"Формула Штайнмайєра": що може завадити Зеленському досягнути миру на Донбасі

У Нью-Йорку цього тижня має відбутися зустріч Володимира Зеленського з Дональдом Трампом. Головним питанням, принаймні, для української сторони, буде мирне врегулювання на Донбасі.

Саме після цієї зустрічі, а також консультацій за участю західних лідерів на полях Генасамблеї ООН, стане відома дата зустрічі "нормандської четвірки". На ній лідери України, Франції, Німеччини та Росії можуть нарешті домогтися реального прогресу в ситуації на Донбасі.

Тим часом, в Україні найактивніше обговорюється так звана "формула Штайнмайєра" – порядок реалізації мінських угод. Детальніше – в матеріалі РБК-Україна.

"Формула Штайнмайєра" з'явилася в 2015 році. Вона названа за ім'ям тодішнього глави МЗС, а нині федерального президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмайєра, який брав участь у мирних переговорах у нормандському форматі. Вона стосувалася порядку набрання чинності закону про особливості місцевого самоврядування на Донбасі, він же "закон про особливий статус", у контексті проведення виборів в ОРДЛО.

Загалом, пропозиція глави німецького МЗС зводилася до того, щоб "особливий статус" в тимчасовому режимі вступав в силу в день проведення виборів в ОРДЛО, а у випадку, якщо спостерігачі ОБСЄ визнають вибори такими, що відповідають міжнародним стандартам, то "особливий статус" почне діяти вже в постійному режимі.

Жодним документом "формулу Штайнмайєра" учасники переговорів не затвердили, навіть її точне формулювання було відсутнє, тому кожна сторона трактувала пропозицію німецького міністра на свою користь. Незабаром про "формулу Штайнмайєра", як і про інші подібні "мирні плани", що з'являлися в 2015-16 роках, на кшталт "плану Мореля", просто забули.

До неї повернулися лише в останні тижні. Президент Володимир Зеленський 12 вересня заявив, що на нараді представників чотирьох країн "нормандського формату", що відбулася на початку місяця, обговорення "формули Штайнмайєра" стало одним з "найбільш складних питань", яке учасники переговорів повинні, тим не менш, обговорювати і далі, зокрема і на рівні лідерів країн "нормандської четвірки".

Франк-Вальтер Штайнмайєр (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Вже 13 вересня з'явилась резонансна заява глави українського МЗС Вадима Пристайка, за словами якого, українська влада хотіла би провести місцеві вибори одночасно на всій території України, включаючи ОРДЛО. Пристайко послався на те, що "формула Штайнмайєра" була узгоджена ще Петром Порошенком, і вже нова українська влада зобов'язана її виконувати.

Пізніше Пристайко роз'яснив, що у "формулі" нічого не говориться про виведення російських військ, і стосується вона лише одного питання – закону про особливий порядок місцевого самоврядування в ОРДЛО. Радник Зеленського Андрій Єрмак в суботу, 21 вересня, заявив, що "формула Штайнмайєра" – не закон, але вона ляже в основу законопроекту.

Заяви влади викликали різку критику з боку опозиції, в першу чергу, "Європейської солідарності", яка назвала її "капканом", в який Кремль намагається заманити керівництво України. Головна претензія – Росія повинна спочатку вивести свої війська з ОРДЛО, а Київ повинен взяти україно-російський кордон під свій повний контроль, інакше ні про які вибори на Донбасі не може бути й мови.

Тимчасовий повірений у справах США в Україні Вільям Тейлор в коментарі РБК-Україна також підкреслив, що головною умовою проведення виборів є безпека. "Російських військ там (в ОРДЛО,- ред.) бути не повинно", - сказав американський дипломат.

В цьому і полягає головний ризик застосування "формули Штайнмайєра" на практиці – без виведення російських військ говорити про якусь чесность та демократичность виборів неможливо. В нинішніх реаліях ОРДЛО такий процес голосування буде скоріше нагадувати так званий "референдум" в Криму 2014 року, таку паралель в розмові з виданням провів і Вільям Тейлор.

У будь-якому випадку повинні бути забезпечені і інші атрибути виборчого процесу: вільна агітаційна робота кандидатів, членів виборчкомів і журналістів і т. д. Представники ОБСЄ, які потім будуть робити висновки про демократичність виборів, повинні мати свободу переміщення по всій території ОРДЛО, тоді як зараз бойовики свавільно визначають, куди їх пускати, а куди ні. А без встановлення контролю над всією україно-російським кордоном реалізувати всі ці умови буде неможливо.

У середу, 18 вересня Вадим Пристайко повідомив народним депутатам, що деталі "формули Штайнмайєра" були погоджені дипломатичними радниками країн "нормандського формату" ще на зустрічі 2 вересня. Паралельно з цією новиною від Пристайка прийшли повідомлення з Мінську, де проводила своє чергове засідання тристороння контактна група (ТКГ).

Російські ЗМІ почали активно поширювати інформацію, що українська сторона в Мінську письмово відмовилася підписувати "формулу Штайнмайєра", що, за їх версією, зривало і майбутню зустріч "нормандської четвірки", і весь процес мирного врегулювання. Фіксація "формули Штайнмайєра" на папері раніше була названа Росією одним з принципових умов для проведення зустрічі в "нормандському форматі".

