інтелектуальної власності, яка перебуває у складі МЕРТ, і законодавчої лінії. І тут навіть був отриманий commitment з боку колишнього міністра економіки Шеремета і, сподіваюся, буде отриманий і від нового.
Перше - має бути ухвалено робочий план регламентів для Держслужби, який дасть систему прийняття швидких і справедливих рішень.
Це важливо, зокрема, для подальших рішень судів. Але, в першу чергу, для стейкхолдерів і власників прав власності.
Далі питання: а як тиснути на чиновників так, щоб вони виконували цей план? Відповідь проста: реалізовувати спільно і, якщо чиновник не виконує, то він просто не справляється і його треба міняти.
Так, питання економічного блоку та інвестицій готові на рік зайти у владу дуже хороші менеджери, щоб зсередини змінити ситуацію, лобіюючи правильні рішення і зміни. Плюс участь інвесторів, як гарантів того, що нові люди і нові правила будуть працювати на загальне благо.
Це ж важливо і для фільтрації інвесторів. Ми, як асоціація, зацікавлені в тому, щоб приходили і працювали на ринку реальні інвестори, а не шахраї.
До речі, знаєте, про що питають іноземці, прилітаючи в Україну? Проінвестували ми самі в цьому році в Україну.
РБК-Україна: І тут ми торкаємося до не менш, якщо не більш важливого питання - внутрішніх інвестицій. Внутрішні інвестиції є безперервним двигуном економіки і кращим показником інвестклімату.
Андрій Колодюк: І іноземці куди більш готові до синдикованих інвестицій - з-інвестицій. Якщо ти вніс свій мільйон, то і я внесу свій мільйон.
І у нас є бажання, і стейкхолдери, які хочуть нових правил гри, ті хто інвестував і продовжує інвестувати в Україну. Але так само є і інші учасники ринку, які хочуть збереження поточних правил. Той же Шимків постійно говорить, що ми воюємо з системою.
Багато говорять про Грузії, Ізраїлі. Нам цей досвід підходить, але однією косметики недостатньо. Нам треба все будувати з нуля. Але я вважаю, що ситуація змусить владу провести реформи, інакше їй не втриматися.
РБК-Україна: Трохи частковостей. Які є напрацювання щодо вдосконалення ведення бізнесу?
Андрій Колодюк: Радує, що наприклад розроблений нами план по захисту інтелектуальної власності прийнятий Американською торговою палатою. Це важливо оскільки Україна знаходиться в списку 301 і санкції поки тільки відкладені. Слово Американської торгової палати багато значить для уряду США, для інвесторів, які хотіли б інвестувати, і вимагають ставлення до інтелектуальної власності такого ж, як і до приватної.
Є маса моментів, які важливі саме для інвесторів. Наприклад, автоматична конвертація кредитного боргу в акції підприємства - як у британському праві. Це цікавить інвестора, тому що це і є специфіка діяльності інвестора.
У рамках Дорожньої карти інвестора, яка буде представлена уряду в середині грудня, будуть презентовані напрацювання для реалізації відповідних пунктів, які мають відношення до інвестування, в тому числі відповідно до підписаної Угоди щодо Асоціації з ЄС.
Спілкувався Антон Подлуцький
