Франція і Німеччина домовилися по основних моментах плану порятунку Європи
Франція і Німеччина досягли домовленості по основних моментах плану боротьби зі спалахом у Європі боргової кризи. Про це повідомили сьогодні представники канцлера Німеччини Ангели Меркель - через день після того, як європейські лідери заявили, що не варто чекати конкретних антикризових рішень на саміті ЄС 23 жовтня 2011 р., передає Reuters.
Незважаючи на всі запевнення Меркель, ні для кого не є секретом те, що найбільш впливові країни зони євро поки не можуть домовитися про інструменти залучення додаткових коштів в Європейський фонд фінансової стабільності (EFSF). У Парижі вважають найбільш підходящим способом перетворення EFSF в банк, який зможе отримати доступ до фінансування Європейського центробанку (ЄЦБ). Однак Берлін і ЄЦБ виступають проти такої ідеї.
Втім, в адміністрації Меркель спростовують факт наявності розколу між Францією і Німеччиною. Як повідомив представник Християнсько-демократичного союзу Домінік Гайслер, федеральний канцлер ФРН ніколи не скаже нічого іншого, крім того, що Франція і Німеччина про все домовилися.
Раніше лідери Франції і Німеччини визнали, що від саміту Євросоюзу не варто чекати конкретних антикризових рішень. Як заявили в спільному комюніке Президент Франції Ніколя Саркозі і канцлер ФРН Ангела Меркель, європейські лідери будуть обговорювати варіанти вирішення боргової кризи на майбутньому саміті в Брюсселі, проте всі рішення відкладаються до повторної зустрічі, яка відбудеться наступного тижня, ймовірно, 26 жовтня ц.р.
У франко-німецькій заяві також йдеться, що необхідно негайно почати переговори з банками - власниками грецьких держоблігацій про більш вагомий внесок у зусилля по ослабленню боргового тягаря Греції.
Європейські лідери намагаються виробити вичерпний і переконливий для ринків план виведення єврозони з кризи суверенних боргів. Мова йде про скорочення грецького держборгу, рекапіталізації банків з високоризиковими облігаціями єврозони і збільшення антикризового фонду EFSF.
Нагадаємо, в 2009 р. Греція опинилася перед обличчям найбільшої фінансової кризи через надзвичайно високі борги Афін перед урядами інших країн. У травні 2010 р. МВФ і Євросоюзу виділили грецькій владі кредитну лінію в розмірі 110 млрд євро. У липні 2011 р. на екстреному саміті єврозони було прийнято рішення про надання Греції другого пакета фінансової допомоги понад діючої програми. Лідери єврозони домовилися, що Євросоюз і МВФ нададуть Афінам додаткове фінансування в розмірі 109 млрд євро.
Натомість керівництво Греції зобов'язався здійснити низку заходів, спрямованих на різке скорочення бюджетних витрат: зменшити зарплати, підвищити пенсійний вік, скоротити робочі місця, а також провести широку програму приватизації. Ці заходи дуже непопулярні в грецькому суспільстві. З 2009 р. в країні не припиняються масові страйки та інші акції протесту проти скорочення бюджетних витрат.
Довгий час кредитори відмовлялися надавати Афінам новий транш через неефективні дії грецького уряду. Вчора представник МВФ підтвердив, що Греція може отримати черговий транш кредиту на початку листопада 2011 р. Він зазначив, що МВФ працює в тісній взаємодії з інспекторами ЄС і ЄЦБ і що, в цілому, розбіжності в думках між партнерами у складі "трійки" міжнародних кредиторів Греції немає.
Щоб уберегти інші країни єврозони від ситуації, подібної грецькій, європейські лідери розглядають можливість збільшення EFSF з нинішніх 440 млрд євро до більшої суми (за деякими джерелами, вона може бути піднята до 2 трл євро). В той же час представник Міністерства фінансів Німеччини Мартін Коттхаус 19 жовтня повідомив, що участь Німеччини в фонді не буде перевищувати нинішніх 211 млрд євро.
Очікується, що лідери єврозони зустрінуться в Брюсселі в неділю, щоб обговорити ситуацію в Греції, і, як очікується, домовляться про формі збільшення за допомогою "плеча" фонду EFSF.
