Німеччина відкриє архіви концтаборів
Найбільший архів документів з нацистських концтаборів буде невдовзі відкритий для міжнародного користування, передає агентство Associated Press, посилаючись на директора Міжнародної пошукової служби Рето Майстера. Архів складається з документів, виявлених в нацистських концтаборах. Крім того, він містить дані, зібрані пошуковою службою в ході розшуку зниклих людей. За словами Р.Майстера, основні документи, які зберігаються в німецькому місті Бад Арользен, - акти про ув'язнення до концтаборів, списки померлих і переміщених осіб - впродовж 2 місяців відсканують і направлять до організації з вивчення Голокосту. "Процес трансформації документів в електронний формат просувається навіть швидше, ніж очікувалося", - відзначив Майстер. Комітет повинен ще дати своє схвалення на пересилання електронних копій до організацій, зайнятих вивченням Голокосту, таких як Меморіальний музей Голокосту у Вашингтоні і меморіал Яд Вашем в Єрусалимі. До кінця 2007 р. 95% документів будуть відскановані, оскільки архів в Бад Арользені налічує до 50 млн сторінок, які займають 25,8 км стелажів. У травні 2006 р. міжнародний архівний комітет дозволив допустити до архіву Бад Арользена дослідників. Проте, для того, щоб рішення набрало чинності, необхідна його ратифікація всіма 11 країами-членами комітету. Через хистку позицію, яку займають Бельгія і Італія, цей процес може затягнутися. Рето Майстер сподівається, що на зустрічі в Гаазі буде вироблено попереднє зведення правил, яке дозволить вченим почати роботу з архівними матеріалами. У лютому минулого року Німеччина відповіла відмовою на вимогу США відкрити доступ до архівних матеріалів міжнародної пошукової служби в Бад Арользені. Про це писала New York Times. На думку США, через 60 років після закінчення війни роботу пошукової служби можна вважати закінченою, а архівні матеріали слід відкрити для дослідників усіх країн. Представник спеціальної служби держдепартаменту США з питань Голокосту Едвард О`Доннелл заявляв, що його країна продовжить тиснути на Німеччину. Представники Німеччини, коментуючи свою відмову, відзначили, що в архіві містяться дані, які навряд чи є сенс розкривати. В'язні концтаборів могли звинувачуватися в гомосексуалізмі, педофілії або в звичайних кримінальних злочинах. Публікація таких даних протирічить німецьким законам про захист приватного життя. Крім того, Німеччина, вже сплативши жертвам концтаборів і їх спадкоємцям майже 80 млрд дол. репарацій, побоювалася нових позовів у разі відкриття вільного доступу до архівних матеріалів.
