Габріель Гарсіа Маркес відсвяткує ювілей
6 березня виповнюється 80 років колумбійському письменнику Габріелю Гарсіа Маркесу. Урочистості з нагоди ювілейного року письменника відкрилися в місті Картахена міжнародним фестивалем кіно і -телефільмів за його творами. В афіші фестивалю, який триватиме до 9 березня, представлено 195 художніх і документальних стрічок. У Картахені пройде наприкінці березня 4-й щорічний Міжнародний конгрес іспанської мови, повністю присвячений творчості Маркеса. Іспанська Королівська Академія випускає 500 тис. екземплярів ювілейного видання роману "Сто років самотності". Цього року у письменник кілька ювілеїв, оскільки число "7" грає в його житті важливу роль. Рівно 60 років тому він ще студентом опублікував свою першу оповідь, 40 років тому написав свій найвідоміший роман "Сто років самотності", в грудні виповниться 25 років присудження Маркесу Нобелівської премії з літератури. Найзворушливішим визнанням заслуг Маркеса став титул "Великого оповідача", подрований йому разом із ритуальною палицею індійцями племені вайуу, яке проживає в тих місцях, де 80 років тому народився письменник. Великий майстер, "літературний патріарх", жива легенда, живий класик сучасної літератури - такі титули міцно закріпилися за Маркесом, в 1999 р. Колумбія оголосила його "колумбійцем XX сторіччя", символом нації. В одній з нечисленних автобіографій Маркес визнає, що величезний вплив на його духовний світ справили Вірджинія Вульф, Уїльям Фолкнер, Франц Кафка і Ернест Хемінгуей, перша, прочитана у 7-річному віці книга, - "Тисяча і одна ніч" та трагедії Софокла. На думку критики, успіх творів Габріеля Гарсіа Маркеса криється не лише в довершеному стилі і багатстві мови його творів, але й у гармонійному поєднанні латиноамериканської літературної і фольклорної традицій, які надають його творчості неповторної своєрідності. Літературознавці вважають його першовідкривачем і основоположником нового напряму в світовій художній прозі - "магічного реалізму". У 1999 р. лікарі виявили у Маркеса рак лімфи і, фактично, засудили його до смерті, порахувавши на життя не більше року. Проте в прогнози медиків втрутилися сила волі і характеру письменника, він переміг хворобу, працюючи над книгою мемуарів і новим романом. Небаченим зусиллям волі він задушив в собі рак, щоб опублікувати в 2004 р., у віці 77 років, філософську книгу "Згадуючи моїх сумних повій". Роман був прохолодно зустрітий критикою, однак зайняв одне з перших місць в списку світових продажів 2004 р. У інтерв'ю іспанській газеті "La Vanguardia" в січні 2006 р. Гарсіа Маркес заявив, що більше не писатиме. "Минулого року вперше за все своє життя я не написав жодного рядка. З моїм досвідом мені не склало б труднощів написати новий роман, але люди б відразу зрозуміли, що я не вклав в нього серце". Ще 4 року тому письменник, повний оптимізму, говорив: "Мої особисті плани - продовжувати писати. Без своєї роботи я не можу прожити і дня. Отже я тішу себе надією на те, що Всевишній дасть мені сили здійснити задумане. У останні років 6 я став помічати за собою, що постійно поспішаю. Поспішаю жити. Поспішаю завершити мемуари. Поспішаю зробити безліч найрізноманітніших речей. Але при цьому я прагну жити, як жив завжди. У мене як і раніше є маса бажань і не одна мрія". Романи Маркеса, які з'явилися російською і українською мовами в 70-80-і рр., стали масовим літературним захопленням. На Україні його порівнювали з Гоголем, в Росії з Булгаковим.
