Генасамблея ООН: агресія РФ, реформування Радбезу та візит Обами до України
Більшість учасників 70-ї сесії Генасамблеї ООН були солідарні з Україною
На 70-й ювілейній сесії Генеральної асамблеї ООН українське питання звучало, але не було центральним. Головним же було питання Сирії і притоку сирійських мігрантів до Європи. Втім про конфлікт на Донбасі і анексію Криму говорили Президенти США, Польщі, Литви та Естонії. Не обійшлося і без відповідних згадок у виступі Президента Росії Володимира Путіна. Найбільшу увагу конфлікту на Донбасі і загалом ситуації в Україні присвятив, звичайно, Президент Петро Порошенко. Ще одне ключове питання - відмова від застосування права вето постійними членами Радбезу ООН - залишилося у підвішеному стані.
Взаємні звинувачення
У своєму виступі на Генасамблеї ООН Президент США Барак Обама, згадуючи про Україну, акцентував увагу на російські агресії в Криму і на Донбасі.
"Подумайте про анексію Росією Криму і агресію в східній частині України. В Америці є розуміння глибокої давньої історії між Росією і Україною, але ми не можемо стояти осторонь, коли суверенітет і територіальна цілісність країни піддаються порушенням. Все що відбувається в такій країні, як Україна, може відбутися в будь-якій країні світу, ось в чому справа. Але санкції - це не намагання повернутися до холодної війни", - зазначив Обама.
Натомість Володимир Путін у своєму виступі підкреслив, що Америка причетна до скинення режиму екс-президента України Віктора Януковича і що саме США "спровокували громадянську війну в Україні". У той же час обидва президенти закликали врегулювати конфлікт через виконання мінських домовленостей, які, очевидно, кожен з них розуміє по своєму.
Президент Порошенко у своєму виступі детальніше розповів про ситуацію на Донбасі і в Україні загалом. Говорячи про права людини, він підкреслив грубе порушення прав кримських татар у Криму, а говорячи про екологію - загрозу екологічної катастрофи на Донбасі. До того ж Президент закликав ООН тиснути на Кремль, різко засудивши заклик Путіна до створення антитерористичної коаліції.
"Як ви (Росія - ред.) можете закликати до антитерористичної коаліції, якщо підбурюєте тероризм прямо біля ваших дверей? Як ви можете говорити про мир, легітимність, якщо ваша політика полягає в розв'язуванні війни за рахунок маріонеткових урядів? Як ви можете говорити про свободу народів, якщо ви караєте свого сусіда за його вибір? Як ви можете вимагати поваги для всіх, якщо ви нікого не поважаєте?", - заявив Порошенко.
Фото: Петро Порошенко під час виступів почувався впевненно
Слід також додати, що Порошенко і Путін виступів один одного не чули. Порошенко покинув залу засідань під час виступу Путіна, а під час виступу Порошенка, оскільки Путіна в Нью-Йорку вже не було, зал засідань покинув російський міністр закордонних справ Сергій Лавров.
Заявка на непостійне членство
Українська делегація їхала на Генасамблею ООН із чіткою метою - забезпечити Україні членство в Раді Безпеки ООН на 2017-2018 рр. Заявку на четвертий термін непостійного членства в Радбезі Україна подала відразу після того, як завершився її третій термін у 2000-2001 рр. І у своєму виступі під час дебатів на сесії Генасамблеї ООН Петро Порошенко попросив підтримати заявку України на непостійне членство.
"В цій якості Україна залишиться достойним партнером, який буде керуватись не своїми, а глобальними планами і буде чітко виконувати і дух і букву статуту", - зазначив Президент.
Для того, щоб Україна отримала місце в Радбезі ООН, за це мають в таємному голосуванні проголосувати 123 країни. Як стало відомо РБК-Україна, завдяки роботі українських дипломатів станом на кінець вересня за Україну вже готові проголосувати понад сто країн-членів ООН. Разом із тим Україна є єдиним претендентом на непостійне членство в Радбезі від східної Європи. Як повідомило РБК-Україна поінформоване джерело, шанси України отримати місце непостійного члена в Радбезі близькі до 100%.
