Фарміндустрія-2020: чим живе галузь під час кризи

Сьогодні увесь світ спостерігає за історичними змінами глобальної фармацевтичної індустрії. В Україні, попри тривалу економічну нестабільність, фарма постійно інвестує в нові технології, створює додану вартість і є драйвером економічного розвитку.

Завдяки системним інвестиціям вітчизняна фармацевтика стає більш технологічною, сучасною та інноваційною. А впровадження європейських стандартів у виробництві разом з високою інтенсивністю інвестицій робить галузь ще й однією з найбільш динамічних секторів економіки.

РБК-Україна проаналізувало висновки щорічного довідника "Фармацевтика України 2020", підготовленого компанією Top Lead за підтримки фармацевтичної компанії "Дарниця" та аналітичного партнера BusinessViews, й розповідає, як функціонує галузь, внаслідок чого є однією з найбільш динамічних індустрій з високою доданою вартістю та яку роль відіграє під час пандемії COVID-19.

Зростання обсягів

Згідно з даними звіту, обсяг фармринку в цілому продовжує зростати, збільшується споживання лікарських засобів на душу населення, зростає частка рецептурних препаратів.

Так, обсяг споживання лікарських засобів у 2019 році виріс до 105 доларів на людину. Для порівняння, у 2018 році цей показник сумарно становив 82 долари.

Домінуюча роль як і раніше належить аптечному сегменту - 89% ринку фінансується безпосередньо споживачами й лише 11% - державою.

Втім, як відзначають автори дослідження, обсяг реалізації лікарських засобів через аптеки за останні дев'ять років суттєво не змінився. Намічене до 2013 року зростання було зупинене кризою, наслідки якої ринок відчуває і сьогодні.

Але водночас, аналітики відзначають тенденцію до відновлення - починаючи з 2016 року споживання ліків зростає й у 2019 році сягнуло 1,110 млрд упаковок. У грошовому еквіваленті продажі перевищили докризовий 2013 рік і склали $3,4 млрд. На цьому тлі динаміка госпітального ринку залишається низькою – в середньому 6% за останні 5 років, а його обсяг торік дорівнює $0,4 млрд.

В десятці найпопулярніших серед українців препаратів переважають засоби для лікування шлунково-кишкового тракту та метаболізму, опорно-рухової та кровоносної системи.

Примітно також, що українці все більше віддають перевагу вітчизняним препаратам – 7 з 10 придбаних в аптеках лікарських засобів вироблені в Україні, а в ТОП-10 компаній представлені шість вітчизняних виробників, сумарна частка яких становить 18,8%.

У 2019 році продовжився тренд зростання сегмента рецептурних препаратів. Зараз частка ліків, що відпускаються за рецептом, майже вдвічі більша, ніж безрецептурних: 61% і 39% відповідно.

Розвиток та інвестиції

Автори дослідження відзначають, що обсяг інвестицій в фармвиробництво ще не відновився до докризового рівня, але інтенсивність тут вище, ніж в інших галузях і вона продовжує зростати.

Цьому факту, безумовно, сприяє найбільша в Україні додана вартість галузі, оскільки один співробітник фарміндустрії сьогодні створює в середньому - 1,2 млн грн, випереджаючи сферу IT - 0,8 млн грн і металургію - 0,4 млн грн.

Втім, аналітики й раніше звертали увагу, що темпи зростання фармринку в Україні істотно випереджають середньоєвропейські. Так, за прогнозами Fitch Solutions, до 2023 року фармацевтичні продажі в Європі виростуть на 21,6%, до $438,6 млрд, тоді як в Україні – на 36,4%, до $4,26 млрд.

У зв'язку з цим, Fitch Solutions, навіть, відносить Україну до категорії high-reward markets, тобто ринків з високим потенціалом

Аналітики бачать два основні чинники для зростання української фарми: розширення доступу населення до медичних послуг та гармонізація регуляторних документів між регіонами Європи, яка допоможе знизити адміністративні витрати і полегшить схвалення, реєстрацію і запуск продуктів.