Як з'ясувалося, представник України в ТКГ Леонід Кучма висунув ряд принципових вимог, виконання яких необхідно для реалізації "формули Штайнмайєра". Серед іншого, мова йшла про повне припинення вогню по всій лінії фронту і розведення військ, виведення з території ОРДЛО російських збройних формувань, вільну роботу спостерігачів ОБСЄ, забезпечення діяльності українського Центрвиборчкому, політичних партій та ЗМІ нині на окупованій території, встановлення контролю над всім україно-російським кордоном

В Україні не всі задоволені "формулою Штайнмайєра" (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Примітно, що всі ці вимоги щодо проведення виборів у ОРДЛО, крім контролю над кордоном, ще з 2015 року містяться в тому самому "законі про особливий статус" і є умовою його вступу в силу. У ньому містяться норми, які згідно з липневим опитуванням Фонду "Демократичні ініціативи" та Центру Разумкова, категорично не підтримуються українським суспільством: створення в ОРДЛО "загонів народної міліції", узгодження з місцевими радами призначень прокурорів і суддів, амністія бойовиків і т. д.

Термін дії цього закону, який був ухвалений Верховною радою ще у вересні 2014 року, але так і не запрацював на практиці, двічі продовжуваася українським парламентом, що було вимогою з боку європейських партнерів України. У 2017 році це супроводжувалося бурхливими протестами тодішньої опозиції, у зал засідань ВР навіть принесли димову шашку.

Зараз потенційне введення "особливого статусу" прописано на термін до 31 грудня 2019 року, отже, його знову потрібно продовжувати. Пристайко заявив, що з цього приводу уряд вже веде консультації з депутатами, що в розмові з РБК-Україна підтвердив і голова комітету ВР із закордонних справ Богдан Яременко.

Але ні міністр, ні депутат поки не змогли назвати ні термінів, коли це рішення може бути проголосоване Радою, ні можливих змін у тексті самого закону. Пристайко лише запевнив, що про закріплення "особливого статусу" в Конституції України, що є принциповою вимогою Кремля, мова не йде.

В інтерв'ю "Європейської правді" голова МЗС уточнив, що Україна згодна на письмову формалізацію "формули Штайнмайєра", що є умовою російської сторони. Для того, щоб зустріч в нормандському форматі відбулася, потрібно також розведення військ на двох ділянках лінії фронту, крім Станиці Луганської.

Міністр уточнив, що за фактом погодили не "формулу Штайнмайєра", а "інше чітке формулювання", яке, втім, відповідає алгоритму: "тимчасовий особливий статус" – "вибори в ОРДЛО" – "висновок ОБСЄ про демократичність виборів" – "особливий статус на постійній основі". І в будь-якому випадку, до зустрічі на рівні глав держав усі формулювання повинні бути узгоджені на переговорах мінської ТКГ.

Як пояснив РБК-Україна співрозмовник у президентській команді, завдання української влади на даний момент – показати всім, в першу чергу Заходу, свою готовність до компромісів для досягнення миру на Донбасі. І не дати Росії приводу зірвати зустріч "нормандської четвірки", звинувативши в цьому Україну. Крім того, важливо визначити червоні лінії, за які Київ у будь-якому випадку не перейде. З цим, запевняє джерело, у чому і пов'язаний інформаційний хаос останніх тижнів.

Як би не було, реалізація будь-яких домовленостей і тим паче проведення виборів на Донбасі навряд чи стане справою найближчої перспективи, якщо, звичайно, Україна не відмовиться від заявлених в Мінську умов про виведення російських військ, передачу кордону під контроль і т. д. Адже на даний момент не виконується навіть головна умова будь-якого подальшого прогресу – припинення вогню. Тоді як у дипломатичних колах "повне припинення вогню" трактують як відсутність будь-яких бойових зіткнень по всій лінії розмежування протягом щонайменше двох місяців.

Інше джерело в оточенні Зеленського запевниkj РБК-Україна, що жодних конкретних домовленостей з РФ поки не досягнуто. "Обмін полоненими - це епізод, хоч і успішний. Мови про внесення змін до Конституції немає. Є ідея розширити децентралізацію, яка вже проведена по всій Україні, на окуповані території. Це проводиться звичайним законом", - сказав співрозмовник.

Трамп і Путін в 2018 році (Фото: kremlin.ru)

Безумовно, українська влада розраховує на підтримку США у питанні мирного врегулювання на Донбасі. Але вже в середу підвищена увага світових ЗМІ до майбутньої зустрічі Трампа з Зеленським буде не тільки і не стільки через Донбас. Зеленський, можливо, сам того не бажаючи, може стати інструментом боротьби наступної президентської кампанії в США. Справа в тому, що представники Демократичної партії раніше почали розслідування щодо можливих спроб Трампа чинити тиск на українську владу у контексті майбутніх виборів.

Йдеться про потенційного суперника Трампа, демократа Джо Байдена, і зв'язки його сина Хантера з Україною і, зокрема, з компанією екс-міністра екології Миколи Злочевського Burisma, в якій син американського політика входив до ради директорів.

Як повідомило напередодні видання The Washington Post, один із співробітників американської розвідки написав скаргу щодо якоїсь обіцянки, яку Трамп під час телефонної розмови нібито дав іноземної лідеру, імовірно, президенту України Зеленському. 19 вересня в Палаті представників США пройшли закриті слухання з приводу цієї історії, але спецслужби не дали конкретних відповідей.

Сам Трамп звично все заперечує, звинувачуючи у всьому "fake news". Лідер США заявив, що у нього була "рутинна" розмова з українським президентом, під час якої не було сказано нічого "неправильного".