Г.Фукс: "Інвесторам потрібні гарантії рентабельності їх бізнесу"
РБК-Україна: Які ділянки промислової та комерційної забудови, передбачені у проекті генплану Запорізької обл., стануть найбільш привабливими для інвесторів? Наскільки реалістично в поточних економічних умовах залучення інвесторів до одного з ключових об'єктів генплану - магістралі, паралельної транспортному коридору Європа-Азія?
Геннадій Фукс: Сьогодні нереально. Але після будівництва основної магістралі паралельно з нею по північній частині області, згідно з генпланом, має бути прокладено магістраль, яка, можливо, буде цікава для інвесторів. Але це стане актуальним не раніше ніж через 5-7 років. Якщо рухатися по розвитку території, то найбільший розвиток у нас можуть отримати південь області - чотири приморських райони, у яких є шанс отримати потужний інвестиційний старт. Вони найбільш привабливі з точки зору розвитку туризму, плюс до цього, магістраль, яка пройде по приморських районах, дасть потужний імпульс розвитку транспортної інфраструктури. Магістраль забезпечить потужний вантажопотік, з одного боку, і розвиток транспортної інфраструктури, автотуризму, і рекреаційної зони - з іншого.
У Бердянську передбачається розвиток потужної промислової зони, для цього там виділяються певні території для технопарку, з великими резервами площ під залучення інвестицій.
Що стосується «середнього поясу» області, то в Енергодарі планується міст через Дніпро. Він там просто необхідний за багатьма параметрами - і в силу транспортних потреб, і з точки зору техногенної безпеки виїзду з міста. Такий міст дасть можливості для розвитку промисловості, оскільки у Енергодара є для цього великий потенціал, зокрема - для розвитку нових технологій, які потребують великих обсягах електроенергії. Наприклад, генпланом Енергодара передбачається розвиток виробництва сонячних батарей. У Кам'янко-Дніпровці, як столиці скіфської держави, планується розвиток туризму.
Навколо Токмака, Полог, Запоріжжя можна і потрібно розвивати логістику і промислові зони. У нас є хороший базис для розвитку машинобудівних підприємств, і під них можна робити певні машинобудівні технопарки, які забезпечували б необхідними комплектуючими наші підприємства.
Крім цього, зараз є домовленості з МінАП, щоб поряд із Запоріжжям організувати великий регіональний оптовий ринок сільгосппродукції. Це досить масштабний інвестпроект
РБК-Україна: Яка у нього очікувана площа?
Г.Ф.: На даний момент опрацьовується декілька варіантів, але, думаю, що загальна площа об'єктів, на яку ми будемо виходити, буде коливатися в районі 50 гектарів. Перша черга - це 20 га.
РБК-Україна: Для яких областей розраховується створення ринку?
Г.Ф.: Цей ринок має працювати і на Росію, і, однозначно, повинен мати зв'язок з портами і західними областями країни. Оптовий ринок дасть можливість транспортної розв`язки по забезпеченню продукцією півночі - Дніпропетровської області, сходу - Донецької, півдня - Криму. Якщо брати карту України, то видно, що у нас тут потужна транспортна розв'язка, і цілком логічно, що біля Запоріжжя міг би розміститися великий регіональний ринок сільгосппродукції.
РБК-Україна: Взимку, під час першої презентації генплану, звучала теза про необхідність будівництва в Запорізькій обл. ще одного мостового переходу, на північ від Запоріжжя, за яким буде проходити відгалуження транспортного коридору Європа-Азія. Що це буде за проект?
Г.Ф.: Обласний генплан передбачає, що необхідно робити паралельну дорогу основним коридором Європа-Азія, який пройде по Дніпропетровській обл. буквально по межі з нами. Вона забезпечить транспортну розв'язку і сприятливо вплине на інфраструктуру по півночі обалсті. Така дорога дасть більше можливостей з організації транзиту і розвитку логістики регіону.
РБК-Україна: На Вашу думку, в яких умовах приватні інвестиції в дорожнє будівництво могли б бути вигідним?
Г.Ф.: Приватні інвестиції просто так не з'являться. Люди повинні чітко розуміти, що їм віддають у концесію не тільки землю з можливістю будівництва на ній автобану, а й гарантують рентабельність їхнього бізнесу, щоб вони могли виставити свої системи збору коштів. Якщо б така робота була проведена, то у нас, наприклад, дуже б активно експлуатувалося напрям на Крим і на Росію.
РБК-Україна: Які підсумки ревізії міжвідомчої робочої групи з Києва, яка відвідала нашу область з інспекцією дотримання вимог законодавства у сфері земельних відносин? Яка загальна оцінка стану в регіоні, дана групою?