Причому експерти кажуть, що тепер завадити Україні в цьому може лише Росія, яка спробує перешкодити голосуванню за Україну усіма можливими способами.
"В нас поки що немає конкуренції, наскільки я розумію, тому вірогідність достатньо велика, але раптом такий конкурент з'явиться? В мене є побоювання, що Росія буде блокувати обрання України", - зазначив політолог Володимир Фесенко.
Відмова від права вето
Інше важливе завдання, яке ставила перед собою українська делегація на сесії Генасамблеї ООН, - це продовження дискусії щодо обмеження права вето постійних членів Радбезу ООН.
"Зловживання правом вето, використання його в якості ліцензії на вбивство абсолютно неприйнятне. Україна виступає за поступове обмеження права вето з наступною його відміною. Право вето не має бути актом прощення за злочини, який може використовуватись завжди, який можна витягнути з рукава для того, щоб уникнути справедливого покарання", - заявив у своєму виступі Петро Порошенко, викликавши оплески залу.
Україна фактично прагне позбавити права вето лише Росію, але питання неможливо обговорювати тільки вибірково щодо РФ. Нагадаємо, що до постійних членів РБ ООН, що мають право вето у цьому органі, відносяться п'ять країн: США, Китай, Великобританія, Франція і Росія.
Зазначимо, що ще перед поїздкою української делегації до Нью-Йорку і політологи, і дипломати до вирішення цього питання в найближчій перспективі ставилися скептично, мовляв, розмови про реформування ООН безрезультатно ведуться вже не один десяток років.
Скепсис цей зрозумілий через позицію Росії, яку на Генасамблеї ООН ще раз окреслив Володимир Путін. У своєму виступі президент РФ різко розкритикував намагання позбавити Росію права вето. Він підкреслив, що правом вето користується не лише Росія, а в різні часи ним користувалися усі постійні члени Радбезу.
"При заснуванні ООН і не передбачалось, що тут буде царювати однодушність", - заявив Путін.
Фото: Володимир Путін не знайшов розуміння у лідерів світової спільноти
Слід відзначити, що питання обмеження використання права вето на сесії Генасамблеї ООН підняв не лише Президент України Петро Порошенко, але також президенти Польщі, Литви, Естонії. Політики відзначили, що інструмент права вето, фактично паралізував діяльність ООН в таких складних конфліктах, як в Сирії та Україні. Згадали й про те, що Росія також заблокувала створення трибуналу щодо розслідування трагедії рейсу МН17.
Однак не лише Росія зацікавлена у збереженні права вето. Відмовлятися від нього не хочуть майже всі постійні члени Радбезу, зокрема США і Великобританія. Отже, із самого початку це питання фактично виглядало безнадійним, але ситуацію різко змінила пропозиція Франції.
"Франція хотіла б, щоб постійні члени РБ ООН більше не користувались правом вето у випадках масових жорстокостей. Як зробити, щоб ООН не була паралізована як сьогодні, коли відбувається найгірше... Я заявляю тут про готовність Франції не застосовувати право вето, коли відбуваються масові жорстокості", - заявив у своєму виступі на сесії президент Франції Франсуа Олланд.
Таким чином, Франція стала першою країною-постійним членом Радбезу, яка публічно заявила про готовність відмовитись від права вето.
Крім того, пропозицію обмежити право вето підтримали 76 країн-членів ООН, але навіть якщо відбудеться загальне голосування з цього питання, не слід забувати, що рішення прийняте на Генасамблеї ООН матиме виключно рекомендаційний характер. Саме тому Франція говорить про добровільну відмову від застосування права вето постійними членами Радбезу.
"Не може резолюція в даному випадку змінити статут ООН, і на сьогодні нема юридичних механізмів, які б позбавили б Росію право вето в РБ ООН", - зазначив Володимир Фесенко.
Нагадаємо, що Радбез ООН, є єдиним органом цієї організації, рішення якого обов'язкові для виконання.
Що стосується реформування Радбезу ООН, то тут йдеться не лише про обмеження права вето, але також про розширення цього органу. Зокрема, Президент Порошенко заявив, що країни східної Європи мають отримати додаткові непостійні місця в Радбезі.
