Гайтнер: Китай повинен відмовитися від іранської нафти
Міністр фінансів США Тімоті Гайтнер закликав уряд Китаю скоротити імпорт іранської нафти. Як передає Associated Press з посиланням на джерело в американській делегації, заяву було зроблено під час візиту міністра в Китай.
За словами джерела, США знаходяться на ранніх стадіях створення глобального дипломатичного союзу в напрямку посилення тиску на Іран. "Ми розповіли китайцям про важливі для нас питання, і вони вислухали нас", - сказав він.
Також на зустрічі Гайтнера і прем'єр-міністра КНР обговорювалося зміцнення торговельних відносин між двома країнами, а також робота китайського уряду щодо зміцнення національної валюти КНР юаня.
Пропозицію щодо скорочення імпорту - частина програми США по наданню економічного тиску на Тегеран, до якої вже приєдналися країни Європейського союзу.
Сьогодні міністр фінансів Японії Дзюн Азумі повідомив, що Японія скоротить імпорт іранської нафти. Дану заяву глава Мінфіну Японії зробив під час спільної прес-конференції з Гайтнером. У свою чергу Гайтнер привітав рішення Японії.
Японія є третім головним споживачем іранської нафти. В даний час Японія імпортує з Ірану близько 10% споживаної країною нафти. За 11 місяців 2011 р. в країну ввозилося 312 тис. бар. іранської нафти в день. Всього іранська нафта становила 8,8% від загальних нафтових закупівель Японії.
Зазначимо, раніше міністр економіки і промисловості Японії Юкіо Эдано заявив, що влада Японії розраховують мінімізувати негативний вплив на економіку країни, яку можуть надати нещодавно введені США санкції відносно Ірану. Експерти припустили, що Японія може домовиться з США про звільнення японських компаній від санкцій за торговельне співробітництво з Іраном. У Токіо стурбовані тим, що санкції можуть негативно позначитися на нафтовому секторі іранської економіки, що викличе подорожчання "чорного золота".
Нагадаємо, напередодні Нового року Президент США Барак Обама затвердив пакет нових обмежувальних заходів щодо Ірану, які покликані зменшити доходи Тегерана від торгівлі нафтою. Згідно з прийнятим законом, фінансові інститути і компанії, які продовжують вести операції з Центральним банком Ірану, автоматично втратять доступ до американської банківської системи.
При цьому документ дозволяє Обамі звільняти від санкцій компанії, які базуються в країнах, істотно сузивших свою співпрацю з Іраном, а також у тих випадках, коли це суперечить національним інтересам США або дестабілізує міжнародний енергетичний ринок.
Однак експерти вказують на те, що санкції будуть набагато ефективніше, якщо до них приєднається Китай - головний імпортер іранської нафти.
Нагадаємо, 21 листопада 2011 р. США, Великобританія і Канада оголосила про введення відносно Ірану односторонніх санкцій, спрямованих проти енергетичного і фінансового секторів іранської економіки. При цьому влада Франції запропонували ввести нові "безпрецедентні" санкції, у тому числі заморозити активи Центрального банку Ірану, а також припинити закупівлю іранської нафти.
Причиною нових санкцій став доповідь Міжнародної організації з атомної енергії (МАГАТЕ), в якому повідомлялося, що Іран до 2003 р. вів роботи, спрямовані на створення ядерної зброї, і що така діяльність може здійснюватися й донині. США, Ізраїль і низка країн Заходу підозрюють Іран у спробах створити ядерну зброю. Іранський уряд заявляє, що його ядерна програма носить виключно мирний характер.
7 грудня 2011 р. країни ЄС досягли консенсусу з питання нафтового ембарго відносно Ірану. Тегеран відреагував на це 10-денними військово-морськими навчаннями в Перській затоці.
Компенсувати відсутність іранської нафти країнам ЄС можуть Саудівська Аравія та інші країни нафтового картелю. Зараз йдуть переговори про додаткові поставки. У 2010 р. Євросоюз щодоби купував приблизно 450 тис. барелів іранської нафти, причому 70% цих поставок припадало на частку Італії та Іспанії.
Міністр нафтової промисловості Ірану Утворень Касемі раніше заявляв, що європейське ембарго "ніяк не позначиться на економіці країни, оскільки головні споживачі палива перебувають у Східній Азії. На думку іранської влади, заборона на імпорт нафти має виключно політичний характер, і тільки зашкодить глобального ринку.
Однак 2 січня під впливом посилення санкцій з боку США та інших західних країн стосовно Ірану курс ріала до долара США за один день впав приблизно на 15%. В обмінних пунктах курс ріала до долара США становив 17,8 тис. до 1.
Обстановка загострилася 27 грудня 2011 р., коли перший віце-президент Ірану Мохаммад Реза Рахімі повідомив, що ВМС країни заблокують прохід танкерів з Ормузську протоку, якщо Захід введе санкції стосовно нафтової галузі Ірану. Вслід за цим в район навчань іранських ВМФ поблизу Ормузської протоки увійшла американська ударна група бойових кораблів. Пізніше Іран погодився не блокувати протоку.
Транспортування більшої частини нафти, що експортується з Саудівської Аравії, Ірану, Об'єднаних Арабських Еміратів, Кувейту і Іраку, а також майже всього зрідженого природного газу (ЗПГ) з Катару (найбільшого експортера СПГ) здійснюється за Ормузську протоку, що з'єднує Оманську затоку на південному сході з Перською затокою на південному заході. На нього припадає 33% глобального експорту нафти і 40% глобального експорту нафтопродуктів по морю.
Нагадаємо, 31 грудня повідомлялося, що Іран готовий відновити зі світовими державами переговори з питання про свою ядерну програму у форматі 5+1.