Г.Ф.: Ситуація досить складна, є багато заплутаних земельних рішень, які перебувають або в судах, або в будь-яких конфліктах. Базою для такого стану речей є досить складне земельне законодавство. Фактично відсутній ринок землі, як в плані власності, так і в плані орендних відносин.
Сьогодні немає допрацьованого законодавчого порядку, який би дозволяв голові району приймати рішення щодо землевідведення. Простіше зробити так, щоб земля була в якихось конфліктних ситуаціях, в підвішеному стані, чим би по ній приймалося якесь рішення, яке призведе до неприємностей у вигляді протоколу про корупцію. Немає повноважень повноцінно розпоряджатися землею.
Головним завданням комісії було систематизувати всі проблеми земельних відносин, можливості по маніпуляціям, які сьогодні підживлюють сірий ринок. У будь-якому випадку, ми нікуди не підемо від сірого ринку, якщо не буде зрозумілого цивілізованого прозорого ринку землі. Він досить складний, і треба говорити окремо про те, яким він має відповідати вимогам, але насправді, якщо немає зрозумілих законодавчих правил передачі в оренду або продажу прав власності, то завжди буде існувати сірий ринок. Вже зараз 30% землі в Україні знаходиться у власності за такими схемами.
Завданням групи була не перевірка саме нашої області, вона повинна була перевірити всі області і зробити витяг про системні проблеми, характерних для всієї України, дати свої рекомендації щодо зміни законодавства або про повноваження розпорядження землями.
РБК-Україна: На колегії ОДА, присвяченої питанням землекористування в регіоні, досить часто звучали претензії до місцевої влади - голів райдержадміністрацій, міських та сільських голів, що це частково з їх вини можливі такі маніпулятивні схеми. Що необхідно для мінімізації подібних дій місцевої влади - законодавчі зміни чи посилення роботи контролюючих органів на базі вже діючих законів?
Г.Ф.: Для цього потрібні зрозумілі законодавчі зміни з впровадження зрозумілого і прозорого ринку землі. Якщо є необхідність, то схеми, про які я говорив, вкладаються в рамки необхідності і того законодавства, що є. Якщо ми хочемо, щоб у нас вирішувалися земельні питання і дотримувався закон, то тоді закон повинен бути повноцінний, з певними повноваженнями. Якщо ми до когось пред'являємо претензії, що вони не так виконали свої повноваження, то ми спочатку чітко визначити, у чому ці повноваження полягають.
Наприклад, у Бердянському районі буквально протягом тижня приймається рішення, повертається земля в землі резерву, незважаючи на те, що документи по ній були в суді, і потім відбувається її виділення низці осіб за схемою «для особистого сільського господарства». Тобто, люди отримують землю, відразу її перепродують. Це приклад того, як процес може бути напівзаконних, так як земля проблемна. Але з іншого боку він практично незворотній, тому що людям віддали землю, вони її перепродали і розгорнути ситуацію не можна. За тиждень можна подібне організувати законодавчо і потім повернути її в законодавче русло майже неможливо. Внести зміни в законодавство такі, щоб повністю зник сірий ринок і всі обхідні шляхи за якими він розвивався.
РБК-Україна: Яка робота ведеться в сфері рекультивації земель регіону? Зокрема, яка зараз ситуація навколо полігону під Новобогданівкою, де планувалося висадити ліс? На якій стадії знаходиться передача ділянки з балансу Міноборони?
Г.Ф.: На сьогоднішній день закінчуються роботи з ліквідації залишків боєприпасів і за планом Міноборони в жовтні вже планується передача земель місцевій громаді. Після офіційної передачі території полігону буде висаджуватися ліс. Але це теж треба робити дуже обережно, на суцільну висаджувати ліс там буде небезпечно. Але точно краще не розорювати цю землю.
РБК-Україна: Вже набули чинності нормативні акти, що дають повноваження профільним структурам ОДА регулювати раціональне використання земель с/г призначення, зокрема - не виснажувати їх культурами на зразок соняшнику. Яку роботу обласна влада провела в рамках даних рішень за поточний сільськогосподарський сезон? Чи намагаєтеся ви виробити цілісну стратегію регулювання сівозміни?
Г.Ф.: Є постанова Кабміну №164, яка встановлює оптимальний сівозміну, є розпорядження губернатора, в якому він розставив акценти щодо правильного сівообігу, і там, де є великі землекористувачі, з наділами більш ніж в 100 гектарів, повинні бути зроблені спеціальні проекти . Є нюанс, що зобов'язання прописали, але на сьогодні немає батога або пряника, щоб змусити всі підприємства оперативно і швидко зробити такі проекти, і перейшли на правильна сівозміна. Дана постанова Кабміну потребує доопрацювання і в профільних міністерствах йдуть дискусії на дану тему.
РБК-Україна: Тобто, не прописаний механізм санкцій?
