ДАЕІ: Україна погодиться на більш жорсткі обмеження за угодою про викиди
Україна погодиться на більш жорсткі обмеження емісії шкідливих речовин і вимоги перенести невикористані вуглецеві квоти на наступний період за умови отримання фінансування від країн-донорів, пише "Комерсант-Україна". У розпорядженні видання опинився проект документа під назвою "Позиція делегації України на 17-й конференції сторін Рамкової конвенції з питань зміни клімату ООН (COP-17) і 7-й зустрічі учасників Кіотського протоколу".
Конференція СОР-17 буде проходитись з 28 листопада по 9 грудня у Дурбані (ПАР) і є фактично останнім етапом переговорів, де сторони можуть обговорювати формат нової глобальної кліматичного угоди, яка замінить чинний до кінця 2012 року Кіотський протокол.
Згідно з документом, Україна готова представити нову компромісну позицію на переговорах в Дурбані. "Наша позиція на переговорах буде гнучкою. Ми не будемо блокувати переговорний процес", - повідомив директор департаменту міжнародної діяльності Держагентства екологічних інвестицій (ДАЕІ) Вадим Сидяченко. Зокрема, він роз'яснив, що Україна погодиться на "більш значне обмеження рівня емісії, якщо США, Китай, Індія, Бразилія (на них припадає 30% світової емісії) також візьмуть на себе більш жорсткі зобов'язання.
"Відмовитися від перенесення надлишків вуглецевої квоти на наступні періоди Україна зможе за умови, що інші країни також відмовляться від них. Фактично ми відмовимося від схеми "зелених" інвестицій, за якою в Україні здійснюється понад 900 проектів", - зазначив Сидяченко.
Натомість українська сторона розраховує отримати широкий доступ до механізмів фінансування програм зі скорочення викидів. "За період дії протоколу 56% згенерованих вуглецевих одиниць мають українське походження, - повідомив виданню Вадим Сидяченко. - Тому компромісні рішення змусять Україну шукати інші інвестиційні ресурси: доступ до кліматичних фондів, донорська і технологічна допомога".
Втім, переговори в Дурбані навряд чи завершаться підписанням нового договору. "Швидше за все другого періоду зобов'язань за Кіотським протоколом не буде. Перехідний період зобов'язань триватиме до 2015 року", - упевнений Вадим Сидяченко.
У документі зазначається: якщо учасники конференції не зможуть підписати нову угоду з юридично закріпленими зобов'язаннями сторін щодо обмеження викидів, то українська делегація запропонує продовжити дію Кіотського протоколу на 3-5 років "без внесення до нього істотних змін". У цьому випадку сторони повинні прийняти проміжне рішення, яким би фіксувалися зобов'язання країн зі скорочення емісії парникових газів до 2020 року і дотримання процедури звітності та верифікації викидів (MRV). Проти другого періоду зобов'язань Кіотського протоколу та системи обліку виступають Канада, Японія та Росія.
Експерти також сумніваються в тому, що Дурбанські угоди будуть остаточними. "Очікується, що головним об'єктом прийдешніх переговорів будуть технічні питання, такі як адаптація до зміни клімату, обмін технологіями, звітність та моніторинг викидів, - упевнений аналітик Фонду "зелених" цільових інвестицій Андрій Кітура. - У ході 15-ої конференції в Копенгагені було досягнуто рішення, що розвинені країни створять фонд з капіталом 100 млн дол. на рік до 2020 року. Реципієнтами повинні стати найбідніші країни. Україна не належить ні до групи донорів, ні до субсидованих країн. Однак гнучка позиція країни і готовність йти на поступки можуть дати нам доступ до фінансових інструментів".
"У Дурбані може йти мова про важливі, але лише технічні рішення. Зокрема, про адаптаційну структуру і технологічний механізм РКЗК ООН, про допомогу Африці та ін. Вихід з глухого кута по політичним питанням, на жаль, малоймовірний", - упевнений координатор російської програми "Клімат і енергетика" WWF Олексій Кокорін.
Нагадаємо, з 12 жовтня участь України в міжнародній торгівлі викидами парникових газів тимчасово призупинена. Таке рішення було прийняте комітетом з дотримання Секретаріату РКЗК ООН зі зміни клімату у зв'язку з "невідповідністю національної системи обліку викидів парникових газів вимогам Кіотського протоколу".
Україна зможе подати заявку на відновлення статусу відповідності вимогам Кіотського протоколу 6 лютого 2012 р., після оприлюднення остаточного звіту групи міжнародних експертів (ERT) Секретаріату Рамкової конвенції ООН з питань зміни клімату (РКЗК ООН).
Проект звіту про перевірку буде офіційно переданий Україні для обговорення до 12 грудня 2011 р., а остаточний звіт очікується до 6 лютого 2012 р. Після цього, згідно з процедурами Кіотського протоколу, Україна зможе подати заявку на відновлення статусу прийнятності вимогам Кіотського протоколу.
Група міжнародних експертів (ERT) Секретаріату Рамкової конвенції ООН з питань зміни клімату (РКЗК ООН) 15 жовтня завершила дослідження оновленого національного кадастру викидів парникових газів України за 1990-2009 рр.. Попередні висновки експертів носять позитивний характер, що дає підстави для поновлення України в системі міжнародної торгівлі квотами на викиди парникових газів.
У березні 2009 р. Україна продала 30 млн одиниць встановленої кількості (1 ОВК відповідає 1 т СО2) Японії, потім ще 3 млн ОВК Іспанії за ціною 10 євро за одиницю. Про намір придбати ще 150 млн ОВК заявляли Нова Зеландія та Швейцарія.
Вуглецеві одиниці - частина національної квоти країни на викид парникових газів, які можуть передаватися між країнами в рамках механізму торгівлі квотами. ERU - одиниця, дорівнює одній метричній тонні еквівалента діоксиду вуглецю (СО2).
На даний момент, резерв на період дії зобов'язань Україною становить 1 млрд 852 млн 385,130 тис. т еквівалента СО2.
Україна ратифікувала Кіотський протокол в лютому 2004 року і отримала можливість реалізувати невикористані нею квоти по викидах газів на суму до 2,5 млрд дол.