Цього року позитивний вплив на зростання ринку мав ще й дозвіл здійснювати замовлення препаратів онлайн, що розширило їх доступність.

Крім того, експерти очікують, що український фармринок у найближчі роки активно розвиватиметься у зв'язку з подальшим провадженням медреформи, розширенням програми бюджетного відшкодування вартості препаратів та поліпшення регуляторного середовища, зокрема, процедури реєстрації ліків і контролю їх якості.

За словами голови ради директорів Darnitsa Group Дмитра Шимківа, за останній рік фарма розвивалася, в першу чергу, шляхом активного використання сучасних технологій.

"Провідні українські компанії на практиці застосовують робототехніку, штучний інтелект, комп'ютерне моделювання, блокчейн, хмарні технології, і управляють виробництвом віддалено завдяки промисловому інтернету речей. Фарміндустрія займає друге місце за інтенсивністю інвестицій і створює 30 млрд грн доданої вартості. Тому з упевненістю можна говорити, що фармацевтика - це галузь, яка розвиває національну економіку", - зазначає Шимків.

Дмитро Шимків зазначає, що фармацевтика розвиває національну економіку (фото: прес-служба)

Своєю чергою, Станіслав Шум, CEO Top Lead упевнений, що українську фармацевтику можна вважати взірцем того, якими повинні бути індустрії в економічно розвинених країнах.

"Один співробітник галузі створює більшу додану вартість, ніж працівники багатьох інших галузей. Вона динамічно зростає швидше, ніж економіка в цілому, забезпечує високі зарплати, створює і підтримує багато робочих місць у суміжних галузях. Фармацевтика - одна з найбільш наукоємних галузей, а обсяги інвестицій в R&D ростуть з року в рік. Українські виробники ліків успішно конкурують на вітчизняному ринку та нарощують обсяги експорту. Тому фармацевтичну індустрію важливо тримати на радарі і досліджувати причини її успіху", - додає Шум.

На порозі змін

Говорячи про виклики для фарміндустрії у період COVID-19, автори довідника відзначають, що в цілому пандемія посилила колаборацію і підштовхнула багатьох виробників і розробників у різних країнах почати спільні дослідження з пошуку вакцини від COVID-19.

Крім того, пандемія ще більше підштовхнула фармринок до впровадження інновацій та зміни наявних бізнес-моделей. У сфері медицини більш популярними стали телемедецина, електронна черга, е-рецепт, у фармі – замовлення онлайн та доставка ліків поштою.

Цього року великі надії індустрія покладає й на сегмент генеричних препаратів, що є – відтворенням інноваційних лікарських засобів, у яких закінчився термін патентного захисту. Вітчизняні компанії щорічно виводять в ринок нові генерики, тим самим збільшуючи доступність лікування для українців.

Наприклад, "Дарниця" нещодавно завершила 8 досліджень біоеквівалентності препаратів для лікування захворювань серця і центральної нервової системи, більша частина яких проводилася протягом 2018-2020 рр. в лабораторіях Європи. Подібні дослідження компанія проводить для доведення терапевтичної еквівалентності і безпеки своїх лікарських засобів.

Фото: виробництво ліків на заводі "Дарниці" (РБК-Україна)

У цілому ж, нині перед фармою в Україні стоїть завдання зберегти динаміку зростання і позиції на ринку. Досягнення цих цілей пов’язане з інвестиціями в технології, дослідженням та розробкою, а також проектами з оцифрування процесів.

Прогнозовано, що споживання фармпродукції однозначно зростатиме через збільшення уваги людей до власного здоров'я. Однак важко припустити, як на галузі позначиться загальноекономічна криза, в яку світ неминуче втягує коронавірус і загальний спад світової економіки.

Українські фармкомпанії достатньо сильні, щоб позитивно впливати на економіку і підвищувати її технологічність. В умовах пандемії вони довели, що можуть швидко реагувати на нові виклики і забезпечити потреби ринку навіть в умовах локдауну.