Г.Ф.: Вони прописані, але відкладені до першого січня 2012 р. Цілком зрозуміло, що якщо б це ввели відразу, то всі підприємства потрапили б під економічні санкції - ні в кого таких проектів немає, і на це треба час. Тому в розпорядженні губернатора і поставлена дата 1 січня 2012 р., щоб до цієї дати всі підприємства виконали проекти з рекультивації і правильному сівозміні, щоб чітко було зафіксовано, наприклад, що зернові культури повинні становити 55-60%, технічні - 35%, соняшник - до 15%. При цьому треба розуміти, що є спеціалізовані монохозяйства, які вирощують, наприклад, тільки овочі. Так що доводити ситуацію до абсурду не будуть.
РБК-Україна: Ким і як будуть розроблятися подібні проекти?
Г.Ф.: У нас є державний Інститут землеустрою при Держкомземі. Землекористувачі можуть замовити проект і в будь-який інший ліцензованій організації. Не облдержадміністрація повинна це встановлювати, є оптимальні варіанти для кожного конкретного випадку. І для кожного конкретного господарства проект повинен бути свій.
РБК-Україна: Збиральна кампанія з року в рік супроводжується звинуваченнями на адресу зернотрейдерів в ціновій змові при закупівлях зерна, що виходять з боку аграріїв. Є сенс обласної влади втручатися в цю ситуацію і брати на себе роль арбітра, або ж фермери самі повинні організовуватися для захисту своїх інтересів?
Г.Ф.: Я б не говорив про конфронтацію. Це спрощений погляд на речі. Може бути, у минулому були якісь моменти, але на сьогоднішній день є зрозумілий ринок зерна. За останні півтора місяця світові ціни на ринку зросли майже на 45%. У нас всередині на 25% змінилася ціна в позитивну сторону.
Плюс те, що в області була проведена робота і «Нібулон» зміг запустити свій термінал. Ми цей інвестиційний проект буквально вводили «за ручку», надавали всіляке сприяння, щоб проект відбувся якомога раніше. Як бачите, він відбувся між сезонами, і в цьому сезоні є реальна конкуренція зернотрейдерів. «Нібулон» дає найвищу ціну.
Сьогодні ведеться пророблення ще декількох зернових терміналів, в тому числі і під «Нібулон», і під запорізький річковий порт. Була нарада з інвестицій в присутності Президента, на якому Костянтин Григоришин сказав, що вони планують перший зерновий термінал зробити в запорізькому порту, потім - продовжити. Сьогодні «Нібулон» вже приступив до реалізації наступного проекту в області, це буде новий зерновий термінал, і облдержадміністрація буде надавати супровід цього проекту, як і будь-якого іншого інвестора.
Ми забезпечуємо інвестиційні проекти і сприяємо тому, щоб була конкуренція, і вже не можна говорити про те, що хтось комусь щось диктує. Фермер може вибирати, кому йому продавати, за якою ціною йому продавати - у кого-то вона трохи вище, але везти треба трохи далі...
Треба дивитися на ринкові відносини. Аграрії, звичайно, працювали в цьому році в тяжких умовах, за червень - на початку липня ми спостерігали опади, які були в 2,5 рази вище звичайної норми. Природно, це - падіння врожаю, плюс несприятливий перехід від зими до весни: грунт була покрита кіркою, ми втратили 10-15% урожаю.
РБК-Україна: По області зібрали близько 2 млн тонн зерна. Які втрати сталися за якістю в силу того, що через дощі вимивалися клейковина?
Г.Ф.: На це питання відповість інспекція - вона готує точні цифри. Але, з іншого боку, у нас сьогодні більше, ніж раніше, у відсотковому відношенні 1-го, 2-го, 3-го класу зерна - 50% зданого зерна саме такої якості. Це вище, ніж у минулі роки.
РБК-Україна: Яким чином ситуація в аграрному секторі позначиться на кінцевому споживачеві?
Г.Ф.: У зв'язку із зростанням цін на зерно ми маємо хороші тенденції - фермери зароблять. З іншого боку, у нас є всі підстави говорити про другий бік медалі - це ціна на хліб. Ми підрахували, що при стрімкому зростанні внутрішніх цін на зерно ціна на хліб може змінитися на 5-10%. Наше завдання - і держави, і місцевої влади - провести роботу, щоб населення отримало соцзахист і за рахунок інструментів держрегулювання залишити ціни на нинішньому рівні. Це і торговельні надбавки, і питання задіяння через Аграрний фонд врожаю минулого року і запасів борошна, питання компенсації для пекарів процентної ставки за кредитами. Якщо провести ряд кроків з точки зору економіки, то ми в змозі зробити так, щоб найближчим часом ціни на хліб не змінилися.
