Франсуа Олланд склав присягу Президента Франції (фото, відео)
Соціаліст Франсуа Олланд склав присягу Президента Франції. Після того, як склав присягу, він вирушить до Берліна - вирішувати що робити з борговою кризою і назве ім'я прем'єр-міністра.
Фаворитом на цей пост вважають голову фракції соціалістів у парламенту Жан-Марка Айро, повідомляє AFP
Олланд став першим за 17 років соціалістом, що зайняв пост Президента Франції, - після Франсуа Міттерана, який очолював Францію з 1981 по 1995 рік.
Церемонія приведення до присяги Олланда була скромною, без широкого іноземного представництва.
Після присяги Олланд на гібридному Citroen DS5 з відкритим верхом проїхав до Єлисейських полів, вітаючи парижан. По дорозі з XV округу Парижа, де живе Олланд, його машина кілька разів зупинялася на червоне світло світлофорів, пропускаючи пішоходів.
Перед тим, як принесли присягу Олланд отримав від Саркозі "ядерні коди" та поточні справи.
Уже через кілька годин Олланд відбуде до Берліна на зустріч з Ангелою Меркель, яка була близьким союзником для Ніколя Саркозі. Олланд же обіцяє переорієнтувати європейську економічну політику для того, щоб відновити переговори про погоджений в березні пакті бюджетної стабільності.
Угода була дітищем Меркель і вона неодноразово заявляла про те, що в разі перемоги Олланда, угода підписана 25 з 27 країн ЄС і вже ратифікована в деяких країнам не повинна переглядатися.
Після візиту до Берліна, Олланд вирушить до США, де має зустрітися з Бараком Обамою в Білому домі у п'ятницю перед самітом G8 і НАТО.
Ця зустріч також буде випробуванням для нового Президента, бо йому потрібно буде пояснити своє рішення про виведення французьких військ з Афганістану до кінця 2012 року, на рік раніше запланованого терміну.
Але перш ніж летіти до Берліна, Олланд повинен призначити прем'єр-міністра, якому буде доручено до четверга сформувати уряд. Першим у списку кандидатів 62-річний союзник Олланда Жан-Марк Айро.
Олланд народився в Руані в 1954р. Майбутній президент навчався в католицькій школі, поки в 1968р. не переїхав разом з родиною в елітний паризький район Нейі-сюр-Сен, де і закінчив ліцей. Вищу освіту він здобув у паризькому Інституті політичних досліджень, а потім закінчив бізнес-школу HEC Paris.
У 1976р. Олланд наполіг на тому, щоб його призвали до лав французької армії, незважаючи на короткозорість, так як майбутній Президент вважав це за потрібне для своєї політичної кар'єри. Під час навчання в Національній школі управління Олланд вступив до Соціалістичної партії і в 1980-х рр.. зайнявся активною політичною діяльністю.
На виборах 1981р. Олланд виступав економічним радником Франсуа Міттерана, і тоді ж талановитого політика висунули кандидатом в Національні збори від департаменту Коррез. Однак вибори 26-річний соціаліст програв майбутньому Президенту Жаку Шираку. В кінці 1980-х рр.. Олланд зміг стати депутатом Національних зборів Франції від міста Тюль. У нижній палаті парламенту він посідав пост секретаря комітету з питань фінансів і планування, а також доповідача по оборонному бюджету.
У 1997р. за рекомендацією Ліонеля Жоспена Олланд зайняв посаду першого секретаря Соціалістичної партії. З 2001 по 2008 р. соціаліст займав пост мера міста Тюль, який при Олланді став кандидатом на звання самого спортивного міста Франції. Після цього соціаліст був обраний членом, а потім і президентом генеральної ради департаменту Коррез. Після переобрання на зазначений пост в 2011р. Олланд заявив про намір виставити свою кандидатуру на пост президента країни від Соціалістичної партії. Тоді спостерігачі сумнівалися в успіху Олланда, вказуючи на сильні позиції Домініка Стросс-Кана, однак резонансний сексуальний скандал, що вибухнув навколо екс-глави МВФ, і арешт суперника істотно підвищили рейтинг Олланда.
У вересні 2011р. Олланд після серії телевізійних дебатів став головним кандидатом від Соціалістичної партії на пост глави держави, проте в жовтні минулого року на первинних виборах йому не вдалося набрати необхідні 50% голосів виборців.
У другому турі Олланд таки обійшов Мартіна Обрі, отримавши 56% голосів виборців проти 43% у суперника. Таким чином, Олланд став єдиним кандидатом від соціалістів і радикальних лівих у боротьбі за крісло президента. Товариші від Соціалістичної партії, в тому числі і Обрі, закликали французів підтримати Олланда на виборах.
Серед інших претендентів, - лідер Соціалістичної партії і колишній міністр праці Мартін Обрі, директор з комунікацій під час кампанії Олланда Мануель Вальс і П'єр Московічі.
На виборах Президента Франції у травні 2012 р. Франсуа Олланд переміг Ніколя Саркозі з результатом 51,62% голосів (більше 18 млн голосів виборців). За Ніколя Саркозі проголосували 48,38% (16,87 млн голосів).
