Ігор Македонський: Ми бачимо в нашій області приклад військового госпітального медокругу
І. Македонський
В. о. директора департаменту охорони здоров'я Дніпропетровської облдержадміністрації Ігор Македонський зайняв свою посаду в квітні 2014 року. І йому відразу довелося зануритися в процес становлення дніпропетровської медицини "на військові рейки".
В інтерв'ю РБК-Україна Ігор Македонський розповів про складнощі, з якими довелося зіткнутися, про те, за чий рахунок у Дніпропетровській області рятують поранених і надають допомогу переселенцям, яким чином вдалося вибудувати процедуру закупівель медпрепаратів в умовах неможливості прогнозування розвитку військових дій і вибити значні знижки у дистриб'юторів медикаментів.
РБК-Україна: Скільки поранених прийняли за час проведення АТО лікарні Дніпропетровської області?
Ігор Македонський: Усього за час проведення АТО допомога в лікувальних закладах області була надана 4639 пораненим і 67 тис. переміщених осіб, більшість з яких становлять люди похилого віку і діти. Серед них - хворі, які потребують онкологічної, і діалізної допомоги, лікування цукрового діабету, аортокоронарного шунтування, і інші досить дорогі процедури.
РБК-Україна: За чий рахунок проводиться лікування поранених?
Ігор Македонський: Тільки за останній рік на лікування військовослужбовців було витрачено 21,8 млн грн з бюджету лікувальних закладів області. З резервного фонду держави надійшло близько 7 млн грн компенсації за поранених і переміщених осіб. Але, як ви бачите, це незначна сума, порівняно з тим, скільки було витрачено. Крім цього, від 10 до 15 млн грн було залучено волонтерами у вигляді допомоги конкретним пораненим бійцям. Для лікування деяких пацієнтів з важкими пораненнями доводилося вишукувати від 500 до 800 тис. грн.
РБК-Україна: Чи варто розраховувати, що кошти, витрачені з бюджету області, будуть компенсовані державою?
Ігор Македонський: Ми сподіваємося, що витрати будуть компенсуватися, сподіваємося також на підтримку волонтерських організацій та міжнародних фондів. Зокрема, ми дуже потребуємо генетичного аналізатора для нашої судової медичної служби. Адже сьогодні Дніпропетровська область здійснює судово-медичну допомогу Донецькій області, у зв'язку з тим, що там відсутні подібного роду установи.
У зв'язку з цим і зростаюче навантаження на цей вид медичний досліджень. На сьогодні ці дослідження проведені близько 2,5 тис. загиблим бійцям.
РБК-Україна: Чи йде процес врегулювання процесу взаємодії у фінансуванні лікування поранених між МОЗ, Міноборони і МВС?
Ігор Македонський: Основне навантаження в лікуванні поранених лягло не на МОЗ, не на департамент охорони здоров'я, а на обласний бюджет. Тому те, що ми бачимо в Дніпропетровській області - це реальний приклад військового госпітального медичного округу, коли йде взаємодія між цивільними і військовими госпіталями.
На сьогоднішній день яких-небудь компенсацій від Міністерства оборони чи МВС не надходило. Ми зверталися до Кабінету міністрів, до Міністерства охорони здоров'я з проханням врегулювати рівень надання медичної допомоги пораненим і переміщеним особам.
Але, судячи з бюджету 2015 року, Донецька і Луганська області фінансуються в тих же обсягах, що і в попередні роки, хоча, як ми знаємо, значна кількість людей покинула цю територію.
РБК-Україна: Чи достатньо на сьогодні в області існуючої інфраструктури медичних установ для надання допомоги всім пораненим і переселенцям?
Ігор Македонський: Так, на сьогоднішній день її достатньо. Ми можемо надавати допомогу всім нужденним завдяки тому, що в ході проведеного за останні три роки реформування весь фінансовий ресурс системи охорони здоров'я концентрується в одного розпорядника на обласному рівні.
РБК-Україна: Чи не страждають пацієнти - жителі Дніпропетровської області від недоотримання медичної допомоги у зв'язку зі збільшенням навантаження на лікувальні заклади області через безперервний потік поранених і переселенців?
Ігор Македонський: На початкових етапах АТО дійсно виникали певні труднощі, оскільки ми не могли прогнозувати кількість поранених. Тому планові операції в деяких лікувальних установах ми намагалися дозувати.
Багато в чому це пов'язано з тим, що наш дніпропетровський військовий госпіталь виявився не готовим до прийому такої кількості поранених. Це призвело до того, що 15 лікувальних установ області були задіяні у наданні медичної допомоги пораненим.
Сьогодні немає жодних проблем з наданням допомоги пораненим і переміщеним особам.
РБК-Україна: Цивільні лікарі зіткнулися з мінно-вибуховими, вогнепальними пораненнями. Як вони справлялися з їх лікуванням?
Ігор Македонський: На жаль, у перші місяці проведення АТО ми займалися самонавчанням і самоорганізацією. Був задіяний професорсько-викладацький склад Дніпропетровської медичної академії і достатньо кваліфіковані фахівці наших лікувальних установ.
Тому більшості пацієнтів допомога була надана на місці і на високому рівні.