"Членський склад РБ ООН повинен відображати реальність 21 століття і повинен представляти африканські, азіатські, латиноамериканські держави. Крім того, додаткові непостійні місця в Радбезі ООН повинні бути віддані країнам східної Європи, оскільки їхнє число подвоїлось за останні два десятиріччя", - заявив у своєму виступі Петро Порошенко, чим також викликав оплески в залі.
Зазначимо, що окрім цього й китайський лідер Сі Цзіньпінь закликав надати країнам, що розвиваються, більшу участь в органах управління ООН.
Більш того, деякі країни "великої сімки", такі як Німеччина та Японія, вже давно хочуть отримати статус постійних членів Радбезу ООН. Зокрема, Японія заявила про це прямо на вчорашньому засіданні. Обидві країни суттєво впливають на глобальну політику, а отже це питання знову і знову стоятиме на порядку денному.
Антитерористична коаліція
Ще одним питанням, яке активно обговорювалось ще до поїздки до Нью-Йорка, була зустріч Володимира Путіна з Бараком Обамою і відсутність такої зустрічі із Петром Порошенком. І хоча остання все ж таки відбулася, вона тривала всього декілька хвилин, на відміну від зустрічі Обами із Путіним, що тривала півтори години.
Аналітик Інституту Євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач зазначив, що Путін фактично змусив американського президента з ним зустрітися.
"Справа не в тому, що Путін пропонував себе ключем від вирішення Сирійської проблеми, справа в тому, що РФ розмістила в Сирії свою техніку, озброєння і військовий контингент, які в принципі можуть становити загрозу літакам міжнародної антитерористичної коаліції. Вона вже давно функціонує в Сирії, в неї входять не лише Сполучені Штати та Франція, але і сусідні арабські країни, і замість неї Росія запропонувала створити якусь нову - зі своєю ключовою роллю. Для того, щоб уникнути можливих зіткнень на військовому вже рівні між країнами Заходу і Росією, потрібна була ця зустріч Обами з Путіним", - зазначив Горбач.
Експерт додав, що країни вже існуючої антитерористичної коаліції на пропозицію Путіна утворити нову коаліцію відреагували стримано або негативно.
"Думаю, що всі учасники вже існуючої коаліції навряд чи погодяться на російську пропозицію. Можливо, Росії буде запропоновано приєднатися до неї, чого вона сама собі не дозволить", - припустив Горбач.
Слід також додати, що у своїх виступах на Генасамблеї ООН, а також під час особистої зустрічі Путін і Обама розійшлися в думках щодо того, як вирішувати сирійське питання.
Обаму чекають в Україні
Що стосується, зустрічі Обами з Порошенком, то в оточені Президента України запевняють: спочатку її взагалі не планували, бо це був не перший візит Порошенка до США.
"В нас немає причин не довіряти нашим американським партнерам. Крім того, нашою метою є не короткотривала зустріч, а організація цілого візиту", - розповів співрозмовник РБК-Україна з оточення Президента.
Саме з метою запросити до України Президента США, на думку Володимира Горбача, і відбулася зустріч Порошенка з Обамою.
"Зустріч з Обамою була потрібна ще й для того, аби персонально запросити його відвідати Україну ще в цьому році. Про це так само надходить інформація, поки що неофіційна", - зазначив Горбач.
Фото: Обама знайшов лише кілька хвилин,, щоб зустрітися з Порошенко
Співрозмовник РБК-Україна із оточення Президента каже, що сьогодні розглядаються відразу три дати такого візиту, в тому числі і в наступному році. Не виключає візиту Обами в Україну і політолог Володимир Фесенко, який однак більш ймовірним вважає приїзд в Україну вже наступного американського Президента.
"Наразі Обама не готовий. Я більше сподіваюся, що наступний Президент США до нас приїде. Такі візити готуються заздалегідь, це не раптом відбувається. Я б не сказав, що чинний Президент стовідсотково не приїде, але поки що, наскільки я знаю, його візит до Києва не планується", - зазначив Фесенко.
Натомість, під час візиту до Нью-Йорку Президент України провів офіційну зустріч з віце-президентом Джо Байденом, який відповідає в Адміністрації Обами за питання України.