Ми відразу, як тільки зрозуміли, що за ціною на зерно наступним кроком буде зростання цін на хліб, почали займатися питанням ціноутворення. Два наради вже провели. Аналізували всі складові і як буде в кінцевому підсумку реагувати ціна на хліб, якщо змінюються складові. Або треба приймати якісь заходи, або пекарі будуть змушені відпустити ситуацію.
РБК-Україна: Зараз вже досить чітко окреслилася тенденція до кліматичних змін. У зв'язку з цим робите ви замовлення на більш пристосовані до наших поточних погодних умов сорти зерна?
Г.Ф.: Таке завдання по селекції ставиться на рівні Кабміну. Наше завдання в цих умовах - інформувати про можливості селекційної роботи, про можливості покупки таких насіння, а фермери вже самі вибирають, якими насінням користуватися. У нас є свої особливості, вони наочно проявляються і в цьому році. Для фермерів головне - самим зробити правильний вибір.
Нам, безумовно, треба застосовувати більш цивілізовані, більш нові технології, які існують у світі. Ми на сьогоднішній день входимо до п'ятірки країн по найбільшому експорту зернових, і я думаю, що ці темпи будуть нарощуватися.
РБК-Україна: І наскільки наші запорізькі фермери йдуть в ногу з часом?
Г.Ф.: У нас є сильні традиції, але треба розуміти і те, в яких умовах працюють наші фермери. Вони працюють в умовах відсутності чіткого фінансового ринку, неможливість повноцінно кредитуватися. У нас не вирішені питання лізингових поставок техніки в повному обсязі, вартість такого лізингу дуже висока.
У нас не вирішено головне питання - земельне. Як можуть працювати люди такий час на орендних відносинах? Це дуже плаваючий процес, який сильно виснажує грунт. Тому що одна справа, коли люди вкладають у свою землю, яка дістанеться і їхнім дітям, яку можна закласти в банку, яку можна було б і продати у випадку необхідності. І зовсім інша - коли вони якісь окремі паї орендують у людей. Мінімальні терміни орендних відносин у сільському господарстві ніяк не повинні бути менше 15 років - два повноцінних сівозміни.
Сьогодні у мене не повертається язик когось із фермерів критикувати, якщо ми стримуємо інвестиції відсутністю чіткого земельного законодавства. Проведена досить значна робота і в частині багатьох системних реформ в роботі регіонального комітету економічних реформ, в роботі національного комітету. Всі ці законодавчі ініціативи розкладені по поличках. Потрібен новий Земельний кодекс, потрібен чіткий механізм порядку передачі в оренду земель. Спрощений механізм.
Нам, з одного боку, не можна допустити великих латифундій. Потрібно, щоб чітко проглядалося володіння - не в одній фірмі, не в однієї людини, а щоб одна сім'я не володіла більше ніж 100 тис. га землі, наприклад. Визначити стелю.
Друге - обмежити зовнішні компанії, щоб вони не прийшли на ринок і не скупили землю. Спочатку треба першим кроком організувати внутрішній ринок оренди землі, другим кроком - внутрішній ринок продажу землі і третім кроком вже відкрити ринок, коли він буде стабілізовано зсередини перед приходом зовнішніх корпорацій. Але при цьому потрібно обмежити за обсягом (продажів, - РБК-Україна).
З іншого боку, не здатні дрібні виробники створити великий ринок. Це, все-таки, повинні бути великі господарства, інакше цим же дрібним фермерам треба об'єднуватися у будь-яких корпоративи, господарства. Інакше важко проводити політику і кредитування, і продажів, якщо немає великих партій зерна, однакового по класу - це позначається і на ціні.
РБК-Україна: З приводу кредитів. У Запорізькій ОДА проходило підписання меморандуму з банками про непідвищення кредитних ставок. Фермери потім користувалися послугами цих банків?
Г.Ф.: Ми поширили інформацію про те, які банки можуть кредитувати фермерів. Я думаю, що значна частина фермерів отримала кредитування - ті, хто мав нормальну кредитну історію, міг надати заставу під кредит. Але при цьому я ще раз акцентую увагу: повноцінно це зможе працювати тоді, коли будуть працювати світові фінансові структури, які дадуть нашим банкам повноцінно працювати і кредитувати, з одного боку. З іншого боку, якщо не буде земельного банку, не буде прав власності на землю... Що реально закладати в банках? Так, є можливість отримати більш стабільні кредити за більш лояльним ставками - зі зрозумілою заставою. Це має рано чи пізно прийти до нашого АПК. І тоді можна було б протягом найближчих 10 років завоювати істотну частку ринку. Адже тільки три держави здатні додати в обсягах виробництва продовольства в умовах зростання світової продовольчої дефіциту.
Спілкувався Сергій Сидоров