В подальшому, коли у нас вже був час адаптуватися до цієї ситуації, ми запрошували фахівців з Військово-медичної академії, це були і іноземні консультанти. Але основне навантаження лягло на наших лікарів.
РБК-Україна: Чи практикується на сьогодні мобілізація лікарів в зону бойових дій?
Ігор Македонський: Кожен медичний працівник є військовозобов'язаним. Деякі дніпропетровські лікарі добровільно обрали такий шлях надання медичної допомоги. З обов'язковою мобілізацією наші лікарі поки не стикалися.
РБК-Україна: Яким чином практично з нуля вдалося виробити алгоритм роботи системи охорони здоров'я прифронтової області?
Ігор Македонський: Система охорони здоров'я дійсно опинилася в складній ситуації. Були вжиті організаційні заходи - скасування відпусток для провідних фахівців, переведення лікувальних установ на роботу в цілодобовому режимі. Таких в області 15.
Також були задіяні 282 бригади швидкої допомоги, які забирали поранених як з дніпропетровського аеропорту, де розгорнутий сортувальний госпіталь, так і прийом поранених із зони АТО. Особливе навантаження випало на Павлоградську бригаду швидкої допомоги, яка здійснювала виїзди за межі області для доставки поранених і хворих із зони бойових дій.
РБК-Україна: Яким чином налагоджена система доставки поранених із зони АТО? Чи доводилося нашим "швидким" вивозити поранених безпосередньо із зони бойових дій?
Ігор Македонський: Як правило, ми забирали бійців з якихось безпечних ділянок, які були на підконтрольних української армії територіях.
Бувало, що наші бригади забирали поранених і Харківській області, і з Запоріжжя. Системи немає, ситуація розвивається динамічно, ми підлаштовуємося під неї.
РБК-Україна: Дніпропетровські лікарі заявляють, що, якщо раніше доставляли поранених у важкому стані, то тепер перед транспортуванням в Дніпропетровськ їх стан вдається стабілізувати. Хто цим займається?
Ігор Македонський: Першу медичну допомогу пораненим безпосередньо на полі бою надають волонтери, і медична служба Міноборони.
Це неоціненна кваліфікована допомога. Є й пересувні військові госпіталі.
І наша обласна державна адміністрація через фонд "Захисники України" придбала і автотранспорт, і реанімаційні автомобілі, і всі необхідні витратні матеріали для допомоги пораненим. Більш того, всі мобілізовані під час навчання проходять курс надання першої медичної допомоги.
РБК-Україна: Як в області вибудовувалася система забезпечення поранених необхідними медикаментами?
Ігор Македонський: Перш за все, був обраний генеральний закупник - база "Спецмедпостачання" - який дозволив контролювати всі закупівлі лікувальних установ, і, відповідно, пояснити всім постачальникам, дистриб'юторам, що департамент охорони здоров'я є "супер-віп" госпітальним закупником. Через що ми наполягаємо на істотних знижках. Це дозволило знизити вартість витратних матеріалів, медикаментів приблизно на 25%. Це виявився серйозним фінансовим ресурсом.
РБК-Україна: Яким чином ви прогнозуєте закупівлі медпрепаратів в умовах відсутності розуміння перспектив розвитку військового протистояння? Адже тендери - досить тривалий процес.
Ігор Македонський: На початку АТО складно було передбачити, скільки потрібно тих чи інших препаратів. Наприклад, апарати Ілізарова для фіксацій кісткових відламків стали витратним матеріалом, оскільки поранені переводилися в лікарні інших областей - і апарати нам не поверталися. А кожен такий набір коштує близько 6 тис. грн. Так нам довелося закуповувати у великій кількості ті позиції, які спочатку призначалися для багаторазового використання у нас.
З цього року за підтримки організації SIAPS (підрозділ USAID) за підтримки Державного департаменту США проводиться цілий ряд тренінгів для того, щоб спростити закупівлю цілого ряду медичних препаратів, витратних матеріалів з переходом на так звану "рамкову закупівлю". Це дозволяє не визначати з початку року обсяг закупівель, а лише вказати найменування препарату, при цьому можуть брати участь всі бажаючі і багато можуть бути визнані переможцями.
В подальшому, коли виникає потреба в закупівлі того чи іншого препарату, оголошується його кількість, відповідно, йде запит цінових пропозицій і вибираються пропозиції з найменшою ціною. При цьому процедура закупівель реально відбувається протягом тижня. Таким чином, можна закупити препарати з шестимісячним терміном придатності, оскільки ми знаємо, що він буде витрачений. У зв'язку з чим його ціна значно знижується.
Це дозволяє купувати брендові препарати за ціною генериків (препаратів-копій).
РБК-Україна: Новий міністр охорони здоров'я ініціював проведення медреформи. Чи маєте ви уявлення про заплановані кроки в цьому напрямку, чи подавали свої пропозиції?
Ігор Македонський: Ви знаєте, співробітники Міністерства охорони здоров'я періодично телефонують і запитують, як у нас йде реформа...
Я звертаю їхню увагу на те, що дія закону про пілотні проекти закінчилася в грудні 2014 року і на сьогодні жодних законодавчих підстав щодо продовження реформи немає.
Розмовляла Ольга Марійко
